Ухвала

від 11.03.2019 по справі 493/1451/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3974/19

Номер справи місцевого суду: 493/1451/18

Головуючий у першій інстанції Бодашко Л.І.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

11.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд, одноособово суддя Гірняк Л.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до СБК Надія про визнання права власності на нежитлову будівлю,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на незавершене будівництво складу, який розташований в селі Борсуки Балтського району Одеської області по вул. Богдана Хмельницького, 1-а( а.с.1).

12 липня 2018 року позивач, уточнивши позовні вимоги, зазначив, що протоколом загальних зборів №1 СБК Надія від 11 червня 2011 року прийнято рішення про передачу йому у власність будівлі складу, яка розташована в селі Борсуки Балтського району Одеської області по вул. Богдана Хмельницького, 1-а, в рахунок заборгованості за передані у власність насіння кукурудзи в сумі 50185 грн. 16 червня 2011 року складений акт прийому - передачі.

Посилаючись на те, що відповідач ухилився від нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, позивач просив суд визнати дійсною угоду купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна з підстав ст. 220 частини 2 ЦК України - у зв'язку з ухиленням від нотаріального посвідчення, та визнати за ним право власності на будівлю складу( а.с.12-13).

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю (на схематичному плані позначено літ. А), загальною площею 588,8 кв.м, з підпірними стійками (на плані позначено № 1-6), розташовані на земельній ділянці площею 788 кв. м. по АДРЕСА_1 що належала СБК Надія с. Борсуки Балтського району Одеської області (а. с. 22-23).

21.01.2019 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на оскарження рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року, скасувати його з ухваленням нового рішення про відмову в заявлених вимогах .

В обґрунтування причин допуску до суду апеляційної інстанції прокурор послався на порушення інтересів держави, які полягають в тому, що за відсутності законних підстав набуття права власності на самочинно побудований об'єкт в судовому порядку, суд першої інстанції, порушивши, встановлений державою порядок отримання у власність майна, передав позивачу право користування земельною ділянкою площею 788 кв. м., власником якої є Балтська міська рада без її згоди.

Балтській міській раді стало відомо про зазначене рішення суду в грудні 2018 року, яка на запит прокурора відповіла, що на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю площею 588,8 кв. м., що розташована на земельній ділянці площею 788 кв. м.

Питання про передачу у власність або користування земельної ділянки в Балтській міській раді Одеської області не розглядалось, рішення про розробку технічної документації і проекту відведення земельної ділянки не приймалось.

Розглядаючи питання щодо допуску прокурора до суду апеляційної інстанції в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського Суду з прав людини та національного законодавства, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський Суд застосовує такі ж вимоги верховенства права і норми Конвенції до тих справ, де прокурори діють поза сферою кримінального права.

При цьому основоположними є вимоги ст.6 Конвенції:

- право на справедливий судовий розгляд незалежним та безстороннім судом ;

- право на змагальність процесу;

- право на рівність сторін;

-право на доступ до суду з урахуванням правової визначеності, що є невід'ємним принципом положень ст.6 Конвенції, із якої випливає ряд важливих положень, що визначають роль прокурора при розгляді справ, які не відносяться до сфери кримінального права.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях посилається на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованої на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав, про що зазначено в пункті 38 у справі Менчинська проти Росії № 42454/02,15.01.2009 року.

Принцип рівності процесуальних можливостей сторін в судовому провадженні є одним із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду за змістом положень пункту 1 ст.6 Конвенції. Ця концепція потребує справедливого балансу між сторонами в справі , при цьому, що кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять сторону в суттєво невигідне положення у порівнянні з її процесуальним опонентом.

Прокурор, присутній в судовому процесі, по суті виступає або союзником , або противником сторін. І, навіть візуально, його виступ в суді дозволяє підсилити позицію тієї чи іншої сторони. А це може викликати відчуття нерівності у іншої сторони незалежно від форми такої участі прокурора (активного чи пасивного), що буде вважатися порушенням положень пункту 1 статті 6 Конвенції ( див. справа F.W. проти Франції рішення від 31.03.2005,заява 61517/00, пункт 27; цитується по Огляду судової практики Європейського суду з прав людини: роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права; перелік та зміст рішень - а.с.35, Рада Європи 2011 ).

Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін у справі Бацаніна проти Росії в пункті 27, Європейський Суд з прав людини визначив, що підтримка прокуратурою одної із сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, для захисту інтересів вразливих людей, які, ймовірно, не в змозі самі захистити свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян або в тих випадках, коли може бути ідентифікована власність або інтереси держави потребують захисту (рішення у справі Бацаніна проти Росії № 8927/02 від 26 травня 2009 року).

Відповідно до п. 3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За правилами частини 3 ( абзац перший ) ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави:

-у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також

- у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

В даному випадку, спірна нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада в особі Балтської міської ради Одеської області.

Дізнавшись з листа прокурора, у грудні 2018 року, про постановлення судом першої інстанції рішення від 31 липня 2018 року щодо визнання права власності на самочинну будівлю та передання ОСОБА_2 у користування земельної ділянки площею 788 кв. м., без згоди її власника - територіальної громади, Балтська міська рада ухилилась від захисту її прав і інтересів.

Усвідомлена, пасивна поведінка Балтської міської ради, яка має відповідні повноваження для захисту інтересів територіальної громади, і, яка ухилилась від їх захисту, є підставою для допуску прокурора до суду апеляційної інстанції відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з метою захисту інтересів держави. Допуск прокурора до суду, у даному випадку, є виправданим та здійснений прокурором у межах дискреційних повноважень, наданих прокурору для оскарження судового рішення за правилами ст. 358 ч.2 ЦПК України.

Форма і зміст апеляційної скарги відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

З підстав ч. 1 ст. 359 ЦПК України апеляційне провадження за скаргою прокурора підлягає відкриттю.

Керуючись ст.ст. 352,354, 356 359, 360, 361 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області про поновлення строку - задовольнити.

Поновити заступнику прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області строк на апеляційне оскарження рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 31.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до СБК Надія про визнання права власності на нежитлову будівлю.

Копію ухвали апеляційного суду, копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи та визначити строк тривалістю 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додається.

Згідно ч.4 ст.360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно ст. 212 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Л.А.Гірняк