Постанова

від 26.07.2018 по справі 814/1833/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1833/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача - Скляренка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль груп на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль груп до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2017 № 0025101407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68 383 грн. та 17 095,75 грн. штрафні санкції; №0025111407, яким зменшено суму від'ємного значення за грудень 2015 в сумі 7 050 грн., за квітень 2016 в сумі 47 151 грн., всього 54 201 грн., рішення про опис майна у податкову заставу № 369/14-29-17-05-03 від 18.09.2017, податкову вимогу № 5664-17 від 14.09.2017.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що наказ від 19.07.2017 про проведення перевірки був оскаржений позивачем до ДФС України, яка в порушення п.56.9 ст.56 ПК України не надала відповідь у 20-денний строк, тому така скарга вважається задоволеною, а наказ скасованим, тому призначення та проведення перевірки, яка фактично не відбулася, і як наслідок прийняття податкових повідомлень-рішень, є незаконними. Крім того, зазначає, що законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані Рішення про опис майна у податкову заставу № 369/14-29-17-05-03 від 18.09.2017 року, податкову вимогу № 5664-17 від 14.09.2017 року, податкове повідомлення від 22.08.2017 року № 0025101407 частково на суму податкового зобов'язання у розмірі 15 052,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3 763,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2017 року № 0025111407 та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2017 року № 0025101407 на суму податкового зобов'язання у розмірі 53331,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 13422,75 - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стильгруп" (вул. Миколаївська, 11-А, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 38623161) судовий збір у сумі 3482,22 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 22 коп.), сплачений платіжним дорученням від 31.08.2017 року № 537 та платіжним дорученням № 609 від 26.09.2017 року.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Стильгруп", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, не надання оцінки всім аргументам позивача, просить рішення суду від 27 березня 2018 року скасувати, прийняти нове, про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, послався на те, що в силу п.56.9 ст.56 ПК України в досудовому порядку скасовано наказ від 19.07.2017р. № 1198 про проведення перевірки, а також визнано протиправними дії податкового органу щодо складання акту перевірки від 04.08.2017р., що нівелює будь які юридичні наслідки такої перевірки.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт зазначив, що ані в ході перевірки ані судового розгляду не встановлено законне джерело походження обладнання та ТМЦ, реалізованих в квітні, грудні 2015 року, квітні 2016 року на адресу позивача по ланцюгу постачання його контрагентами.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Стильгруп", відповідач послався на доводи, аналогічні зазначеним в його апеляційній скарзі.

У відповіді на відзив, позивач зазначив про те, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області не спростовано наявність документальних доказів щодо скасування в досудовому порядку наказу від 19.07.2017р. № 1198 про проведення перевірки, а також щодо визнання протиправними дії податкового органу щодо складання акту перевірки від 04.08.2017р.. оскільки перевірка не відбулася.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Актом Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Стильгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "СКМПН" за листопад 2014, ТОВ "РАБЕН" за квітень 2015, ТОВ "Укрекспотрейд" за квітень 2016, ТОВ "ОЛАФ-ОПТ" та контрагентами покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги) № 996/14-29-14-07/38623161 від 04.08.2017, встановлено порушення п.198.1,п.198.3 ст.198,п.200.1,п.200.2 ст.200 ПК в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 54201 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 68383 грн.

За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2017 № 0025101407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68 383 грн. та 17 095,75 грн. штрафні санкції, № 0025111407, яким зменшено суму від'ємного значення за грудень 2015 в сумі 7050 грн., за квітень 2016 в сумі 47151 грн., всього 54201 грн.

В акті перевірки зазначено, що копію наказу ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.07.2017 № 1198 вручено 24.07.2017 під розписку особисто директору ТОВ "Стильгруп" Скляренку Ю.В., направлення від 21.07.2017 № 15/14-29-03-43 пред'явлено під розписку 24.07.2017 особисто директору ТОВ "Стильгруп" Скляренку Ю.В. Перевірку проведено з відома директора ТОВ "Стильгруп" Скляренку Ю.В.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що перевірка контролюючим органом відбулася на підставі вимог чинного законодавства, за наслідками якої позивач частково підтвердив належними доказами реальність господарських операцій з деякими контрагентами.

Однак з такими висновками суду не можливо погодитись з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 78.1 ст. 78 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 . п. 78.1 ст. 78 ПК України ).

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу .

Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 ПК України , посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

В судовому засіданні позивач стверджував, що він скористався цим правом та не допустив перевіряючих до перевірки, перевірка фактично не відбулася, оскільки підприємство відмовилося надати будь - які документи бухгалтерського обліку, та направило повідомлення про не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, посадові особи в офісі товариства не знаходилися, зажадавши від позивача доставити документи в приміщення ГУ ДФС у Миколаївській області.

В матеріалах справи наявне повідомлення на ім'я ГУ ДФС України від 24.07.2017 р. № 29, згідно якого ТОВ "Стильгруп" повідомляє податковий орган про недопущення його посадових осіб до проведення документальної виїзної перевірки, яке отримано відповідачем в той же день ( а.с. 31).

Даний факт також підтверджується самим актом перевірки, згідно якого, станом на останній день перевірки документи не надано, про що складено акт від 28.07.2017р. № 376/14-29-14-08/38623161, який наявний в матеріалах справи. Перевірку проведено в приміщенні податкового органу по документам, які були надані ТОВ "Стильгруп" на запит ГУ ДФС у Миколаївській області від 16.05.2017р. № 2479/10/14-29-14-08-10. Відповідач зазначені обставини не спростував.

Щодо доводів апеляційної скарги, що в силу положень п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, оспорювані у даній справі податкові повідомлення - рішення, податкова вимога, та рішення про опис майна у податкову заставу підлягали скасуванню, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 56.1 . ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з положеннями п.п. 56.8., 56.9 . ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п. 56.10 . ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що предметом спору у справі є правомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкових повідомлень-рішень від 22.08.2017 № 0025101407, №0025111407, рішення про опис майна у податкову заставу № 369/14-29-17-05-03 від 18.09.2017, податкової вимоги № 5664-17 від 14.09.2017, прийнятих після закінчення встановленого статтею 56 Податкового кодексу України строку для прийняття таких рішень.

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному (досудовому) порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України щодо незаконності наказу від 19.07.2017 № 1198 про проведення перевірки та незаконності акту перевірки № 996/14-29-14-07/38623161 від 04.08.2017.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2017 р. за вх.30 позивачем був оскаржений наказ від 19.07.2017 № 1198 про проведення перевірки до ДФС України, яка отримала цю скаргу 28.07.2018р. У підтвердження своєї правової позиції платник податків вказує, що відповідь на названу скаргу надано контролюючим органом листом від 21.08.2017 № 18487/6/99-99-14-02-01-15 (а.с.33), тобто з порушенням законодавчо встановленого строку.

В подальшому, отримавши Акт перевірки № 996/14-29-14-07/38623161 від 04.08.2017, позивач 08.08.2017р за вх. 208 також оскаржив його до ДФС України ( отримана відповідачем 10.08.2017р.) ( а.с. 54), на що отримав відповідь лише 19.09.2017р., тобто також з порушенням зазначеного 20- денного терміну.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача стосовно того, що починаючи з 18.08.2017р. ( граничний строк винесення рішення по скарзі від 25.07.2017 р) наказ від 19.07.2017 № 1198 визнано протиправним та скасовано. Відповідно другої скарги щодо протиправності дій по складанню акту перевірки: починаючи з 31.08.2017р.( граничний строк прийняття рішення по скарзі від 08.08.2017р.) дії посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області визнано протиправними, акт скасовано.

Суд першої інстанції вказаним аргументам позивача взагалі оцінки не надав, зробивши помилковий висновок щодо проведення відповідачем перевірки відповідно до вимог чинного законодавства. Без дослідження цих доказів, висновок суду про часткову відмову у задоволенні позовних вимог, не є таким, що ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає доведеними обставини щодо не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки 24.07.2017 р. ТОВ "Стильгруп", незаконність та скасування наказу на перевірку від 19.07.2017 № 1198 та акту перевірки, в силу положень ст. 56 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки позивачем здійснено не допуск фахівців контролюючого органу до перевірки, в силу ст. 56 Податкового кодексу України наказ про проведення перевірки та акт за результатами перевірки є назаконними, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.08.2017 № 0025101407, №0025111407, винесених за наслідками перевірки, яка не відбулася; податкової вимоги № 5664-17 від 14.09.2017, яка винесена безпідставно щодо сплати неузгодженого податкового боргу по оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням; а також рішення про опис майна у податкову заставу № 369/14-29-17-05-03 від 18.09.2017, яке завершує ланцюг свавільних дій податкового органу та не може бути законним в силу вищезазначених обставин.

З огляду на наведене, колегія суддів не вважає за потрібне входити в обговорення та оцінку рішення суду стосовно господарської діяльності позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, ГУ ДФС у Миколаївській області ухилялася від явки в судове засідання та ніяких доказів на підтвердження своєї правової позиції суду не надала.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль груп - задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов - задовольнити.

Згідно до ст. ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль груп - задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль груп до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю

Стиль груп - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.08.2017 № 0025101407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 68 383 грн. та 17 095,75 грн. штрафні санкції; №0025111407, яким зменшено суму від'ємного значення за грудень 2015 в сумі 7 050 грн., за квітень 2016 в сумі 47 151 грн., всього 54 201 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 5664-17 від 14.09.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 369/14-29-17-05-03 від 18.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стильгруп" (вул. Миколаївська, 11-А, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 38623161) судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в сумі 7 321( сім тисяч триста двадцять одна) грн.28 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 27.07.2018р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Градовський Ю.М.