Рішення

від 31.07.2018 по справі 493/1451/18

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1451/18

Провадження № 2/493/707/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до СБК Надія про визнання права власності на нежитлову будівлю,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій стверджує, що в с. Борсуки Балтського району Одеської області по вул. Богдана Хмельницького, 1-а розташована нежитлова будівля, яка на праві власності належала відповідачу СБК Надія .

Директор СБК Надія ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за насіння кукурудзи в сумі 50185 грн. запропонував йому купити вище вказану будівлю, пообіцяв, що згодом він оформить угоду купівлі-продажу належним чином.

Позивач прийняв цю пропозицію і згідно протоколу загальних зборів № 1 СБК Надія від 11.06.2011 року, було прийнято рішення в рахунок створеної заборгованості передати позивачу у власність вище вказану нежитлову будівлю. При цьому було складено відповідний акт прийому-передачі нежитлової будівлі від 16.06.2011 року та передано позивачу цю будівлю.

Однак, після цього представник відповідача жодного разу до нотаріуса не прийшов, а на прохання позивача відповів, що не має можливості прийти та щоб він звертався до суду, що він і вимушений зробити, так як є добросовісним набувачем, вони з відповідачем домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення.

В судове засідання позивач не з'явився, однак направив заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому просив його позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника і не заперечує проти визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю, оскільки СБК Надія дійсно продав позивачу вище вказану нежитлову будівлю, але до нотаріуса його представник з'явитися не міг, так як в кооперативі відсутні кошти на оплату послуг нотаріуса.

Вивчивши матеріали справи, докази, які представлені учасниками справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Вище вказана нежитлова будівля, яка розташована по вул. Богдана Хмельницького, № 1-а в с. Борсуки Балтського району Одеської області, належала на праві приватної власності відповідачу, що підтверджується технічною документацією, виданою КП Техінвентаризатор Балтської районної ради Одеської області від 10.07.2018 року.

Крім того, судом встановлено, що згідно рішення № 1 загальних зборів засновників СБК Надія від 16.06.2011 року позивачу передано нежитлову будівлю для погашення заборгованості за насіння кукурудзи в сумі 50185 грн. згідно витягу з балансу № 7 від 16.11.2011 року, з якого вбачається, що балансова вартість вище вказаної будівлі складає саме цю суму.

Згідно рекомендацій викладених у п.13 Постанови пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Судом з'ясовано, що відповідно до ст. 657 ЦК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1878-VI(1878-17) від 11.02.2010, № 2756- VI(2756-17) від 02.12.2010) договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а відповідно до ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, про що повідомив в клопотанні про розгляд справи без його присутності, де вказав, що наміру з'явитися до нотаріуса для посвідчення договору у нього не має, оскільки немає коштів на ці витрати, пов'язані з оплатою послуг нотаріуса, тому втрачена можливість посвідчення вище вказаного договору у нотаріуса, а також встановлено, що інших підстав нікчемності правочину в даному випадку не має.

За таких обставин суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин між ОСОБА_2 і СБК Надія ч. 2 ст. 220 ЦК України, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, тому суд може визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 16.06.2011 року між ОСОБА_2 і СБК Надія , при цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Що ж стосується визнання права власності на нерухоме майно, то як встановлено ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоповерхових), будівлю, або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до ч. 2 цієї ж статті розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти. Однак, предметом договору між сторонами є не земельна ділянка, а нежитлова будівля, крім того, земельна ділянка не перебуває у власності відповідача, а у користуванні, що виключає необхідність наявності у нього державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером при укладанні договору купівлі-продажу будівлі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 220, 334, 377, 640, 657 ЦК України, ст. ст. 10-13, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до СБК Надія про визнання права власності на нежитлову будівлю - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю (на схематичному плані позначено літ. А) загальною площею 588,8 кв. м, з підпірними стійками (на плані позначено № 1-б), розташовану на земельній ділянці площею 788 кв. м. по вул. Богдана Хмельницького № 1-а в с. Борсуки Балтського району Одеської області, яка раніше належала СБК Надія с. Борсуки Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд Одеської області.

Суддя