Справа №: 398/2017/17
провадження №: 2/398/244/18
РІШЕННЯ
Іменем України
"23" липня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді -Голосеніної Т.В.,
за участю секретаря Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Олександрійської міської ради та Палацу культури Світлопільський про стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління культури і туризму Олександрійської міської ради та Палацу культури Світлопільський про стягнення оплати за час вимушеного прогулу на суму 1750грн. 38коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.01.2012 року він був прийнятий на роботу в Палац культури Світлопільський черговим пожежним.
Навесні 2015 року усіх чергових пожежних, які працювали в ПК Світлопільський , в тому числі і його, було переведено за їх згодою на посади сторожів. На вказаній посаді він працює й до цього часу.
Наприкінці грудня 2016 року його в усній формі повідомили про переведення на посаду двірника, однак оскільки його з наказом про переведення ознайомлено не було, він не звернув на це жодної уваги.
Однак, коли не помітив свого прізвища в графіку чергувань сторожів на грудень 2016 року, то звернувся за роз'ясненнями до керівників, які відмовились з ним навіть розмовляти, тому він звернувся до директора ПК Світлопільський з письмовим проханням надати йому для ознайомлення наказ про переведення на посаду двірника. Не отримавши ніякої відповіді, 27.12.2016 року він повторно направив на адресу директора заяву аналогічного змісту. Тільки після цього його таки було ознайомлено з наказом про переведення, відповідно до якого його було переведено на посаду двірника 2-го розряду на час відсутності основного працівника у зв'язку з службовою необхідністю з окладом згідно штатного розпису. З наказом він не був згоден, про що в ньому зробив запис.
Не дивлячись на те, що в графіку чергувань сторожів його прізвище було відсутнє, він продовжував виходити на роботу в той час, коли б він в списку був.
27.12.2016 року йому було оголошено догану в зв'язку з відсутністю на робочому місці і на території закладу протягом робочого дня, а 28.12.2016 року - догану за відсутність на робочому місці.
Після чого в нього забрали журнал для зміни чергувань, що він не міг зробити відмутку в ньому про прийом-зміну чергування, його не допускали до робочого місця, він не був внесений в графік чергувань на січень 2017 року, йому не було виплачено аванс за січень 2017 року, а заробітна плата, яку він отримав за цей місяць становила 476,64грн.
02.02.2017 року профспілкова організація галузевої профспілки працівників культури ПК Світлопільський розглянувши подання директора ПК про згоду на його звільнення на підставі п.3 ст.40КЗпП України відмовила в надані згоди на розірвання трудового договору.
Після його звернення до Управління Держпраці у Кіровоградській області, яким під час перевірки було виявлено порушення вимог ст.ст.94,95 КЗпП України, наказ директора ПК про його переведення скасовано а час його відсутності на робочому місці вирішено вважати вимушеним прогулом з оплатою згідно чинного законодавства.
Враховуючи викладене, просить його заяву задовольнити та стягнути на його користь кошти за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 09.06.2017 року провадження в справі відкрито.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .
Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01.06.2018 року від представника відповідачів ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, згідно до якого 23.12.2016 року позивач був переведений на посаду двірника на час хвороби основного працівника. Відповідно, ОСОБА_1 було нараховано та сплачено заробітну плату в розмірі 1828,10грн. за відпрацьовані ним 176 годин (підсумковий облік робочого часу).
В січні 2017 року адміністрацією ПК було подано уточнений табель робочого часу за грудень 2016 року, відповідно до якого позивач відпрацював 124 години та табель за січень 2017 року - відпрацьовано 56 годин. Відповідно до уточненого табеля було здійснено перерахунок заробітної плати позивачу за грудень 2016 року та з нарахованої за січень 2017 року заробітної плати на суму 1120 грн. було вирахувано надмірно сплачені кошти в грудні 2016 року на суму 504,97грн.
В наслідок перевірки ПК Світлопільський Державним інспектором праці за заявою позивача закладом було скасовано наказ про переведенні останнього на посаду двірника. На підстав наданих бухгалтерією графіків чергування ОСОБА_1 за період з 23.12.2016 року по 22.01.2017 року останньому було проведено оплату в розмірі 2/3 тарифної (годинної) ставки на загальну суму 1069,00грн.: за період з 23.12.2016р. по 31.12.2016 р. додатково оплачено 52 години робочого часу на суму 316,16грн., за період з 01.01.2017р. по 22.01.2017р. додатково оплачено 103 години робочого часу на суму 752,93грн.
В судовому засіданні 01.06.2018 року позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що за період з 23.12.2016р. по 23.01.2017р. від отримував від підприємства якісь кошти, однак в яких сумах сказати не може, оскільки доступу до бухгалтерії він немає, а розрахунковий лист отримав лише за січень 2017 року і то після багаторазових звернень їм не видаються. В період, коли його було незаконно переведено на посаду двірника, з чим він не погодився та продовжував виходити на роботу як сторож згідно власно складеного графіку, який було складено відповідно до останнього дня роботи на посаді сторожа. Його не допускали до службової документації, а одного разу - навіть на територію ПК. На території ПК працює два пости сторожів, коли обидва були зайняті він брав собі столик та стілець, сідав біля дверей і там працював всю зміну.
Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2018 року підтримав позицію позивача в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.2018 року позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві та пояснив, що на даний час всі виплати ОСОБА_1 Управлінням проведені.
Допитаний в судовому засіданні 01.06.2018 року свідок ОСОБА_3 показав, що він працює головним державним інспектором відділу додержання законодавства про працю, і ним, за заявою ОСОБА_1, в 2007 році було проведено перевірку Управління культури і туризму Олександрійської міської ради, бухгалтерією якого ведеться нарахування заробітної плати працівникам КЗ ПК Світлопільський , щодо додержання законодавства про працю. Під час перевірки було виявлено порушення, щодо виплати заробітної плати ОСОБА_1 та щодо його незаконного переведення на посаду двірника, про що було складено акти та винесено приписи. Сказати більше, ніж зазначено у вказаних документах він не може, оскільки пройшло вже досить багато часу і він не пам'ятає подробиць. Зазначені в актах недоліки були фактично усунуті, крім того, позивачеві таки було виплачено кошти, однак суми були нараховані не як за час вимушеного прогулу, а як за час простою, тобто у розмірі 2/3 посадового окладу.
Допитана в судовому засіданні 01.06.2018 року свідок ОСОБА_4 показала, що вона працює головним бухгалтером Управління культури і туризму Олександрійської міської ради з 2006 року. У грудні 2016 року ОСОБА_5 було нараховано заробітну плату за місяць як сторожу, потім наприкінці місяця його було проведено на посаду двірника і в січня 2017 року, на підставі наданого ПК уточнюючого табелю, відповідно до якого позивачем на посаді сторожа було відпрацьовано лише 56 годин, нею було здійснено перерахування заробітної плати з урахуванням чого було виплачено заробітну плату в січні 2017 року. Після проведеної перевірки було скасовано наказ про переведення ОСОБА_1 на посаду двірника, тому відбувся перерахунок заробітної плати в розмірі 2/3 тарифної(годинної) ставки у відповідності до ст.113 КЗпП України, які було виплачено в лютому 2017 року. Нарахування у виді 2/3 тарифної(годинної) ставки було зроблено нею за вказівкою директора підприємства ПК Світлопільський , що не було заперечно інспектором праці, який був при цьому присутній.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно положень ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що на підставі особистої заяви від 22.12.2011 року наказом від 26.12.2011 року №48к ОСОБА_1 було прийнято на посаду чергового пожежного ПК Світлопільський , а наказом від 28.04.2015 року №22-к останнього за його особистою заявою, було переведено на посаду сторожа з посадовим окладом згідно штатного розкладу.
Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Вимога виконувати таку роботу вважається переведенням працівника на іншу роботу. Такі переведення можуть бути постійним і тимчасовими.
Постійні переведення (ч. 1 ст. 32 КЗпП) на іншу роботу на тому ж підприємстві, і також переведення на роботу на інше підприємство або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, допускається тільки за згодою працівника. Тому відмова працівника від постійного виконання роботи, не обумовленної трудовим договором, не може вважатися порушеннямтрудової дисципліни і бути підставою для застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч .2 ст. 32 КЗпП не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров"я.
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці законом допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного рабочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та ін. - працівник повинен бути повідомленний не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України саме як за відмову від продовження роботи у зв'язку із міною істотних умов праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.
Виняток зроблено для працівників похилого і передпенсійного віку, переведення яких при зміні істотних умов праці без їх згоди не допускається (п.3ст.11 Закону України від 16 грудня 1993р. "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні).
Пленум Верховного Суду України в п.31 постанови від 6 листопада 1992р. №9 " Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що переміщення працівника і зміна істотних умов трудового договору не можуть бути безмотивними, не обумовленими інтересами виробництва. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що переміщення і зміна істотних умов трудового договору проведені не у зв'язку із змінами в організації виробництва, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Підкорення працівника наказу власника або уповноваженого ним органу не може вважатись як згода на переведення. Така згода повинна бути попередньо і такою, що відображає волевиявлення працівника.
Без згоди працівників допускається переведення їх на іншу роботу тимчасово, на визначений в законі строк. Такі переведення називаються тимчасовими (ст. 33 КЗпП). До них відносяться переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби, для заміни відсутнього працівника і в разі простою. До тимчасових переведень, на прохання працівника, відносяться також переведення за станом здоров'я.
У разі виробничої потреби для підприємства власник або уповноважений ним орган має право переводити працівників на строк до одного місця на не обумовлену трудовим договором роботу на тому ж підприємстві або на інше підприємство, але в тій же місцевості з оплатою праці за виконання роботою, але не нижчою від середнього заробітку за попередньою роботою. Таке переведення допускається для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; для відвернення нещасних випадків, простою тощо.
Отже, виробничою потребою закон визнає непередбачені, виняткові випадки, які перешкоджають нормальному процесу виробництва і які необхідно негайно усунути. Тому при таких переведеннях не обов'язкове урахування спеціальності чи кваліфікації працівника.
Стаття 33 КЗпП України обмежує строк переведення в разі виробничої потреби одним місцем. Але закон не обмежує кількість переведень, наприклад, протягом календарного року. Тому можливі випадки, коли власник або уповноважений ним орган протягом календарного року декілька разів здійснить переведення працівника на тимчасову роботу в разі виробничої потреби. Важливо лише, щоб строк кожного переведення не перевищував одного місця.
Особливим випадком виробничої потреби є необхідність заміни тимчасово відсутнього працівника. Переведення в цьому разі також проводиться без згоди працівника на строк, що не перевищує одного місяця протягом календарного року. Якщо необхідність тимчасового заміщення триває понад один місяць, то для заміщення понад цей строк необхідна згода працівника.
У разі простою працівники переводяться з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Таким чином, якщо переведення проводиться на тому ж підприємстві то вона обмежується не строком, а часом простою ( ст. 34 КЗпП). Якщо ж на даному підприємстві, робота, на яку можна б перевести працівника, відсутня, то переведення може бути здійснено на інше підприємство, але на строк, що не перевищує одного місяця.
У разі простою не допускається переведення кваліфікованих працівників на некваліфіковані роботи.
Переведення на роботу, як постійну, так і тимчасову, повинні оформлятись наказом власника або уповноваженого ним органу. В наказі про тимчасове переведення має бути зазначений строк цього переведення.
Тому відмова працівника від переведення в разі виробничої потреби для заміни відсутнього працівника і в разі простою не вважається порушенням трудової дисципліни.
Наказом директора ПК від 22.12.2016 року №87-к, у зв'язку з службовою необхідністю, а саме, довготривалою хворобою двірника ОСОБА_6 позивача було переведено на посаду двірника закладу 2-го розряду на час відсутності працівника з 23 грудня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. При цьому, як свідчить припис в наказі, зроблений особисто ОСОБА_1 під час ознайомлення, останній з наказом не згоден в зв'язку зі зміною істотних умов праці. Отже, ОСОБА_1 було переведено на іншу посаду без його згоди.
Відповідно до табелів обліку робочого часу за грудень 2016 р. та січень 2017 року ОСОБА_1 не з'являвся ні на робочому місці сторожа, ні на робочому місці двірника в період з 23.12.2016р. по 22.12.2017р. У зв'язку з цим були складені акти про відсутність двірника ОСОБА_1 на роботі. Директором ПК було видано накази про оголошення ОСОБА_1, двірнику ПК Світлопількький догани за відсутність на робочому місці і на території закладу в цілому протягом робочого дня з 08.00 год. до 13.20год.: 23.12.2016 року - наказ №150 від 27.12.2016р, 27.12.2016 року наказ № 151 від 28.12.2016 року. Оскільки позивач відмовився підписати зазначені накази та надати письмові пояснення, 27.12.2016р. та 28.12.2016р. було складено відповідні акти.
Як свідчить витяг з протоколу зборів профспілкової організації галузевої профспілки працівників культури ПК Світлопільський від 02.02.2017 року було відмовлено у надані згоди на звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України працівника закладу ОСОБА_1, оскільки наказ про переведення позивача на посаду двірника не відповідає вимогам ст.ст.31-33 КЗпП України.
Згідно графіку чергування сторожів на листопад 2016 року робочі зміни сторожів становлять дванадцятигодинний робочий день з нічними змінами: з 8.00год. до 20.00год. - 12 годинна денна зміна, з 20.00год. до 08.00год. - 12 годинна нічна зміна, наступна денна зміна через 48 годин.
Відповідно до графіку чергування сторожів на грудень 2016 року зміни чергувань ОСОБА_1 розписані до 23.12.2016 року.
Відповідно до графіку чергування сторожів на січень 2017 року зміни чергувань ОСОБА_1 починаються з 23.01.2017 року, однак робочі зміни, на відміну від попереднього графіку, встановлені восьмигодинні та тільки денні, при цьому субота та неділя є вихідними днями.
Згідно табелів обліку робочого часу з 23.01.2017 року ОСОБА_1 продовжує працювати на посаді сторожа.
Як свідчить відповідь Управління Держпраці у Кіровоградській області №х/137/1-04/01-02.17 від 05.04.2017 року ОСОБА_1 02.04.2017 року звернувся до Урядової гарячої лінії (№ХР-6460979/2) щодо порушень законодавства про працю в КЗ ПК Світлопільський
Відповідно до акта позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №11-04-054/0113, проведеної в Управлінні культури і туризму Олександрійської міської ради період з 10.02.2017 року по 14.02.2017 року, були виявлені такі порушення:
-в порушення вимог ч.1 ст.32 КЗпП України щодо переведення працівника на іншу роботу на томуж підприємстві тільки за його згодою, та в порушення вимог ч.1 ст.33 КЗпП України щодо тимчасового переведення працівника на іншу роботу не обумовлену трудовим договором, за згодою працівника, перечення ОСОБА_1 було здійснене без його на те згоди.
За наслідками вказаної перевірки 14.02.2017 року було складено припис №11-04-054/113-0075 про зобов'язання директора КП ПК Світлопільський в строк до 14.03.2017 поінформувати інспектора про вжиті заходи щодо усунення вказаних в акті порушення, та протокол №11-04-054/0070 про адміністративне правопорушення.
Згідно наказу директора ПК від 14.02.2017 року №36, наказ №87-к від 22.12.2016 року про переведення ОСОБА_1 на посаду двірника скасовано, час відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 23.12.2016р. по 22.01.2017р. вважати вимушеним прогулом з оплатою згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Приписи ст. 27 Закону Про оплату праці щодо порядку обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, відсилають до положень Постанови КМУ від 08.02.95 р. №100 (далі - Порядок №100).
Так, з урахуванням наведених вище норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п. 5 р. IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Відповідно до акта позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №11-04-054/0162, проведеної в Управлінні культури і туризму Олександрійської міської ради період з 21.02.2017 року по 23.02.2017 року, були виявлені такі порушення:
-в порушення вимог ст.94 КЗпП України щодо нарахування заробітної плати за фактично виконану роботу, за відпрацьовані, згідно табелю обліку робочого часу, 56 годин у січня 2017 року, ОСОБА_1 нараховано посадовий оклад 610,40грн. замість 614,23грн.;
-в порушення вимог ст.95 КЗпП України щодо дотримання законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати в січні 2017 року за відпрацьовані 56 годин ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату на суму1120грн. замість 1127,04грн.
За наслідками вказаної перевірки 23.02.2017 року було складено припис №11-04-054/0162-0116, про зобов'язання директора КП ПК Світлопільський в строк до 23.03.2017 поінформувати інспектора про вжиті заходи щодо усунення вказаних в акті порушення.
Згідно відповіді начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради від 21.03.2017 року №30/11/1 було вжито заходи щодо виконання зауважень, вказаних в зазначених акті та приписі від 23.02.2017 року, а саме: виконано заробітної плати за січень 2017 року на суму 7.04 грн. та оплачено кошти у розмірі 2/3 тарифної (годинної) ставки за час вимушеного прогулу на суму 1069,09грн.
Разом з тим, згідно довідки про середню заробітну плату(дохід) від 01.06.2017 року №57 заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2016 року становила 1747,01грн., за листопад - 1754,27грн., отже, середньомісячна заробітна плата - 1750,38грн., середньоденна - 10,45грн.
Відповідно до ст. 96 КЗпП України мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно зі ст. 3-1 Закону про оплату праці при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Всі інші виплати (включаючи надбавку за складність та напруженість в роботі, доплату за суміщення професій, за наявність категорії) враховуються до мінімальної заробітної плати.
Оплата за роботу в нічний час відповідно до ст. 108 КЗпП України оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Робота у святкові і неробочі дні оплачується у подвійному розмірі:
? вiдрядникам - за подвiйними вiдрядними розцiнками;
?працiвникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмiрi подвiйної годинної або денної ставки;
?працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, - у розмiрi одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячної норми робочого часу, i в розмiрi подвiйної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад мiсячну норму.
Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.
Таким чином, розмір оплати за роботу в нічний час, у святкові і неробочі дні розраховується виходячи із посадового окладу, а не розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно графіка чергувань сторожі ОСОБА_1 з 23 по 31 грудня 2016 року, останнім було відпрацьовано 52 години, з яких 28 годин - нічні.
Згідно графіка чергувань сторожів на січень 2017 року ОСОБА_1 в період з 01.01.2017 року по 22.01.2017 року відпрацював 152 робочі години, з яких 80 годин - нічні, крім того 01.01.2017 року та 07.01.2017 року є офіційними святковими днями.
Згідно штатних розпису КЗ ПК Світлопільський в 2016 рік посадовий оклад сторожа становив 1605,00грн. в 2017 році - 1744грн.. При цьому, оплата праці за роботу у нічний час здійснюється в підвищеному на 40% розмірі.
З огляду на те, що середньогодинна оплата праці становить 10,45грн. оплата роботи в нічний час з урахування 40% надбавки становить 14,63грн. за годину.
Враховуючи викладене, суд вважає, що працюючи на посаді сторожа в КЗ ПК Світлопільський ОСОБА_1 повинен був отримати таку заробітну плату:
за період з 23.12.2016р. по 31.12.2016 р. на суму 659,60грн.
з них: 24 години денних - 250,80грн. (24х10,45)
28 годин нічних - 408,80грн. (28х14,63)
за період з 01.01.2017 року по 22.01.2017 року на суму 1922,80грн.
з них: 72 години денних - 752,40 (72х10,45)
80 годин нічних - 1170,40 (80х14,63)
Крім того, згідно розпорядження Кабінету міністрів України 16.11.2016р. №850-р 1 та 7 січня 2017 року визнані святковими днями, а отже, враховуючи, що в ці дні позивач, згідно графіків чергувань, працював, оплата повинна здійснюватись у подвійному розмірі: 1 січня 2017 року відпрацьовано 8 годин нічної зміни - 117,07грн. (8х14,63), 7 січня 2017 року відпрацьовано 12 годин денної зміни - 125,40грн. (12х10,45).
Отже, загальна сума заробітної плати за період з 23.12.2016 року по 22.01.2017 року, яка повинна бути виплачена ОСОБА_1 становить 2824,87грн.
Однак, як свідчить розрахунковий лист за січень 2017 року позивачем було отримано заробітну плату на суму 476,64грн., а згідно, зробленого підприємством перерахунку, позивачеві в лютому 2017 року було також доплачено кошти на суму 1069,09грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи викладене та здійснення підприємством часткової сплати коштів, сума, яку необхідно сплатити ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, становить 1279,14грн. (2824,87-476,64-1069,09).
Згідно контракту від 22.08.2016 року, укладеного між Олександрійською міською радою, в особі ОСОБА_8, та ОСОБА_9, яку призначено на посаду директора КЗ ПК Світлопільський , з питань оперативного управління майном, фінансової, облікової та звітної діяльності остання, як керівник закладу, підпорядкована управлінню культури і туризму Олександрійської міської ради. Крім того, як свідчать матеріали справи, та пояснення надані сторонами, посади бухгалтера в КП ПК Світлопільський немає, нарахування заробітної плати працівникам, в тому числі позивачу, проводиться централізованою бухгалтерією управління культури і туризму Олександрійської міської ради, а тому і оплату за час вимушеного прогулу необхідно стягнути з останнього.
В частині вимог позивача до КП ПК Світлопільський про стягнення оплати за час вимушеного прогулу необхідно відмовити.
Оскільки позивачі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про стягнення заробітної звільнені,згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача, позовні вимоги до якого підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Олександрійської міської ради та Палацу культури Світлопільський про стягнення оплати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління культури і туризму Олександрійської міської ради здійснити на користь ОСОБА_1 оплату за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2016 року по 22.01.2017 року на суму 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) грн. 14 коп. (сума вказана без вирахування утриманих податків та інших обов'язкових платежів).
В задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства Палац культури Світлопільський відмовити повністю.
Стягнути з Управління культури і туризму Олександрійської міської ради на користь держави судовий збір на суму 704 (сімсот чотири) грн. 80коп.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Управління культури і туризму Олександрійської міської ради, місце знаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, проспект Соборний,59, ЄДРПОУ - 02215578.
Комунальне підприємство Палац культури Світлопільський , місце знаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, проспект Соборний,89, ЄДРПОУ - 36145404.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду Т.В.Голосеніна
Суд | Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2018 |
Оприлюднено | 01.08.2018 |
Номер документу | 75570476 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Голосеніна Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні