Постанова

від 25.07.2018 по справі 802/83/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/83/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

25 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (надалі по тексту-товариство) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: 1) форми "Р" від 28.12.2017 року №0011341414, яким з посиланням на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 3167886 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1583943 грн. на підставі абз. 3, 5 п. 123.1 ст. 123 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України; 2) форми "ПС" від 28.12.2017 №0011351414, яким з посилання на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 3167886 грн. на підставі п. 123.2 ст. 123 та п.п.54.3.3 ст. 54 ПК України; 3) форми "ПС" від 28.12.2017 року №0011361414, яким з посиланням на порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 510 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 та п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 23 березня 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що слідчим суддею Вінницького міського суду було винесено ухвалу від 01.08.2017 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №42017020000000058 від 10.02.2017 р., за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.3 ст.191, щодо проведення позапланової перевірки TOB "СХК "Вінницька промислова група", з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

При виході на перевірку TOB "СХК "Вінницька промислова група" встановлено відсутність бухгалтерських документів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, про що було складено відповідні акти.

В ході перевірки, перевіряючим, використовуючи матеріали кримінального провадження наданих до перевірки, встановлено, що TOB СХК Вінницької промислової групи у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 проводило операції з перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, що відкритий в ПАТ ВТБ Банк, (зазначений у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена-спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2015 (Декларація від 20.10.2015 р. №9215852993) у загальній сумі 3 167 886,00 грн. суб'єктам господарювання: TOB Ріко-Імпорт ; ТОВ "Ріко - Інвест"; ПП "Сімаргл"; ТОВ "Зміч; ТОВ "Вертоград", ПП "Крамина"; ТОВ "Дажбог", ТОВ "Маєстат"; ПП "Стрибог". Перерахування коштів здійснено, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Згідно даних АІС „Податковий блок", на дату складання акту встановлено, що вищевказаними підприємствами жодної податкової звітності до органів ДФС не подано. У всіх вищевказаних суб'єктів господарювання відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій, а саме відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процес здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення господарських операцій, зокрема наявність на підприємстві лише керівника та відсутність головного бухгалтера згідно реєстраційних даних; відсутні працюючі особи при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; відсутні основні фонди, що унеможливлює фактичне здійснення господарських операцій.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від вищезазначених контрагентів до TOB "СХК "Вінницька промислова група", в зв'язку з відсутністю підтвердження документально фактичного постачання, при цьому до перевірки не надано договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та не підтверджено використання їх у господарській діяльності підприємства. Згідно виписок банків, які в наявності у матеріалах кримінального провадження на рахунки вищезазначених фіктивних підприємств відбувалось лише перерахування коштів. TOB СХК "Вінницька промислова група" в порушення п.209.2 ст.209 ПК України та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.2011 №11, із змінами та доповненнями, перерахувало із спеціального рахунку кошти вищезазначеним суб'єктам господарювання, які фактично не використані для виробничих цілей в зв'язку із відсутністю фактичного постачання ТМЦ та без підтвердження їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції на загальну суму 3 167 886,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає помилковим твердження відповідача про те, що кошти зі спеціального рахунку в сумі 3 167 886,00 грн. використані не за призначенням всупереч вимогам п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України з огляду на те, що в період, який перевірявся позивач був зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідоцтво №200086032 НБ №016098, видане ДПІ у Немирівському районі та застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності четвертої групи. На думку позивача, посилання Відповідача на те, що перерахування коштів зі спецрахунку здійснено не платнику ПДВ є не оправданими, оскільки норми ПК України не ставлять можливість такого використання у залежність із тим є постачальник платником ПДВ чи ні. Проте, Відповідач сам собі суперечить, оскільки в акті перевірки наводить реквізити платіжних доручень, за якими сплачені грошові кошти на користь постачальників. Також в акті безпосередньо не зазначено, що перевіркою встановлено факти несвоєчасного перерахування чи перерахування не в повному обсязі податку на додану вартість на спеціальні рахунки. Вважає, що інформація отримана у ході досудового слідства у кримінальному провадженні, на яку посилається відповідач, є лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом. А відтак, отримана інформація, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки. Також зазначено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та справедливим.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ СХК Вінницька промислова група зареєстровано Немирівською РДА, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.01.2010, код суб'єкта господарювання 33623350. Товариство взято на податковий облік 05.09.2005 Державною податковою інспекцією у Немирівському районі за №74.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Вінницькій області №644, ТОВ СХК Вінницька Промислова Група (код ЄДРПОУ - 33623350) у 2015 є платником єдиного податку 4 група, згідно вимог ст. 291 ПКУ.

На підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області податковим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2014 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки податковим органом відображено у акті №46/14/33623350 від 01.04.2016 року про результати планової виїзної документальної перевірки. Відповідно до змісту Акту від 01.04.2016 було проведено перевірку документів, пов'язаних з господарськими операціями із контрагентами TOB Ріко-Імпорт , TOB Ріко-Інвест , ПП Стрибог , ПП Сімаргл , TOB "Дажбог", ПП Крамина , TOB Вертогркд , TOB Маєстат , TOB Зміч . За результатами даної перевірки податковим органом порушень у взаємовідносинах з цими контрагентами не встановлено.

01.08.2017 року слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області винесено ухвалу по справі №127/16002/17, якою призначено документальну позапланову перевірку TOB СХК Вінницька промислова група з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, проведеними з наступними підприємствами: TOB Ріко-Імпорт (код ЄДРПОУ-39251276), TOB Ріко-Інвест (код ЄДРПОУ-39265603), ПП Стрибог (код ЄДРПОУ - 39977501), ПП Сімаргл (код ЄДРПОУ- 39977585), TOB Дажбог (код ЄДРПОУ-39977716), ПП Крамина (код ЄДРПОУ-39977758), TOB Вертоград (код ЄДРПОУ-39977805), TOB Маєстат (код ЄДРПОУ-39977852), TOB Зміч (код ЄДРПОУ-39977900), TOB Дрим (код ЄДРПОУ-40234966), TOB Брасе ЛТД (код ЄДРПОУ-40235080), TOB Баред (код ЄДРПОУ-40235289), TOB РПТ (код ЄДРПОУ- 40239423), TOB Сквоч (код ЄДРПОУ-40239545), TOB Недор (код ЄДРПОУ - 40239634), TOB Штоль (код ЄДРПОУ-40239812), TOB Чарпа (код ЄДРПОУ-40240152), TOB Райвел Рітел (код ЄДРПОУ-40240938), TOB Гресс (код ЄДРПОУ-40241329), TOB Кролл плюс (код ЄДРПОУ-40241533). Проведення перевірки доручено працівникам ГУ ДФС у Вінницькій області. Встановлено строк проведення перевірки протягом 15 робочих днів, починаючи з 10.08.2017.

10.08.2017 року Головним управління ДФС у Вінницькій області винесено наказ №212 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

Згідно наказу №2112 визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СХК Вінницька промислова група з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, проведеними з наступними підприємствами: TOB Ріко-Імпорт , TOB Ріко-Інвест , ПП Стрибог , ПП Сімаргл , TOB Дажбог , ПП Крамина , TOB Вертоград , TOB Маєстат , TOB Зміч , TOB Дрим , TOB Брасе ЛТД , TOB Баред , TOB РПТ , TOB Сквоч , TOB Недор , TOB Штоль , TOB Чарпа , TOB Райвел Рітел , TOB Гресс , TOB Кролл плюс .

14.08.2017, під час перевірки, головному бухгалтеру ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" Сагайдак В.І. було вручено службову записку з проханням в термін до 10 год. 15.08.2017 надати всі первинні документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством по взаємовідносинах із TOB Ріко-Імпорт , TOB Ріко-Інвест , ПП Стрибог , ПП Сімаргл , TOB Дажбог , ПП Крамина , TOB Вертоград , TOB Маєстат , TOB Зміч , TOB Дрим , TOB Брасе ЛТД , TOB Баред , TOB РПТ , TOB Сквоч , TOB Недор , TOB Штоль , TOB Чарпа , TOB Райвел Рітел , TOB Гресс , TOB Кролл плюс у період 01.01.2014 по 31.12.2015.

15.08.2017 листом за №236 та №237 товариство повідомило про відсутність первинних документів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 у відповідності до п. 44.5 ст. 44 ПК України. В зв'язку з цим 15.08.2017 за №291/14/33623350 складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" в зв'язку із втратою документів.

По закінченню терміну наданого для відновлення документів, в межах строку визначеного п. 44.5 ст. 44 ПК України при виході на перевірку в зв'язку із відсутністю посадових осіб та ненаданням до перевірки документів складено акт 14.11.2017 за №438/1404/3623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та акт від 15.11.2017 №446/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та відсутність документів для проведення перевірки.

15.11.2017 юристу ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" було вручено лист від 15.11.2017 з проханням в термін до 10 год. 16.11.2017 року надати всі первинні документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством по взаємовідносинах із контрагентами.

В подальшому, при виході на перевірку було встановлено факт відсутності посадових осіб за місцем знаходження платника податків, а також відсутність документів для проведення перевірки, що зафіксовано актами від 16.11.2017 за №450/1414/33623350, від 17.11.2017 за №451/1414/33623350, від 20.11.2017 за №465/1414/33623350.

На запит відповідача від 15.11.2017 товариством надано лист - пояснення від 21.11.2017 за №372 про вжиті заходи щодо відновлення втрачених документів та про неможливість надати до перевірки документи в зв'язку із їх втратою та неможливістю відновлення.

Відповідно до письмових доказів сторона позивача долучила запити до контрагентів з проханням надати первинні документи, які направлені рекомендованою кореспонденцією в межах строків установлених податковим органом.

23.11.2017 при виході на перевірку з метою вручення наказу від 22.11.2017 №3938 про продовження термінів проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" встановлено, що 23.11.2017 посадові особи підприємства за місцем знаходження платника податків відсутні, в зв'язку з цим складено акт від 23.11.2017 за №478/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та зафіксовано відсутність документів для проведення перевірки. Відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків, неможливість вручення наказу та ненадання до перевірки документів зафіксовано актами від 24.112017 за №481/1414/33623350, від 27.11.2017 №486/1414/33623350, від 28.11.2017 №487/1414/33623350.

29.11.2017 за юридичною адресу платника податків з метою проведення перевірки, отримання пояснень та організації робочої зустрічі з посадовими особами ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" встановлено, що посадові особи підприємства за місцем знаходження відсутні, а тому складено акт від 29.11.2017 за №496/1414/33623350.

В ході перевірки платник до перевірки документів не надав в зв'язку із втратою та неможливістю їх відновлення. Факт ненадання до перевірки документів відображено в п. 2.7 Акту №2894/1414/33623350. В зв'язку із цим для перевірки були використані матеріали кримінального провадження №42017020000000058, зареєстрованого в ЄРДР 10.02.2017 надані до перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 13.11.2017 за №515/02-32-03 та наявна інформація, що міститься в інформаційних базах ДФС.

06.12.2017 ГУ ДФС у Вінницькій області складено акт №2894/1414/33623350 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СХК Вінницька промислова група з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, проведеними з вищевказаними підприємствами.

Встановлено, що за змістом акту від 06.12.2017, в ході перевірки використовувались матеріали кримінального провадження, надані до перевірки та зазначено, що TOB СХК Вінницької промислової групи у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 проводило операції з перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, що відкритий в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767 (даний рахунок зазначений у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена-спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2015 р. (Декларація від 20.10.2015 р. №9215852993) у загальній сумі 3167886,00 грн. наступним суб'єктам господарювання: TOB Ріко-Імпорт на загальну суму 604944,00 грн., TOB Ріко-Інвест на загальну суму 604992,00 грн., ПП Сімаргл на суму 258240,00 грн., TOB Зміч на загальну суму 449776,00 грн., ТОВ "Вертоград" на загальну суму 217464,00, ПП Крамина на загальну суму 261878,00 грн., TOB Дажбог на загальну суму 258816,00 грн., TOB Маєстат на загальну суму 260832,00 грн., ПП Стрибог на загальну суму 250944,00 грн.

Також, згідно матеріалів кримінального провадження №42017020000000058 зареєстрованого в ЄРДР 10.02.2017, наданих до перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 13.11.2017 за №515/02-32-03, ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 проводило операції з перерахування грошових коштів з такими контрагентами: TOB Ріко-Імпорт , TOB Ріко-Інвест , ПП Стрибог , ПП Сімаргл , TOB Дажбог , ПП Крамина , TOB Вертоград , TOB Маєстат , TOB Зміч . З рештою підприємств із зазначених в ухвалі слідчого судді від 01.08.2017 відповідно до використаних при перевірці документів у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 взаємовідносин не встановлено.

У висновку Акту перевірки зафіксовано наступні порушення: п. 209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI, із змінами та доповненнями, в редакції, що діяла в перевіряємому періоді, та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 №11, із змінами та доповненнями, в частині використання платником TOB СХК Вінницька промислова група сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме: перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, відкритому в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767, на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства, у загальній сумі 3 167 886,00 грн. без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей; п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, платником податків не забезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

В зв'язку із виявленими порушеннями податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення: форми "Р" від 28.12.2017 року №0011341414, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 3167886 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1583943 грн.; форми "ПС" від 28.12.2017 №0011351414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 3167886 грн.; форми "ПС" від 28.12.2017 року №0011361414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 510 грн.

В ході підготовчого судового засідання судом першої інстанції задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка Сапона І.В., який в ході своїх пояснень під присягою повідомив суду, що ним в 2015 було зареєстровано кілька підприємств. Сам він фактично виконував обов'язки бухгалтера. Зокрема, готував первинні документи за даними господарських операцій, відомості про які отримував на "вайбер" або електронну пошту. Договори із позивачем особисто не підписував, проте до їх змісту вносив реквізити щодо підприємств. Також, свідок в ході пояснень вказав, що господарські операції із позивачем відбувались, документи щодо товару надходили та уся первинна документація щодо операцій ним оформлювалась у відповідності. Особисто закупівлею товарів та перевезенням не займався, оскільки це не входило до його обов'язків. Свідок відкривав у банках рахунки, знімав кошти та передавав їх іншій особі, яка здійснювала закупівлю товару. Відповідно оформляв документи щодо транспортування товару, оскільки йому надавалась інформація про транспортні засоби з номерними державними знаками та реєстраційними документами із реальними реквізитами водіїв.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Види перевірок контролюючих органів, порядок та підстави для їх проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України 75.1 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно матеріалів справи перевірка позивача була призначена відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

За змістом підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно Наказу Міністерства Фінансів України від 20.08.2015 року №727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом першої інстанції встановлено, що доказом щодо порушення платником податків податкового законодавства є Акт перевірки, який відтворює факти виявлених порушень з посиланням на первинні або інші документи. В акті перевірки повинно бути чітко, об'єктивно та повною мірою встановлено, якими діями позивача порушені норми Податкового кодексу України із зазначенням конкретних, підтверджених належними і допустимими доказами обставин з посиланням на первинний документ бухгалтерського та податкового боргу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції матеріали провадження досудового слідства у кримінальній справі, розслідування за якою не належить до компетенції органів державної податкової служби, не віднесена до переліку вище перелічених підстав, тому суд правомірно вважав неправомірним здійснення нарахувань з використанням документів по кримінальній справі.

Так, згідно положень ч. 6 ст. 78 КАС України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов'язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов'язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Належного доказу щодо вироку або іншого судового рішення суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб'єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів також погоджується з позицією позивача, що інформація отримана у ході досудового слідства у кримінальному провадженні, на яку посилається відповідач, є лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом.

Згідно пояснень Сапона І.В., директора контрагентів, який зазначає, що господарські операції із позивачем відбувались, товар закуплявся та відправлявся позивачу, документи щодо товару надходили та вся первинна документація щодо операцій по ним відповідно оформлювалась, оплата за товар проведена.

Отже, судом першої інстанції не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що при здійсненні господарських операцій з цими підприємствами позивачем було одержано податкову вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб'єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки зафіксовано порушення п. 209.2 ст.209 ПК України, в редакції, що діяла в перевіряємому періоді, та Порядку №11, в частині використання платником TOB СХК Вінницька промислова група сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме: перерахування грошових коштів із спеціального рахунку на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей.

Так, згідно підпункту 209.15.1.а) пункту 209.15 ст. 209 ПК України, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит відносяться, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України господарських операцій, згідно із спеціальним режимом, редакції чинній в період проведення оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 4 Порядку №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених спрощеного обліку та звітності (ст.291 ПК України).

Згідно матеріалів справи, позивачем акумулювались кошти на спеціальному рахунку. Кошти спеціального рахунку товариство вказує, що використало на придбання добрив, а саме селітри аміачної, які спрямовані на виробничі цілі.

В період, що перевірявся позивач був зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідоцтво №200086032 НБ №016098, та як суб'єкт господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності четвертої групи.

Згідно Акту від 06.12.2017 слідує, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від вищезазначених контрагентів до TOB "СХК "Вінницька промислова група", в зв'язку з відсутністю підтвердження документально фактичного постачання, при цьому до перевірки не надано договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та не підтверджено використання їх у господарській діяльності підприємства. Згідно виписок банків, які в наявності у матеріалах кримінального провадження на рахунки вищезазначених "фіктивних" підприємств відбувалось лише перерахування коштів.

В свою чергу, податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту, перевіряючий самостійно зазначає про проведення позивачем операцій з перерахування грошових коштів із спеціального рахунку з переліком банківських документів, що підтверджують оплату.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що оскільки відповідно до Акту попередньої перевірки від 01.04.2016, перевірялись та вивчались первинні документи, пов'язані з господарськими операціями із контрагентами, які відображені в акті від 06.12.2017, та жодних порушень у взаємовідносинах з ТОВ "Ріко Імпорт", ТОВ "Ріко - Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімарг" ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Зміч" податковим органом не виявлено. Враховуючи, що дані операції та платежі перевірялись податковим органом в ході планової перевірки та за участі того ж інспектора, дефектність контролюючим органом первинної документації у Акті від 01.04.2016 не встановлено, вчинені позивачем господарські операції не викликали сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, а тому судом прийято надані позивачем докази.

Отже, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Наявність первинної документації у такого платника податків на час складення такої звітності підтверджується в Акті від 01.04.2016. При цьому, належними та допустимими доказами сторона позивача довела, що первинні документи за вказаний період були викрадені, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України 12.05.2017 зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження №12017020010002293. Про дані обставини також позивачем було повідомлено голову ГУ ДФС у Вінницькій області за вихідним №237 від 15.08.2017. Факт викрадення первинної документації взято до уваги податковим органом, оскільки термін проведення перевірки переносився відповідно до наказу. З метою відновлення всіх первинних документів позивачем здійснено певні заходи, зокрема направлено запити до відповідних контрагентів, про що надано докази. Однак, дані заходи не дали свого результату, а поштова кореспонденція повернулась з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Запити контролюючим органом щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб'єктами господарювання - контрагентами не направлялись, та як з'ясовно судом, документи первинного обліку останніх, містились в матеріалах кримінального провадження.

Таким чином, відповідач, не досліджуючи жодного первинного документу, на підтвердження здійснення господарських операцій позивача за перевіряємий період в акті перевірки безпідставно зробив висновок, що підприємством не за призначенням перераховано грошові кошти із спеціального рахунку на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів.

Згідно матеріалів справи податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 28.12.2017 №0011341414 прийнято відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз 3 та 4 123.1 ст. 123 ПК України. Податкове повідомлення - рішення форми "ПС" від 28.12.2017 №0011351414 - прийнято згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.2 ст. 123 ПК України.

За приписами п. 123.1 ст.123 Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, у разі якщо суми ПДВ за спеціальним режимом оподаткування нараховуються контролюючим органом самостійно, то такі суми податку разом зі штрафними санкціями перераховуються до бюджету.

Пунктом 123.2 ст.123 ПК України визначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відтак, штрафні санкції відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України застосовуються до платника податку у разі самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно положень 123.2 ст.123 ПК слідує, що штрафні санкції застосовуються до платника податків в разі використання цієї пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Однак, як встановлено судом першої інстанції в акті безпосередньо не зазначено, що перевіркою встановлено факти несвоєчасного перерахування чи перерахування не в повному обсязі податку на додану вартість на спеціальні рахунки. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року також не встановлено їх заниження або завищення і в попередньому Акті від 01.04.2016. Крім того, згідно акту перевірки від 06.12.2017, відповідачем самостійно не визначалось сума податкового зобов'язання, на що наголошував позивач, і з чим погодився суд першої інстанції.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення форми "ПС" №0011351414, форми "Р" №0011341414 не відповідають критеріям правомірності, тому підлягали скасуванню.

На доводи відповідача щодо порушення позивачем п. 121.1 ст. 121 ПКУ, а саме незабезпечення зберігання первинних документів, судом першої інстанції правомірно зазначено, що в ЄДРР зареєстровано за №12017020010002293 від 12.05.2017 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України щодо викрадення у адвоката Стороженка С.С. належного йому майна, зокрема документів, які були надані ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" для проведення юридичного аудиту бухгалтерських документів. Про що також позивачем було повідомлено голову ГУ ДФС у Вінницькій області за вихідним №237 від 15.08.2017.

Також, безпосередньо стороною відповідача в акті перевірки підтверджено факт сприяння позивачем відновлення втрачених документів та надання їх до перевірки. Зокрема на ст. 7 Акту зазначено, що ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" 21.11.2017 за №372 на запит про надання документів від 15.11.2017 надало пояснення за підписом керівника та головного бухгалтера разом із копіями документів на 9 арк., у якому повідомило про вжиті заходи для відновлення та надання до перевірки документів, а саме на юридичні адреси підприємств (контрагентів) були направлені листи з проханням сприяти у відновленні та наданні завірених копій документів.

Отже, належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, оскільки відсутні протиправні дії зі сторони позивача у незабезпеченні зберігання первинних документів та не наданні їх податковому органу. Оскільки юридична відповідальність це передбачений правовими нормами обов'язок суб'єкта права зазнавати несприятливі для нього наслідки правопорушення. Підставою юридичної відповідальності є правопорушення, тому, при вирішенні питання про юридичну відповідальність особи, головне значення набуває наявність в його діях повного складу правопорушення, яке утворюється з єдності об'єктивної та суб'єктивної сторін об'єкта протиправного діяння. Правопорушення є не тільки підставою, але і вказує на момент виникнення юридичної відповідальності. Правопорушення, як юридичний факт, об'єктивно продовжує певні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення. Тобто настання відповідальності нерозривно пов'язана з фактом вчинення правопорушення. Оскільки позивач не втрачав первинні документи, а їх було викрадено, то вини останнього не установлено.

Відтак, підстави для притягнення позивача до відповідальності за незабезпечення зберігання первинних документів були відсутні, що і стало підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми "ПС" від 28.12.2017 №0011361414.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.