Рішення

від 26.07.2018 по справі п/811/762/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/762/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1),

відповідач: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 68, код ЄДРПОУ 02498694)

про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Управління ДАБІ у Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 14.09.2016 року йому видано будівельний паспорт на будівництво мансардного житлового будинку з вбудованим гаражем за адресою: м. Кропивницький, вул. Карабінерна, 90/6. Після цього позивач звернувся з повідомленням про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ у Кіровоградській області, яке ним було зареєстровано 26.09.2016 року. На цій підставі позивач розпочав виконання будівельних робіт. У жовтні 2017 року позивач дізнався, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Кіровоградській області №484 від 31.08.2017 року виданий йому будівельний паспорт забудови земельної ділянки №3859 від 14.09.2016 року скасовано. Позивач стверджує, що виданий йому будівельний паспорт, згідно з яким йому надано дозвіл для будівництва у формі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, тому він не може бути скасованим відповідачем. З цих підстав просить суд:

- визнати дії посадових осіб Управління ДАБІ у Кіровоградській області у винесенні рішення про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 14.09.2016 року №3859 незаконними та протиправними;

- скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Кіровоградській області №484 від 31.08.2017 року.

Також позивач просив зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду упродовж 10 днів з дня набрання ним законної сили.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Посилався на те, що головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства в управлінні містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради та встановлено, що ним видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №3859 від 14.09.2016 року з порушенням вимог п.3.25* та Додатку 3.1 до державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п.1.3, п.2.10 та Додатку 3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Мінрегіонбуд від 05.07.2011 року №103. Виявлені порушення стали підставою для прийняття рішення №484 від 31.08.2017 року про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки №3859 від 31.08.2017 року, виданого позивачу. Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на тому, що спірним рішенням порушено його право на виконання будівельних робіт, яке він набув після отримання зареєстрованого відповідачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідач надав заперечення на відповідь, стверджуючи, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва об'єкта, а його дія триває до завершення будівельних робіт.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького.

Його представник подав до суду письмові пояснення щодо позову, у яких просив позов ОСОБА_1 задовольнити. Вказував на незаконність спірного рішення відповідача, який всупереч пунктам 5, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698, не дав можливості управлінню містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького виправити недоліки будівельного паспорту шляхом внесення змін до нього.

У ході судового розгляду справи учасники справи подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 19.06.2015 року є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,0825 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_2. (а.с. 16-24).

Позивач у 2016 році звернувся до управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта забудови цієї земельної ділянки, маючи намір здійснити будівництво двоповерхового житлового будинку, одноповерхової майстерні з мансардою та гаража.

Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради позивачу 14.09.2016 року видано будівельний паспорт, реєстраційний №3859, щодо будівництва двоповерхового житлового будинку, одноповерхової майстерні з мансардою та гаража по АДРЕСА_3. (а.с. 25)

Позивач, отримавши будівельний паспорт, направив до Управління ДАБІ у Кіровоградській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було зареєстровано 26.09.2016 року за №КД 062162700852, та розпочав виконання будівельних робіт. (а.с. 27 - 28)

Між тим, у липні - серпні 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в управлінні містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради за період 2015, 2016 років та І-ІІ квартали 2017 року. (а.с. 75 - 77)

За результатами перевірки складено акт перевірки №72 від 28.08.2017 року, яким зокрема зафіксовано, що під час перевірки надання послуг з видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки встановлені порушення Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, у тому числі щодо паспорту забудови земельної ділянки №3859 від 14.09.2016 року. (а.с. 78 - 80)

На підставі цього акту головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області прийнято рішення №484 від 31.08.2017 року про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 14.09.2016 року №3859 на будівництво двоповерхового житлового будинку, одноповерхової майстерні з мансардою та гаража по АДРЕСА_2 виданого управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, з тих підстав, що він прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п.3.25* та Додатку 3.1 до державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п.1.3, п.2.10 та Додатку 3 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону України №103 від 05.07.2011 року. (а.с. 81)

Листом №5798 від 02.10.2017 року управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради за дорученням відповідача повідомило позивача про це рішення. (а.с. 12, 82)

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірне рішення прийняте посадовою особою відповідача за наслідками державного архітектурно-будівельного нагляду, здійсненого відповідачем щодо третьої особи.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 2 цієї статті державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (надалі - Порядок №698).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Основними завданнями нагляду є зокрема скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 6 пункту 5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Пунктом 32 Порядку №698 передбачено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Згідно з пунктом 33 Порядку №698 головний інспектор будівельного нагляду розглядає питання щодо відновлення дії зупиненого рішення протягом п'яти робочих днів з дня надходження від об'єкта нагляду інформації про усунення виявлених порушень.

Про відновлення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 7, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Суд установив, що відповідач за результатами державного архітектурно-будівельного нагляду скасував паспорт забудови земельної ділянки, виданий позивачу управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, встановивши, що цей документ є рішенням об'єкта нагляду та порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частин 2, 3 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з частинами 1, 4 , 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно з частинами 3, 4 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (надалі - Порядок №103).

Цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Пунктом 1.2 Порядку №103 передбачено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта в межах населених пунктів здійснюється відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні. (пункт 1.4 Порядку №103).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.9 Порядку №103 передбачено, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

До складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.

Відповідно до пунктів 2.11, 2.12, 2.13, 2.14 Порядку №103 пам'ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.

Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів. Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Пунктом 2.16 Порядку №103 передбачено, що після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Перевіряючи висновки відповідача про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при видачі позивачу третьою особою будівельного паспорту, що стали підставою для його скасування, як рішення об'єкта нагляду, суд установив такі обставини.

Так, за висновками відповідача, на доданій до будівельного паспорту схемі забудови земельної ділянки не дотримані відстані від об'єкта будівництва до існуючих будівель та меж сусідньої земельної ділянки, що є порушенням п.1.3 Порядку №103, п.3.25* та Додатку 3.1. до державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Пунктом 1.3 Порядку №103 передбачено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 року №44 затверджено Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92** (надалі - ДБН 360-92**).

ДБН 360-92** поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Пунктами 3.25*, 3.25а* ДБН 360-92** передбачено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Приміткою 2 до таблиці 3.2а передбачено, що господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати.

Згідно з пунктом 1* додатка 3.1 ДБН 360-92** ("Протипожежні вимоги") протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими, сільськогосподарськими будинками, спорудами - відповідно до вимог чинних норм.

Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, багатоповерхових гаражів до виробничих, сільськогосподарських будинків і споруд треба приймати згідно з таблицею 1 (знаменник).

Відповідно до таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** щонайменша протипожежна відстань між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами складає 6 м.

Згідно з Приміткою 7 до таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.

При проектуванні та будівництві нових індивідуальних садибних будинків та господарських споруд, а також при повній їх перебудові в межах однієї садиби (зміна місця розташування, площі забудови, об'єму та поверховості будинку) в умовах забудови, яка склалася, відстані між житловими будинками та громадськими будівлями на двох сусідніх ділянках треба приймати за таблицею 1.

Як вбачається з доданої до будівельного паспорту схеми забудови земельної ділянки, відстань від об'єктів будівництва (зокрема житлового будинку) до житлового будинку АДРЕСА_4 розташованого на сусідній земельній ділянці, перевищує 6 м, тобто відповідає нормам таблиці 1. (а.с. 25зв.)

Водночас, спорудження майстерні (2) та гаража (3) передбачено по лінії забудови, без відступу від межі сусідньої ділянки №8.

Суд зазначає, що вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** щодо розміщення об'єктів будівництва на відстані не менше одного метра до межі сусідньої ділянки мають на меті, насамперед, забезпечення рівної можливості власників суміжних земельних ділянок здійснювати догляд та поточний ремонт будівель.

Доказів наявності спору між позивачем та суміжним землевласником щодо будівництва майстерні та гаража на межі земельних ділянок, на час видачі будівельного паспорту чи на час винесення спірного рішення про його скасування, відповідачем суду не надано.

Крім того, за висновками відповідача, на доданій до будівельного паспорту схемі забудови земельної ділянки не зазначені червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), місця підключення до інженерних мереж, що є порушенням п.2.10 та Додатку 3 до Порядку №103.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №103 у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Як вбачається зі схеми забудови земельної ділянки, на ній зазначені лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), червоні лінії. Місця підключення до інженерних мереж на схемі не зазначені. (а.с. 25зв.)

Суд зазначає, що такі наведені відповідачем недоліки схеми забудови земельної ділянки у будь-якому випадку не можуть бути підставою скасування паспорту забудови, оскільки вони можуть бути усунуті об'єктом нагляду, шляхом внесення виправлень до схеми.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд установив, що позивачем було виконано всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах будівельного паспорту забудови земельної ділянки, зокрема було надано пакет документів відповідно до умов Порядку №103. Уповноважений орган містобудування та архітектури, встановивши на підставі отриманих документів відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинного законодавства та не знайшовши підстав для повернення позивачу поданого ним пакету документів, видав йому будівельний паспорт з вимогами до забудови присадибної земельної ділянки. Позивач на підставі будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого відповідачем, розпочав будівельні роботи з будівництва майстерні та гаража. Скасування цього будівельного паспорту позбавляє позивача можливості подати відповідачу для реєстрації декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна. Так дії вчинені відповідачем з порушенням принципу належного урядування, а покладання на позивача тягаря відповідальності за окремі недоліки оформлення будівельного паспорту, допущені уповноваженим органом містобудування та архітектури, свідчить про нерозсудливість відповідача при виконанні ним державних функцій у спірних правовідносинах.

Отже, суд прийшов до висновку, що спірне рішення Управління ДАБІ у Кіровоградській області №484 від 31.08.2018 року про скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, нерозсудливо та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання його протиправним та скасування слід задовольнити.

Позовна вимога про визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб Управління ДАБІ у Кіровоградській області у винесенні рішення про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки охоплюється вимогою про скасування цього рішення та окремого вирішення не потребує.

Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З огляду на визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач у справі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 704, 80 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №484 від 31.08.2017 року про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки, виданого управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 14.09.2016 року за №3859.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 704,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш