Постанова

від 11.02.2019 по справі 825/1825/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1825/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Кузьмишиної О.М.,

Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Володимир" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство Володимир з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області в якому просило суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації СФГ "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018

- визнати протиправними дії відповідача щодо не визнання податковою звітністю подані декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 № 9023525793 (звітна), від 16.02.2018 № 9023525997 (звітна), від 20.02.2018 № 9026275847 (загальна) та розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № 9023526224 від 16.02.2018;

- зобов'язати відповідача визнати СФГ "Володимир" платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018;

- зобов'язати відповідача визнати податковою звітністю подані декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2018 № 9023525793 (звітна), від 16.02.2018 № 9023525997 (звітна), від 20.02.2018 № 9026275847 (загальна) та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № 9023526224 від 16.02.2018.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року адміністративний позов СФГ Володимир задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову СФГ Володимир відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення..

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

СФГ Володимир зареєстровано в якості юридичної особи з 22.01.2001 та взято на податковий облік в ГУ ДФС в Чернігівській області.

У лютому 2018 року СФГ Володимир , перебуваючи на загальній системі оподаткування та маючи намір перейти на спрощену систему оподаткування обліку та звітності платників єдиного податку 4 групи, в 2018 році подало до Чернігівської об'єднаної держаної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 15.02.2018 № 9023525957 за 2018 рік (звітна);

- та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік № 9023526224 від 10.02.2018 (подається до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік);

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2018 № 9026275847 (загальна);

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 29.01.2018 № 9023525793 (загальна).

Листом від 05.04.2018 № 4074/10/25-01-12-03-06 ГУ ДФС в Чернігівській області повідомило про те, що станом на 01.01.2018 за СФГ Володимир обліковується податковий збір в сумі 33966,00 грн з податку на додану вартість у зв'язку з чим, СФГ Володимир з 01.01.2018 не може бути платником єдиного податку 4 групи.

За наведених обставин відповідач у вказаному листі повідомив позивачу, що подані декларації № 9023525793, № 9023525957, 9026275847 та розрахунок 9023526224 не відповідають обраному режиму та не можуть бути визнані як податкова звітність.

Не погоджуючись із відповідними діями суб'єкта владних повноважень, а саме вважаючи дії відповідача щодо відмови йому у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та не прийняття як податкової звітності декларацій та розрахунку протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що борг, який рахувався станом на 01.01.2018 за СФГ Володимир виник внаслідок помилково вказаної суми в декларації з податку на додану вартість від 27.12.2017 з терміном сплати до 30.12.2017 та був погашений позивачем 05.02.2018. Крім того, судом було враховано, що позивач є сумлінним платником податків та зборів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не довів правомірність своїх дій, у той час як СФГ Володимир подаючи 16.02.2018 звітність у відповідності до податкового законодавства з наміром переходу на спрощену систему оподаткування та не отримавши ніякого рішення про відмову в реєстрації його платником єдиного податку 4 групи, мало щонайменше законні сподівання на те, що господарство перейшло на обрану систему оподаткування, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовано главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 291.2 - 291.4 Податквого кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Статтею статті 298.1.4. суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Положеннями статті 294.1.-294.3 встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач з метою переходу на спрощену систему оподаткування, а саме єдиного податку четвертої групи подав до 20 лютого 2018 року відповідну податкову звітність.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (стаття 299.1 Податкового кодексу України).

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (стаття 299.3 Податкового кодексу України).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний протягом двох днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви (податкової звітності) зареєструвати таку особу платником єдиного податку або надати письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

У свою чергу, відповідно до вимог статті 299.6 Податкового кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключнотакі обставини:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації.

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що наявність податкового боргу станом на 01 січня поточного року є імперативною підставою для відмови контролюючим органом у реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку, який вперше набуває цей статус.

Як встановлено судом, саме наявність податкового боргу у СФГ Володимир станом на 01 січня 2018 року стала підставою для відмови ГУ ДФС у Чернігівській області у реєстрації даного суб'єкта господарювання платником податку спрощеної системи оподаткування.

У свою чергу, наявність у позивача заборгованості станом на 01.01.2018 у розмірі 33966,00 грн. підтверджується даними наявного в матеріалах справи вимтягу з облікової картки платника податку та не заперечується самим позивачем.

При цьому, доводи позивача про те, що вказаний борг виник внаслідок форс-мажорних обставин не приймається судом до уваги, оскільки по-перше нормами чинного податкового законодавства не передбачено виключень за яких контролюючий орган має право зареєструвати платником єдиного податку суб'єкта господарювання, якщо у останнього станом на 01 січня звітного періоду наявний податковий борг. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо). При цьому, положеннями вказаної норми не передбачено такої підстави, що може об'єктивно унеможливити своєчасну сплату платником податкового зобов'язання, як то його необізнаність про існування цього боргу. Отже, вказані позивачем обставини не є форс-мажорними у відповідності до норм чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи позивача та посилання суду першої інстанції на те, що СФГ Володимир мав передплату станом на 01.01.2018 по сплаті податків та зборів у розмірі 50000,00 грн. є на переконання колегії суддів безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи даними з облікової картки платника податку.

Факт самостійної сплати боргу 05.02.2018 також не свідчить про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації його платником єдиного податку четвертої групи, оскільки таке виключення також не встановлено приписами глави 1 розділу XIV Податкового кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було дотримано всіх вимог встановлених нормами Податкового кодексу для переходу на спрощену систему оподаткування, у той час, як відповідач діючи у відповідності в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством за встановлених обставин зобов'язаний був прийняти вмотивовану письмову відмову у реєстрації СФГ Володимир платником єдиного податку четвертої групи.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано строків прийняття відповідного рішення. Проте, колегія суддів зазначає, що вказане порушення свідчить лише про не дотримання порядку самої процедури прийняття відповідачем рішення та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у реєстрації реєстрації СФГ Володимир платником єдиного податку четвертої групи, а також зобов'язання останнього вчинити відповідні дії.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 299.13. з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, позивач мав можливість перевірити інформацію щодо його реєстрації у будь-який період часу, після дводенного терміну з подання податкової звітності єдиного податку.

Таким чином, колегією суддів в межах предмету позовних вимог не встановлено, яким чином вказане порушення вплинуло на законні права, свободи та інтереси позивача.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправні дії суб'єкта владних повноважень або протиправність прийнятих ним рішень. Не встановлено судом відповідних обставин і в ході розгляду справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року - скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Володимир" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий судя А.Б. Парінов

Судді О.М. Кузьмишина

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 лютого 2019 року