Рішення

від 26.07.2018 по справі 923/191/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року Справа № 923/191/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 16.11.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД", с.Сінне, Богодухівський р-н, Харківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод", м.Херсон

про стягнення 1 244 309грн. 80коп

Описова частина рішення: Провадження у справі порушено за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вперед (надалі по тексту рішення - СТОВ Вперед , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Херсонський машинобудівний завод (надалі по тексту рішення - ТОВ НВП ХМЗ , відповідач) про зобов'язання відповідача виконати гарантійні зобов'язання шляхом безоплатного усунення недоліків товару, стягнення 1041575,92грн. неустойки за неусунення недоліків товару, 202 733,88грн. штрафу за поставку товару неналежної якості.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 16/08/16-4359 від 16.08.2016р. щодо виконання гарантійних зобов'язань, які полягають в безоплатному усуненні недоліків товару (сівалки), визначених у рекламації СТОВ Вперед № 1/09 від 19.09.2016р. З посиланням на ст.15 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин за затримку усунення недоліків товару (сівалки) понад встановлені строки позивачем нараховано неустойку та застосовано до відповідача санкцію у вигляді нарахування штрафу за поставку товару неналежної якості на підставі ч.2 ст.231 ГК України.

31.03.2017р. за вх.№3282/17 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким ТОВ НВП ХМЗ просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що доказів того, що ТОВ НВП ХМЗ поставив позивачу неякісний товар в матеріалах справи не міститься, тому вимоги позивача про стягнення штрафу за поставку неякісного товару неналежної якості є безпідставними.

За твердженнями відповідача не було жодних порушень з боку ТОВ НВП ХМЗ діючих порушень і правил, які регламентують порядок та строки проведення робіт з гарантійного обслуговування придбаної позивачем у заводу - виробника сіялки зернотукової ДЗС Тавричанка , що підтверджується двосторонніми актами про огляд техніки та усунення недоліків.

20.04.2018р. за вх.№3949/17 від позивача надішли уточнення фактичних обставин справи, за якими позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що саме позивач повинен був звернутися до відповідача із письмовою вимогою про заміну зруйнованих деталей, які були взяті на дослідження в умовах заводу-виробника, є безпідставними. Позивач зазначає, що відповідно до умов п.715. договору саме відповідач мав надати змінні агрегати (вузли) на час проведення експертизи.

За твердженнями позивача, відповідачем не доведено відсутність підстав для визнання другого гарантійного випадку, у частині заміни колтерних дисків саме гарантійним.

21.04.2017р. за вх№4006/17 від відповідача надійшли доповнення до відзиву.

В означених доповненнях відповідач зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про поставку неякісного товару або про порушення відповідачем своїх гарантійних зобов'язань.

Ухвалою суду від 25.04.2017р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 ГПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення судом ухвали).

Ухвалою суду від 16.05.2017р., у зв'язку з необхідністю визначити причину поломки сівалки дискової зерно тукової Тавричанка-6 та необхідністю встановити чи належної якості був поставлений товар позивачу за договором поставки №16/08/16-4359 від 16.08.2016р. та його комплектуючи, судом було призначено судову технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

18.05.2018р. матеріали справи надіслано до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Заслуженого професора ОСОБА_2, якому доручено проведення судової експертизи.

30.05.2017р. справа №923/191/17 повернута до господарського суду з повідомленням експертної установи про неможливість проведення експертного дослідження з питань, викладених в ухвалі суду від 16.05.2017р., у зв'язку з відсутністю спеціалістів в галузі експлуатації та ремонту дискових сівалок та технологів з їх виготовлення.

Ухвалою суду від 16.06.2017р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 26.06.2017р. було повторно призначено судову технічну експертизу, проведення якої було доручено іншій експертній установі, провадження у справі №923/191/17 було зупинено до закінчення проведення експертизи.

31.07.2017р. справа №923/191/17 повернута до господарського суду з повідомленням експертної установи про неможливість проведення експертного дослідження з питань, викладених в ухвалі суду від 16.05.2017р., у зв'язку з відсутністю фахівців в галузі експлуатації та ремонту дискових сівалок та технології з їх виготовлення.

Ухвалою суду від 28.08.2017р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні 08.09.2017р. представником позивача було підтримано доцільність проведення експертизи, проведення досліджень з питань викладених в ухвалі суду від 16.05.2017р. та було запропоновано доручити проведення експертного дослідження Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім.Леоніда Погорілого. Можливість проведення такого дослідження названою установою позивач підтвердив листом-відповіддю інституту на звернення СТОВ Вперед . Провадження у справі до закінчення проведення експертизи було зупинено.

Ухвалою суду від 08.09.2017р. проведення судової технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.05.2017р.,було доручено Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім.Леоніда Погорілого .

Цією ж ухвалою суд витрати з проведення експертизи поклав на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Вперед та ТОВ НВП Херсонський машинобудівний завод у рівних частинах.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2017р. було сплачено вартість експертизи, позивач вартість експертизи не оплатив.

26.04.2018р. за вх.№4003/18 матеріали справи повернуті до господарського суду Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім.Леоніда Погорілого з повідомленням про те, що проведення судової технічної експертизи не відбулось з-за відсутності повної оплати вартості проведення робіт відповідно до калькуляції вартості експертного дослідження.

Ухвалою суду від 27.04.2018р. провадження у справі було поновлено. Цією ж ухвалою суд повідомив сторін по справі, що Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України ( від 06.11.1991р. № 1798-XII) та викладено його в новій редакції, яка вступила в законну силу 15.12.2017р.

Судом у зв'язку з означеним було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, та було встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, доказів, додаткових пояснень.

Судом в підготовчому засіданні 14.05.2018р. було оголошено перерву до 05.06.2018р. та було продовжено процесуальний строк, встановлений судом для подання сторонами заяв по справі.

05.05.2018р. за вх.№2/1408/18 від позивача надійшла заява про призначення розгляду справи по суті та проведення содового засідання в режимі відеоконференцзв'язку.

В означеній заяві позивач зазначив, що будь-яких уточнень до позовної заяви не має, а всі докази наявні в матеріалах справи, а також просив суд завершити проведення підготовчого провадження та призначити розгляд справи по суті.

Суду ухвалою від 05.06.2018р. зобов'язував позивача надати:

- пояснення з приводу не виконання вимог ухвали суду від 08.09.2017р. та не сплати витрат за проведення судової технічної експертизи;

- пояснення та докази на підтвердження того, в якому стані (робочому/не робочому) на даний час перебуває сівалка дискова зернотукова Тавричанка-6 , заводський №20, дата випуску 28.06.2016р.;

- пояснення та докази на підтвердження того, що сівалка дискова зернотукова Тавричанка-6 , заводський №20, дата випуску 28.06.2016р. на даний час позивачем не експлуатується та не експлуатувалась з 18.09.2016р.

Позивач вимоги ухвали суду від 05.06.2018р. не виконав, про причинине не виконання суд не повідомив.

В підготовчому засіданні 26.06.2018р. зазначив, що вимоги ухвали суду не виконани у зв'язку з тим, що на даний час сівалка відремонтована за власні кошти позивача, знаходиться в робочому стані та використовується позивачем.

Ухвалою суду від 26.06.2018р. підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 26.07.20018р.

23.07.2018р. від представника позивача електронною поштою надійшла заява про проведення засідання по справі в режимі відеоконференції.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 91 ГПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняних до власноручного підпису відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.179 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписується заявником, його представником.

Надіслане представником позивача на електронну адресу суду клопотання та додатки до клопотання не були засвідченні електронним цифровим підписом, що підтверджується довідкою складеною працівником канцелярії суду.

Враховуючи відсутність електронного підпису, у зв'язку з чим не можливість встановити ким підписано означене клопотання, суд залишив його без розгляду.

24.07.2018р. за вх.№7106/18 від представника позивача засобами поштового зв'язку надійшло клопотання про проведення засідання по справі в режимі відеоконференції.

Суд ухвалою від 26.07.2018р. занесеною до протоколу судового засідання відмовив в задоволенні означеного клопотання позивача

Так, відповідно до ч.7 ст. 197 ГПК України клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду може бути подано не пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання.

Суд отримав заяву позивача 24.07.2018р., а судове засідання призначене судом на 26.07.2018р.

Враховуючи означене, позивач реалізував своє право для заявлення клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції з порушенням строку встановленого ст. 197 ГПК України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач ухвалу суду від 26.06.2018р. про призначення розгляду справи по суті на 26.07.2018р. отримав 06.07.2018р., та не був позбавлений можливості заявити клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції раніше у встановленні законом строки.

Також, в клопотанні про проведення засідання в режимі відео конференції позивач зазначає 22 суди та просить у приміщенні одного з вказаних судів забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідно до ч.7 ст.197 ГПК України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначає суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

В клопотанні позивач зазначив 22 суди, при цьому не зазначивши конкретний суд.

Положення ч.7 ст. 197 ГПК України не наділяє заявника правом зазначення судів з яких має бути обрано суд в приміщенні якого має бути забезпечено проведення відеоконференції, а зобов'язує заявника самостійно зазначити суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання 26.07.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.202 якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а також відсутність повідомлень позивача про причини неявки, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю позивача в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Судом було також враховано, що в заяві від 05.06.2018р. (т.1, а.с. 77-78) позивач зазначив, позивач надав всі наявні у нього докази, будь-яких інших заяв та клопотань не має.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.07.2018р. проти позовних вимог заперечував та просив залишити їх без задоволення.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

16.08.2016р. між ТОВ Херсонський машинобудівний завод (постачальник) та СТОВ Вперед (покупець) було укладено договір поставки №16/08/16-4359 (т.1, а.с. 15-18), за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (та/або комплектуючі до неї) власного виробництва , за асортиментом (номенклатурою), кількістю та цінами, визначеними специфікаціями, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість.

Загальна сума договору складає загальну вартість всіх укладених специфікацій (п.1.3. договору).

Відповідно до специфікації №1 від 16.08.2016р. до договору поставки №16/08/16-4359 від 16.08.2016р. постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сівалку зернотукову ДЗС Тавричанка-6 загальною вартістю 1013669,40грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п.1.4 договору право власності на товар виникає у покупця після його передачі та за умови зарахування на розрахунковий рахунок постачальника повної вартості такого товару.

У розділі 2 договору сторони передбачили обов'язки сторін, за яким постачальник, зокрема, зобов'язується передати покупцю товар, що відповідає вимогам якості щодо його виробництва; проводити гарантійне обслуговування товару у випадках та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п.7.1. договору гарантійний строк експлуатації товару визначається технічними умовами і закріплюється в паспорті на товар. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на товар.

Гарантійний строк експлуатації товару вираховується від дня його поставки (п.7.2. договору).

Згідно з п.п. 7.3., 7.4., 7.5., 7.6. договору порядок, строки, перелік та обсяг робіт, які проводяться при технічному обслуговуванні товару, визначено керівництвом (інструкцією) з експлуатації товару. Постачальник, як виробник, несе гарантійні зобов'язання перед покупцем у забезпеченні протягом гарантійного строку експлуатації (або наробітку) відповідності цільовому (технологічному) призначенню і якості товару, встановлених нормативно-технічною документацією на нього. Недоліки товару, які виникли в гарантійний строк експлуатації не з вини постачальника, усуваються покупцем за власний рахунок. Гарантійний ремонт необхідність проведення якого виникла з вини постачальника, здійснюється за його рахунок лише на підставі належним чином оформлених рекламаційних актів з прикріпленням фото загального вигляду вузла чи деталі, в яких покупцем виявлено дефект або несправність (брак). При цьому рекламація має бути направлена протягом трьох робочих днів з моменту виявлення несправності та/або дефекту засобами електронного або факсимільного зв'язку, з наступним направленням оригіналу поштою.

Сторони погодили у п.7.9. договору, що якщо під час проведення гарантійного ремонту, спеціалістами постачальника буде встановлено, що поломка товару виникла з вини покупця, заміна вузла/деталі здійснюється за рахунок покупця. При цьому покупець відшкодовує постачальнику його витрати, пов'язані з прибуттям спеціалістів постачальника до місцезнаходження товару, його оглядом.

Згідно з п.7.11. договору забороняється експлуатувати несправний товар, особливо після направлення постачальнику рекламації.

Відповідно до видаткової накладної №793 від 28.08.2016р. (т.1, а.с. 20) позивач самостійно зі складу відповідач забрав сівку зернотукову Тавричанка -6 .

Позивачем та відповідачем визнається, що датою вводу в експлуатацію с/г техніки є 07.09.2016р., доказів на означене сторонами по справі не надано, поряд з цим означена інформація зазначена в акті обстеження агрегату від 16.09.2018р. (т.1, а.с. 29) підписаного представниками позивача та відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи означене, датою вводу сівалки в експлуатацію є 07.09.2016р.

Окрім того, сторони визнають, що дата проведення останнього технічного обслуговування та наладка по введенню в експлуатацію, в агрегаті з трактором Т-150К 02.09.2016р., означене також відображено сторонами в акті обстеження агрегату від 16.09.2018р.

12.09.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом-претензією (т.1, а.с. 28) в які зазначив, що сіялка зернотукова Тавричанка-6 після висіву 50 га проявила дефекти конструкції, а саме, мовою оригіналу:

1. Заклепки на сошниках не выдерживают нагрузки, сошник расшатывается, вызывая износ внутренней поверхности.

2. Сломаны 2 втулки по турбодискам. .

Позивачем в листі - претензії також було висунуто вимогу в термін до 13.09.2016р. усунути всі виявлені дефекти та забезпечити роботу сіялки.

16.09.2016р. представниками відповідача та позивача було складено та підписано акт обстеження агрегату (т.1, а.с. 29) відповідно до якого, при виконанні посіву озимої пшениці вийшли з ладу кріплення сошників 60 шт. з ступецями на заклепках; ступеця колтера, при цьому загубився диск (колтер).

В акті також зазначено, що внаслідок означених несправностей сівалка 10 вересня зупинила виконання посіву.

16.09.2016р. представниками позивача та відповідачем було також складено та підписано акт перевірки сільськогосподарської машини (т.1, а.с.138).

В якому зазначено, що при перевірці встановлено що в з'єднані ступиці з диском виявлення люфті, переламана ось колтера.

В графі акту З чиєї провини утворилися дефекти, вийшла з ладу (машина, комбайн) зазначено, що колерний диск з частиною осі втрачений, причина не встановлена. Також в цій графі акту зазначено, мовою оригіналу: Люфт диска -завод изготовитель .

У графі акту Висновок комісії зазначено: замінити диски та вісь по гарантії.

З акту вбачається, що для відновлення сіялки було використано колтерні диски ДЗС 00.420А у кількості 60шт.

В акті також зазначено висновок комісії у складі представників позивача та відповідача, в якому зазначено, що сіялка знаходиться в робочому стані

19.09.2016р. (т.1, а.с.30) позивач на адресу відповідача надіслав рекламацію в якій зазначив, що після ремонту, а саме заміни дисків сошників 60шт., ступиці колтера, сівалка вийшла в поле. Виконавши посів площі 21 га зламався диск колтер і далі почало виламувати (давати тріщини), всі пошкодження одного типу, а також зламалась вісь ступиці колтера, колерна рама, труби захисної огорожі, кронштейни катахотів, опорна стойка дишла.

Враховуючи означене, відповідач в рекламації вимагав негайно усунути вказані несправності.

07.10.2016р. представниками СТОВ Вперед та ТОВ НВП ХМЗ було складено так підписано акт №30 (т. 1, а.с. 85) перевірки сільськогосподарської машини.

В означеному акті зазначено, що зруйновані диски ДЗС 00.4089А - 1шт., та ось ДЗС 00.160А-1шт. Відсутні два диски ДЗС00.4089А. з осями та кріпленнями.

Сторони погодили, що для визначення з чиєї вени утворилися дефекти, вийшла з ладу машина необхідно дослідження вийшовши з ладу деталей в умовах завода -виробника.

У розділі акту Висновок комісії зазначено, що ось ДЗС 00.160А-1шт та ДЗС 00.4089А-1 шт. підлягають заміні.

В розділі Перелік вузлів (деталей) використаних для відновлення машини зазначено: ДЗС 00.160А-1шт. ось та ДЗС 00.4089А-1 шт. диск.

Сторони погодили також в акті, що претензій один до одного не мають по якості та строкам виконання ремонтних робіт.

12.12.2016р. СТОВ Вперед на адресу відповідача надіслав рекламацію (т.1, а.с. 32, в якій зазначив, мовою оригіналу: Сеялка зернотуковая Тавричанка-6 после высева проявило дефекты конструкций, просим вас заменить данную запасную часть к сеялки:

1. Волнистый диск в количестви 4 шт.

З приводу означеної рекламації позивач зазначає в позовній заяві, що вона є повторною.

В означеній рекламації позивачем до відповідача також висувалась вимога усунути всі виявлені дефекти до 13.12.2016р.

Відповідно до доказів направлення рекламації відповідачу, остання була направлена ТОВ НВП ХМЗ 13.12.2016р. (т.1, а.с.33).

У відповіді від 20.12.2016р. на означену рекламацію позивача, відповідач зазначив, що аналіз доставлених на завод зразків колерних дисків, які вийшли з ладу, показав, що матеріал та механічні властивості дисків відповідають вимогам технічної документації. Відповідач також зазначив, що спеціалістами сервісної служби заводу виявлено, що один з колерних дисків вийшов з ладу в наслідок несвоєчасного, мовою оригіналу: обжатия крепежа кронштейна, на котором крепится диск .

11.01.2017р. СТОВ Вперед звернулась до відповідача з листом, в якому зазначила, що внаслідок поломки комплектуючих та того, що сівалка не працювала, відповідач не міг проводити якісний та своєчасний посів на площі 420га. Позивачем було також наведено розрахунок вказаної площі та розрахунок збитків СТОВ Вперед , який за підрахунками позивача склав 1697640грн.

Позивач також в листі вимагав відповідача сплатити до 20.01.2017р. 50% збитків (848820грн) в процесі досудового врегулювання.

19.01.2017р. відповідач надав відповідь позивачу (т.1, а.с. 39-41) на вище вказаний лист в якому зазначив, що жодних порушень з порядку та строків проведення робіт з гарантійного обслуговування сіялки зерно тукової ДЗС Тавричанка-6 не було, враховуючи, що підтверджується двосторонніми актами огляду техніки та усунення недоліків. Відповідач також зазначив на безпідставності вимог позивача про сплату штрафних санкцій.

27.01.2017р. СТОВ Вперед надіслало на адресу відповідача претензію датовану 24.01.2017р., в якій вимагало ТОВ НВП ХМЗ виконати гарантійні зобов'язання за договором поставки №16/08/16-4359 від 16.08.2016р. та усунути всі недоліки поставленої сівалки, сплатити СТОВ Вперед неустойку у розмірі 737219,32грн. за затримку усунення недоліків сівалки.

До претензії відповідачем було додано розрахунок суми неустойки.

23.02.2017р. відповідач надав відповідь на вище вказану претензію позивача в якій зазначив, що наданий позивачем розрахунок розміру неустойки не містить документального підтвердження, щодо наявних у СТОВ Вперед підстав для нарахування саме такої суми неустойки. Відповідач також зазначив, що рекламація від 12.12.2016р. не містила відомостей про дату виходу з ладу сіялки, а також інші відомості, зазначення яких є обов'язковим в рекламації. Відповідач вказав, що сіялка є сезонною сільськогосподарською технікою, а рекламація була пред'явлена в грудні місяці, який не є сезонним місяцем для використання сіялки.

Підставою позовних вимог стало, як стверджує позивач безпідставне ухилення ТОВ НВП ХМЗ від виконання своїх гарантійних зобов'язань щодо усунення недоліків поставленої сівалки.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товар, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу.

Згідно з частиною 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку непереборної сили.

Відповідно до частини 2 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

СТОВ Вперед та ТОВ НВП ХМЗ у п.7.2. договору узгодили, що гарантійний строк експлуатації товару вираховується від дня його поставки.

Як зазначалося вище по тексту рішення відповідно до видаткової накладної №793 від 28.908.2016р., поставка сіялки відбулася 28.08.2016р.

Поряд з цим, відповідно до гарантійних зобов'язань (т.1, а.с.23-27) гарантійний строк експлуатації сіялки складає 12 календарних місяців або 540га напрацювання і починається з дати акта ввода в есплуатацію.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин .

Так, відповідно до п. а) ч. 2 ст. 9 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин , покупці при виявленні недоліків у машині протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені законом чи договором, мають право за своїм вибором вимагати від виробника, продавця машин, у тому числі, безоплатного усунення недоліків машини або відшкодування витрат на їх усунення покупцем чи виконавцем робіт, послуг з технічного сервісу та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 16 названого Закону, виробники, продавці машин, виконавці робіт, послуг несуть гарантійні зобов'язання перед покупцями машин у забезпеченні протягом встановленого гарантійного строку експлуатації (або наробітку) відповідності цільовому (технологічному) призначенню і якості машин, встановлених нормативно-технічною документацією.

Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на машини, закінчується одночасно із закінченням гарантійного строку на машини і не може бути меншим 12 місяців.

Гарантійний строк експлуатації машин відраховується від дня введення їх в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців від дня продажу для машин, що працюють протягом усього року, і не пізніше 12 місяців для машин із сезонним характером робіт.

Недоліки машин, що виникли у гарантійний строк експлуатації не з вини покупців машин, усуваються виробником або уповноваженим ним на те виконавцем робіт з технічного сервісу за рахунок виробника.

Таким чином, відрахування гарантійного строку експлуатації сільськогосподарських машин від дня введення їх в експлуатацію встановлено спеціальним Законом, який має вищу юридичну силу, ніж умови укладеного між сторонами договору, які до того ж суперечать умовам Гарантійного зобов'язання ТОВ НВП ХМЗ .

Норма ч. 2 ст. 16 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин щодо відрахування гарантійного строку експлуатації машин має імперативний характер, тому умови укладеного між сторонами договору щодо терміну обчислення гарантійного строку не можуть бути застосовані у даному випадку.

Як зазначалося вище, позивачем та відповідачем визнається, що датою вводу в експлуатацію с/г техніки є 07.09.2016р., доказів на означене сторонами по справі не надано, поряд з цим означена інформація зазначена в акті обстеження агрегату від 16.09.2018р. підписаного представниками позивача та відповідача.

Виходячи з того, що вихід сівалки з ладу -19.09.2016р. відбувся в період гарантійного строку його експлуатації, відповідач був зобов'язаний усунути несправності трактора за свій рахунок та у певні строки згідно з вимогами Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин".

В позовній заяві позивачем зазначено вимогу: зобов'язати ТОВ НВП ХМЗ виконати гарантійні зобов'язання за договором поставки №16/08/16-4359 від 16.08.2016р. шляхом безоплатного усунення недоліків товару, визначених у рекламації СТОВ Вперед №1/09 від 19.09.2016р., а саме: полагодити вісь ступиці колтера, колерну раму, труби захисної огорожі, кронштейни ката фотів, опорну стійку дишла, замінити чотири колтерни диски.

В рекламації від 19.09.2016р. СТОВ Вперед зазначило, що після ремонту, а саме заміни дисків сошників 60шт., ступиці колтера, сівалка вийшла в поле. Виконавши посів площі 21 га зламався диск колтер і далі почало виламувати (давати тріщини), всі пошкодження одного типу, а також зламалась вісь ступиці колтера, колерна рама, труби захисної огорожі, кронштейни катахотів, опорна стойка дишла.

Відповідно до п.7.6.1 рекламація має бути направлена протягом трьох робочих днів з моменту виявлення несправності та/або дефекту засобами електронного або факсимільного зв'язку, з наступними направленнями оригіналу поштою.

З наданої відповідачем копії рекламації від 19.09.2016р. не можливо встановити, що вона надсилалася на електрону адресу відповідача, як стверджує СТОВ Вперед 19.09.2016р., а також не можливо встановити коли саме вона була надіслана на адресу відповідача електронною поштою.

З копія повідомлення про вручення поштового відправлення, що надана позивачем (т.1, а.с. 31) на підтвердження направлення відповідачу рекламації від 19.09.2016р., не можливо встановити, що ким, кому і коли надсилалось. Інших доказів направлення означеної рекламації відповідачу позивачем не надано.

На підставі рекламації позивача від 19.09.2016р. комісією у складі представників СТОВ Вперед та ТОВ НВП ХМЗ було складено та підписано акт №30 перевірки сільськогосподарської машини ТОВ НВП ХМЗ , відповідно до якого, комісією окрім руйнування диска ДЗС 00.4089А-1шт та вісь ДЗС 00.160А -1 шт. та відсутності двох дисків ДЗС 00.4089А з осями та кріпленнями, інших пошкоджень встановлено не було.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем було замінено вісь ДЗС 00.160А у кількості 1 шт. вісь та ДЗС 00.4089А у кількості 1 шт. диск.

Відповідно до п.9.2 договору ризик пошкодження, знищення, псування (в тому числі крадіжки) товару, після його передачі, в повному обсязі несе покупець.

Як вже зазначалося вище, відповідно до акту від 07.10.2016р. комісією у складі представників позивача та відповідача було встановлено відсутність двох дисків ДЗС 00.4089А з осями та кріпленнями.

Враховуючи означене, у відповідача був відсутній обов'язок замінити диски які були відсутні і відповідальність за збереження яких несе позивач відповідно до п.9.2. договору.

Сторони у п. 7.15 договору узгодили, що у технічно складних випадках відмов (поломок) постачальник має право на проведення додаткової експертизи на заводі виробника агрегату чи вузла з наданням замінного агрегату (вузла) експертизи.

Відповідно до акту №30 від 07.10.2016р. комісією у складі позивача та відповідача для встановлення з чиєї провини з'явилися дефекти, вийшла з ладу машина було погоджено необхідність дослідження зламаних деталей в умовах заводу виробника.

Таким чином, сторони в акті №30 від 07.10.2016р. узгодили, що всі зруйновані деталі, замінені, а сторони по якості та строком ремонту одна до одної не мають.

Як зазначає сам позивач в позовній заяві (т.1, а.с. 4, другий абз. знизу), 12.12.2016р. СТОВ Вперед направило повторну рекламацію з вимогою замінити чотири колерні диски, які зламалися і які представники сервісної служби ТОВ НВП ХМЗ забрали для дослідження.

Про інші дефекти заявлені позивачем в позовній заяві, які має усунути відповідач в повторній рекламації позивач не зазначає, що тим самим підтверджує, що при огляді сівалки та складанні акту №30 від 07.10.2016р. представниками позивача та відповідача крім руйнування диска і осі, та відсутності двох дисків не було виявлено поломки інших складових зазначених в рекламації позивача від 19.09.2016р.

Враховуючи означене, позивачем не доведено підставність заявлених позовних вимог щодо обов'язку відповідача виконати гарантійні зобов'язання та полагодити вісь ступиці колтера, колерну раму, труби захисної огорожі, кронштейни ката фотів, опорну стійку дишла, враховуючи, що означені поломки не були виявленні комісією у складі представників відповідача та позивача.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача зобов'язати відповідача замінити чотири колерні диски, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7.9 договору, якщо під час проведення гарантійного ремонту спеціалістами постачальника буде встановлено, що поломка товару виникла з вини покупця, заміна вузла/деталі здійснюється за рахунок покупця.

Відповідач повідомив позивача про те, що поломка колтерних дисків відповідно до експертного висновку сталася з вени СТОВ Вперед .

Так, в результатах дослідження від 28.10.2016р. (т.1, а.с.84) встановлено, що матеріал і твердість дисків відповідає конструкторській документації.

Відповідно до п. 7.14. договору у разі якщо покупець не погоджується з висновками постачальника щодо недоліків товару, він скликає експертну комісію, до якої включає представника постачальника та свого представника.

Позивач не згоди з висновком відповідача стосовно того не висловив, експертну комісію не скликав.

Означене підтверджує відсутність обов'язку ТОВ НВП ХМЗ замінити по гарантії чотири колерних диски, враховуючи, що поломка двох з них сталася з вени позивача і не є гарантійним випадком, а ще два були загубленні і враховуючи що відповідно до п. 9.2. договору відповідальність за них несе позивач, не підлягають заміні відповідачем.

Суд також зазначає, що позивачем, відповідно до акту №30 від 07.10.2016р. на власний розсуд було замінено один зруйнований диск, хоча у подальшому було виявлено, що поломка є не гарантійним випадком.

Щодо позовної вимоги СТОВ Вперед стягнути з ТОВ НВП ХМЗ неустойку за не усунення недоліків товару за договором поставки у розмірі 1041575,92грн. суд зазначає наступне.

Означену позовну вимогу СТОВ Вперед обґрунтовує положенням ч.5 ст.15 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" відповідно до якої за кожний день затримки усунення недоліків понад установлені строки покупцям машин виплачується неустойка в розмірі вартості машино-дня роботи машини.

Так, відповідно до ч.5 ст.15 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" пред'явлені покупцем вимоги про усунення недоліків машини повинні задовольнятися у такі строки:

- для машин у рослинництві й кормовиробництві - протягом трьох діб з часу надходження заяви покупця про відмову, якщо немає потреби у розбиранні основних вузлів; п'яти діб, якщо така потреба є; семи діб - коли необхідно розбирати й замінювати базисні деталі. Для машин сезонного використання, у міжсезонний період - не більше двадцяти діб;

- для машин у тваринництві - у технічно можливі строки, але не більше 3 годин з часу надходження заяви покупця про відмову обладнання для інкубації, доїння, первинної переробки молока; не більше 5 годин - для обладнання із забезпечення поїння, кормоприготування та кормороздавання; не більше 6 годин - для вентиляційного обладнання і не більше 20 годин - для гноєвидалення.

Поряд з цим, як зазначалося вище позивачем не доведено та не надано доказів того, коли саме відповідачу була направлена рекламація від 19.09.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що як реагування на рекламацію позивача від 19.09.2016р. спеціалістами відповідача було усунуто недоліки, які є гарантійним випадком 07.10.2016р. що підтверджується актом №30 від 07.10.2016р.

Враховуючи наведене, а також не доведення позивачем часу коли відповідач отримав рекламацію від 19.09.2016р., позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з боку ТОВ НВП ХМЗ відбулася затримка усунення недоліків зазначених в рекламації від 19.09.2016р.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 202733,88грн. штрафу за поставку товару неналежної якості, суд зазначає наступне

Згідно з приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено обов'язок продавця передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. При цьому, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

Разом з цим, відповідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Аналогічні правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені також приписами статті 678 Цивільного кодексу України.

Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ч.7 ст.269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі, передбаченому ст..231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно видаткової накладної №793 від 28.08.2016р. позивач прийняв товар, жодних претензій щодо якості товару відповідачу не заявив, а також не заявляв претензії відповідачу щодо якості сівалки і протягом її використання.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем не надано доказів того, що поставлена відповідачем сівалка не відповідала стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до її якості.

Враховуючи означене, позовні вимоги про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості у розмірі 202733,88грн., задоволенню не підлягають.

Окрім того, вартість призначеної судом технічної експертизи, зокрема і щодо визначена якості поставленої сівалки з боку позивача сплачена не була.

З огляду на вище викладені обставини позивачем не доведено підставність заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.07.2018р.

Суддя Н.А. Павленко