Рішення

від 30.07.2018 по справі 809/895/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. справа № 809/895/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурної-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення № 4 від 15.02.2018, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління державної архітектурної-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» № 4 від 15.02.2018.

29.05.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно, в порушення вимог норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт за №466 від 13.04.2011, та у зв'язку із прийняттям рішення Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.02.2017 за №02-14/26 , оскаржуваним рішенням скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.02.2017 №ІФ 083170471866. Вважає рішення Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № 4 від 15.02.2018 таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог не визнав, проти його задоволення заперечив. В обґрунтування відзиву вказав, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 15.02.2018 за №4 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , є прийняття рішення Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.02.2017 за №02-14/26 , з підстав порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вилиці Грушевського, 9А в місті Надвірна Івано-Франківської області для реконструкції з добудовою магазину Горизонт порушено вимоги пункту 8 частини 1 статті 1, пункту 6 розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання надання містобудівної діяльності , пунктів 2.2, 3.4, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №109 від 07.07.2011.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1, є власником приміщення магазину Горизонт , що за адресою: вулиця Грушевського, 9А, місто Надвірна, Івано-Франківська область, що підтверджується копією договору дарування (а. с. 13).

06.02.2017 відділом архітектури, містобудування, містобудівного кадастру та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017.

16.02.2017 позивач зареєстрував в Управлінні Держархбудінспекції в Івано-Франківській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт - реконструкції магазину Горизонт , що за адресою: вулиця Грушевського, 9А, місто Надвірна, Івано-Франківська область та розпочав будівельні роботи по реконструкції вказаного магазину на земельній ділянці площею 0,05 га, кадастровий номер: 2624010100:02:001:1445, цільове призначення якої - для добудови магазину Горизонт , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 12).

02.02.2018 відповідач прийняв рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017, виданих відділом архітектури, містобудування, містобудівного кадастру та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації (а. с. 43).

15.02.2018 відповідач рішенням Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №4 від 15.02.2015 скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.02.2017 за №ІФ 083170471866 Реконструкція магазину Горизонт , що за адресою: вулиця Грушевського, 9А, місто Надвірна, Івано-Франківська область.

Суд встановив, що підставами для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №4 від 15.02.2015 є рішення від 02.02.2018 Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.02.2017 за №02-14/26 .

Обставинами для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є порушення вимоги пункту 8 частини 1 статті 1, пункту 6 розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання надання містобудівної діяльності , пунктів 2.2, 3.4, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №109 від 07.07.2011, а саме: в розділі Містобудівні умови та обмеження в пунктах охоронювані зони інженерних комунікацій , вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містяться конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження; порушено пункти 2.2, 3.7 Порядку №109 в частині відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу з земельного кадастру; норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015.

Суд, вирішуючи правомірність прийняття рішення Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № 4 від 15.02.2018, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, про який він просить, встановив необхідність вирішити питання правомірності скасування відповідачем дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - місто будівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції Закону, чинного на момент видачі позивачу містобудівних умов та обмежень), основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування (частина 1 статті 29 Закону).

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 1статті 29 Закону).

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина 1статті 29 Закону).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4 статті 29 Закону).

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника (частина 8 статті 29 Закону).

На виконання частини четвертої та дев'ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №109 від 07.07.2011 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок) (чинного, на момент видачі позивачу містобудівних умов та обмежень).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв'язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 3.4 Порядку розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: граничнодопустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва ; вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Відповідно пункту 3.7 Порядку графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; викопіювання з містобудівної документації.

Відповідно до частини 8 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції Закону, чинній на момент скасування дії містобудівних умов та обмежень) скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника; головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Як встановив суд, підставами для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є порушення вимоги пункту 8 частини 1 статті 1, пункту 6 розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання надання містобудівної діяльності , пунктів 2.2, 3.4, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №109 від 07.07.2011, а саме: в розділі Містобудівні умови та обмеження в пунктах охоронювані зони інженерних комунікацій , вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містяться конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження; порушено пункти 2.2, 3.7 Порядку №109 в частині відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу з земельного кадастру; норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015.

Щодо вказаних відповідачем підстав для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд зазначає, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Суд, враховуючи аналіз матеріалів справи та вказаних норм права, зазначає, що містобудівні умов та обмеження забудови земельної ділянки видано позивачу відділом архітектури, містобудування, містобудівного кадастру та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації, що є підставою вважати, що містобудівні умови та обмеження відповідають містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а відповідач не встановив порушення позивачем містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Зазначені відповідачем підстави для скасування містобудівних умов та обмежень, а саме: в розділі Містобудівні умови та обмеження в пунктах охоронювані зони інженерних комунікацій , вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містяться конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження; норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015 не є такими, що суперечать чи містять невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, а порушення пунктів 2.2, 3.7 Порядку №109 в частині відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу з земельного кадастру, відповідач встановив на момент перевірки, а не при зверненні позивача за отриманням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, тобто, відсутність необхідних документів виявлено в органі, якому вони подані, а не при їх видачі.

Як наслідок, виявлені відповідачем порушення при перевірці місцевого органу державної влади не є підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - виданих позивачу, а виявлені недоліки підлягають усуненню у передбачений законом спосіб.

Крім того, суд встановив, що в період з 06.06.2017 до 19.06.2017 відповідачем здійснено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: реконструкція магазину Горизонт , якою встановлено відсутність: акту правильності геодезичної розбивки в натурі; журнал бетонних робіт; журналу вхідного контролю; записів інженера технічного нагляду в загальному журналі робіт; сертифіката якості щодо арматури, цегли, бетону, за наслідками якої складено акт за №04419062017 (а. с. 14 - 22). 19.06.2017 відповідачем внесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про адміністративні правопорушення та постанову по справі про адміністративні правопорушення. Виявлені порушення відповідачем усунуті та сплачено штраф.

Однак, перевіркою дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства не виявлено порушення такого законодавства, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, що могли бути допущені внаслідок виявлених обставин, що слугували підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, тобто, обставини, які використані відповідачем як підстави для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і, як результат, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт носять формальний характер, їх наявність не є причиною порушення містобудівного законодавства, а їх усунення не потребує застосуванню таких заходів реагування, як скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Як наслідок, є протиправним рішення відповідача від 02.02.2018 Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017 .

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки, позивачем не заявлено вимоги про скасування рішення відповідача Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017, то суд, за для необхідності ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить за межі позовних вимог, та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.02.2018 Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017 .

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з частиною 1 статті 35 даного Закону після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 7 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції Закону, чинній на момент реєстрації позивачем декларації будівельних робіт).

Суд зазначає, що частиною 7 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлені виключні підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, оскільки висновками суду визнано протиправним рішення відповідача від 02.02.2018 Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017 , то відповідно відсутні підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.02.2017 за №ІФ 083170471866, а за для відновлення прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №4 від 15.02.2015.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частини 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2). Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом квитанцією за №ПН280557 від 22.05.2018 підтвердив сплату судового збору в розмірі 704, 80 гривень, однак, позивач не підтвердив розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки ним не долучено належним чином засвідченого детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач квитанцією за №ПН280557 від 22.05.2018, підтвердив сплату судового збору в розмірі 704, 80 гривень, та враховуючи, що відповідач не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України сплачений судовий збір в розмірі 704, 80 гривень

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 9, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурної-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (індекс 76000, вулиця Івана Франка, 4, місто Івано-Франківськ) від 02.02.2018 Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №02-14/26 від 06.02.2017 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурної-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (індекс 76000, вулиця Івана Франка, 4, місто Івано-Франківськ) Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №4 від 15.02.2015.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (індекс 78405, вулиця М. Черемшини, 18/54, місто Надвірна, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (індекс 01133, бульвар Л. Українки, 26, місто Київ, код ЄДРПОУ 37471912) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.