Рішення

від 27.07.2018 по справі 223/680/17

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 р. Справа№223/680/17

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вугледарської міської ради

за участю третіх осіб

на стороні позивача громадської організації Вугледарська міська

організація Нове місто ,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4

на стороні відповідача релігійної організації Релігійна православна

громада Свято-Тихонівська парафія

Донецької єпархії Української православної

церкви міста Вугледара Донецької області

про визнання протиправним та нечинним з

моменту прийнятті та скасування рішення від

18.08.2017 року № 7/19-18 Про затвердження

проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки Свято-Тихонівській

парафії Української православної церкви

для будівництва храму

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вугледарської міської ради, за участю третіх осіб на стороні позивача: громадської організації Вугледарська міська організація Нове місто , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третьої особи на стороні відповідача: релігійної організації Релігійна православна громада Свято-Тихонівська парафія Донецької єпархії Української православної церкви міста Вугледара Донецької області про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття та скасування рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2017 року відповідачем прийнято рішення № 7/19-18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму.

Позивач вважає рішення Вугледарської міської ради протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки прийнято з порушенням Конституції України, а саме: ст. ст. 5, 7, 8, 13, 19, 68, 69, 33, 140, 141, 142, 143. Також зазначає про порушення рішенням ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Всі зазначені порушення відбулися, на думку позивача, внаслідок не забезпечення участі населення у громадських обговореннях необхідності затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму. Наголошує, що з зазначеного питання необхідно було провести загальні збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю, що порушує права позивача.

Зазначає, що при прийнятті спірного рішення про затвердження проекту землеустрою відповідачем не дотримано вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні , а саме: не було забезпечено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, не оприлюднено рішень щодо розроблення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, не узгоджено спірні питання між громадськістю і замовниками щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію.

Наголошує про неприпустимість одноособового прийняття рішень з боку депутатів про розпорядження майном, що знаходиться у власності територіальної громади.

З зазначених причин просить визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття та скасувати рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 28.09.2017 року було відкрите провадження у даній справі та призначено до попереднього судового засідання на 09.10.2017 року.

Довідкою від 09.10.2017 року справу відкладено на 15.11.2017 року.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 15.11.2017 року призначено адміністративну справу до розгляду на 24.11.2017 року. Ухвалою також залучено третю особу на стороні позивача - громадську організацію Вугледарська міська організація Нове місто , третю особу на стороні відповідача - релігійну організацію Релігійна православна громада Свято-Тихонівська парафія Донецької єпархії Української православної церкви міста Вугледара Донецької області.

Довідкою від 24.11.2017 року справу відкладено 13.12.2017 року.

Довідкою від 13.12.2017 року справу відкладено на 26.12.2017 року.

Згідно журналу судового засідання від 26.12.2017 року судове засідання відкладено на 26.01.2018 року.

Ухвалами Вугледарського міського суду Донецької області від 26.12.2017 року відмовлено у задоволенні заяв позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_5, який не має довіреності на участь в адміністративних справах, про відвід судді.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 05.01.2018 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено та заборонено Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви та іншим особам будівництво та інші дії щодо земельної ділянки за адресою: Донецька область, м. Вугледар, вул. Миру, біля будинку № 7, кадастровий номер 1414800000:01:001:0026 до розгляду справи по суті.

Згідно журналу судового засідання від 26.01.2018 року судове засідання відкладено на 26.02.2018 року.

Згідно журналу судового засідання від 26.02.2018 року судове засідання відкладено на 21.03.2018 року.

Ухвалами Вугледарського міського суду Донецької області від 21.03.2018 року залучено третіх осіб на стороні позивача, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Згідно журналу судового засідання від 21.03.2018 року судове засідання відкладено на 16.04.2018 року.

Згідно журналу судового засідання від 16.04.2018 року судове засідання відкладено на 15.05.2018 року.

Згідно журналу судового засідання від 15.05.2018 року судове засідання відкладено на 14.06.2018 року.

Довідкою від 14.06.2018 року справу відкладено на 23.06.2018 року.

Згідно журналу судового засідання від 23.06.2018 року судове засідання відкладено.

Справа не розглянута у строки, визначені КАС України, зокрема, через неявку позивача з багаточисельних причин та згідно його заяв про відкладення розгляду справи, тому розпорядженням голови Вугледарського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року передана до Донецького окружного адміністративного суду, оскільки в Вугледарському міському суді Донецької області не залишилося суддів з повноваженнями.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року прийнято до провадження судді Голубової Л.Б справу № 223/680/17, що надійшла до Донецького окружного адміністративного суду згідно розпорядження голови Вугледарського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року та призначено розгляд справи на 20 липня 2018 року.

Усною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року розгляд справи відкладено на 27 липня 2018 року, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року підготовче провадження закрито.

Позивач та представники позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте засобами електронного зв'язку надав заяву від 27.07.2018 року № 3/37-0825 про розгляд справи без участі представника відповідача (том 3, а.с. 83).

Надав на позовну заяву письмові заперечення від 13.11.2017 року (том 1, а.с. 30-34).

В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що у лютому 2016 року до міської ради надійшли звернення Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви та листи парафіян (близько 2500 підписів) на підтримку парафії щодо виділення місця для будівництва храму на земельній ділянці за адресою: м. Вугледар, вул. Миру, біля будинку 7.

Рішенням міської ради від 18.08.2017 року № 7/19-18 було надано дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення ділянки.

11.04.2017 року до міської ради надійшла заява релігійної громади Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви про видачу спеціального зонального погодження для будівництва храму у м. Вугледар, вул. Миру, біля будинку 7.

Норми вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні від 25.05.2011р. № 555 не порушені з боку відповідача, оскільки громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Наголошує, що спеціальне зональне погодження не відноситься до переліку містобудівної документації, яка підлягає обговоренню на громадських слуханнях у відповідності до приписів статті 21 Закону та пункту 1 постанови КМУ № 555.

Вугледарська міська рада не розглядає проекти містобудівної діяльності, а керується вже існуючою містобудівною документацією: генеральним планом м. Вугледар, затвердженим рішенням до Вугледарської міської ради від 09.09.2011/6-13-18 та планом зонування території (зонінг) м. Вугледар, затвердженого рішенням Вугледарської міської ради від 09.04.2014р. № 6/51-7.

Зазначена земельна ділянка для будівництва храму розташовано у громадсько-торговій зоні О-6,О-6п. будівництво культових споруд відноситься до допустимих видів використання території та вимагає одержання спеціального зонального погодження, тому 19.04.2016 року на офіційному веб-сайті виконавчого комітету спеціального зонального погодження розміщено повідомлення про початок процедури спеціального зонального погодження для будівництва храму. З дати оприлюднення повідомлення про початок процедури спеціального зонального погодження для будівництва храму та проекту рішення Про проведення громадських слухань - 20.05.2016 року пропозицій та зауважень до спеціального зонального погодження не надходило.

З метою залучення громадськості до участі у місцевому самоврядуванні до обговорення та вирішення питань місцевого значення міською радою підтримана ініціатива депутатів міської ради від 14.04.2016 року про проведення громадських слухань щодо будівництва храму Свято-Тихонівської парафії у м. Вугледарі 03.06.2016 року о 16-00 в міському культурно-дозвіллєвому центрі.

08.08.2017 року надійшла заява від релігійної громади Свято-Тихонівської парафії Української православної церкви про затвердження проекту землеустрою та вирішення питання щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

Проект рішення міської ради р/н 17260 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання в постійне користування земельної ділянки оприлюднено 08.08.2017 року.

Відповідно до статті 43 Регламенту Вугледарської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 26.08.2016р. № 7/2-42, зазначене питання розглянуто на засіданні постійної комісії з питань розвитку інфраструктури, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, екології, регулювання земельних відносин, яке відбулося 09.08.2016 року. Згідно з витягу протоколу № 36 від 09.08.2017 року вирішено не рекомендувати до затвердження на сесії міської ради у зв'язку з відсутністю кворуму.

Рішенням Вугледарської міської ради від 18.08.2017 року № 7/19-18 земельна ділянка надана у постійне користування релігійній громаді Свято-Тихонівської парафії Української православної церкви.

08.09.2017 року держаним реєстратором зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою за Свято-Тихонівською парафією Української православної церкви.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не є членом Вуглегірської громади, а є внутрішньо переміщеною особою, тому його право рішенням Вугледарської міської ради від 18.08.2017 року № 7/19-18 не порушене.

Так, згідно до п. 1.9 Положення про громадські слухання, затвердженого рішенням міської ради від 13.10.2006/5-9-19 право на участь у громадських слуханнях має кожний член територіальної громади, наділений виборчим голосом. В дійсний час питання виборчого права внутрішньо переміщених осіб законом не врегульовано.

За таких обставин, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих нормами діючого законодавства.

Треті особи чи їх представники також не з'явилися до суду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, у суду немає потреби заслухати свідка чи експерта, дана справа розглядалася протягом десяти місяців, всі необхідні докази наявні в матеріалах справи, суд вважає за доцільне розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії ВС 354261, виданого Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області 27 червня 2000 року (том 1, а.с. 4). Згідно паспортних даних позивач з 14 листопада 2000 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки від 31 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу в м. Вугледарі Донецької області (том 1, а.с. 5).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту б частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Згідно із статтею 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 Земельного кодексу України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною третьої статті 123 Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, саме Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для надання чи відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причину цієї відмови.

Судом встановлено, що рішенням Вугледарської міської ради від 18.03.2016р. №7/3-2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва храму Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви (том 1, а.с. 62). Даних стосовно оскарження та скасування вказаного рішення матеріали справи не містять.

Як зазначає відповідач, 11.04.2017 року до міської ради надійшла заява релігійної громади Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви про видачу спеціального зонального погодження для будівництва храму у м. Вугледар, вул. Миру, біля будинку 7. Рішенням Вугледарської міської ради від 20.07.2016р. № 172 заяву від 11.04.2017 року було задоволено та надане спеціальне погодження для будівництва храму (том 1, а.с. 122). Даних стосовно оскарження та скасування цього рішення матеріали справи також не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вугледарської міської ради 09.09.2011/6-13-18 було затверджено проект Генеральний план м. Вугледара Донецької області (том 1, а.с. 35-51).

Рішенням Вугледарської міської ради від 09.04.2014р. №6/51-7 затверджено проект містобудівної документації План зонування території (зонінг) м. Вугледар Донецької області (том 1, а.с. 52-61).

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , на порушення норм якого посилається ОСОБА_1 у позові, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Тобто, вказаний Закон регулює правовідносини в сфері будівництва. Питання відведення земельних ділянок відноситься до земельних правовідносин і урегульоване Земельним кодексом України.

Таким чином, Вугледарська міська рада не розглядає проекти містобудівної діяльності, а керується вже існуючою містобудівною документацією: генеральним планом м. Вугледар, затвердженим рішенням до Вугледарської міської ради від 09.09.2011/6-13-18 та планом зонування території (зонінг) м. Вугледар, затвердженого рішенням Вугледарської міської ради від 09.04.2014р. № 6/51-7.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні , суд зазначає, що відповідно до п. 1-2 вказаної постанови цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Відтак, громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Як зазначено судом вище, Вугледарською міською радою затверджено генеральний план м. Вугледара в 2011 році та план зонування території в 2014 році.

Суд зазначає, що рішенням відповідача 13.10.2006/5-9-19 затверджено Положення про громадські слухання в м. Вугледарі (том 1, а.с. 63-69).

Відповідно до п. 1.9 вказаного Положення про громадські слухання, затвердженого рішенням міської ради від 13.10.2006/5-9-19 право на участь у громадських слуханнях має кожний член територіальної громади, наділений виборчим голосом. Як зазначено судом вище, позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2000 року по дійсний час, є внутрішньо переміщеною особою до м. Вугледара. Тобто, позивач є таким, що тимчасово проживає у м. Вугледарі.

Статус члену територіальної громади на законодавчому рівні в Україні чітко не визначений. Разом з тим, виборче законодавство прив'язує поняття членів міської громади на виборах з місцем реєстрації у місті, де проводяться вибори.

Так, відповідно до частини 3 статті 3 Законом України Про місцеві вибори належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.

Отже, позивач не визначив, яким саме чином оскаржуване рішення відповідача, порушує його права як члена територіальної громади м. Вугледара, зазначивши у позові загальні фрази про порушення його особистих прав, та посилаючись при цьому на загальні статті Конституції України.

Рішенням відповідача від 20.05.2016 року № 7/4-43 Вугледарська міська рада вирішила провести громадські слухання на тему: Будівництво храму Свято-Тихонівської парафії м. Вугледар, які були призначені на 03 червня 2016 року (том 1 , а.с. 70). Суд звертає увагу на ту обставину, що громадські слухання були призначені до дати переміщення позивача на тимчасове проживання у м. Вугледар, а саме: 31 жовтня 2016 року згідно довідки переселенця.

Протоколом громадських слухань від 03.06.2016р. члени територіальної громади у кількості 439 осіб вирішили підтримати будівництво храму Свято-Тихонівської парафії у м. Вугледар, по вулиці Миру біля будинку № 7 (том 1, а.с. 71-75).

Вказане спростовує твердження позивача про порушення з боку відповідача постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 555 Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні .

Заявою від 08.08.2017 року Свято-Тихонівська парафія звернулася до відповідача з заявою про надання у постійне користування земельної ділянки з адресою: м. Вугледар, біля будинку № 7 площею 0,5 га (том 1, а.с. 160).

Як зазначає відповідач, відповідно до статті 43 Регламенту Вугледарської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 26.08.2016р. № 7/2-42, зазначене питання розглянуто на засіданні постійної комісії з питань розвитку інфраструктури, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, екології, регулювання земельних відносин, яке відбулося 09.08.2016 року.

Відповідно до витягу протоколу № 36 від 09.08.2017 року (п. 15) вирішено не рекомендувати до затвердження на сесії міської ради у зв'язку з відсутністю кворуму (том 1, а.с. 169-172).

Рішенням від 18.08.2017 року № 7/19-18 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання в постійне користування земельної ділянки та 08.09.2017 року внесено відповідні записи про право державним реєстратором (том 1, а.с. 174-175)

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем як головою громадської організації Належна Відповідальність надано 14.08.2017 року на адресу секретаря Вугдедарської міської ради та міського голови звернення з вимогою про ненадання спірної земельної ділянки під забудову Свято-Тихонівського храму через те, що храм відноситься до Московського патріархату, та зазначаючи, що Московський патріархат ухиляється від засудження Російської Федерації, як країни-агресора (том 2, а.с. 18-19). Зазначені письмові докази свідчать про штучний характер даного адміністративного позову у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України.

Крім того, позивачем надано роздруківки з різних інтернет-ресурсів, які також свідчать про його негативне ставлення до священників та храмів Української православної церкви, зокрема, Московського патріархату (том 2, а.с. 103-109). До матеріалів справи надані чисельні протоколи зборів громадської ради при Вугледарській міській раді та звернення до відповідача, які також доводять негативне ставлення позивача та третіх осіб на його стороні до Української православної церкви саме Московського патріархату (том 2, а.с. 1-87).

Суд зазначає, що в майже всіх країнах пострадянського простору церкви відокремлені від держави.

Суд наголошує, що статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Аналогічна норма міститься й в частині другій статті 14 Конституції Російської Федерації, тому міркування позивача з приводу обов'язку церкви втручатися у державні справи чи навпаки, є необґрунтованими правовими нормами Основного Закону.

Про зловживання процесуальними правами, затягування розгляду справи та штучний характер даного позову свідчать численні заяви позивача, його представників, третіх осіб на його стороні про відкладення розгляду даної справи, про оголошення перерви, наявні в матеріалах справи, клопотання представника позивача ОСОБА_6 про встановлення адміністративної процесуальної правосуб'єктності Вугледарської міської ради, тобто, відповідача, якого сам обрав позивач (том 2, а.с. 97-99), заяви позивача та представника позивача ОСОБА_5, який не має довіреності на участь від імені ОСОБА_1 в адміністративних судах, про відвід судді Луньової (том 2, а.с. 101 та 110) та перешкоджання у проведенні судового розгляду даної справи.

Судом встановлено та матеріалами справи доведено, що Вугледарська міська рада при прийнятті рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, вказане рішення відповідача жодним чином не порушує прав, не встановлює обов'язків для ОСОБА_1 чи для третіх осіб, залучених судом на боці позивача.

Рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, яке стосується прав або інтересів визначеної в цьому акті особи - Свято-Тихонівської парафії у м. Вуледар, та дія якого вичерпується його виконанням.

Частиною 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України Про судовий збір .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Первомайська, буд. 136; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2016р. № НОМЕР_1: 85670, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до Вугдедарської міської ради Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16, код ЄДРПОУ 34032213) за участю третіх осіб на стороні позивача: громадської організації Вугледарська міська організація Нове місто (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 41035092), ОСОБА_2 (адреса зазначена в заяві: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_2), ОСОБА_3 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Піонерський, буд. 26; адреса зазначена в заяві: 85670, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_4 (адреса зазначена в заяві: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Шахтарська, буд. 10, кв. 2), за участі третьої особи на стороні відповідача: релігійної організації Релігійна православна громада Свято-Тихонівська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви м. Вугледара Донецької області (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, буд. 41-А, код ЄДРПОУ 26153333) про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття та скасування рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.