Ухвала

від 27.07.2018 по справі 826/15145/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 липня 2018 року м. Київ№ 826/15145/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадянки Канади Вітер Віри до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Середи Олени Василівни, державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни, державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни, державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю Подільське збіжжя , ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У вересні 2016 року громадянка Канади Вітер Віра звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Середи Олени Василівни (Середа О.В.), державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни (Хиба А.В.), державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни (Тарнавська С.В.), державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни (Куранова О.О.), державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни (Анохіна В.М.) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

З урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову від 04 жовтня 2017 року (а.с. 39-44 т. 6) позивач просила суд:

визнати протиправними та скасувати:

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 14 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28725257, яким припинено іпотеку щодо квартири АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 14 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28725555, яким припинено обтяження щодо квартири АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби А.В. від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28814225, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 (ОСОБА_9.) та припинено право ОСОБА_10;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Тарнавської С.В. від 07 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 29151640, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Подільське збіжжя (ТОВ Подільське збіжжя ) код ЄДРПОУ 32472885 та припинено право власності ОСОБА_9;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. від 29 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29485824, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_8 (ОСОБА_8.) та припинено право власності ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. від 25 липня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30621689, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 ОСОБА_7.) та припинено право власності ОСОБА_8;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 09 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28623192, яким припинено іпотеку щодо квартири АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 04 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28601150, яким припинено обтяження щодо квартири АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби А.В. від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28814511, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 та припинено право власності ОСОБА_10;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Тарнавської С.В. від 05 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 29111565, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885 та припинено право власності ОСОБА_9;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. від 29 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29486152, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_8 та припинено право власності ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. від 25 липня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30622356, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 та припинено право власності ОСОБА_8;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 14 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28726094, яким припинено іпотеку щодо нежитлових приміщень, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Середи О.В. від 14 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28725827, яким припинено обтяження щодо нежитлових приміщень, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби А.В. від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 28813578, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 та припинено право власності ОСОБА_10;

- рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Тарнавської С.В. від 07 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 29150718, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885 та припинено право власності ОСОБА_9;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. від 29 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29485494, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_8 та припинено право власності ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. від 25 липня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30622860, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 та припинено право власності ОСОБА_8;

зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати реєстраційні записи про право власності:

- 13759368, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9;

- 14067232, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- 14389405, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за громадянином ОСОБА_8;

- 15567685, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7;

- 13759689, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9;

- 14030073, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- 14389339, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за громадянином ОСОБА_8;

- 15568266, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_7;

- 13759008, відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9;

- 14066621, відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Подільське збіжжя , код ЄДРПОУ 32472885;

- 14388554, відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за громадянином ОСОБА_8;

- 15568786, відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_7;

зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи стосовно ОСОБА_10, а саме:

- запис про накладення іпотеки на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 №8932496 від 13 листопада 2008 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шаманська Анна Станіславівна (Шаманська А.С.);

- запис про накладення обтяження на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 №8932466 від 13 листопада 2008 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шаманська А.С.;

- запис про право власності за №8932348, за яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_10;

- запис про накладення іпотеки на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 №9878829 від 13 березня 2008 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Скляренко Олексій Миколайович (Скляренко О.М.);

- запис про накладення обтяження на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 №9878749 від 13 березня 2008 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скляренко О.М.;

- запис про право власності №9878126 від 26 травня 2015 року, яким право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_10;

- запис про накладення іпотеки на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 №9879375 від 10 квітня 2009 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скляренко О.М.;

- запис про накладення обтяження на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 №9879463 від 10 квітня 2009 року, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скляренко О.М.;

- запис про право власності №9879119 від 26 травня 2015 року, яким право власності на нежитлові приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4 загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_10.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_10 зазначила, що є власником нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв. м., квартири АДРЕСА_3 загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м. та нежитлового приміщення, групи приміщень АДРЕСА_4, загальною площею 42,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі в порушення вимог статті 41 Конституції України, статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 9, 12, 23 Закону України Про іпотеку від 05 червня 2003 року №898-IV протиправно прийняли спірні рішення та внесли до відповідних державних реєстрів записи щодо припинення іпотеки, припинення обтяження, припинення права власності позивача та реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_9 на підставі неіснуючого рішення суду, чим свавільно позбавили її власності.

Крім того, посилаючись на те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності поза її волею, на підставі неіснуючого підробленого судового рішення, у якості похідних вимог ОСОБА_10 просила суд скасувати рішення щодо подальшої перереєстрації права власності на спірні приміщення: за ТОВ Подільське збіжжя на підставі угоди про реалізацію інвестиційного проекту від 25 грудня 2009 року; за громадянином ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 29 квітня 2016 року; за громадянкою ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2016 у праві відкрито провадження і призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні 16 листопада 2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7

В судовому засіданні 21 грудня 2016 року в порядку процесуального правонаступництва проведено заміну відповідача - Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві на Головне територіальне управління юстиції у місті Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ГТУЮ у м. Києві в особі Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві). Крім того, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ТОВ Подільське збіжжя та залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні 03 липня 2017 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 02 квітня 2018 року представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення адміністративного позову, письмових поясненнях та наданих у справу доказах.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М. звернулась до суду з клопотаннями №428/01-16 від 28 жовтня 2016 року (а.с. 225 т. 2), №452/01-16 від 22 листопада 2016 року (а.с. 70 т. 3) та № 529/01-16 від 28 грудня 2016 року (а.с. 246 т. 4) про розгляд справи без її участі.

Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Куранова О.О. подала до суду заперечення на позовну заяву від 10 листопада 2016 року (а.с. 228 т. 2), в яких просила суд відмовити в задоволені позову, оскільки прийняті нею рішення про державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, а також нежитлові приміщення групи АДРЕСА_4, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_8, вважає правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. А також, просила розглядати справу без її участі.

ГТУЮ у м. Києві в особі Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві подало до суду письмові заперечення (а.с. 121-133 т. 5), в яких зазначило, що рішення відповідачів відповідають вимогам чинного на момент вчинення відповідних реєстраційних дій законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні. Крім того, звернуло увагу суду, що постанова Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 08 вересня 2016 року №594 набрала чинності 14 вересня 2016 року, тому у відповідачів не було обов'язку перевіряти судове рішення на відповідність відомостей за документарною інформацією та реквізитами згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень.

Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав письмові заперечення проти адміністративного позову від 07 квітня 2017 року (а.с. 109-112 т. 5), в яких просив відмовити у задоволенні позову в частині вимог до Департаменту, оскільки відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання відповідачів поновити записи про речові права на нерухоме майно. Так, в силу вимог статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та абзацу шостого пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 на Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок у разі скасування на підставі рішення суду рішення про реєстрацію прав, поновити записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 надав заперечення на позовну заяву від 04 жовтня 2017 ркоу (а.с. 90-91 т. 6), в якому просив закрити провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Таке ж клопотання подав і 11 червня 2018 року.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення всі повідомлені завчасно і належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників учасників справи, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев'ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., яка розташована за адресою: місто АДРЕСА_5 на підставі договору дарування від 30 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15

06 жовтня 2008 року Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (Київське МБТІ) зареєструвало за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується реєстраційним посвідченням №012592 (а.с. 36-37 т. 1).

Позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 88,2 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., яка розташована за адресою: місто АДРЕСА_5 на підставі договору дарування від 12 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_14, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15

15 лютого 2008 року Київське МБТІ зареєструвало за позивачем право власності на вказану квартиру, що підтверджується реєстраційним посвідченням №029070 (а.с. 41-42 т. 1).

Позивач також набула право власності на нежитлові приміщення (в літ. А) загальною площею 42,9 кв.м., які розташована за адресою: місто АДРЕСА_5 на підставі договору дарування, укладеного 20 лютого 2008 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15

27 лютого 2008 року Київське МБТІ зареєструвало за позивачем право власності на нежилові приміщення групи АДРЕСА_4, що підтверджується реєстраційним посвідченням №027474 (а.с. 46-37 т. 1).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за договорами позики, між позивачем та Корпорацією ТОВ ДОТКОМ РЕКОРДІНЗ (Канада) укладено договори іпотеки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15, а саме: 13 листопада 2008 року - щодо квартири АДРЕСА_2; 13 березня 2008 року - щодо квартири АДРЕСА_3; 10 квітня 2009 року - щодо нежитлових приміщень групи АДРЕСА_4. Вказані договори зареєстровані у реєстрі з відміткою про накладення заборони відчуження (а.с. 51-59 т. 1).

Право власності позивача внесено до Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: щодо квартири АДРЕСА_2 - згідно рішення державного реєстратора Шаманської А.С. від 04 березня 2015 року №34457912; щодо квартири АДРЕСА_3 - згідно рішення державного реєстратора Скляренко О.М. від 02 червня 2015 року №38412638; щодо нежитлових приміщень групи АДРЕСА_4 - згідно рішення державного реєстратора Скляренка О.М. від 02 червня 2015 року №38416785, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 39-40, 44-45, 49-50 т. 1).

В вересні 2016 року позивач дізналася про порушення свого права власності, оскільки квартирою АДРЕСА_2 заволоділи невідомі їй особи, які надали документи на підтвердження права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3 та нежитлові приміщення групи АДРЕСА_4.

05 вересня 2016 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу стало відомо про припинення її права власності на квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3, нежитлові приміщення групи АДРЕСА_4, про припинення іпотеки, зняття обтяжень та неодноразову перереєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.

Тобто, посилаючись на те, що розглядуване нерухоме майно вибуло з власності позивача поза її волею, на підставі неіснуючого підробленого судового рішення, ОСОБА_10 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогами скасувати зміну її права власності на право власності ОСОБА_9 та у якості похідних вимог скасувати рішення щодо подальшої перереєстрації права власності на приміщення: за ТОВ Подільське збіжжя на підставі угоди про реалізацію інвестиційного проекту від 25 грудня 2009 року; за громадянином ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 29 квітня 2016 року; за громадянкою ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 2016 року.

Позивач наполягає на скасуванні спірних рішень відповідачів щодо реєстрації та перереєстрації вищезазначеного нерухомого майна за громадянином ОСОБА_9, ТОВ Подільське збіжжя , громадянином ОСОБА_8, громадянкою ОСОБА_7, оскільки вважає, що ці фізичні особи та юридична особа є пов'язаними між собою та неодноразово перереєстровували право власності виключно з метою юридичного підтвердження факту добросовісного набуття права власності та створення перешкод у поновленні порушеного права позивача на володіння майном.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами та третіми особами, суд вважає за необхідне первинно надати оцінку заявленим представником третьої особи клопотанням про закриття провадження у справі з посиланням на відсутність підстав для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, судом враховано надані представниками позивача в судовому засіданні пояснення щодо обраного способу захисту порушеного права, суб'єктний склад спірних правовідносин, повноваження державних реєстраторів, підстави заявлених вимог та судову практику.

Так, відповідно до частини другої статті 6 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 №475/97-ВР) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України (№29458/04 та №29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом (Zand v. Austria № 7360/76); фраза встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути встановленим законом є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium №32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia №63486/00, Fedotova v. Russia №73225/01).

У своїх оцінках Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні підстави для закриття провадження у справі встановлені і в пункті 1 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017).

Тобто, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, враховуючи зміни до норм процесуального закону, з метою вирішення питання можливості розгляду справи у порядку адміністративного судочинства суд вважає за необхідне вирішувати дане питання з урахуванням положень обох редакцій КАС України.

Так, згідно частини першої статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень регламентує також частина перша статті 2 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017).

Приписи частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначали, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Для розгляду будь-якого спору адміністративний суд має встановити, що пред'явлений на вирішення суду спір містить публічно-правовий зміст/характер. Для з'ясування характеру спору судам слід враховувати, що протилежним за своїм значення до публічно-правового є приватно-правовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне. При цьому, спір набуває ознак публічно-правового не лише за умови наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи (суб'єктів владних повноважень), але і здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Законодавець, вказуючи про можливість оскарження в адміністративному порядку будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не зазначив чітких критеріїв віднесення певного спору до публічно-правового чи, відповідно, приватно-правового.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Аналогічні за змістом норми встановлені у пункті 1 частини першої статті 19 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017), на підставі яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень - частина перша статті 3 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Зі змісту пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017) слідує, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

В абзаці 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначено суб'єкт владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, визначення суб'єкта владних повноважень, що міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017), дещо розширюючи дане поняття, в цілому збігається із закріпленою у попередній редакції процесуального закону дефініцією. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. На переконання суду, вказане підтверджує відсутність у адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про цивільне право у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на відсутність правових підстав для набуття права власності на спірне нерухоме майно громадянином ОСОБА_9, ТОВ Подільське збіжжя , громадянином ОСОБА_8, громадянкою ОСОБА_7, яке, на переконання позивача, протиправно реєструвалось відповідачами за вказаними особами, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_10 поза її волею на підставі неіснуючого судового рішення.

Крім того, позивач вказує, що відповідними рішеннями відповідачів порушені її права власника та, обґрунтовуючи свої вимоги посилається на статтю 41 Конституції України, в тому числі і щодо недопустимості протиправного позбавлення власників належного їм майна. ОСОБА_10 заперечує право власності вказаних осіб як первинно на підставі неіснуючого судового рішення, так і в подальшому створення статусу добросовісного набувача.

Таким чином, підставами даного позову визначені обставини неправомірності, на думку позивача, набуття третіми особами права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, що, на її переконання, порушує належне їй право власності. Тобто, в основу обґрунтування протиправного характеру оскаржуваних рішень відповідачів покладено не порушення порядку та процедури проведення державної реєстрації права власності, а відсутність такого права в особи, за якими у подальшому таке право було зареєстровано. Такі аргументи безумовно свідчать про існування спору про право у межах даних правовідносин.

Приписи пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначали, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно частини першої статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі АДРЕСА_3-140цс14 власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Верховний Суд України зазначив, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Положеннями частини першої статті 244-2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Приймаючи до уваги, що предметом оскарження є рішення державних реєстраторів, приватних нотаріусів як державних реєстраторів, в обґрунтування протиправності (правомірності) яких позивачем покладено заперечення можливості набуття права власності на спірне нерухоме майно, суд доходить висновку про неможливість розгляду позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі, незважаючи на суб'єктний склад сторін даного спору.

Тобто, враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із виконанням умов цивільно-правових договорів (по трьом особам), а позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на протиправність позбавлення її права власності, такий спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16, який підтриманий і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження №11-96апп18), а у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а (провадження №11-109апп18) іще вказано, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №826/11640/16 (провадження №11-212апп18) вказано, що правовідносини, виникнення яких обумовлено незгодою позивача із видачею іншому рівноправному суб'єкту господарювання зазначеного правовстановлюючого документа, не можна охарактеризувати як відносини влади і підпорядкування у розумінні КАС, такі відносини не містять публічно-правової складової, а мають виключно приватно-правовий характер, позаяк оскарження свідоцтва про право власності на нерухоме майно може вплинути саме на майнові права особи, якій це майно належить.

Враховуючи вищенаведені положення статей 387, 388 ЦК України щодо встановлених підстав захисту порушеного права позивача шляхом звернення до суду з віндикаційним позовом до останнього набувача майна, тобто витребування його з незаконного володіння, враховуючи передбачений цивільним процесуальним законодавством порядок заявлення вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, суд вважає, що між розглядуваними у даній справі особами існує спір про право, а відтак, ОСОБА_10 обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Щодо допущених відповідачами порушень чинного законодавства при первинному знятті іпотеки, обтяження та реєстрації права власності на ОСОБА_9 та посилання представників позивача на наявність публічно0правового спору по заявленим підставам, то суд також зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 лютого 2018 року у справі №906/538/16 вказано, що суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте, не носять самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі саме наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а (провадження №11-109апп18) вказано, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у проваджені Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа №761/32301/16-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про витребування від ОСОБА_7 на користь позивача та передачі у власність ОСОБА_10 квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та групи приміщень АДРЕСА_4, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 25, а також вселення позивача до зазначених приміщень.

При цьому, рішення суду про задоволення позову є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Тобто, за обставин, коли підстави заявлення даного цивільного позову - це недійсність договорів купівлі-продажу з використанням рішення Макарівського районного суду Київської області, яке ніколи не виносилось, витребування майна та поновлення прав ОСОБА_10 як власника, то заявлені у даній справі вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень реєстраційних записів, про зобов'язання Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи стосовно ОСОБА_10, є наслідком вирішення вказаного цивільного спору.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017) є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Приписами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2017) встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За викладених підстав, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній справі як такої, що не належать розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказаний спір належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

На підставі вкладеного, керуючись статтями 238, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/15145/16 за позовом громадянки Канади Вітер Віри до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Середи Олени Василівни, державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни, державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни, державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю Подільське збіжжя , ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак