Рішення

від 30.07.2018 по справі 816/2178/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2178/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 24.05.2018 "Про відмову в переведенні дачного (садового) будинку в жилий будинок, що належить гр. ОСОБА_1"; зобов'язання здійснити переведення дачного (садового) будинку, який належить ОСОБА_1, в житловий, розташований за адресою АДРЕСА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у повному обсязі дотримані вимоги Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321. Підстави для відмови у переведенні садового будинку у жилий, не відповідають зазначеному порядку, перелік підстав яких є вичерпним /а.с. 4-6/.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с. 26/.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов просив суд провести розгляд справи без його участі /а.с. 23-24/.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що інфраструктура території дачних та садівницьких районів не відповідає архітектурним, санітарним та пожежним нормам для розташування житлових будинків. Зауважував, що житловий будинок не може бути розташований на земельній ділянці, призначеній для ведення садівництва, тому, перш ніж приймати рішення про переведення садового будинку в житловий, потрібно змінити цільове призначення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення в житловий фонд /а.с. 23-24/.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або повідомлення причин неявки.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Також, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі сторін в письмовому провадженні без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником садового будинку загальною площею 90,6 кв.м у Садівничому товаристві АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.03.2013 /а.с. 7/ та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с. 8-9/.

Крім того, згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, зареєстрованого 17.04.2012 за №532240001004097, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0461 га, розташованої у Садівничому товаристві "Чайка", цільове призначення якої "для ведення садівництва" /а.с. 10/.

17.05.2018 позивач звернувся до Ялинцівської сільської ради із заявою про переведення садового будинку АДРЕСА_2, у жилий будинок /а.с. 11/.

Рішенням Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24.05.2018 "Про відмову в переведенні дачного (садового) будинку в жилий будинок, що належить гр. ОСОБА_1" вирішено відмовити у переведенні дачного (садового) будинку, що належить ОСОБА_1, та розташований за адресою АДРЕСА_2 у жилий будинок, у зв'язку з тим, що житловий будинок не може бути розташованим на земельній ділянці, призначеній для ведення садівництва - це нецільове використання земельної ділянки; згідно Земельного кодексу України земельні ділянки для обслуговування житлового будинку можуть бути лише в межах населеного пункту, відповідно до Генерального плану. Питання переведення садових будинків в житлові може бути вирішено тільки після зміни цільового призначення земельної ділянки /а.с. 14/.

Позивач не погодився із прийнятою відповідачем відмовою у переведенні зазначеного садового будинку в жилий, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основним нормативним актом, що регулює механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки є "Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321 /далі - Порядок/.

Зазначений Порядок покладений в основу спірних правовідносин, що виникли між сторонами та були підставами для реалізації позивача свого права на переведення свого садового будинку в жилий.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.

Для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються:

копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;

письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;

звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 4 Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні. Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі І (обов'язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку.

Як встановлено судом, зауваження з боку відповідача щодо порушення позивачем порядку подання документів, їх невідповідність пункту 3 цього Порядку відсутні.

Однак, суд зазначає, що при прийнятті рішення щодо переведення садових будинків у жилі, застосування даного Порядку не звільняє від обов'язку дотримання інших нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев'ять категорій, серед яких виділяють землі рекреаційного призначення та землі житлової та громадської забудови.

У свою чергу, відносно кожної із зазначеної категорії земель, іншими положеннями Земельного кодексу України визначено порядок їх використання. Категорії земель України мають особливий правовий режим (частина друга статті 18 Земельного кодексу України).

Так, статтями 50, 51, 52 Земельного кодексу України регламентовано, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Земельні ділянки надані для дачного будівництва входять до складу земель рекреаційного призначення. При цьому, на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Разом з тим, за приписами статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, а не на земельній ділянці в рекреаційній зоні.

Тобто, законодавством визначено, що розміщення житлової забудови можливе виключно на землях житлової та громадської забудови, а не на землях рекреаційного призначення.

Крім того, згідно статті 1 Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Так, відповідно до підпункту б пункту 3.51* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Деркоммістобудування від 17.04.1992 № 44, будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м. У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.

Подані позивачем 17.05.2018 документи для переведення дачного (садового) будинку у житловий не містять доказів відповідності нормативам садибної забудови вулично-інженерної мережі і інженерного обладнання в садівничому товаристві "Чайка", забезпечення вулично-інженерною мережею і інженерним обладнанням, забезпечення послугами зв'язку і медичної допомоги.

Зазначені висновки у повній мірі узгоджуються з пунктом 2 Порядку від 29.04.2015 №321, правовий аналіз якого доводить, що дачні і садові будинки при переведені у жилі будинки, повинні відповідати державним будівельним нормам, якими є нормативні документи у галузі будівництва затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (проектування, вишукування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

У будь-якому випадку, питання будівництва, обслуговування того чи іншого об'єкту нерухомого майна, нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою на якій такий об'єкт розташований. Наявність того чи іншого об'єкту нерухомості повинен відповідати цільовому призначенню земельної ділянки та їй відповідати.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято Ялинцівською сільською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження твердження, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи не спростовують встановлених судом обставин справи, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення, підстави для задоволення позову відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Леніна, 8а, с. Ялинці, Кременчуцький район, Полтавська область, 39721, ідентифікаційний код 22547590) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко