Ухвала

від 18.07.2018 по справі 522/18531/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1174/18

Номер справи місцевого суду: 522/18531/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

підозрюваного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянувши апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2018 року, якою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянина України, директора ТОВ «Інвестиційно - Будівельна Компанія «Єкотехстрой», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваногоу вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ,-

встановив:

Оскарженою ухвалою у задоволенні клопотання т.в.о. начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.

Застосовано до підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу виглядідомашнього арештув періодчасу із23години до 07 години ранку щодоби в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 серпня 2018 року включно.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2018 року скасувати повністю. Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 . Визначити підозрюваному ОСОБА_10 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 528600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень. Прокурор посилається на те, що ухвалюючи рішення про відмову у застосуванні до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд правильно врахував, що на теперішній час наявні ризики перешкоджання кримінальному провадженню шляхом знищення документів чи впливу на свідків. Також, слідчий суддя погодився з тим, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні підтверджується обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. Однак, при обґрунтуванні рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом вказано на те, що прокурором не доведено обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України щодо підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та не враховано особу підозрюваного. Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_10 будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю, зазначив недостовірні дані в офіційних документах. Тобто, слідчим суддею не було прийнято до уваги наслідки вчинення інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, а саме те, що фактично виконання капітального ремонту КУ «Великомихайлівська центральна районна лікарня» не відбулося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ч.1 ст.405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції та з урахуванням особливостей, передбачених главою 31.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зважив вагомість доказів, долучених до матеріалів судового провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя в ухвалі вірно зазначив, що слідчий у клопотанні та доданих матеріалах не навів доказів наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а прокурор в судовому засіданні не довів, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст.178 КПК України врахував ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 злочину, а також те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а будь-які дані про порушення підозрюваним покладених на нього обов`язків - відсутні.

При цьому, апеляційний суд вважає обґрунтованими посилання слідчого судді на те, що сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , не може бути підставою для застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу.

Розглядаючи скаргу в заявлених прокурором межах, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя не мотивував належним чином, які саме обставини не довів прокурор, оскільки ці доводи спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.

Апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя перевірив усі передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, повно, всебічно і об`єктивно з`ясував обставини, що мають значення для прийняття вірного рішення за клопотанням слідчого та правильно прийшов до висновку про необхідність обрання більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту, який на твердження апеляційного суду є належним та достатнім для запобігання існуючого ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Інших доказів на підтвердження обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що було заявлено слідчим у клопотанні, прокурор апеляційному суду не надав.

Разом з тим, при апеляційному розгляді, будь-яких порушень норм КПК України, які могли б слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді - не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та постановлене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2018 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3