Постанова

від 24.07.2018 по справі 908/216/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

24.07.2018 справа №908/216/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді секретар судового засідання за участю представників: від апелянта від боржника ліквідатор від кредитора Дучал Н.М. Мартюхіна Н.О., Склярук О.І. Рудик Т.С. не з'явився Старовойтова Д.А., договір, адвокат не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі№908/216/18 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс", м. Запоріжжя пробанкрутство ліквідатор кредитор:Броннікова Г.О., м. Запоріжжя Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра", м.Київ

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 у справі №908/216/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс", код ЄДРПОУ 41316837 банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Броннікову Ганну Олександрівну, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1. Ухвалено оприлюднити на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс", м. Запоріжжя, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов 'язано ліквідатора у визначеному законом порядку і строк здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що встановлені обставини і матеріали справи свідчать про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство, а тому боржника необхідно визнати банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Не погодившись з прийнятою господарським судом Запорізької області постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі за текстом - ГУ ДФС у м. Києві) звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року та припинити провадження у справі №908/216/18.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано порядку добровільної ліквідації юридичної особи в порядку, встановленому Цивільним кодексом України. Апелянт наголошує на тому, що боржником в порушення вимог ч.ч. 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було додано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення діяльності ТОВ "Інкор Альянс", а також не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів.

Також скаржник вважає неправомірним призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії ТОВ "Інкор Альянс" без запиту до Автоматизованої системи арбітражних керуючих України, оскільки, на його думку, зазначена особа підпадає під ознаки заінтересованої особи відносно боржника.

Головне управління ДФС у м. Києві вважає, що апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та має переглянути оскаржувану постанову у повному обсязі.

В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, Головне управління ДФС у м. Києві посилається на законодавчо визначений статус контролюючого фіскального органу, а також неможливість проведення податкової перевірки боржника внаслідок визнання його банкрутом

Донецьким апеляційним господарським судом поновлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Встановлено строк для подання іншими учасниками судового процесу відзивів на апеляційну скаргу.

До Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс , в якому викладені заперечення на апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Ліквідатор у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану постанову просить залишити без змін.

Вважає, що оскільки Головне управління ДФС у м. Києві не має грошових вимог до ТОВ "Інкор Альянс ", відтак і не набуло процесуального статусу учасника справи про банкрутство, а тому не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом. До відзиву додані нові документи, що не надавалися до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді оскаржуваної постанови господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року не оцінюються документи, додані боржником до відзиву на апеляційну скаргу (тобто лише на стадії апеляційного провадження), оскільки вказані документи датовані вже після прийняття оскаржуваної постанови та не були предметом розгляду судом першої інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 призначено до розгляду на 24.07.2018.

До Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс" надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 908/216/18 в режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гези Т.Д., для розгляду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 визначено колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.

Ухвалою від 19.07.2018 задоволено клопотання ТОВ "Інкор Альянс" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/216/18, доручено господарському суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 24.07.2018 о 15:00 год. у приміщенні господарського суду міста Києва, розташованого за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в, за участю представника ТОВ "Інкор Альянс ", м.Київ.

Представник ТОВ Інкор Альянс в судовому засіданні 24.07.2018 року заперечила проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві, наголосила на відсутності у Головного управління ДФС у м. Києві права на апеляційне оскарження постанови від 27.02.2018 року, просила суд залишити постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 без змін.

Уповноважені представники апелянта у судове засідання, що відбулося 24.07.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Інкор Альянс" зареєстровано за адресою: 69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 7, код ЄДР підприємств та організацій України - 41316837.

13.11.2017 року учасником (засновником) ТОВ "Інкор Альянс" - Бронніковою Г.О. прийнято рішення, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників №13/11, про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, ліквідатором Товариства призначено Броннікову Ганну Олександрівну, загальний строк проведення ліквідаційної процедури встановлено у два місяці; встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог в два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; уповноваженою особою за організацію виконання рішень призначено Броннікову Г.О.

До ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.11.2017 року внесено запис про перебування юридичної особи ТОВ "Інкор Альянс" в стані припинення за рішенням засновників, строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 14.01.2018 року.

Про припинення ТОВ "Інкор Альянс" шляхом ліквідації ліквідатором боржника були повідомлені, зокрема, Олександрівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області, Шевченківське об'єднане управління ПФУ в м. Запоріжжя, Запорізький міський центр зайнятості, Регіональне відділення ФДМ України по Запорізькій області, відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, тощо.

Окрім того, ліквідатором ТОВ "Інкор Альянс" повідомлено про припинення діяльності підприємства, зокрема, Святошинське відділення управління виконавчої дирекції ФСС України у м. Києві, Центральне об'єднане УПФУ в м. Києві, Фонд державного майна України, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві, Святошинську районну філію Київського міського центру зайнятості, тощо.

В передбачений законом строк із заявою з кредиторськими вимогами до боржника звернулося ТОВ фірма "Лісандра " на суму 1 159 759,16 грн.

Заявлені вимоги боржником визнані, включені до реєстру вимог кредиторів, а заборгованість відображена в проміжному ліквідаційному балансі.

На виконання вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, ліквідатором складений проміжний баланс станом на 25.01.2018 року, який затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Інкор Альянс" відповідно до протоколу №25/01 від 25.01.2018 року.

За результатами проведеної інвентаризації 25.01.2018 року ліквідатором встановлена відсутність будь-яких активів, окрім 30,4 тис. грн. в касі Товариства, про що свідчить відповідний проміжний баланс від 25.01.2018 року.

Ліквідатором станом на 25.01.2018 року складено перелік кредиторів ТОВ "Інкор Альянс", який містить одного кредитора: ТОВ фірма "Лісандра" із визначенням визнаних вимог у розмірі 1 159 759,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інкор Альянс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Водночас, постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 визнано боржника, ТОВ "Інкор Альянс", банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Броннікову Г.О.

27.02.2018 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом (№49617).

Приймаючи постанову про визнання ТОВ "Інкор Альянс" банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд виходив з наявності ознак неплатоспроможності боржника, а саме, загальна сума кредиторських вимог ТОВ "Інкор Альянс" становить 1 159 759,16 грн., за результатами проведеної інвентаризації майна боржника встановлено відсутність у ТОВ "Інкор Альянс" активів та дебіторської заборгованості, що свідчить про неплатоспроможність боржника. Також, судом першої інстанції зазначено про дотримання боржником всіх передумов в досудовій процедурі ліквідації ТОВ "Інкор Альянс" для звернення з відповідною заявою до суду, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Проте, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, визначених у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Рішення про недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів приймається власником підприємства за результатами складання проміжного ліквідаційного балансу, а складанню проміжного ліквідаційного балансу, в свою чергу, повинно передувати виконання головою ліквідаційної комісії вимог визначених в п. 1 - 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, при цьому, виконання вказаних вимог цивільного законодавства в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боргів боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

В силу принципу диспозитивності, викладеного у ст. 74 ГПК України, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2017 року, ТОВ "Інкор Альянс" з 05.05.2017 року знаходилося на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.01.2018 року, державна реєстрація юридичної особи - ТОВ "Інкор Альянс здійснена 04.05.2017. Після чого неодноразово здійснювалася реєстрація зміни складу або інформації про засновників, про керівника, про місцезнаходження.

Так, 20.09.2017 року проведено реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження, зміни керівника юридичної особи, зміни складу засновників. При цьому, 13.11.2017 року загальними зборами учасників ТОВ "Інкор Альянс" в особі учасника Броннікової Г.О. (100% голосів), було прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи шляхом її ліквідації у добровільному порядку та призначення ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Бронніковою Г.О. про припинення діяльності ТОВ "Інкор Альянс" повідомлені органи доходів і зборів, як за попереднім у м. Києві, так і останнім місцем реєстрації юридичної особи в Запоріжжя.

Проте, станом на час прийняття судом оспорюваної постанови, в матеріалах справи відсутні відповіді з податкових установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.

Ліквідатором при зверненні до суду не надано доказів проведення звірки розрахунків по платежах в бюджет, в тому числі відомостей та виписок з електронного кабінету платників податків та обов'язкових платежів, які підтверджують відсутність таких зобов'язань.

За відсутності вказаних відповідей державних установ та податкових органів щодо наявності чи відсутності заборгованості неможливо дійти до висновку про правильність внесення ліквідатором відповідних відомостей в проміжний баланс від 25.01.2018 року.

На момент звернення ліквідатора Броннікової до суду першої інстанції, відкриття провадження у справі про банкрутство та винесення постанови про визнання боржника банкрутом, докази відсутності заборгованості перед бюджетом в матеріалах справи відсутні.

Відомості про проведення податкової перевірки ТОВ "Інкор Альянс контролюючим органом - Головним управлінням ДФС у м. Києві, відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року (надалі Положення про інвентаризацію) встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

За змістом п. 1 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 25.01.2018 року підписаний одноособово головою інвентаризаційної комісії Бронніковою Г.О., інші члени комісії не передбачені.

Отже, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, інвентаризація майна ТОВ "Інкор Альянс" була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації всього майна боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, а також відсутні відомості проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

З акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей ТОВ "Інкор Альянс" від 25.01.2018 року вбачається, що у боржника відсутні активи.

Проте, в проміжному балансі від 25.01.2018 року в графі кошти в касі зазначено про наявність в касі Товариства 30,4 тис грн.

Доказів, що підтверджують підстави виникнення зазначеної в проміжному балансі від 25.01.2018 року та незазначення в акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей ТОВ "Інкор Альянс" від 25.01.2018 року суми в касі боржника до матеріалів справи не надано.

Згідно Статуту статутний капітал ТОВ "Інкор Альянс" становить 1 000,00 грн.

Ліквідатором, в свою чергу, не надано доказів використання зазначеного статутного капіталу під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що матеріали справи не містять доказів належного проведення головою ліквідаційної комісії боржника інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію, що свідчить про недотримання ліквідатором приписів ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Крім того, в заяві про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документах ліквідатор бездоказово посилається на те, що ним встановлено відсутність активів на балансі боржника, застав, дебіторської заборгованості, заборгованості по сплаті заробітної плати, податків та будь-яких державних зборів, об'єктів нерухомого майна.

У проміжному балансі ТОВ "Інкор Альянс" також зазначено про відсутність у боржника дебіторської заборгованості.

В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи боржника, згідно вимог ст.ст. 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в підтвердження факту відсутності дебіторської заборгованості.

В матеріалах справи суду першої інстанції відсутні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Інкор Альянс".

Наявна у справі довідка без номеру та без дати, підписана ліквідатором ТОВ "Інкор Альянс", стосовно відсутності у боржника активів, дебіторської заборгованості, тощо, не є належним доказом для підтвердження факту відсутності майна (активів) у боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог кредитора.

Доказами справи не доведено, чи вживалися ліквідатором заходи щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості боржника і на підставі яких документів він дійшов висновку про відсутність дебіторської заборгованості.

Враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, належних доказів вчинення дій щодо отримання відповідей з державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів, колегія суддів приходить до висновку, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Інкор Альянс", складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.

Частиною 10 ст.111 Цивільного кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) до затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності протягом 2017 року ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання яких визначена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До заяви про порушення справи про банкрутство всупереч наведеної правової норми, взагалі не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

В матеріалах справи також відсутні докази направлення до контролюючих органів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, наведене свідчить про недотримання головою ліквідаційної комісії приписів ч. 7 та ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ліквідатором не було вчинено усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд відкриваючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інкор Альянс" та визнаючи боржника банкрутом формально підійшов до викладених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство обставин, не надавши їм належної правової оцінки та не дослідивши їх, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки вказані передумови були відсутні.

Отже, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законодавством дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про безпідставне порушення судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство.

Разом з цим, судова колегія констатує також про інші порушення процесуального права, які допущені місцевим господарським судом.

Відповідно до ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Так, ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до ч.6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Таким чином, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

Вказаного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 року у справі №908/433/17.

Отже, місцевий господарський суд, призначаючи ліквідатором у даній справі Броннікову Г.О., яка виконувала обов`язки ліквідатора ТОВ "Інкор Альянс" в досудовому порядку ліквідації та є єдиним власником банкрута, також не дотримався приписів ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визначення кандидатури ліквідатора із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Щодо права Головного управління ДФС у м. Києві на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 254 ГПК України визначено, що учасники справи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р.) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

У відповідності до п. 1.4. вказаного Порядку, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (пункт 7.1. Порядку)

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3. Порядку).

Згідно з пунктами 11.1, 11.5. та 11.9 Порядку, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з п. 11.2-11.4 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

У разі отримання документів згідно з п.п. 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими п.п. 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

З вищенаведених приписів вбачається обов'язок платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах як за основним так і за неосновним місцями обліку, а також, в разі припинення юридичної особи та порушення провадження у справі про банкрутство, повідомити контролюючий орган з метою прийняття ним рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Так, з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів.

Вказані повноваження з 01.01.2017 року належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.

Нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017 року за №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році", що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.

Таким чином, з 01.01.2017 року податкові інспекції місцевого рівня, втратили усі контролюючі функції, крім сервісних, визначених у ст. 193 Податкового кодексу України, та всі функції передбачені Податковим законодавством покладено на орган фіскальної служби обласного та центрального рівня - у даній справі Головне управління ДФС у м. Києві.

Зауваження представника голови ліквідаційної комісії, щодо відсутності у ТОВ "Інкор Альянс" податкового боргу та обов'язку забезпечувати податкову перевірку, судом апеляційної інстанції не приймаються, враховуючи наступне.

Матеріали справи не містять доказів забезпечення головою ліквідаційної комісії своєчасного надання органам доходів і зборів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Інкор Альянс" на виконання ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Відповідної довідки саме контролюючого органу - Головного управління ДФС у м. Києві про відсутність заборгованості перед Державним бюджетом, в т.ч. за результатами проведеної податкової перевірки, до суду першої інстанції не надавалося.

При цьому, об'єктивне встановлення наявності або відсутності податкового боргу можливе лише виключно після проведення податкової перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Процедура банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальною, в розумінні цього закону, встановлює певні передумови порушення такого провадження, а виконання і дотримання цих передумов законодавцем передбачає взаємодію боржника (в особі ліквідатора, ліквідаційної комісії) з контролюючими органами, зокрема податковими.

Відповідно до п.п. 37.3., 37.3.1. Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання є, зокрема, ліквідація юридичної особи.

Тобто, зважаючи на відсутність доказів забезпечення своєчасного надання головою ліквідаційної комісії до контролюючого органу (у даній справі Головне управління ДФС у м. Києві) первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки, ліквідація ТОВ "Інкор Альянс" у даній справі про банкрутство позбавить Головне управління ДФС у м. Києві права та можливості, як контролюючого органу (в силу змін до Податкового кодексу України, чинних з 01.01.2017 року), на проведення такої перевірки, на визначення наявності або відсутності податкових зобов'язань та заборгованості перед Державним бюджетом України.

Таким чином, взявши до уваги вищевказані обставини справи щодо відсутності доказів забезпечення подання до контролюючого органу первинних документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки, ліквідація ТОВ "Інкор Альянс" у даному випадку також може призвести до ухилення боржника від відповідальності.

Враховуючи наведене, зважаючи на особливості процедури банкрутства (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус фіскальної служби, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства (із змінами від 01.01.2017 року в частині розподілу функціональних повноважень), зміну місця реєстрації юридичної особи - боржника, знаходження боржника, як платника податку, на обліку в ДПІ Святошинського району ГУ ДФС у м. Києві до кінця звітного періоду (2017 року), колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана постанова стосується прав, інтересів та обов'язків Головного управління ДФС у м. Києві, як особи, яка має правовий статус контролюючого органу.

При цьому, неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Наведеного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 31.01.2018 року у справі №911/2510/17.

Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити про помилковість доводів апеляційної скарги стосовно того, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та переглядає оскаржуване рішення у повному обсязі, оскільки зазначені межі перегляду були передбачені в редакції ГПК України, чинній до 15.12.2017 року. Натомість, на момент розгляду даної справи діють положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, відповідно до ч. 1 ст. 269 якого визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У даному випадку застосуванню підлягають положення ч. 4 наведеної статті, за змістом яких, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Необґрунтованими є і доводи ТОВ "Інкор Альянс" про відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18, що є підставою для повернення апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві скаржнику відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вищенаведене зазначене і у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)".

Отже, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури законом не передбачена.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не було вчинено всіх необхідних дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інкор Альянс" та визнаючи боржника банкрутом, не дав належної правової оцінки та не дослідив обставини, викладені у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом.

Висновок суду першої інстанції про неспроможність ТОВ "Інкор Альянс" виконати грошові зобов'язання та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом не ґрунтується на матеріалах справи, що, відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 - скасуванню.

Враховуючи, що господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника - ТОВ "Інкор Альянс", провадження у безпідставно порушеній справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Отже, провадження у справі №908/216/18 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 231, 270, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, п.11, ч.1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №908/216/18 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. у справі №908/216/18 - скасувати.

Провадження у справі №908/216/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс", код ЄДРПОУ 41316837 (вул. Північнокільцева,7, м. Запоріжжя, 69059) - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Дану постанову направити державному реєстратору Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84) за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення про закриття провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор Альянс", код ЄДРПОУ 41316837 в Єдиному державному реєстрі.

В судовому засіданні 24.07.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 30.07.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Н.О. Мартюхіна

О.І. Склярук