Рішення

від 30.07.2018 по справі 815/1998/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1998/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Марінталь» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843).

Ухвалою суду від 02.05.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів та інформації, визначених в ухвалі суду та уточненої позовної заяви (з їх копіями для відповідача).

25 травня 2018 року за вх. №14932/18 на виконання ухвали суду від 02.05.2018 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано (з копією для відповідача) докази, визначені ухвалою суду та позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (уточнений) від 25.05.2018 року, в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843), із зазначенням, в тому числі, інформації та даних, про які зазначалось судом в ухвалі від 02.05.2018 року.

При цьому, 29 травня 2018 року за вх. №15103/18 через канцелярію суду від позивача надійшов лист на виконання ухвали суду від 02.05.2018 року про залишення позовної заяви без руху, в якому позивач просить суд вважати вірним найменуванням відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області з кодом ЄДРПОУ « 39398646» .

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ ТД Марінталь вказує, що позивачу стало відомо, що 25 квітня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області прийнято наказ №2797 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843). Позивач вказує, що вказаний наказ від 25 квітня 2018 року за №2797 не містить підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, а лише містить дані про суб'єкта, що перевіряється та осіб, які направляються на перевірку. В оскаржуваному наказі не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області і з якого джерела, що у подальшому стала підставою для прийняття оскаржуваного наказу №2797. Разом з цим, позивач вважає, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов'язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Вказане, на думку позивача, свідчить про формальний підхід фіскального органу до підстав перевірки та зловживання повноваженнями, і як наслідок, про протиправність наказу №2797.

Також, у позовній заяві позивач вказує, що контролюючим органом вже була спроба здійснити перевірку ТОВ ТД Марінталь на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом від 22 лютого 2018 року за №1322 з тією ж метою та за тих самих обставин. Однак, з огляду на виражену протиправність прийнятого наказу, він був оскаржений в судовому порядку. Контролюючий орган, не дочекавшись результатів розгляду справи, знову прийняв наказ від 25 квітня 2018 року за №2797 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь . Таким чином, ТОВ ТД Марінталь вважає, що його права можуть бути захищені тільки шляхом скасування наказу №2797, який не відповідає законодавству, є протиправним та безпідставним.

З урахуванням викладеного, як вказує позивач, ТОВ ТД Марінталь , не допустивши посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до перевірки, діяло правомірно, у відповідності до норм Податкового кодексу України, а наказ 25 квітня 2018 року за №2797, не відповідаючи вимогам чинного законодавства, не надавав права посадовим особам контролюючого органу приступити до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи вищевикладене та з посиланням на положення ст.21, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» .

Ухвалою суду від 30.05.2018 року:

- прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» в редакції від 25.05.2018 року;

- відкрито провадження у справі № 815/1998/18 за даною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу;

- вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України;

- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи;

- зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати до суду належним чином засвідчену копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843).

Дану ухвалу суду отримано відповідачем 04.06.2018 року.

18 червня 2018 року за вх. №17097/18 (у встановлений судом строк) через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення його копії на адресу позивача, в якому зазначено, що Головне управління ДФС в Одеській області не визнає позов, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у відзиві, 22 березня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 видано наказ № 1954 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843), що розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мар'янівка. вул. Миру, буд.12 б, з питань здійснення контролю в сфері обігу підакцизних товарів. Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податковою кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого орган), оформленою наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Дана норма, як стверджує відповідач, передбачає 2 випадки можливості проведення фактичної перевірки: - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільовою використання спирту платниками податків; - здійснений функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З урахуванням положень даної норми, відповідач вважає, що контролюючим органом дотримано положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

З посиланням на положення ст.19-1 ПК України, у відзиві відповідач зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій з контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, цілком правомірно видано наказ №2797 від 25.04.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРІІОУ 37946843).

Відповідач стверджує, що посилання позивача на невідповідність виданого наказу вимогам пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки на думку позивача, наказ не містить підставу для проведення фактичної перевірки - є повністю необґрунтованими. Так, з посиланням на положення ст.ст.20, 75, 81 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС в Одеській області вказує, що зазначена у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спиту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального , яка відділена від першої частини сполучником а також , - є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Про обґрунтованість такої позиції свідчить, на думку відповідача, також та обставина, що зазначену підставу внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» .

У зв'язку із вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Також, відповідачем було надано до суду засвідчену копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843) , що оскаржується позивачем, засвідчені копії: акту №453 від 25.04.2018 року про відмову від підписання акту про не допуск до перевірки, акту №451 від 25.04.2018 року про відмову від допуску до перевірки, Акту №452 від 25.04.2018 року про відмову від підпису у направленні на перевірку та направлень на проведення перевірки від 25.04.2018 року №919 та №920.

Оскільки станом на 19.07.2018 року були відсутні відомості щодо отримання позивачем копії відзиву на позов, яка направлялась на його адресу відповідачем, судом 19.07.2018 року на електронну адресу позивача, що зазначена в позовній заяві, додатково направлено копію відзиву на позов (а.с.52-53).

Станом на 30.07.2018 року інших заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву та заперечень на відзив) та доказів на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, дана адміністративна справа вирішується судом 30.07.2018 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) за КВЕД є, в тому числі, виробництво виноградних вин.

25 квітня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 прийнято наказ №2797 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843) , в якому, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, на підставі п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1, ст. 19-1, ст. 20, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України вирішено провести фактичну перевірку даного товариства з 25.04.2018 року, тривалістю 10 діб за період з 03.02.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки (а.с.11-12, 26-27, 55-56).

Копію вказаного наказу, як вбачається з його копії, яка надана відповідачем, отримано директором ТОВ «ТД Марінталь» ОСОБА_2 25.04.2018 року (а.с.55-56).

Як вказує позивач та не заперечується у відзиві відповідачем, 25.04.2018 року позивач не допустив посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Марінталь» .

Не погоджуючись з прийнятим Головним управлінням ДФС в Одеській області наказом №2797 від 25.04.2018 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем наказу, його прийнято на підставі п.п. 19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1, ст. 19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 19-1.1.4 п.19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписами пп.19-1.1.14 п.19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи- платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, який станом на момент проведення перевірки був директором ТОВ Марінталь , не допустив працівників органів ГУ ДФС в Одеській області для проведення перевірки ТОВ Марінталь , відмовився від підпису у направленнях на перевірку від 25.04.2018 року №919, №920 та відмовився від ознайомлення та підпису акту про не допуск до перевірки, про що складені відповідні акти №451, №452, №453.

Як вбачається з положень п.81.1 ст.81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам, що передбачені до його змісту у п.п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а саме містить: дату його видачі - 25.04.2018 року; найменування контролюючого органу - Головне управління ДФС в Одеській області); найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється - ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843), податкова адреса: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мар'янівка. вул. Миру, буд.12-б; адресу господарської одиниці: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мар'янівка. вул. Миру, буд.12-б; мету - з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв ; вид перевірки (фактична); підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом (на підставі п.п. 19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1, ст. 19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України); дату початку перевірки (з 25.04.2018 року); тривалість перевірки (10 діб); період діяльності, який буде перевірятися (з 03.02.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки).

У вказаному наказі зазначені посадові особи відповідача, за участю яких проводитиметься перевірка.

Даний наказ підписаний начальником Головного управління ДФС в Одеській області та скріплений печаткою контролюючого органу.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем наказ №2797 від 25.04.2018 року відповідає вимогам, що передбачені до його змісту у п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, прийнятий за відсутності порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки ТОВ «ТВ Марінталь» , за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення та з дотриманням обов'язкових для цього умов.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року №820/4766/17.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, доводи позивача про те, що вказаний наказ від 25 квітня 2018 року за №2797 не містить підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Твердження позивача про формальний підхід фіскального органу до підстав перевірки та зловживання повноваженнями, і як наслідок, про протиправність наказу №2797, є нормативно необґрунтованими і документально недоведеними, та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як вбачається з норми п.п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, законодавчо відокремлено проведення фактичної перевірки:

- у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, однією з функцій ГУ ДФС в Одеській області є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок, а отже працівники Головного управління ДФС в Одеській області, які зазначені в оскаржуваному позивачем наказі, мають право проводити фактичні перевірки ліцензіатів щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності обставин, вказаних у п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, зокрема, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, з огляду на зазначене, судом не беруться до уваги посилання позивача на відсутність в оскаржуваному наказі інформації, яка отримана відповідачем та яка стала в подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу як на підставу його протиправності, оскільки такі ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем вимог законодавства.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що контролюючим органом вже була спроба здійснити перевірку ТОВ ТД Марінталь на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом від 22 лютого 2018 року за №1322 з тією ж метою та за тих самих обставин, однак, з огляду на виражену протиправність прийнятого наказу, він був оскаржений в судовому порядку, і контролюючий орган, не дочекавшись результатів розгляду справи, знову прийняв наказ від 25 квітня 2018 року за №2797 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь .

Як вбачається з бази даних КП ДСС та з ЄДР судових рішень, у справі №815/1273/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Марінталь» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу від 22 березня 2018 року за №1954 про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Марінталь" (код ЄДРПОУ 37946843) 25.05.2018 року прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача законодавчо встановлених підстав для видання оскаржуваного наказу та про його прийняття в межах та на підставі вимог діючого законодавства.

Наведені позивачем підстави для скасування наказу №2797 від 25.04.2018 року не знайшли свого нормативного та документального підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 2797 від 25.04.2108 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТД Марінталь» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу №2797 від 25.04.2018 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,9,77,90,120,139, 241-246,258,262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Марінталь (вул. Миру, буд.12 Б, с. Мар'янівка, Овідіопольський район, Одеська область, 67831) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним і скасування наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТД Марінталь» (код ЄДРПОУ 37946843) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.