Постанова

від 26.07.2018 по справі 310/149/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/149/17Головуючий у 1-й інстанції Полянчук Б.І. Пр. № 22-ц/778/113/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Крилової О.В., Кухаря С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бердянської міської ради про визнання рішення протиправним, скасування рішення, визнання договору поновленим

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила (а.с. 60-62), та в якому просила:

- визнати протиправним рішення Бердянської міської ради №34 від 31.03.2016 року в частині відмови поновлення договору оренди землі від 25 липня 2007 року та скасувати його,

- визнати договір поновленим на тих самих умовах та на той самий строк.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 25 липня 2007 року між нею та Бердянською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1073 га для ведення городництва по АДРЕСА_1 в м. Бердянську Запорізької області строком до 01.05.2010 року. Зазначений договір 03.12.2013 року був поновлений до 01.05.2015 року додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі. Строк договору сплив, однак вона продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою. Заперечень проти користування нею земельною ділянкою від Бердянської міської ради або її виконавчого комітету вона не отримувала. Нею 05.02.2016 року було підготовлено та направлено на розгляд Бердянського міського голови додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 25.07.2007 року строком до 01.02.2021 року. Зазначене питання було розглянуто Бердянською міською радою і їй було відмовлено в поновленні дії договору оренди на підставі пункту 1 частини 1 ст. 31 та ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Вважала зазначене рішення незаконним, оскільки ст. 31 ЗУ Про оренду землі передбачено припинення договору оренди землі в разі закінчення строку, на який його було укладено, але Бердянська міська рада або виконавчий комітет не направляли жодних листів щодо намірів не продовжувати зазначений договір оренди землі. Вона має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, але в порушення ст. 33 ЗУ Про оренду землі не повідомила про це орендодавця у строки встановлені законом та не направила йому проект додаткової угоди. Разом з тим, ст. 33 ЗУ Про оренду землі передбачає, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором. 06.05.2016 року вона повторно направила до виконавчого комітету Бердянської міської ради повідомлення з додаванням проектів додаткової угоди. 18.05.2016 року вона отримала відповідь про те, що її звернення та матеріали щодо додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.07.2007 року по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення городництва терміном до 05.05.2019 року передані на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології. Вона належним чином виконує обов'язки за договором оренди і бажає використовувати земельну ділянку, що підтверджується сплатою орендної плати на 2017 рік. Вона своєчасно повідомила відповідача про намір скористатися переважним правом оренди земельної ділянки та з пропозицією поновити договір оренди, але її звернення ігнорувались відповідачем, тому вона вимушена була провести офіційну реєстрацію її звернення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року (а.с. 70-72) в задоволенні позову позивача у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 75-76) просила рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В автоматизованому порядку у цій справі визначений склад колегії суддів апеляційного суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Трофимова Д.А., судді Крилова О.В. та Кухар С.В. (а.с. 78)

Ухвалою апеляційного суду від 13 вересня 2017 року (суддя Трофимова Д.А. а.с. 95) апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 97).

Відповідач Бердянська міська рада подала апеляційному суду заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с. 100).

В порядку повторного автоматизованого порядку 20 квітня 2018 року у цій справі замінено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Гончар М.С. головуючого суддю (суддю-доповідача) Трофимову Д.А. у зв'язку із тривалою хворобою останньої (а.с. 115-116).

Ухвалою апеляційного суду (а.с. 117) дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Апеляційному суді Запорізької області фактично працює 20 суддів замість 71 судді за штатом, з них: 13 суддів - у судовій палаті з розгляду цивільних справ), а також відпустки судді - доповідача у період з 04.06.2018 року по 13.07.2018 року включно (довідка а.с. 121).

У судове засідання 26 липня 2018 року повідомлені апеляційним судом належним чином про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 119-120) всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причини неявки у дане судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції.

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є рішення , постанови.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позову у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 3, 209, 212-215 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 792 ЦК України, ЗУ Про оренду землі , та виходив із відсутності підстав для задоволення позову позивача у цій справі, оскільки за встановлених в судовому засіданні обставин позивач не дотрималась вимог ч.2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі щодо надіслання орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк з проектом додаткової угоди.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

При перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд виходить із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час ухвалення оскаржуємого рішення судом першої інстанції у цій справі (26 квітня 2017 року).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам цієї справи; порушено судом першої інстанції норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що рішенням Бердянської міської ради № 10 від 17.05.2007 року передано в оренду земельну ділянку, площею 0,135 га, розташовану по АДРЕСА_1, межі якої визначені в натурі на місцевості без зміни цільового призначення (для ведення городництва) ОСОБА_2, що мешкає по АДРЕСА_1, строком до 01.05.2010 року (а.с. 8).

25.07.2007 року Бердянська міська рада та ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1073 га. для ведення городництва, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Бердянську Запорізької області. Договір укладено строком до 01.05.2010 року (а.с. 6-7).

Земельну ділянку розміром 0,1073 га, яка розташована за адресою: м. Бердянськ, АДРЕСА_1 передано ОСОБА_2 актом прийому-передачі від 25.07.2007 року (а.с. 9).

Рішенням Бердянської міської ради №12 від 27 травня 2010 року поновлено договір оренди земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), та без зміни її цільового призначення, передавши в короткострокову оренду: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) земельну ділянку, площею 0,1073 га, розташовану по АДРЕСА_1, для ведення городництва, строком до 01.05.2015 року (а.с. 11).

03.12.2013 року між Бердянською міською радою та ОСОБА_2 укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі (додаткову угоду), якою поновлено договір оренди земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), та без зміни її цільового призначення, передавши в короткострокову оренду ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) земельну ділянку, площею 0,1073 га, розташовану по АДРЕСА_1, для ведення городництва, строком до 01.05.2015 року. Розділ 2 Об'єкт оренди , пункт 3 договору оренди землі від 25 липня 2007 року викладено в наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка площею 0,1073 га. Розділ 4. Орендна плата , пункт 9 викладено в наступній редакції: Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 0,09% від її нормативної грошової оцінки (а.с. 10).

25 липня 2014 року між Бердянською міською радою та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі що стосується нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також порядку та розміру орендної плати за землю (а.с. 12).

Таким чином, в договір оренди земельної ділянки від 25 липня 2007 року було внесено зміни, якими поновлено дію договору до 01.05.2015 року .

П. 8 договору оренди землі від 25 липня 2007 року передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

ОСОБА_2 05.02.2016 року звернулась до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.07.2007 року (а.с. 13).

Рішенням Бердянської міської ради №34 від 31 березня 2016 року відмовлено в поновленні договору оренди землі від 25 липня 2007 року, зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомзему України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 вересня 2007 року за №040726500342, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, та передачі в короткострокову оренду громадянці України ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1073 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для ведення городництва, строком до 01.03.2021 року на підставі п.1 ч.1 ст. 31 та ст. 33 Закону України Про оренду землі (а.с.14).

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що умови договору не можуть суперечити закону.

В даному випадку таким законом є Закон України Про оренду землі та зокрема ст. 33 останнього (поновлення договору оренди землі ).

Станом на час ухвалення оскаржуємого рішення судом першої інстанції у цій справі чинною була ст. 360-7 ЦПК України в редакції, чинній до 17.12.2017 року, за змістом якої висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами, розгляду справи з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Проте, суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі з порушенням вимог ст. 360-7 ЦПК України в редакції, чинній до 17.12.2017 року.

Так, Верховний суд України у своїй постанові від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 висловив правову позицію про те, що Закон України Про оренду землі надає дві підстави для поновлення договору оренди землі,

-перша: ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення;

- - друга : ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

В постанові ВСУ від 18.03.2015 року по справі № 6-4цс15 сказано: для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

1)орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою,

2)орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

3)відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

4)сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди."

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Встановлено, що ОСОБА_2, як орендар за вищезазначеним договором оренди землі сторін, продовжувала користування виділеною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, тобто після 01.05.2015 року та користується останньою досі; остання належно виконує свої обов'язки за договором, зокрема сплачує після закінчення строку дії договору 01.05.2015 року щомісячно оренду плату до звернення до суду із вищезазначеним позовом (а.с.47), яка приймалась орендодавцем без заперечень; взагалі відсутній лист-повідомлення на ім'я ОСОБА_4 від Бердянської міської ради, як орендодавця, про відмову в поновленні договору оренди, яке мало мати місце з боку Бердянської міської ради ще протягом одного місяця після закінчення строку (01.05.2015 року).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

При вищевикладених обставинах, договірін правовідносини оренди землі між ОСОБА_2 та Бердянською міською радою продовжують існувати та не припинились, є поновленими на новий строк на тих самих умовах, але не з дати звернення ОСОБА_2 до Бердянської міської ради із заявою від 05.02.2016 року про поновлення вищезазначеного договору оренди землі (а.с. 13), як помилково вважала позивач у цій справі, а саме з дати закінчення строку дії вищезазначеного договору сторін - з 01.05.2015 року.

Для вирішення питання поновлення строку договору сторін при вищевикладених обставинах не має взагалі значення наявність (відсутність) будь-яких будівель чи споруд позивача на орендованій земельній ділянці, на які посилається позивач в обґрунтування свого позову у цій справі (а.с. 48-51).

За таких обставин, рішення Бердянської міської ради про відмову ОСОБА_2 у поновленні їй вищезазначеного договору оренди сторін на тих самих умовах та на той самий строк є таким, що ухвалено з формальних підстав за відсутності для цього об'єктивних обставин (наявність інших орендарів, які претендують на оренду цієї землі, що заперечував відповідач у цій справі тощо), не ґрунтується на законі, суперечить останньому, зокрема ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та порушує права ОСОБА_5, а тому підлягає скасуванню.

При застосуванні ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі до вищезазначених відносини оренди землі у цій справі не застосовується ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Тому, в даному випадку не має значення, що ОСОБА_2 звернулась до Бердянської міської ради із заявою про поновлення договору лише у лютому 2016 року, а не повідомила про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором (п.8), але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року у цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення, позов ОСОБА_2 задовольнити частково, визнати рішення Бердянської міської ради №34 від 31.03.2016 року в частині відмови поновлення договору оренди землі від 25 липня 2007 року із ОСОБА_2 таким, що не відповідає вимогам закону, та скасувати останнє; визнати укладений між ОСОБА_2 та Бердянською міською радою договір від 25 липня 2007 року оренди земельної ділянки площею 0,1073 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для ведення городництва, зареєстрований у Бердянському районному відділі запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 вересня 2007 року за № 040726500342, межі якої визначено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, поновленим на тих самих умовах та на той самий строк, починаючи з 01.05.2015 року.

Керуючись ст. ст. 10 ч. 4, 213-214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 12, 368, 371 - 372, 374, 376, 381-384, п.п. 8,9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати рішення Бердянської міської ради №34 від 31.03.2016 року в частині відмови поновлення договору оренди землі від 25 липня 2007 року із ОСОБА_2 таким, що не відповідає вимогам закону, та скасувати останнє.

Визнати укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та Бердянською міською радою (ЄДРПОУ - 23787244) договір від 25 липня 2007 року оренди земельної ділянки площею 0,1073 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для ведення городництва, зареєстрований у Бердянському районному відділі запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 вересня 2007 року за № 040726500342, межі якої визначено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, поновленим на тих самих умовах та на той самий строк, починаючи з 01.05.2015 року .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 27 липня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Крилова О.В.Кухар С.В.