Ухвала

від 09.08.2018 по справі 619/2758/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: № 619/2758/18 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження: 11-сс/790/1210/18 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 08 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі осіб які можуть претендувати на власність вилученого майна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 27.07.2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 27.07.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №1201822028000780 від 22.05.2018 року, а саме на майно, вилучене під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6322082000:02:000:2091, розташованої по АДРЕСА_1 (докладно зазначене в ухвалі слідчого судді від 27.07.2018 року).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220280000780 від 22.05.2018 року.

Суть його апеляційної скарги з процесуально-правової точки зору стосовно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції зводиться до наступного.

Апелянт зазначає, що відомості, які можуть міститися у чотирьох загальних зошитах з записами, зошиті в клітинку формату А4 з записами, у трьох листах А4 з графіком виходу на роботу працівників та у щоденнику коричневого кольору з рукописними записами можуть у подальшому бути використані як доказ у кримінальному провадженні та допоможуть у встановленні об`єктивної істини у ньому, зв`язку з чим ухвала є незаконною, необґрунтованою та не відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив про задоволення його апеляційної скарги та про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим відділом Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220280000780 від 22.05.2018 року за ч.1 ст.239 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що протягом тривалого часу на земельній ділянці, розташованій по вул. Польовій в с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, невідомі особи скидають відходи промислового виробництва. Відповідно до даних земельного кадастру статус даної земельної ділянки 11.02. (Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), тому будь-яке звалище відходів, в тому числі промислового виробництва, на даній території неможливе. Вказана територія огороджена бетонним парканом, що обмежує доступ на вказану територію.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого, суд першої інстанції послався на те, що у даному кримінальному провадженні жодна особа не набула статусу підозрюваного, або обвинуваченого, а у клопотанні слідчого відсутні докази того, що дане майно є речовими доказами та які експертизи необхідно провести з залученням вищевказаного майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Колегія суддів не погоджується з висновком районного суду про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у даному випадку має місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст.214,223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі(розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні. Повідомлення про підозру, згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення. З огляду на зазначене, відсутність у даному кримінальному провадженні у власника вилученого майна статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, не є перешкодою для вирішення питання про арешт вилученого в ході обшуку майна.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилання слідчого судді, як на підставу відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, на відсутність конкретизації слідчим експертиз, які необхідно провести у кримінальному провадженні, оскільки клопотання окрім посилання на необхідність проведення експертиз, містить досить великий перелік інших слідчих дій, які необхідно провести з вилученим майном для встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні.

З наданих матеріалів справи, а також доводів прокурора, наданих у судовому засіданні, колегія суддів робить висновок про те, що вилучене під час проведення обшуку майно дійсно могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або зберегти на собі його сліди, а їх приховування, або знищення перешкодить розслідуванню даного кримінального провадження.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає прийняте районним судом рішення поспішним та приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №1201822028000780 від 22.05.2018, вилучене під час проведення обшуку.

Враховуючи те, що в апеляційній скарзі зазначено про необхідність арешту майна, яке не відповідає кількості майна, зазначеній в клопотанні слідчого, колегія суддів, задовольняючи частково апеляційну скаргу прокурора, виходить з кількості майна, вказаного в клопотанні слідчого від 25 липня 2018 року.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст.392,404,405, ч.3 ст.407,418,419, ч.2 ст.422,423, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 27.07.2018 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого та про відмову в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 19.07.2018 року під час проведення огляду земельної ділянки по вул. Польова в с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області за ознаками забруднення земель, факт якого розслідується по кримінальному провадженню №12018220280000780 від 22.05.2018 року за ч.1 ст.239 КК України, а саме:

- чотири загальні зошити з записами;

- зошит в клітинку формату А-4 з записами;

- три аркуша формату А4 з графіком виходу на роботу;

- щоденник коричневого кольору, - скасувати.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 19.07.2018 року під час проведення огляду земельної ділянки по вул. Польова в с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області за ознаками забруднення земель, факт якого розслідується по кримінальному провадженню №12018220280000780 від 22.05.2018 року за ч.1 ст.239 КК України, а саме:

- чотири загальні зошити з записами;

- зошит в клітинку формату А-4 з записами;

- три аркуша формату А4 з графіком виходу на роботу;

- щоденник коричневого кольору;

Визначення місця зберігання майна, на яке накладено арешт, доручити прокурору процесуальному керівнику.

Копію даної ухвали направити прокурору процесуальному керівнику для організації її виконання.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді