Рішення

від 24.07.2018 по справі 825/1825/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/1825/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства "Володимир" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про за участю сторін від позивача від відповідача визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 ОСОБА_2 У С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство Володимир (надалі також - СФГ Володимир ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (надалі - ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у реєстрації Селянського (фермерського) господарства "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 та не визнання податковою звітністю подані декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 № НОМЕР_1 (звітна), від 16.02.2018 № НОМЕР_2 (звітна), від 20.02.2018 № НОМЕР_3 (загальна) та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № НОМЕР_4 від 16.02.2018 та про зобов'язання відповідача визнати Селянське (фермерське) господарство "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018, а також визнати податковою звітністю подані декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 № НОМЕР_1 (звітна), від 16.02.2018 № НОМЕР_2 (звітна), від 20.02.2018 № НОМЕР_3 (загальна) та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № НОМЕР_4 від 16.02.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 27.12.2017 СФГ Володимир по платежу податок на додану вартість було сплачено до бюджету 116 481,00 грн, проте подаючи до податкового органу звітну декларацію з податку на додану вартість з терміном сплати 30.12.2017, бухгалтером помилково було зазначено до сплати 150 447,00 грн, як з'ясувалось потім в результат і виник борг у сумі 33966.00 грн (150 447,00 грн - 116 481,00 грн). Однак, механізм виникнення даного боргу не дозволив у строк до 01.01.2018 його погасити, оскільки позивач був необізнаний про його існування.

Позивач наполягає, що борг виник внаслідок форс-мажорних обставин, як то передбачає ст.291.51.З ст. 291 ПК України і, як тільки позивач дізнався одразу його погасив, дана сума була сплачена 05.02.2018, тобто до подання документів передбачених пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, також зазначає, що сума заборгованості є незначною. Крім того, у відповідності до п.299.3 та п.299.5 ст.299 ПК України, після подання 16.02.2018 декларацій про реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи та ненадходження у встановлений строк будь-яких зауважень зі сторони відповідача, позивач вважав себе зареєстрованим належним чином платником єдиного податку четвертої групи. Документи подані СФГ Володимир відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України та прийняті відповідачем 16.02.2018. СФГ Володимир не отримувало в строк (протягом двох робочих днів) письмової відмови відповідача у реєстрації у 2018 році платником єдиного податку четвертої групи, як це передбачено приписами и.299.5 ст.299 ПК України. Тобто, отримавши всі необхідні документи передбачені пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, відповідач у відповідності до п. 299.3 ст.299 ПК України, зобов'язаний був протягом двох робочих днів зареєструвати позивача платником єдиного податку. Наведене вище, свідчить про недотримання останнім вимог п.299.3 та п.299.5 ст.299 ПК України, а тому позивач вважає дії щодо відмови у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та неприйняття як податкової звітності декларації та розрахунку неправомірними.

Представник відповідача не погоджуючись з заявленими вимогами надіслав відзив, в якому зазначає, що згідно з п. 291.5 1 ст. 291 Кодексу чітко визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку 4 групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Саме для платників єдиного податку 4 групи Кодексом не визначений термін, в який контролюючий орган зобов'язаний надати платнику вмотивовану відмову в реєстрації його платником єдиного податку 4 групи. СФГ Володимир у 2017 році перебувало на загальній системі оподаткування, тобто для набуття статусу платника єдиного податку 4 групи, позивачем повинні були виконані певні умови. Проте, не зважаючи на наявність податкового боргу станом на 01.01.2018, суб'єктом господарювання було подано пакет документів для набуття статусу платника єдиного податку 4 групи з 01.01.2018. Станом на 01.01.2018 по СФГ Володимир обліковується борг в сумі 33966,00 грн з податку на додану вартість (КБКД 14010100), який суб'єкт господарювання в своїй позовній заяві визнає та зазначає, що до виникнення боргу призвела помилка бухгалтера при складанні звітності з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додатково зазначив, що вони є сумлінним платником податків та станом на 01.01.2018 СФГ Володимир мав переплату по сплаті податків та зборів до бюджетів усіх рівнів майже в сумі 50000,00 грн, а за 2017 рік до бюджету сплачено майже 1000000 грн податків та зборів. Крім того, відповідач відмовив у переході на спрощену систему оподаткування лише в квітні 2018 року, в той час як необхідні документи для переходу були подані в лютому місяці, у відповідності до строків, передбачених Податковим кодексом України. Весь цей час господарство вважало, що вони є платником єдиного внеску.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та зазначила, що саме для платників єдиного податку 4 групи Податковим кодексом не визначений термін, в який контролюючий орган зобов'язаний надати платнику вмотивовану відмову у реєстрації його платником єдиного податку 4 групи. Крім того, представник відповідача зазначила, що не має значення з яких підстав виник податковий борг у суб'єкта господарювання, а також наявність йог чи відсутність на момент подачі звітності для переходу на спрощену систему оподаткування, ключовим моментом є наявність боргу на 01.01.2018.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

СФГ Володимир (код ЄДРПОУ 31289480) зареєстровано в якості юридичної особи з 22.01.2001 та взято на податковий облік в ГУ ДФС в Чернігівській області.

З метою переходу на спрощену систему оподаткування СФГ Володимир відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України подано декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 № НОМЕР_1 (звітна), від 16.02.2018 № НОМЕР_2 (звітна), від 20.02.2018 № НОМЕР_3 (загальна) та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № НОМЕР_4 від 16.02.2018 (а.с. 14-26).

Листом від 05.04.2018 № 4074/10/25-01-12-03-06 ГУ ДФС в Чернігівській області повідомило СФГ Володимир про те, що останній з 01.01.2018 не може бути платником єдиного податку 4 групи, з підстав того, що станом на 01.01.2018 за СФГ Володимир обліковується податковий збір в сумі 33966,00 грн з податку на додану вартість (а.с. 13).

З огляду на матеріали справи СФГ Володимир сплачено 34000,00 грн податку на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням № 3321 від 05.02.2018.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Так, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Документи, визначені зазначеним вище пунктом Податкового кодексу України, були подані СФГ Володимир та прийняті відповідачем 16.02.2018, тобто у строки, передбачені чинним законодавством.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений у статті 299 Податкового кодексу України, пункт 299.1 якої передбачає, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктами 299.2-299.6 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пп. 291.51.3 п. ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Так, з огляду на матеріали справи вбачається та не заперечується позивачем, що станом на 01.01.2018 за СФГ Володимир рахувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 33966,00 грн, який був сплачений, згідно платіжного доручення від 05.02.2018 № 3321.

Однак, суд звертає увагу на те, що вказаний податковий борг виник внаслідок помилково вказаної суми податку на додану вартість в декларації з даного податку від 27.12.2017, з терміном сплати до 30.12.2017, а саме в декларації помилково зазначено 150447,00 грн замість 116481,00 грн.

Як зазначає позивач, вказана помилка була виправлена та податковий борг, що виник з даного приводу сплачений відразу як тільки господарство дізналось про його наявність.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що СФГ Володимир є сумлінним платником податків та зборів, станом на 01.01.2018 СФГ Володимир мав переплату по сплаті податків та зборів до бюджетів усіх рівнів в сумі 50000,00 грн, що не заперечується відповідачем.

Як зазначалось вище, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (стаття 299 Податкового кодексу України).

Представник відповідача зазначає, що вказані терміни (два робочих дня) стосуються лише платників першої-третьої групи, яким для обрання або переходу на спрощену систему подається заява встановленого зразка.

Проте суд зауважує, що податковим кодексом не передбачено жодного чітко вказаного строку щодо відмови у реєстрації для платників 4 групи, а також відсутня чітка вказівка застосування статті 299 ПК України лише для платників 1-3 групи.

Таким чином, СФГ Володимир подаючи 16.02.2018 звітність у відповідності до податкового законодавства мав на меті перехід на спрощену систему оподаткування та не отримавши ніякого рішення про відмову в реєстрації його платником єдиного податку 4 групи, мав щонайменше законні сподівання на те, що господарство перейшло на обрану систему оподаткування.

Проте, відповідач надіслав листа з відмовою у прийнятті податкової звітності СФГ Володимир як платника єдиного податку 4 групи лише в квітні 2018 року, в той час як звітність подана 16.02.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно статей 77 та 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Володимир підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 8810 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Селянського (фермерського) господарства "Володимир" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо відмови у реєстрації Селянського (фермерського) господарства "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 та не визнання податковою звітністю подані декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 №9023525793 (звітна), від 16.02.2018 №9023525997 (звітна), від 20.02.2018 №9026275847 (загальна) та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік №9023526224 від 16.02.2018.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області визнати Селянське (фермерське) господарство "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Селянське (фермерське) господарство "Володимир", як платника єдиного податку четвертої групи, визнати податковою звітністю декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 №9023525793 (звітна), від 16.02.2018 №9023525997 (звітна), від 20.02.2018 №9026275847 (загальна) та Розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017року №9023526224 від 16.02.2018 та вважати їх поданими у день їх фактичного отримання органом державної фіскальної служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Володимир" судовий збір у сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чернігівський окружний адміністративний суд.

Селянське (фермерське) господарство "Володимир" , вул. Дружби, 42, с. Товстоліс, Чернігівський район, код ЄДРПОУ 31289480.

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області , вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 27.07.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб