Рішення

від 27.07.2018 по справі 728/1929/17

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 728/1929/17

Номер провадження 2/728/25/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_5 та Семенівська сільська рада Каховського району Херсонської області про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_5 в якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивувала тим, що волевиявлення ОСОБА_6, який доводився їй батьком та склав 04.08.2011 року вказаний заповіт на користь доньки жінки, з якою проживав однією сім єю, не відповідало його дійсній волі. Припускає, що оскільки він був особою похилого віку, його могли змусити скласти вказаний заповіт шляхом введення в оману щодо його наслідків.

18.04.2018 року позивачка подала заяву про зміну підстав позову, відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України, в якій просила визнати недійним заповіт, складений її батьком ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 04.08.2011 року з підстав, зазначених в заяві.

Змінюючи підставу позову, позивачка вказала, що даний заповіт посвідчений особою, яка не мала на це повноважень. Також він складений з порушенням вимог щодо його форми, не було зазначено місця його складання та не був зареєстрований у Спадковому реєстрі відповідно до Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у спадковому реєстрі, затвердженого Постановою КМУ № 491 від 11.05.2011 року. Однак нотаріус не перевірив реєстрацію даного заповіту в Спадковому реєстрі та не надав йому правової оцінки на предмет нікчемності.

Ухвалою суду від 23.02.2018 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Семенівську сільську раду Каховського району Херсонської області.

30.05.2018 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_4 подано відзив на заяву позивача по справі про зміну підстав позову, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, так як вважає, що викладені в даній заяві обставини, на які посилається позивач, є необгрунтованими та безпідставними. Вказаний заповіт був посвідчений секретарем Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій на території Семенівської сільської ради. Основним нормативним документом, яким на момент посвідчення заповіту ОСОБА_6 від 04.08.2011 року керувалася секретар Семенівської сільської ради була посадова інструкція від 09.11.2010 року та розпорядження від 30.12.2010 року за № 76 Семенівської сільради Каховського району Херсонської області відповідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом № 22/5 від 25.08.94 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в заяві про зміну підстав позову і просила суд задовольнити їх так як вважає, що батько не міг позбавити її спадку, враховуючи стан її здоров я. Вважає, що ОСОБА_6 склав заповіт на користь ОСОБА_3, яка є донькою жінки з якою проживав батько, в рахунок подяки за догляд за ним. З 2009 року, тобто з часу, як батько виїхав з Бахмацького району в с. Семенівку Каховського району Херсонської області та проживав з ОСОБА_8, вона не приїжджала до нього, так як має проблеми зі здоров ям. Спілкувалася з ним по телефону. Також не приїжджала на похорон та не займалася його організацією. ОСОБА_6 за час життя лікувався, так як мав проблеми з зором, хоча група інвалідності йому з даного приводу не встановлена.

Представник позивачки - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про зміну підстав позову і просив заовольнити їх. Зазначив, що про наявність заповіту позивачці стало відомо у жовтні 2014 року, тому позов подано у межах строку звернення до суду з даними вимогами. Пояснив, що ОСОБА_6 за час життя хотів скласти заповіт на свою доньку ОСОБА_1 Заповіт, складений 04.08.2011 року не відповідає вимогам закону, оскільки не було відповідного рішення про покладення обов язків по посвідченню заповітів на особу, яка посвідчувала даний заповіт. Також даний заповіт не був зареєтрований у спадковому реєстрі та не визнаний попередній заповіт нечинним.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог і просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що її мати ОСОБА_8 проживала разом з ОСОБА_6 однією сім єю. В травні 2009 року вони переїхали в с. Семенівку Каховського району Херсонської області. Вона особисто допомагала їм, а також доглядала за ОСОБА_6, так як він, як особа похилого віку, останнім часом потребував стороннього догляду. Похоронили та поставили йому пам ятник за свій рахунок. ОСОБА_1 не приїжджала до батька в с. Семенівку. Його інша донька ОСОБА_9 провідувала батька приблизно двічі на рік.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог і просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Треті особи в судове засідання не з явилися з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомили.

Допитана як свідок, з урахуванням положень ст. 92 ЦПК України, за клопотання позивачки відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що є донькою ОСОБА_8, з якою проживав ОСОБА_6 До переїзду в с. Семенівку не була з ним знайома. В с. Семенівка проживала окремо від матері та ОСОБА_6, але постійно приходила до них та допомагала їм. 15.11.2009 року ходила разом з ОСОБА_6 в Семенівську сільську раду, де він склав заповіт на одну зі своїх доньок - ОСОБА_9. На той час від хотів скласти заповіт на її ім я, але вона відмовилася, мотивуючи тим, що є донька ОСОБА_9. З ОСОБА_9 познайомилася коли ОСОБА_6 переїхав в Семенівку. 04.08.2011 року ОСОБА_6 склав заповіт на її ім я і примірник заповіту віддав їй, пояснивши при цьому, що це як подяка за догляд. На прохання ОСОБА_6 вона запрошувала секретаря сільської ради додому. Вважає, що заповіт від 15.11.2009 ОСОБА_6 склав саме на ОСОБА_9, так як остання більше до нього приїжджала.

Допитана за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працювала секретарем Семенівської сільської ради з 13.05.1985 року по 15.03.2015 рік. ОСОБА_6 знає з 2009 року, тобто з часу, як приїхав у Семенівку, так як реєструвала його місце проживання. Він був учасником бойових дій, тому приходив у школу на зустріч з учнями, його вітали на 9 травня. При складенні заповіту 15.11.2009 року на користь доньки ОСОБА_9 ОСОБА_6 приходив у сільську раду до неї та повідомив про бажання скласти заповіт. Вона підготувала текст заповіту, прочитала його і він підписав. Запис про те, що заповіт складений 15.12.2009 року є помилковим, так як насправді він складений 15.11.2009 року. Щодо заповіту від 04.08.2011 року, то на прохання ОСОБА_3 вона приходила додому до ОСОБА_6, який повідомив, що хоче змінити заповіт. При цьому на її питання він пояснив, що хоче скласти заповіт на того, хто його доглядає та опікується ним, а саме на Вєрочку , як він назвав ОСОБА_3 Взявши його паспорт на ідентифікаційний номер, повернулася в сільську раду, де надрукувала текст заповіту і прийшла до ОСОБА_6, який підписав заповіт. Про те, що у ОСОБА_6 є непрацездатна донька їй не було відомо. У сільраді зареєструвала вказану інформацію. У попередньому заповіті ніяких відміток не робила, так як нотаріус їй пояснював, що кожний наступний заповіт скасовує попередній.

Допитана за клопотанням відповідачки свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_6 була знайома з 2009 року, приходила до них додому, спілкувалася. У нього був задовільний стан здоров я і добра пам ять. За тиждень до смерті вона бачила його, він самостійно ходив. На її думку ОСОБА_6 не потребував сторонньої допомоги. Про те, що у нього є донька їй не було відомо.

Свідок ОСОБА_11 допитана за клопотанням відповідачки і являється донькою останньої, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 проживав з її бабусею ОСОБА_8 Познайомилася з ним після їх переїзду в с. Семенівку в 2009 році. Спершу він вільно пересувався сам, а згодом стан його здоров я погіршився, він часто падав, ходив повільно, а потім перестав ходити і тільки сидів. А останнім часом лежав і потребував строннього догляду. На час складення заповіту він міг керувати своїми діями, мав добру пам ять та був при свідомості. Про те, що він має добру пам ять свідчила та обставина, що він, як учасник бойових дій, зустрічався зі школярами та читав напам ять їм вірші. Їй було відомо, що у ОСОБА_6 є три доньки, але вона знайома тільки з ОСОБА_9, яка неодноразово приїжджала до батька в с. Семенівку. Про наявність інших заповітів їй невідомо. Підтвердила, що догляд за ОСОБА_12 здійснювала її мати ОСОБА_3, а саме: готувала їжу, купала, голила та виконувала інші гігієнічні процедури.

Свідок ОСОБА_13 допитана за клопотанням позивачки в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_6 була знайома, так як спілкувался з його донькою ОСОБА_1 Остання турбувалася про нього, поміщала в лікарню. ОСОБА_6 завжди говорив, що все буде тільки ОСОБА_1, так вона інвалід. За час життя він найбільше допомагав ОСОБА_1, ніж іншим донькам.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6, який доводився батьком позивачці (а.с.45 том 2), помер 30.04.2013 року (а.с. 9 том 1).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст.ст. 1247, 1248 ЦК України.

10.01.2001 року ОСОБА_6 склав заповіт на все своє майно на користь дітей: ОСОБА_14, ОСОБА_1 та ОСОБА_9, який посвідчений секретарем Фастовецької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с.138 том 1).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

15.11.2009 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7, яким на випадок своєї смерті заповідав ОСОБА_9 земельну ділянку площею 3.06 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 813031 (а.с.173 том 1).

04.08.2011 року ОСОБА_6 склав заповіт на все своє майно на користь ОСОБА_3, який було посвідчено секретарем Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7 (а.с.43 том 1).

06.12.2013 року відповідачка ОСОБА_3 отримала два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток земельних ділянок згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 813031 ( а.с 54, 55 том 2).

07.10.2014 року позивачці ОСОБА_1 видано два свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/6 часток земельних ділянок згідно державного акту на право власності на земельну діялянку серії ЯГ № 813031 відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України (а.с. 53, 56, 57 том 2).

Вказані свідоцтва про право на спадщину видані державним нотаріусом Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_5

Вищезазначені земельні ділянки, загальна площа яких 3.06 га, місце розташування територія Фастовецької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, належали ОСОБА_6 на підставі Державного акту серії ЯГ № 813031, виданого 12.04.2007 року (а.с.23 том 2).

Позивачка 10.10.2017 року звернулася до Бахмацького районного суду Чернігівської області з урахуванням положень ч.1 ст. 114 ЦПК України (2004 року), якою встановлена виключна підсудність щодо пред явлення позову, що виникає в приводу нерухомого майна, який пред являється за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

За прписами ч.1 ст. 1257 Цк України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 року в редакції, яка діяла на час посвідчення заповіту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені та те посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних).

Згідно п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом № 22/5 від 25.08.94 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.10.1994 року № 256/466 (в редакції від 08.01.2007 року) нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

У пункті 8 розділу 11 вищезазначеної Інструкції вказано, що нотаріальні дії вчиняють у приміщенні виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. В окремих випадках, коли громадянин не може з явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчувальної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету, то в посвідчувальному написі та документі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, установі, організації та ін.) із зазначенням адреси. А також причини цього (наприклад: У зв язку з хворобою заповідача заповіт посвідчено за адресою: АДРЕСА_1).

Як зазначив ВССУ у своєму листі від 16.05.2013 року відсутність у тексті заповіту напису що він складався та посвідчувався поза приміщенням нотаріальної контори, виконкому місцевої ради, але в межах нотаріального округу, не є істотною умовою для визнання заповіту недійсним, якщо судом буде встановлено, що форма заповіту відповідає вимогам ст. 1247 ЦК України і волевиявлення заповідача було вільним.

Як встановлено в судовому засіданні заповіт, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 04.08.2011 року був посвідчений секретарем Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7, яка відповідно до посадової інструкції секретаря виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 09.11.2010 року здійснює нотаріальні дії (а.с.122-124 том 2).

Текст даного заповіту не містить напису щодо складення його поза межами приміщення сільської ради.

Розпорядженням від 30.12.2010 року за № 76 Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області за підписом сільського голови ОСОБА_15 Про уповноважену особу по вчиненню нотаріальних дій, уповноваженою особою, яка має право вчиняти нотаріальні дії на території Семенівської сільської ради з питань, віднесених законом до відання виконкому, призначено ОСОБА_7, секретаря сільської ради (а.с.125 том 2).

Нормою ст. 1251 ЦК України визначено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, що передбачено ч.2 ст. 1247 ЦК України.

Заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсним заповіт може бути визнаний у випадках, в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, коли заповіт складений особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту), коли заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

З матеріалів справи вбачається, що заповіт ОСОБА_6 від 04.08.2011 року складено секретарем Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7 зі слів ОСОБА_6. Текст заповіту набраний на комп ютері. Заповіт прочитаний та власноручно підписаний ним у присутності секретаря сільської ради. Особу заповідача секретарем встановлено, його дієздатність перевірено.

Заповіт ОСОБА_6 від 04.08.2011 року зареєстровано в книзі обліку заповітів Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області (а.с. 176 том 1).

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.11.2009 року за № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними роз яснено, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо).

Позивачкою та її представником в судовому засіданні не надано доказів того, що при складанні заповіту спадкодавець не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки, як було зазначено вище, при складанні заповіту його дієздатність перевірено.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, що було відображено в заповіті від 04.08.2011 року, який був досліджений в судовому засіданні. Позивачкою не доведено протилежного.

Посилання позивачки на те, що її батько ОСОБА_6 мав вади зору в зв язку з катарактою очей, а тому не міг читати самостійно, не заслуговують на увагу, оскільки виписки з історії хвороби за 2005-2006 роки не містять інформації про те, що ОСОБА_6 через катаракту не міг сам прочитати заповіт (а.с. 139-140 том 1).

Як вбачається зі змісту інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповітів/ спадкових договорів), виданої 28.05.2013 року, інформація про наявність заповіту ОСОБА_6 від 04.08.2011 року відсутня (а.с.7 том 2).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій ціє статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого наказом № 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, що врегульовує питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

Однією з підстав визнання заповіту недійсним позивачка зазначає відсутність реєстрації заповіту, складеного 04.08.2011 року ОСОБА_6 в Спадковому реєстрі (а.с.7 том. 2).

Враховуючи, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, тому відсутність у Спадковому реєстрі реєстрації заповіту не може бути підставою для визнання його недійсним.

Відсутність інформації в тексті заповіту про місце його складення та посвідчення, відповідно до листа ВССУ від 16.05.2013 року, не є підставою для визнання його недійсним, так як вказаний заповіт був посвідчений особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, його форма відповідала вимогам ст. 1247 ЦК України і волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його волі.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задовленні позовних вимог слід відмовити, оскільки відсутні, передбачені ст. 1257 ЦК України підстави для визнання заповіту недійсним.

В межах заявлених позовних вимог, і з тих підстав, які зазначені у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну підстав позову, на які посилаєтся позивачка та її представник (а.с. 72-76 том 2), суд не вбачає підстав для визнання заповіту недійсним.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1233, 1241, 1247, 1251, 1254, 1257 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_5 та Семенівська сільська рада Каховського району Херсонської області про визнання заповіту недійсним відмовити.

Позивачка: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідачка: ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа: Державний нотаріус Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_5, м. Каховка Херсонської області вулиця Велика Куликівська, 118.

Третя особа: Семенівська сільська рада Каховського району Херсонської області, с. Семенівка Каховського району Херсонської області вулиця Таврійська, 15, код ЄДРПОУ 26285164.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 27.07.2018 року.

Суддя О.І. Глушко