Постанова

від 04.07.2018 по справі 823/1601/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1601/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якої було складено акт від 14.02.2018 №91/23-00-13-0214 НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Оліра-Трейд" (код 40156988), ТОВ "Компанія "Грід" (код 35735684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 року №0036011303.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2 залишено без руху, тривалістю на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом строку якого останній мав надати (зазначити) суду: уточнену позовну заяву з обґрунтуванням своїх позовних вимоги про скасування ППР із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; належним чином завірені копії документів; доказ сплати судового збору в сумі 9673,32 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2 повернуто позивачу з підстав, визначених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження та продовження розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі від 18 квітня 2018 року.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З аналізу наведених норм вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, перелік яких є вичерпним.

Так, у відповідності до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом частин 4 та 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

А в силу вимог частин 2 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Отже, зазначеними нормами визначено обов'язок викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що їх підтверджують, зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, та надати наявні в нього докази. У разі неможливості подання разом із позовною заявою доказів, позивач письмово повідомляє про це суд із зазначенням причин неможливості їх подання.

Як уже зазначалося, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишено без руху, тривалістю на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом строку якого останній мав надати (зазначити) суду: уточнену позовну заяву з обґрунтуванням своїх позовних вимоги про скасування ППР із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; належним чином завірені копії документів; доказ сплати судового збору в сумі 9673,32 грн.

За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 1803102784307), копію вказаної ухвали суду позивач отримав 28 квітня 2018 року.

На виконання вимог вищевказаного судового рішення, позивачем 07.05.2018 було подано матеріали уточненої позовної заяви разом з додатками, зміст якої, на думку колегія суддів, містить обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, в додатках до уточненої позовної заяви позивачем були надані копії відповідних документів, які, на думку колегії суддів, підтверджують викладені ним обставини в контексті вимог даного позову.

За приписами частин 1 - 2, 4 - 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, за вимогами законодавства надані стороною докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, засвідчуються підписом особи яка їх надала та яка має оригінал доказу із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, як свідчать матеріали даної справи, зазначеним обставинам судом першої інстанції не надано відповідної правової оцінки, у зв'язку з чим не дотримано вимог щодо обґрунтованості судового рішення.

Разом з тим, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції, зокрема вказав на наявність у ній такого недоліку як відсутність документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, як свідчать матеріали даної справи, позивачем в додатках до уточненої позовної заяви було надано копію пенсійного посвідчення Серії ААЇ № 775191 від 27.03.2018 про встановлення пенсії по інвалідності другої групи загального захворювання (а.с. 74).

Відповідно до пункту 9 частин 1 статті 5 Закону України Про судовий збір (з наступними змінами і доповненнями), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Оскільки вимоги ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк, позивачем виконані, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позивачу даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положенням частини 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в рішеннях Європейського Суду з прав людини від 13.01.2000 р. по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та від 28.10.1998 р. по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії , відповідно до якої надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми може призвести до позбавлення заявників права доступу до суду і завадити розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення адміністративного позову, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 311, 313, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.