Постанова

від 28.11.2018 по справі 815/1998/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1998/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Марінталь на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 30.07.2018 р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Марінталь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2018 року ТОВ Торговий Дім Марінталь звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року №2797 про проведення фактичної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ від 25.04.2018 року №2797 є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки останній не містить підстав, за наявності яких може проводитись фактична перевірка, а лише містить дані про суб'єкта, що перевіряється та осіб, які направляються на перевірку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року (ухваленому в порядку спрощеного провадження) у задоволенні адміністративного ТОВ Торговий Дім Марінталь відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, директор ТОВ Торговий Дім Марінталь 05.09.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року (головуючий суддя Шеметенко Л.П. ) було відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, Указом Президента України № 455/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Одеський апеляційний адміністративний суд та утворено П`ятий апеляційний адміністративний суд, у зв'язку з чим, 10.10.2018 року, зазначену справу №815/1998/18 передано іншому головуючому судді - Осіпову Ю.В.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 року, дану справу №815/1998/18 прийнято до апеляційного провадження та в подальшому призначено розгляд справи в порядку письмового провадження на 28.11.2018 року.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судами встановлено наступні обставини справи.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що основним видом діяльності ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) за КВЕД є, в тому числі, виробництво виноградних вин.

25.04.2018 року начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. прийнято наказ №2797 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) , в якому, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, на підставі п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1, ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України вирішено провести фактичну перевірку даного товариства з 25.04.2018 року, тривалістю 10 діб за період з 03.02.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки.

Копію вказаного наказу отримано директором ТОВ ТД Марінталь ОСОБА_2 25.04.2018 року.

Проте, 25.04.2018 року позивач не допустив посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення цієї фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь .

Крім того, не погоджуючись з прийнятим Головним управлінням ДФС в Одеській області наказом №2797 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірного наказу відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як вбачається з приписів ст.1 ПК України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.19-1.1.4 п.19-1 ст.19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками ), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги ) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги ), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Одночасно, приписами пп.19-1.1.14 п.19-1 ст.19-1 ПК України також передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно з п.61.2 ст.61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до змісту вимог пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як визначено приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Аналогічні положення містяться і в п.75.1 ст.75 ПК України, яким, в свою чергу, передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні ) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.п.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами ).

У відповідно ж до п.80.2.5 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи ) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Крім того, як видно з п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПКУ ).

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи- платника податку, який перевіряється ) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична ), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи ) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється ) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка ), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи ) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції ) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції ) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції ) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції ) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України).

Також, відповідно до положень ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як вбачається з норми п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, законодавчо відокремлено проведення фактичної перевірки:

- у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зі змісту вказаних положень вбачається, що однією з функцій відповідача є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, спірний наказ містить:

- дату його видачі - 25.04.2018 року;

- найменування контролюючого органу - ГУ ДФС в Одеській області;

- найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється - ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843), податкова адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мар'янівка, вул. Миру, буд.12-б;

- адресу господарської одиниці: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мар'янівка. вул. Миру, буд.12-б;

- мету - з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв ;

- вид перевірки (фактична);

- підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом (на підставі п.п. 19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1, ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України );

- дату початку перевірки - з 25.04.2018 року;

- тривалість перевірки - 10 діб;

- період діяльності, який буде перевірятися (з 03.02.2018р. по дату закінчення фактичної перевірки ).

Також, даний наказ підписаний начальником Головного управління ДФС в Одеській області та скріплений печаткою контролюючого органу.

Таким чином, працівники Головного управління ДФС в Одеській області, які зазначені в оскаржуваному позивачем наказі, мають право проводити фактичні перевірки ліцензіатів щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності обставин, вказаних у п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, зокрема, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У зв'язку з зазначеним, судова колегія вважає, що суд 1-ї інтонації дійшов обґрунтованого висновку, що ГУ ДФС в Одеській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень п.19-1.1 ст.19-1 ПК України ), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ начальника ГУ ДФС в Одеській від 25.04.2018 року №2797 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Торговий Дім Марінталь відповідає вимогам встановленим ПК України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав для її проведення.

В свою чергу, доводи позивача про те, що спірний наказ від 25.04.2018 року №2797 нібито не містить підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, є безпідставними та ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем вимог законодавства.

Крім того, необхідно зазначити, що аналогічна правова позиція з даного спірного питання, вже неодноразово викладена і Верховним Судом, зокрема у своїй постанові від 20.03.2018 року по справі №820/4766/17.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, який станом на момент проведення перевірки був директором ТОВ Торговий Дім Марінталь , не допустив працівників органів ГУ ДФС в Одеській області для проведення перевірки товариства, відмовився від підпису у направленнях на перевірку від 25.04.2018 року №919, №920 та відмовився від ознайомлення та підпису акту про не допуск до перевірки, про що складені відповідні акти №451, №452, №453.

Крім того, судова колегія критично ставиться і до доводів позивача про те, що контролюючим органом раніше вже була спроба здійснити перевірку ТОВ Торговий Дім Марінталь на підставі рішення керівника ГУ ДФС, оформленого наказом від 22.03.2018 року за №1954 нібито за схожими обставинами, який, в свою чергу, був скасований постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018р. (справа №815/1273/18) , оскільки, як вже зазначалось вище, у відповідача, в даному конкретному випадку були наявні усі законодавчо встановлені підстави для видання 25.04.2018р. оскаржуваного наказу №2797, який, в свою чергу, був прийнятий правомірно, в межах компетенції ГУ ДФС в Одеській області та на підставі вимог діючого законодавства.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було зроблено представниками відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Марінталь - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук