Постанова

від 25.07.2018 по справі 722/4/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Чернівці

справа № 722/4/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Лисака І.Н., Яремка В.В.

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю: представника позивача - Балук О.М., представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради та Василівської сільської ради на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади, від імені якої діє Сокирянська міська рада Чернівецької області та Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, третя особа - Державне підприємство Сокирянське лісове господарство , до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, головуючий у І-й інстанції - Римлянська Г.О.,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2017 року заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області Гінгуляк Ю.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, у розмірі 26 526,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30 червня 2016 року службовими особами ДП Сокирянське лісове господарство в ході ревізії Сокирянського лісництва виявлено самовільну порубку 15 дерев загальним об'ємом 6,149 куб.м. Зазначена самовільна порубки була вчинена у 10 виділі 20 кварталу, у 8 виділі 21 кварталу, у 13 виділі 21 кварталу, а також у 23 виділі 21 кварталу.

В ході ревізії, проведеної на підставі наказу директора ДП Сокирянське лісове господарство , а також за її наслідками, встановлено, що самовільну порубку

Провадження № 22-ц/794/628/18 Категорія 35 Доповідач: Литвинюк І.М.

вказаних дерев вчинено лісником лісового обходу №8 Сокирянського лісництва ОСОБА_3, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.65 КУпАП у виді штрафу в розмірі 119 грн..

З постановою про накладення адміністративного стягнення №000033 від 01 липня 2016 року відповідач ознайомився та не оскаржив її у встановлені законодавством строки.

Згідно із розрахунками шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, обчисленої відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року, діями відповідача ОСОБА_3 спричинено шкоду навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 26 536,23 грн.

Враховуючи бездіяльність органів, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Василівської та Коболчинської сільських рад Сокирянського району, які незважаючи на обізнаність про завдання шкоди навколишньому природному середовищу в своїх адміністративних межах, встановлення винної особи, яка її завдала, наявності обґрунтованого розрахунку завданої шкоди, не вжили жодних заходів для її стягнення для зарахування до відповідних, в тому числі місцевого, бюджетів, що порушує інтереси держави, яка у зв'язку із цим позбавлена можливості гарантувати та забезпечити проведення лісовідновлювальних та інших природоохоронних заходів на відповідній території, керівник Кельменецької місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Васильківської сільської ради Сокирянського району та Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади солідарно шкоду, заподіяну незаконною порубкою дерев в розмірі 26 526,23 грн., а також судовий збір.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

На рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року заступник прокурора Чернівецької області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку, що органи місцевого самоврядування є неналежними позивачами, оскільки відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені повноваження місцевого самоврядування, зокрема у галузі охорони навколишнього середовища, а також наділений повноваженнями звертатися до суду. Застосування судом земельного законодавства у спірних правовідносинах є безпідставним, оскільки зміст заявлених позовних вимог прокурора стосується відшкодування особою завданої навколишньому природному середовищу шкоди, яка відповідно до положень бюджетного та екологічного законодавства є джерелом наповнення бюджетів по місцю заподіяння такої шкоди. Належними та допустимими доказами доведено вину ОСОБА_3 у самовільній рубці дерев на ввіреній ділянці лісу.

На апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив, у якому зазначив, що рішення суду є правильним і законним, а подана апеляційна скарга - необґрунтованою та безпідставною.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи відзиву, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не обґрунтував в позовній заяві та не довів під час судового розгляду справи, що матеріальна шкода, заподіяна саме відповідачем та саме органам місцевого самоврядування, а також не довів, що відповідальність у даній справі повинен нести саме ОСОБА_3

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам цивільного процесуального законодавства не відповідає.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу № 187 від 01 липня 2016 року ДП Сокирянське лісове господарство Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Про результати раптової ревізії встановлено, що на підставі розділу IV Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої наказом Держкомлісгоспу України від 08.02.2010 року №23, наказу ДП Сокирянське лісове господарство від 29 червня 2016 року №181, 30 червня 2016 року працівниками державної лісової охорони ДП Сокирянське лісове господарство було проведено раптову ревізію лісових обходів № 7 та № 8 Сокирянського лісництва, за результатами якої складено Акт раптової ревізії від 30 червня 2016 року, в якому зазначено виявлення в обході №8 (лісник ОСОБА_3.) самовільної рубки 15-ти дерев загальним об'єктом 6,149 куб.м., сума завданої шкоди 18 540,25 грн та засмічення лісу побутовими відходами. В даному акті не зазначено особу, яка вчинила самовільну рубку дерев, а тільки зазначено про її виявлення в обході лісника ОСОБА_3

Також встановлено, що Комісією складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 30 червня 2016 року, яким зафіксовано самовільну порубку дерев різних порід в кількості 15 штук в обході № 8 Сокирянського лісництва ДП Сокирянське лісове господарство . Даним актом також не визначено особу, яка здійснила самовільну порубку дерев.

Наслідком виявлених правопорушень стало складання відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення №000033 від 30 червня 2016 року за ст. 65 КУпАП, ст.ст. 69, 150 Лісового кодексу України, з якими був ознайомлений ОСОБА_3

01 липня 2016 року вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення розглянутий в.о.інженера охорони та захисту лісу ДП Сокирянське лісове господарство Андрущаком В.В. та винесено постанову №000033, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, за вчинення самовільної порубки дерев, та накладено на відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн, яку у передбаченому законом порядку відповідач не оскаржував.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 не визнав свою вину, є безпідставними, оскільки відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_3, на виконання постанови №000033 від 01 липня 2016 року, останній сплатив штраф у розмірі 238 грн.

Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини.

У ст. 69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом, яким є лісорубний квиток або лісовий квиток.

Згідно з ч. 1 статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов'язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом абз.1 п. 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна ману юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За змістом ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показання свідків.

За змістом ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Міжрайонним мисливствознавцем ДП Сокирянське лісове господарство Андрущаком В.В. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев на території лісового фонду Сокирянського лісництва ДП Сокирянське лісове господарство , згідно якого розмір шкоди, заподіяної лісу становить 26 526,23 грн., а саме: у кварталі 20 виділ 10 (4 сухостійних дерева дуба - 10 542,32 грн.); у кварталі 21 виділ 8 (1 сухостійний берест - 1 522,40 грн.); у кварталі 21 виділ 13 (2 сухостійних граба і 1 сухостійний глід - 876,83 грн.); у кварталі 21 виділ 23 (3 сухостійних акації, а також по 1-му сироростучому дереву акації і ясена - 13 584,68 грн.).

Даний розрахунок здійснювався відповідно до такс, затверджених п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та індексації, затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами (п.2 Постанови).

Статтею 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 29, п.4 ч.1 ст.69-1 БК України 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету України, а 70% - до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів 50%, обласних бюджетів 20%.

Суд першої інстанції на зазначені вище норми матеріального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_3 на користь Чернівецької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 1 378 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 067 грн, а всього 3 445 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради та Васильківської сільської ради задовольнити.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року скасувати.

Позов заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, на користь держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області, як правонаступника Кобольчинської сільської ради Сокирянського району (ідентифікаційний код - 04417932), та Васильківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (ідентифікаційний код - 04417872), на єдиний розподільчий казначейський рахунок завдану шкоду внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 26 526,23 гривень .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької обласної прокуратури 3 445 гривень в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 30 липня 2018 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: І.Н. Лисак

В.В. Яремко