Рішення

від 19.07.2018 по справі 559/74/18

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/74/18

2/559/462/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Ходак С.К.,

секретаря судового засідання Федчук А.А.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (адреса: вул.Д.Галицького, 2/182, м.Рівне) до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (адреса: вул.Берестецька, 1/1, м.Дубно, Рівненська область) про визнання припиненими трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що йогобуло призначено на посаду Директора ТОВ Магістраль , Код ЄДРПОУ: 32039505 (адреса: АДРЕСА_1), Відповідно до ст.58 Закону України Про господарські товариства , вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Відповідно до ст. 62 Закону України Про господарські товариства дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників організує виконання їх рішень. Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов'язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яких підстав. Учасниками ТОВ Магістраль є: ВАТ Тернопільське шляхозо-будівельне управління №24 , ВАТ Тернопільський комбінат по виробництву шляхо будівельних матеріалів , ТОВ Орест , ОСОБА_3, ОСОБА_4.

На даний час, учасники ТОВ Магістраль не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ Магістраль найманих працівників немає (крім директора - позивача), а також, підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.

Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ Магістраль . Позивач змінив місце роботи й сферу діяльності. Крім того, належного зв'язку із засновником (учасником) ТОВ Магістраль не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні позивача з посади директора за власним бажанням (відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю), та є причиною звернення до суду.

Дане право позивача, як найманого працівника, закріплене Кодексом законів про працю. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Позивачем було направлено заяву про звільнення учасникам ТОВ Магістраль

Припинення повноважень позивача, як директора ТОВ Магістраль , відповідно до Статуту, належить Загальним зборам учасників. Згідно з п. 6.17 Статуту, директор Товариства підзвітний Загальним зборам учасників та організує виконання їх рішень. З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на посаді директора ТОВ Магістраль та незадовільного матеріального становища позивача - 29 квітня 2016 р. позивач написав Загальним зборам учасників ТОВ Магістраль заяву про звільнення та надіслав її за юридичною адресою Товариства. Відповідь не отримав, тоді, направив кожному з учасників ТОВ Магістраль заяву про звільнення, проте, відповіді не отримав.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю).

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту, не повинні погіршувати становище директора, порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58, 60, 62 Закону України Про господарські товариства , право директора на звільнення за власним бажанням, кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 № 2.-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю, Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення, саме, рівних можливостей кожному для його реалізації.

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Магістраль , проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов'язків по створенню нового виконавчого органу. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства, ТОВ Магістраль були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

На думку позивача, його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст. 38 КЗпП, також, право щодо вільного вибору праці було порушеним.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та дала пояснення згідно поданої позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки, суд не повідомив.

За згодою представника позивача відповідно дост.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З оглянутої в судовому засіданні заяви від 29 квітня 2016 року вбачається, що позивач подав заяву про звільнення його з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль .

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються цивільним законодавством, Кодексом законів про працю (далі - КЗпП України ).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Із змістуст.21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двох стороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством. Відповідно до п.4ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статі 40,41),

У випадку виникнення трудового спору між власником і найманим працівником, їх розгляд безпосередньо здійснюється у суді відповідно до п.2ст.22 КЗпП України .

У відповідності до п.6.17 Статуту ТзОВ Магістраль , директор призначається Зборами учасників на 3 роки з правом продовження повноважень на новий період за пропозицією учасників. З директором укладається трудовий договір (контракт).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, суду не надано доказів, про призначення позивача на посаду директора ТзОВ Магістраль , не надано суду трудової книжки позивача, протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль з питань призначення директора ТзОВ Магістраль , трудового договору (контракту) укладеного з позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги в судовому засіданні, є безпідставними та такими що не ґрунтуються на досліджених і перевірених в судовому засіданні доказах.

Керуючись ст.ст. 263-265 , 281-283 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (адреса: вул.Д.Галицького, 2/182, м.Рівне) до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (адреса: вул.Берестецька, 1/1, м.Дубно, Рівненська область) - відмовити .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 27.07.2018.

Суддя: