Ухвала

від 04.09.2018 по справі 722/4/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 722/4/17

провадження № 61-43504ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 25 липня 2018 року в справі за позовом заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади, від імені якої діє представницький орган - Сокирянська міська рада Чернівецької області та Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, до ОСОБА_1, третя особа ? державне підприємство Сокирянське лісове господарство , про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2017 року заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області Гінгуляк Ю. В., діючи в інтересах держави в особі Коболчинської сільської ради та Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 червня 2016 року службовими особами ДП Сокирянське лісове господарство в ході ревізії Сокирянського лісництва виявлено самовільну порубку 15 дерев загальним об'ємом 6,149 куб.м. Зазначена самовільна порубки була вчинена у 10 виділі 20 кварталу, у 8 виділі 21 кварталу, у 13 виділі 21 кварталу, а також у 23 виділі 21 кварталу.

В ході ревізії, проведеної на підставі наказу директора ДП Сокирянське лісове господарство , а також за її наслідками, встановлено, що самовільну порубку вказаних дерев вчинено лісником лісового обходу № 8 Сокирянського лісництва ОСОБА_1, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 65 КУпАП у виді штрафу в розмірі 119,00 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Васильківської сільської ради Сокирянського району та Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади солідарно шкоду, заподіяну незаконною порубкою дерев в розмірі

26 526,23 гр., а також судовий збір.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади, від імені якої діє представницький орган - Сокирянська міська рада Чернівецької області та Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чернівецька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради та Василівської сільської рад, оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 25 липня 2018 року апеляційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради та Васильківської сільської ради задоволено.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року скасовано.

Позов заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області, як правонаступника Кобольчинської сільської ради Сокирянського району та Васильківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області на єдиний розподільчий казначейський рахунок завдану шкоду внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 26 526,23 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної прокуратури

3 445,00 грн в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

28 серпня 2018 року через засоби поштового зв'язку представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Чернівецької області від 25 липня 2018 року та залишити в силі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 26 526,23 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1762,00 грн х 100).

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржене судове рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 25 липня 2018 року в справі за позовом заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської об'єднаної територіальної громади, від імені якої діє представницький орган - Сокирянська міська рада Чернівецької області та Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, до ОСОБА_1, третя особа ? державне підприємство Сокирянське лісове господарство , про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило