Постанова

від 27.07.2018 по справі 820/5138/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2018 року

Київ

справа №820/5138/17

адміністративне провадження №К/9901/46483/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Приватного підприємства Докстен

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (судді Лях О.П., Яковенко М.М., Старосуд М.І.)

у справі №820/5138/17

за позовом Приватного підприємства Докстен

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Приватне підприємство Докстен (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області (далі ДФС) від 17.10.2017 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентом, викладені у акті перевірки на підставі якого було прийнято оскаржені рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду міста від 30 листопада 2017 (суддя - Шевченко О.В.) позов задоволено:

скасовано податкові повідомлення - рішення ДФС №0002221411 та №0002231411 від 17.10.2017;

стягнуто на користь Підприємства сплачену суму судового збору в розмірі 1 600 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 задоволено апеляційну скаргу ДФС, скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції Підприємство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судове рішення та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

У своєму відзиві на касаційну скаргу ДФС вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Спек-Трейд за серпень 2015 року та подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбання товарів (робіт, послуг) складено акт від 26.09.2017.

В акті викладено висновки про порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 56 667, 21 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 45 856 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 10 811 грн.

На цій підставі відповідачем 17.10.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002221411, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 57 320 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 45 856 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 11 464 грн.;

- № 0002231411, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 0,00 грн. за завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 10 811 грн. за серпень 2015 року.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що господарські відносини між позивачем та ТОВ Спек-Трейд носили фіктивний характер та реально не виконувались.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджують фактичне виконання укладеної Підприємством угоди.

Натомість, суд апеляційної інстанції здійснивши системний аналіз матеріалів справи та наданих сторонами доказів, оцінивши факти, встановлені під час розслідування кримінальної справи, дійшов вірного висновку про те, що податковим органом належними та достовірними доказами підтверджено обґрунтованість викладених в акті перевірки від 26.09.2017 висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки надані Підприємством первинні документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладеної в усній формі між позивачем та його контрагентами - ТОВ Спек-Трейд угоди купівлі товару та не дають підстав для врахування наслідків цих взаємовідносин під час визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

Аналіз статей 14,44,198 Податкового Кодексу України та положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції надавши належну оцінку матеріалам справи дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку не спростовують висновків ДФС про те, що господарські операції між Підприємством та ТОВ Спек-Трейд не мали реального характеру, контрагент позивача не мав можливості та фактично не виконував умов договору поставки, укладання договору не призвело до змін майнового стану позивача, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладених договорів щодо постачання товару та надання послуг і використання їх у господарській діяльності Підприємства.

Доводи касаційної скарги позивача вказаних висновків не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким було дано належну оцінку судом апеляційної інстанції, не спростовує правильність доводів якими мотивовано судове рішення, відтак не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Докстен залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер