Ухвала

від 27.07.2018 по справі 619/2758/18

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2758/18

провадження №1-кс/619/1035/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220280000780 від 22.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло повторне клопотаннястаршого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

Як вказуєв клопотанніслідчий,в ходідосудового розслідуваннябуло встановлено,що протягомтривалого часуна земельнійділянці,розташованій по АДРЕСА_1 (кадастровийномер 6322082000:02:000:2091)невідомі особискидають відходипромислового виробництва.Відповідно доданих земельногокадастру статусданої земельноїділянок -11.02(Длярозміщення таексплуатації основних,підсобних ідопоміжних будівельта спорудпідприємств переробної,машинобудівної таіншої промисловості),тому будь-якезвалище відходів,в томучислі промисловоговиробництва,на данійтериторії неможливе.Вказана територіяогороджена бетоннимпарканом,що обмежуєдоступ навказану територію.

13.07.2018 ухвалою Дергачівського районного суду задоволено клопотання слідчого і надано дозвіл на проведення огляду території, розташованоїна земельнійділянці зкадастровим номером6322082000:02:000:2091,по АДРЕСА_1 .

19.07.2018 під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2091, розташованої по АДРЕСА_1 , було виявлено і вилучено чотири загальні зошити з записами, зошит в клітинку формату А4 з записами, три листи А4 з графіком виходу на роботу працівників, зазначенням заказів на виготовлення меблів на 19.07.2018, щоденник коричневого кольору з рукописними записами.

З метою запобіганню знищенню виявлених речових доказів, слідчий зазначає про необхідність накладення арешту на вилучене майно.

В судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання, просив задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, встановив наступне.

Судом встановлено, що 23 липня 2018 року до Дергачівського районного суду Харківської області було подане клопотаннястаршого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, що було вилучено згідно протоколу огляду від 19.07.2018, а саме: чотири загальні зошити з записами, зошит в клітинку формату А4 з записами, три листи А4 з графіком виходу на роботу працівників, зазначенням заказів на виготовлення меблів на 19.07.2018, щоденник коричневого кольору з рукописними записами, мобільний телефон Huawеі ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року вказане клопотання було повернуто прокурору та встановлено строк сімдесят дві години для усунення недоліків.

26.07.2018 року до Дергачівського районного суду надійшло повторно клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про накладення арешту на зазначине майно.

У відповідності до ч.1ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2ст.171 КПК Українивстановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Між тим, вказані вимогиКПК Українипри поданні клопотання виконані не в повному обсязі.

Так, в порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України в клопотанні слідчим не зазначено мету, в зв`язку з чим необхідно накласти арешт на вилучене в ході огляду майно, тобто які саме експертизи необхідно проводити у даному кримінальному провадженні.

Крім того слідчий в клопотанні просить накласти арешт на майно, що було виявлено під час проведення огляду земельної ділянки, розташованої по вул. Польовій, 14-Б, в с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, та в обґрунтування поданого клопотання взагалі не зазначає де саме його було вилучено та кому воно належить.

Згідно ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до п.2 ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховуватиможливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до пп.2 п.2.6. Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Із клопотання не вбачається, чи набув власник вилученого майна статусу підозрюваного, обвинуваченого.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Так, слідчий суддя зазначає, що до клопотання не додані документи, які свідчать про те, що дані речі, на які слідчий просить накласти арешт є речовим доказом у кримінальному провадженні, та відсутні дані хто є їх власником.

Відповідно абз.2 ч.1ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор не довели необхідність арешту вилученого майна.

Згідно п.2 ч.1ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Отже, враховуючи, що по справі відсутні докази того, що вилучене майно є предметом, засобом чи знаряддямвчинення злочину, доказом злочину, набуті злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову, підстави для задоволення клопотання про арешт вказаного майна - відсутні.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що слідчий в межах даного кримінального провадження не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в порядку ст.160 КПК України, а саме надання копій документів зазначених в клопотанні.

Відповідно до ч.3ст.173 КПК Українивідмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. ст. 170 -173, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220280000780 від 22.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України відмовити повністю.

Вилучене майно, під час проведення огляду, а саме: чотири загальні зошити з записами, зошит в клітинку формату А4 з записами, три листи А4 з графіком виходу на роботу працівників, зазначенням заказів на виготовлення меблів на 19.07.2018, щоденник коричневого кольору з рукописними записами, який був вилучений в ході огляду від 19.06.2018 - повернути уповноваженій особі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 робочих днів з дня її оголошення.

Ухвала в частині повернення майна підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя ОСОБА_1