Ухвала

від 30.06.2020 по справі 310/149/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 310/149/17

провадження № 61-43334св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Бердянська міська рада Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянської міської ради Запорізької області на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Крилової О. В., Кухаря С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, надалі уточненим, до Бердянської міської ради Запорізької області (далі - Бердянська міська рада), в якому просила визнати протиправним рішення Бердянської міської ради від 31 березня 2016 року № 34 в частині відмови у поновленні договору оренди землі від 25 липня 2007 року та скасувати його, визнати договір поновленим на тих самих умовах та на той самий строк.

На обґрунтування позову посилалась на те, що 25 липня 2007 року між нею та Бердянською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1073 га для ведення городництва на АДРЕСА_1 строком до 01 травня 2010 року. Зазначений договір 03 грудня 2013 року був поновлений до 01 травня 2015 року додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі. Строк договору сплив, однак вона продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою. Заперечень проти користування нею земельною ділянкою від Бердянської міської ради або її виконавчого комітету вона не отримувала. 05 лютого 2016 року вона підготовила та направила на розгляд Бердянського міського голови додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 25 липня 2007 року строком до 01 лютого 2021 року. Зазначене питання було розглянуто Бердянською міською радою і їй відмовлено у поновленні дії договору оренди на підставі пункту 1 частини першої статті 31 та статті 33 Закону України Про оренду землі . Вважала зазначене рішення незаконним, оскільки статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено припинення договору оренди землі у разі закінчення строку, на який його було укладено, але Бердянська міська рада або виконавчий комітет не направляли жодних листів щодо намірів не продовжувати зазначений договір оренди землі. Вона має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, але у порушення вимог статті 33 Закону України Про оренду землі не повідомила про це орендодавця у строки встановлені законом та не направила йому проєкт додаткової угоди. Разом з тим, стаття 33 Закону України Про оренду землі передбачає, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 06 травня 2016 року вона повторно направила до виконавчого комітету Бердянської міської ради повідомлення з проєктом додаткової угоди. 18 травня 2016 року вона отримала відповідь про те, що її звернення та матеріали щодо додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25 липня 2007 року передані на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології. Вона належним чином виконує обов`язки за договором оренди і бажає використовувати земельну ділянку, що підтверджується сплатою орендної плати за 2017 рік. Вона своєчасно повідомила відповідача про намір скористатися переважним правом оренди земельної ділянки та з пропозицією поновити договір оренди, але її звернення ігнорувались відповідачем, тому вона здійснила офіційну реєстрацію її звернення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не дотрималась вимог частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі та не надіслала орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк з проєктом додаткової угоди, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 26 липня 2018 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано рішення Бердянської міської ради від 31 березня 2016 року в частині відмови у поновленні договору оренди землі від 25 липня 2007 року із ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам закону та його скасовано. Визнано укладений між ОСОБА_1 та Бердянською міською радою договір від 25 липня 2007 року оренди земельної ділянки площею 0,1073 га (кадастровий номер 2310400000:08:007:0267), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення городництва, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 вересня 2007 року за № 040726500342, межі якої визначено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, поновленим на тих самих умовах та на той самий строк, починаючи з 01 травня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а тому договірні правовідносини оренди землі між ОСОБА_1 та Бердянською міською радою не припинились та є поновленими на новий строк на тих самих умовах з дати закінчення строку дії зазначеного договору, а саме з 01 травня 2015 року, оскільки ОСОБА_1 як орендар за договором оренди землі продовжувала користуватись виділеною земельною ділянкою, а від орендодавця лист-повідомлення на ім`я ОСОБА_1 про відмову в поновленні договору оренди не надходив.

У серпні 2018 року Бердянська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 26 липня 2018 року та залишити в силі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 31, 33 Закону України Про оренду землі та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , оскільки позивач не виявляла наміру поновити договір оренди землі, не зверталася до міської ради з додатковою угодою про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах. Також позивач обрала неналежний спосіб захисту, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Перевіривши матеріали справи, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 378/596/16-ц за позовом ТОВ Журавлиське до ТОВ Інтерагроівест , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими .

Постановляючи зазначену ухвалу Верховний Суд виходив з того, що є підстави для відступлення від правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17, згідно з яким позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленим є неналежним способом захисту порушеного права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 15 січня 2019 року у справі № 922/1464/18.

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19) прийнято та призначено до розгляду.

Оскільки правовідносини у справі № 310/149/17 подібні з правовідносинами у справі № 378/596/16-ц, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду та яка нею не розглянута, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 310/149/17 до завершення розгляду справи № 378/596/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 310/149/17 за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, визнання договору поновленим до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 378/596/16-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний