Рішення

від 24.07.2018 по справі 805/4194/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 р. Справа№805/4194/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ

до Головного управління державної фіскальної служби України у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001221417 від 16 лютого 2018 року

За участю представників сторін:

від позивача: Ширяєва С.В., Січеславський І.А. - за довір.

від відповідача: Пономарьов А.О. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001221417 від 16 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу про проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 11.01.2018 року №28 ГУ ДФС України у Донецькій області в січні 2018 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ ТРК Скіф-ТВ з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ ХОЛЗВЕЛТ за березень 2017 року, ТОВ КАСТОН за липень 2017 року, ТОВ ВЕСТ МІСТ за серпень-вересень 2017 року, ТОВ ТРАЙСВЕСТ за жовтень 2017 року.

26 січня 2018 року відповідачем прийнято акт перевірки №63/05-99-14

17/32745768, відповідно до якого встановлені порушення пп. а п.198.1 ст.198 ПКУ, абзаців 1 та 2 п. 198.4 ст. 198 ПКУ, п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду.

16 лютого 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00012214147, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 130456,98 грн.

Висновками акту перевірки встановлені, зокрема, наступні порушення:

заниження податку на додану вартість у сумі 104356,58 грн.

Як вказано в Акті перевірки: В ході проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарських операцій з контрагентами внаслідок:

- відсутності джерела походження цього товару (послуги), відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядження ним у відповідного СГ;

- наявна інформація, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди для покупців ;

- наявною інформацією про порушені кримінальні провадження.

Позивач вважає, що вказаний висновок відповідачем зроблено на підставі припущення що контрагенти, з якими він укладав господарські договори, не належать до суб'єктів сфери матеріального виробництва, наявних у відповідача звітів вказаних контрагентів, відсутністю деяких з них за місцезнаходженням, а також наявністю актів про неможливість проведення перевірок контрагентів.

Крім того такі висновки відповідачем зроблені на підставі відсутності контрагентів за місцезнаходженням (інформації слідчих та оперативних підрозділів ДФС), неможливістю здійснення господарських операцій внаслідок відсутності персоналу, основних фондів та можливості їх здійснення.

Виходячи з вказаних в акті перевірки обставин, відповідач зробив висновки, що позивач та вказані контрагенти не здійснювали реально фінансове - господарські операції, а оформлювали відносини лише для отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З такими висновками акту перевірки позивач незгоден, прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення вважає протиправним.

Зазначив, що всі висновки про відсутність реальності господарських операцій між позивачам та його контрагентами зроблені на підставі припущень відповідача, а не на підставі доказів, які можуть бути використані у відповідності до законодавства.

Просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001221417 від 16 лютого 2018 року.

Ухвалою від 11 червня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 02 липня 2018 року за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27 червня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначив, що в акті перевірки зазначено, що контролюючим органом встановлено ведення господарських операцій платника податків із контрагентами - постачальниками, зокрема: між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ були укладені договори підряду від 15.03.2017 №040317, №050317 та договір на сервісне обслуговування обладнання від

01.03.2017 №030317, на виконання умов якого ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки були надані акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжне доручення, перелік яких зазначено в акті перевірки.

В акті перевірки зазначено, що контролюючим органом встановлено ведення господарських операцій платника податків із контрагентами - постачальниками, зокрема: між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ були укладені договори підряду від 15.03.2017 №040317, №050317 та договір на сервісне обслуговування обладнання від 01.03.2017 №030317, на виконання умов якого ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки були надані акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжне доручення, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Аналізом відомостей щодо податкових накладних, зареєстрованих в електронному вигляді, згідно Єдиного реєстру податкових накладних (далі-ЄРПН), починаючи з 01.03.2017 року ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , включаючи перевіряємий період, встановлено відсутність даних щодо здійснення операції з придбання товару реалізованого в подальшому ТОВ ТРК СКІФ ТВ 3 моменту реєстрації ТОВ ХОЛЗВЕЛТ згідно ЄРПН було придбано: тушка курчат бройлера, а реалізовано на адресу ТОВ ТРК СКІФ ТВ послуги з монтажу та сервісному обслуговуванню телекомунікаційного устаткування.

Крім того, відсутня інформація щодо наявності спеціальних машин, обладнання, трудових ресурсів, які необхідні для виконання робіт по ремонту телекомунікаційного обладнання, які зазначені, як залучені до виконання у кошторисах наданих до перевірки.

Між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ КАСТОН було укладено договір поставки товару (комутатор) від 31.07.2017 №310717, на виконання умов якого ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки було надано видаткову накладну, податкову накладну, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Аналізом відомостей щодо податкових накладних, зареєстрованих в електронному вигляді, згідно ЄРПН, починаючи з 01.01.2017 ТОВ КАСТОН включаючи перевіряємий період, встановлено відсутність даних щодо здійснення операції з придбання товару реалізованого в подальшому ТОВ ТРК СКІФ ТВ . З моменту реєстрації ТОВ КАСТОН згідно ЄРПН було придбано: тушки бройлерів, корма для тварин, напої, а реалізовано на адресу ТОВ ТРК СКІФ ТВ - Комутатор.

Водночас, ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки не надано транспортні документи, що підтверджують факт поставки товару.

Крім того, у ТОВ КАСТОН відсутні необоротні активи підприємства, у т.ч. основні, засоби, відсутні. Надання до контролюючих органів звітів щодо наявності трудових ресурсів (форма Д4) не надано, що свідчить про відсутність реальних трудових резервів для здійснення статутних видів діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене, операції ТОВ КАСТОН з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ ВЕСТ МІСТ було укладено договір поставки товару (кабель оптичний) від 31.08.2017 №3108117, на виконання умов якого ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки були надані видаткові накладні, податкові накладні, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Перевіркою встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання матеріалів (кабель оптичний). Нездійснення продавцем ТОВ ВЕСТ МІСТ господарської діяльності підтверджується його неналежністю до суб'єктів сфери матеріального виробництва і економічної діяльності з виробництва кабелів оптичних, виходячи з положень ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності . ТОВ ВЕСТ МІСТ не є виробником товарів, які поставлені на адресу ТОВ ТРК СКІФ ТВ , основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

У ході аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ ВЕСТ МІСТ здійсненні операції з придбання товару, який реалізовано у подальшому ТОВ ТРК СКІФ ТВ у контрагентів: ТОВ БІТ ТА ТЕК та ТОВ ГСМ ПОСТАЧ . Так, нездійснення продавцем ТОВ ГСМ ПОСТАЧ господарської діяльності підтверджується неналежністю його до суб'єктів сфери матеріального виробництва і економічної діяльності з виробництва кабелів оптичних, виходячи з положень ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності . ТОВ ГСМ ПОСТАЧ не є виробником товарів, які поставлені на адресу ТОВ ВЕСТ МІСТ , основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Також нездійснення продавцем ТОВ БІТ ТА ТЕК господарської діяльності підтверджується неналежністю його до суб'єктів сфери матеріального виробництва і економічної діяльності з виробництва кабелів оптичних, виходячи з положень ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності . ТОВ БІТ ТА ТЕК не є виробником товарів, які поставлені на адресу ТОВ ВЕСТ МІСТ , основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ ТРАЙСВЕСТ були укладені договори підряду від 02.10.2017 року №3117, №3017, на виконання умов якого ТОВ ТРК СКІФ ТВ до перевірки були надані видаткові накладні, податкові накладні, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Згідно з ЄРПН ТОВ ТРАЙСВЕСТ встановлено придбання зазначених послуг у ТОВ Віарант . Придбання послуг у ТОВ Віарант та реалізація послуг ТОВ ТРК СКІФ ТВ здійснено без мети отримання прибутку: ціна реалізації послуги дорівнює ціні придбання. Зазначене свідчить про відсутність даних, щодо здійснення операції з придбання послуг, які реалізовано у подальшому ТОВ ТРАЙСВЕСТ . З моменту реєстрації ТОВ Віарант за даними Єдиного реєстру податкових накладних придбано: запчастини, сою, пшеницю, арматуру, а реалізовано на адресу ТОВ ТР АЙСВЕСТ : послуги з ремонту телекомунікаційного обладнання. Вбачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг послуг невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його оскарження.

Отже контролюючим органом було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ ТРК СКІФ ТВ та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ .

Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з перебування судді з 02 липня 2018 року у відпустці, судове засідання призначено на 09 липня 2018 року.

09 липня 2018 року оголошено перерву до 16 липня 2018 року.

16 липня 2018 року оголошено перерву до 26 липня 2018 року.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 3274568.

Відповідач, Державна фіскальна служба України Головного управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України (далі - ПК України) повноваження.

Відповідачем на підставі наказу Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 січня 2018 №28 була проведена позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ ХОЛЗВЕЛТ за березень 2017 року, ТОВ КАСТОН за липень 2017 року, ТОВ ВЕСТ МІСТ за серпень - вересень 2017 року, ТОВ ТРАЙСВЕСТ за жовтень 2017 року, тривалістю 15 робочих днів з 15.01.2018 року.

За наслідками перевірки 26 січня 2018 року складено акт №63/05-99-14-17/32745768, відповідно до якого перевіркою встановлені порушення пп. а п.198.1 та абзаців першого і другого п.198.3 ст. 198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року -22933,22 грн., за липень 2017 року - 20454,40 грн., за серпень 2017 року - 21159 грн., за вересень 2017 року - 20257 грн., за жовтень 2017 року - 19561,96 грн.

На підставі акту перевірки 16 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення за №0001221417 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями на суму 104365,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 26091,40 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається наступне.

Під час проведення перевірки встановлено факт укладання ТОВ ТРК Скіф ТВ договору підряду №040317 від 15.03.2017 року, №050317 від 15.03.2017 року та договір на сервісне обслуговування обладнання №030317 від 01.03.2017 року з ТОВ ХОЛЗВЕЛТ

В ході проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання послуг по монтажу та сервісному обслуговуванню телекомунікаційного устаткування, що підтверджується: відсутністю справжнього джерела первинного походження цієї послуги, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним у відповідного СГ. Наявна інформація, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди покупців .

Під час проведення перевірки встановлено факт укладання ТОВ ТРК Скіф ТВ договору поставки від 31.07.2017 року №310717 з ТОВ Кастон .

В ході проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання матеріалів (кабель оптичний), що підтверджується:

1. відсутністю справжнього джерела первинного походження цього матеріалу, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним у відповідного СГ.

2. Відсутність перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху), відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування у інших СГ.

3. Відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах всупереч нормам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

4. Наявна інформація, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у покупців .

Під час проведення перевірки встановлено факт укладання ТОВ ТРК Скіф ТВ договору поставки від 31.08.2017 року №310817 з ТОВ МІСТ .

В ході проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання матеріалів (кабель оптичний), що підтверджується:

1. Відсутністю справжнього джерела первинного походження цього матеріалу, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним у відповідного СГ:

2. Відсутність перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху), відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування у інших СГ.

3. Відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах всупереч нормам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

4. Наявна інформація, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у покупців .

Під час проведення перевірки встановлено факт укладання ТОВ ТРК Скіф ТВ договору підряду від 02.10.2017 року №3117 з ТОВ ТРАЙСВЕСТ .

В ході проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання послуг по ремонту та монтажу телекомунікаційного устаткування:

1. Відсутністю справжнього джерела первинного походження цього матеріалу, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним у відповідного СГ:

2. Наявна інформація, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у покупців .

3. наявність кримінального провадження.

В ході проведення перевірки ТОВ ТРК Скіф ТВ встановлено декларування податкового кредиту (рядок 17 Декларації) в податковій декларації з податку на додану вартість: за березень 2017 року в сумі 44746 грн., за липень 2017 року в сумі 33745 грн., за серпень 2017 року 36382 грн., за вересень 2017 року 31498 грн., за жовтень 2017 року 25492 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено декларування податкового кредит за березень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ ХОЛЗВЕЛТ (код ЄДРПОУ 41102378) у сумі 22933,22 грн., за липень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ КАСТОН (код ЄДРПОУ 40652432) у сумі 20454,40 грн., за серпень-вересень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ ВЕСТ МІСТ (код ЄДРПОУ 41313509) у сумі 41416,00 грн, за жовтень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ Трайсвест у сумі 19561,96 грн.

В ході проведення перевірки встановлено завищення відображеного показника у рядку 17 Декларації ПДВ усього податковий кредит за березень 2017 року в сумі 22933,22 грн., за липень 2017 року в сумі 20454,40 грн., за серпень 2017 року в сумі 21159 грн., за вересень 2017 року в сумі 20257 грн., за жовтень 2017 року в сумі 19561,96 грн.

Проведеною перевіркою повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України відповідно до якої занижено суму яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету: рядок 18 - заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: березень 2017 року - 22933,22 грн., за липень 2017 року - 20454,49 грн., за серпень 2017 року - 21159,00 грн., за вересень 2017 року - 20257,00 грн., за жовтень 2017 року - 19561,96 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки з огляду на наступне.

Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти податкового законодавства України регламентують порядок отримання посадовими особами ДПІ інформації на предмет документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин між суб'єктами господарювання

При цьому, доказів того що податковим органом проведено зустрічні звірки, передбачені Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, та як наслідок складання Довідок до суду не надано.

При цьому, використання податковим органом при складанні акту перевірки податкової інформації не може слугувати достатнім доказом відсутності реальних операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки вищезазначені податкові інформації не стосуються обставин здійснення фінансово господарської діяльності ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ і позивача, оскільки жодних обставин щодо їх договірних відносин в таких податкових інформаціях не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ КАСТОН (Продавець) був укладений договір поставки №310717 від 31 липня 2017 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати Покупцю матеріали та обладнання відповідно до видаткових накладних, а Покупець прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до вказаного Договору Продавець передав Покупцю товар (комутатор), що підтверджується відповідною видатковою накладною, а також податковою накладною, що зареєстрована у Реєстрі податкових накладних.

Позивач використав вказаний товар у своїй господарській діяльності, про що свідчать первинні бухгалтерські документи товариства, зокрема, взяття на баланс позивача комутатора.

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ ВЕСТ МІСТ (Продавець) був підписаний

Договір поставки №310817, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати Покупцю матеріали та обладнання (кабель оптичний) відповідно до видаткових накладних, а Покупець прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до вказаного Договору Продавець передав Покупцю товари (кабель оптичний), що підтверджується рахунком-фактурою, видатковою накладною, а також податковою накладною, що зареєстрована у Реєстрі податкових накладних.

Отриманий товар (кабелі та інші матеріали) були використані позивачем у власній господарській діяльності, про що, зокрема, свідчать документи про списання матеріальних цінностей та документи щодо виконання підрядних робіт з ТОВ ТРАЙСВЕСТ .

Крім того, між ТОВ ТРАЙСВЕСТ Між Позивачем (Замовник) та ТОВ ТРАЙСВЕСТ був укладений договір підряду №3117 від 2.10.2017 року, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався здійснити роботи з монтажу елементів телекомунікаційного обладнання смт. Донське, Волноваського району.

Також було укладено Договір підряду №3017 від 2.10.2017 року, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався здійснити роботи з ремонту телекомунікаційної мережі Победа смт. Володимирівка, Волноваського району.

Про реальність господарських операцій свідчать локальні смети, акти виконаних робіт, податкові накладні, а також документи про використані матеріали та обладнання.

Крім того, ТОВ ТРАЙСВЕСТ має ліцензію на здійснення архітектурно-будівельних робіт №31Л від 25 серпня 2016 року, що підтверджує можливість суб'єкта господарювання здійснювати вказану у ліцензії діяльність з точки зору організаційних, кваліфікаційних та технологічних вимог.

Також, між Позивачем (Замовник) та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ був укладений договір підряду №040314 від 15.03.2017 року, №050317 від 15.03.2017 року та договір на сервісне обслуговування обладнання №030317 від 1.03.2017 року.

Відповідно до вказаних договорів Виконавець виконав роботи - монтаж елементів телекомунікаційного устаткування (перенос ВОК з опор у траншеї, ремонт муфти оптоволоконного кабелю) у телекомунікаційній мережі смт Донське. Всі роботи були виконані з матеріалів Замовника.

Предметом договору з сервісного обслуговування було сервісне обслуговування обладнання (роботи по контролю та підтриманню в робочому стані телекомунікаційного обладнання, розташованого в телекомунікаційній мережі Замовника). Цей вид робіт може здійснюватися дистанційно.

Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами, які долучені до матеріалів справи.

Суд не погоджується з доводами відповідача про фіктивність укладених правочинів з огляде на те, що контрагент позивача ТОВ ТРАЙСВЕСТ фігурує у кримінальному провадженні, з огляду на те, що податковим органом до суду не надано вироку, який набрав законної сили, щодо посадових осіб позивача та його контрагентів щодо спірних операцій.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підстав припущень.

Отже суд не приймається до уваги доводи відповідача щодо фактичного не здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ , оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, та не підтверджуються належними доказами.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами визначеними в акті перевірки договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи.

Крім того, під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентами та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Наданні первинні документи, підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту як і підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на неналежно оформлені товарно транспортні накладні, з огляду на те, що правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.

Відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Дефектність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже посилання відповідача на відсутність у товарно - транспортних накладних інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій, не приймаються судом до уваги, оскільки це не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Крім того, Податковий кодекс України не містить норм, відповідно до яких випливало б що відсутність у платника податку документів, що підтверджують транспортування товару (ТТН, подорожних листів, тощо), або наявність таких документів, але складених з порушенням, позбавляє права на нарахування податкового кредиту у складі вартості такого товару.

Навпаки, норми Податкового кодексу містять чіткі, прямі правові норми відповідно до яких підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп. 201.10 ПКУ), яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (пп. 198.3 ПКУ), отже Кодекс не містить норм, які б встановлювали додаткову необхідність підтвердження сум, включених до складу податкового кредиту будь-якими іншими документами, окрім податкової накладної, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені пп.201.1 Кодексу.

Разом з тим, наявність, або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні, не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. а підпункту 198.1 статті 194 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом підпунктом 198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання продукції до складу витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Позивачем до показників податкової звітності включено господарські операції з ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ .

Наявні в матеріалах справи первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Також, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проте, перевіряючі жодним чином не обґрунтували мотиви неврахування первинних документів. При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про нікчемність правочинів.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Крім того, суд вказує не незаконність висновків щодо не підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ та відповідно заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, оскільки як вже зазначалось раніше, звірок, передбачених Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, податкова не проводила та довідок не складалося.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. а ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ свідчить той факт, що отримані ТМЦ використані позивачем у власній господарській діяльності, про що в матеріалах справи міститься документація первинного бухгалтерського обліку.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між ним та ТОВ ХОЛЗВЕЛТ , ТОВ КАСТОН , ТОВ ВЕСТ МІСТ , ТОВ ТРАЙСВЕСТ .

Крім того, суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

В розумінні ст.16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі "Булвес проти Болгарії" зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Отже, притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Крім того, Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Отже, оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника чи третіх осіб для одержання платником податків незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підстав припущень.

Таким чином, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку що господарські взаємовідносини позивача з контрагентами позивача проведені в межах спірного періоду, є фактично не здійсненими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16 лютого 2018 року №0001221417 було прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001221417 від 16 лютого 2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114) №0001221417 від 16 лютого 2018 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114) №0001221417 від 16 лютого 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія СКІФ-ТВ (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) судовий збір у розмірі 1965 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано 30 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.