Рішення

від 27.07.2018 по справі 821/1074/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1074/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю:

представника позивачу - Горбунової К.О.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення № 0078321205 від 11.12.2017 року,

встановив:

Селянське (фермерське) господарство "ЛАН-К" (далі - позивач, СФГ ЛАН-К ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС) у якому просило:

- визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо нарахування Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" пені в сумі 326 701,62 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код платежу -18010600;

- скасувати пеню в сумі 326 701,62 грн., неправомірно нараховану Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі платнику податків - Селянському (фермерському) господарству "ЛАН-К" за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код платежу - 18010600;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі привести у відповідність облікові дані операцій (показників) інтегрованої картки платника - Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К", шляхом списання (виключення/скасування) з інтегрованої картки платника пені в сумі 326 701,62 грн.;

- визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу від 12 січня 2018 року за №219-17 .

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

22 листопада 2017 року Головним управління ДФС у Херсонській області складено акт №15/21-22-12-05/32021744 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Селянського (Фермерського) господарства ЛАН-К з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Олешківського району за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення СФГ ЛАН-К вимог п. 288.1, п. 288.3, п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме, - платником занижено об'єкт оподаткування та розмір податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку у періоді з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За наслідком розгляду висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 року за № 0078321205, відповідно до якого Позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати в сумі 466779,67грн., а також застосовано штрафні санкції в сумі 116694,92грн.

Не погоджуючись з наведеним вище актом індивідуальної дії, позивачем на підставі статей 55, 56 Податкового кодексу України, направлено скаргу до Державної фіскальної служби України про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Проте, не дивлячись на те, що грошові зобов'язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні, яке своєчасно оскаржено до ДФС України, є неузгодженими, відтак, не є податковим боргом, відповідачем направлено на адресу позивача податкову вимогу від 12 січня 2018 року за № 219-17.

Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 6 березня 2018 року за № 8099/6/99/99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 року за № 0078321205 залишено без змін, отримано позивачем 12 березня 2018 року, а відтак, 12 березня 2018 року є днем закінчення процедури адміністративного оскарження та днем узгодження грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466779,67грн. (основний платіж) та в сумі 116694,92грн. (штрафна санкція).

Таким чином, сума грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 11.12.2017 року за № 0078321205, є узгодженою та набула статусу податкового боргу лише 12 березня 2018 року, відповідно, прийняття податкової вимоги, за відсутності податкового боргу у платника податків, на думку позивача, є протиправним, а такий акт індивідуальної дії є неправомірним та підлягає скасуванню.

20 квітня 2018 року позивачем сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання (основний платіж та штрафні санкції) в сумі 583 474,59грн., яке визначено у податковому повідомленні-рішенні.

Самостійно розрахувавши суму пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, 17 травня 2018 року позивачем сплачено пеню в сумі 35 670,30грн.

Проте, з витягу з електронного кабінету платника податків - позивача, йому стало відомо, що сума пені, яка нарахована позивачу, станом на 25 квітня 2018 року становить 362 371,92грн.

СФГ ЛАН-К вважає дії відповідача щодо розрахунку та нарахування пені неправомірними, виходячи з наступного.

Позивач, керуючись положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті Податкового кодексу України, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та підпункту 2 пункту 1 Розділу 7 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вказує, що нарахування пені мало розпочатися з 26 грудня 2017 року, тобто з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні та закінчитися 20 квітня 2018 року (датою погашення податкового боргу - суми узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні), кількість днів за які мала бути нарахована пеня - 116.

СФГ ЛАН-К зазначає, що сума пені, яка підлягала сплаті підприємством, мала скласти 35 670,30 грн., а не 362 371,92 грн. як нараховано відповідачем.

Таким чином, сума пені, яку позивач вважає нарахованою неправомірно, становить 326 701,62грн. Враховуючи викладене, позивач вбачає протиправною податкову вимогу №219-17 від 12.01.2018 року.

Ухвалою від 06.06.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 26.06.2018 року.

Також разом з позовом подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вчиняти дії щодо спрямування (зарахування) щомісячних податкових зобов'язань (поточних платежів) СФГ "ЛАН-К" з орендної плати за землю в рахунок погашення пені, яка нарахована внаслідок погашення грошових зобов'язань в сумі 583 474,59 грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні від 11.12.2017 року за №0078321205, до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року в задоволені зазначеного клопотання відмовлено.

21.06.2018 року відповідачем подано до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що позивач заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в задоволені позову з наступних підстав.

Так, ГУ ДФС зазначає, що податкова вимога від 12.01.2018 року №219-17 є відкликаною 26.01.2018 року.

Щодо суми нарахованої пені відповідач констатує положення ст. 129 ПК України та зазначає, що нарахування пені на підставі глави 12 ПК України відбувається автоматично.

На підставі зазначеного просить суд відмовити у задоволені позову.

В судове засідання, призначене на 26.06.2018 року сторони з'явились. Розгляд справи відкладено для надання можливості відповідачу надати розрахунок нарахованої СФГ ЛАН-К суми пені за платежем "орендна плата з юридичних осіб" та для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом на позов.

Датою наступного судового розгляду визначено 26.07.2018 року.

В судове засідання на вказану дату сторони з'явились.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, з підстав викладених в позовній заяві. Також, під час судового розгляду надала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують судові витрати та про стягнення з ГУ ДФС судових витрат.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Селянське (фермерське) господарство ЛАН-К зареєстровано в якості юридичної особи 17.09.2002 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.11.2017 року старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області Тішакової Іриною Володимирівною на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонської області від 24.10.2017 №938, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 та 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Селянського (фермерського) господарства ЛАН-К з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Олешківського району за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Результати проведеної перевірки оформлені Актом від 22.11.2017 року №15/21-22-12-05/32021744, згідно висновків якого встановлено порушення норм Податкового кодексу України, зокрема, заниження позивачем об'єкту оподаткування на 6,4 га та розмір податкових зобов'язань у періоді з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 466 779,67 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 №0078321205, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" на загальну суму 583 474,59 грн., з яких: 466 779,67 грн. - за основним платежем; 116 697,92 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з висновками перевірки, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою №1/22/12 від 22.12.2017, одночасно з поданням якої, письмово повідомив контролюючий орган (повідомлення №2/22/12 від 22.12.2017 року), яким визначено суму грошового зобов'язання - Головне управління ДФС у Херсонській області про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

12.01.2018 року ГУ ДФС винесено податкову вимогу №219-17, якою СФГ ЛАН-К повідомлено, що станом на 11.01.2018 року сума податкового боргу підприємства становить 937321,32 грн., з яких 478636,83 грн. - основний платіж, 116694,92 грн. - штрафні санкції, 341989,63 грн. - пеня.

За результатами адміністративного оскарження, Державною фіскальної служби України прийнято рішення від 06.03.2018 року №8099/6/99-99-11-03-01-25, яким скарга СФГ ЛАН-К залишена без задоволення.

Сторонами визнано, а також підтверджено відомостями з розрахунку пені, наданого відповідачем на виконання вимог ухвали суду, що зазначене рішення отримано позивачем 12.03.2018 року.

20.04.2018 року згідно платіжного доручення №14, позивачем сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання (основний платіж та штрафні санкції) в сумі 583 474,59грн., яке визначено у податковому повідомленні-рішенні №0078321205 від 11.12.2017 року.

Також, 17.05.2018 року позивачем згідно платіжного доручення №29 сплачено пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 35 670,30 грн.

З позову вбачається, що добровільно сплачена позивачем сума пені обрахована ним за період в 116 днів з 26.12.2017 року по 20.04.2017 року.

Однак, згідно даних з розрахунку пені, наданого відповідачем на виконання вимог ухвали суду, а також з витягу Електронного кабінету платника ДФС, загальна сума пені нарахована підприємству станом на 25.04.2018 року (дата нарахування пені згідно облікової картки позивача) становить 362 371,92грн.

При цьому судом встановлено, що позивач погодився з правомірністю нарахування йому пені на суму 35 670,30 грн. за період з 26.12.2017 по 20.04.2018 року.

Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування пені на суму 326 701,62 грн. незаконними, просить скасувати пеню в частині зазначеної суми, зобов'язати ГУ ДФС привести у відповідність дані облікової картки платника податків, а також на підставі зазначеного просить визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу №219-17 від 12.01.2018 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позовних вимог СФГ ЛАН-К щодо визнання неправомірною та скасування податкової вимоги №219-17 від 12.01.2018 року, суд зазначає, що згідно відзиву ГУ ДФС зазначена податкова вимога вважається відкликаною. Відповідне вбачається з ІКП позивача по КБК 18010600, оскільки внаслідок оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.12.2017 року №0078321205 в адміністративному порядку, станом на 26.01.2018 року обліковується переплата у сумі 36 202,74 грн. Отже й податкова вимога №219-17 від 12.01.2018 року, яка датується більш ранньою датою, вважається відкликаною.

Згідно положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з наведеного, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає порушене право позивача.

Судом встановлено, а відповідачем визнано той факт, що оскаржена податкова вимога №219-17 від 12.01.2018 року є відкликаною, а тому суд дійшов висновку, що, наразі, у позивача відсутнє порушене право, яке підлягає захисту в судовому порядку. Отже, позовні вимоги, в частині визнання неправомірною та скасування податкової вимоги №219-17 від 12.01.2018 року задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи, а саме, наданого податковим органом розрахунку пені, судом встановлено, що підставою для нарахування пені в розмірі 362 371,92 грн. стала, на думку контролюючого органу, несвоєчасна сплата позивачем грошових зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб за період, починаючи з 02.03.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 1082 дні), 30.03.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 1054 дні), 30.04.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 1023 дні), 30.05.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 993 дні), 30.06.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 962 дні), 30.07.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 932 дні), 30.08.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 901 дні) , 30.09.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 870 дні), 30.10.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,30 грн., строк 840 дні), 30.11.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,31 грн., строк 809 дні), 30.12.2015 року (сума заниженого зобов'язання 38898,31 грн., строк 779 дні) , 30.01.2016 року (сума заниженого зобов'язання 38898,35 грн., строк 748 днів) .

При цьому, податковий орган, ані в відзиві на позов, ані під час судового розгляду справи не зміг пояснити, чому сума пені почала нараховуватись саме з 02.03.2015 року.

З наданої суду облікової картки платника податків за 2017-2018 роки вбачається, що станом на початок 2017 року у позивача рахується переплата у сумі 30 334,85 грн.

Жодної згадки про наявність у позивача пені до 09.01.2018 року в обліковій картці платника податків не міститься.

Лише 25.04.2018 року згідно даних облікової картки відбулось нарахування зазначеної податковим органом в розрахунку суми пені у 362 371,92 грн.

З наведеного вбачається, що відповідне нарахування було здійснено відповідачем після проведеної ним перевірки СФГ ЛАН-К , проте за період, що передує відповідній перевірці.

Таким чином, відповідач, виявивши під час документальної перевірки підприємства - позивача, оформленої актом №15/21-22-12-05/32021744, порушення вимог податкового законодавства, окрім того, що здійснив донарахування суми податкового зобов'язання СФГ ЛАН-К та суми штрафних санкцій, ще й фактично включив донараховані суми зобов'язань до розрахунку пені, розпочавши відповідні нарахування з періоду, у якому донараховані суми мали б бути зазначені позивачем.

Вказані дії податкового органу суд вважає протиправними в силу наступного.

Суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Також, положеннями пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено, зокрема, факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 ст. 58 ПК України).

З викладеного слід дійти висновку, що базою для нарахування пені є сума грошових зобов'язань. З матеріалів справи вбачається, що, в даному конкретному випадку, сума грошових зобов'язань була визначена податковим органом самостійно за результатами перевірки позивача та внаслідок заниження ним суми податкових зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб та відображена в податковому повідомленні-рішенні.

Отже, об'єктом для нарахування пені, в даному випадку, є сума грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки та зазначена ним в податковому повідомленні-рішенні №0078321205 від 11.12.2017 року.

Щодо періоду, за який має бути нарахована пеня, суд зазначає наступне.

Так, з аналізу ситуації, що склалася, вбачається, що позивач погодився з правомірністю нарахування йому пені на суму 35 670,30 грн. за період з 26.12.2017 по 20.04.2018 року.

Спірним залишається період нарахованої пені з 02.03.2015 року по 26.12.2017 року. Щодо зазначеного суд наводить наступне.

Як вже було зазначено судом, об'єктом для нарахування пені в зазначених спірних правовідносинах є грошове зобов'язання, визначене податковим органом в податковому повідомлені-рішенні №0078321205 від 11.12.2017 року.

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України передбачено, що нарахування пені, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. (п.56.1 ст. 56 ПК України)

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (п.56.15 ст. 56 ПК України).

Нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп.129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).

Узагальнюючи викладене та враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №0078321205 від 11.12.2017 року, отримано СФГ ЛАН-К 12.03.2018 року, суд дійшов висновку, що в даному випадку граничний строк сплати позивачем податкового зобов'язання, визначеного в зазначеному податковому повідомленні-рішенні є 25.04.2018 року.

Отже, нарахування пені на суму грошового зобов'язання, визначеному податковим повідомленням-рішенням №0078321205 від 11.12.2017 року повинно було розпочатись лише 26.04.2018 року, як вірно визначено позивачем по справі.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що в супереч вимог пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочато контролюючим органом з 02.03.2015.

Враховуючи, що позивач виконав свій обов'язок щодо сплати пені на суму 35 670,30 грн. за період з 26.12.2017 по 20.04.2018 року, а правильність розрахунку, з якого він виходив відповідачем не заперечується ані в відзиві на позов, ані під час судового розгляду, суд вважає, що сума пені за платежем орендна плата з юридичних осіб , яка нарахована протиправно, має обраховуватись шляхом віднімання від загальної суми пені нарахованої контролюючим органом (за період з 02.03.2015 по 25.04.2018 року) - 362371,92 грн. суми пені нарахованої за вірно визначений період часу (з 26.12.2017 року по 20.04.2018), визнаної позивачем - 35 670,30 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано та протиправно нарахована позивачу сума пені в розмірі 326 701,62 грн.(362 371,92 грн. - 35 670,30 грн.), за період з 02.03.2015 по 25.04.2018 року.

Стосовно позовних вимог про скасування пені в розмірі 326 701,62 грн., нарахованої відповідачем за платежем орендна плата з юридичних осіб , суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою пеня є видом юридичної відповідальності, яка застосовується до платників податків за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань, та нараховується на основну суму грошового зобов'язання, яка визначається платником податку та/або контролюючим органом.

При цьому нарахування пені та зменшення її розміру здійснюється контролюючим органом в Інтегрованій картці платника податків, у відповідності до вимог Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Тобто, в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування сум нарахованої пені, при цьому жодних окремих рішень контролюючим органом (як наприклад податкове повідомлення - рішення) контролюючим органом не приймається.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування сум нарахованої пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податку позивача шляхом виключення з неї пені в розмірі 326 701,62 грн. нарахованої за платежем орендна плата з юридичних осіб за період з 02.03.2015 по 26.12.2017 року.

Частина 2 статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами факту правомірності нарахування позивачу пені за платежем орендна плата з юридичних осіб за період часу з 02.03.2015 року по 26.12.2017 року на загальну суму 326 701,62 грн.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума пені за платежем орендна плата з юридичних осіб за період часу з 02.03.2015 року по 26.12.2017 року на загальну суму 326 701,62 грн. нарахована податковим органом протиправно, а отже підлягає виключенню з інтегрованої картки платника.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 10186,35 грн. (платіжне доручення №32 від 04.06.2018 року) та заявлено 4 позовні вимоги, одна з яких має майновий характер (судовий збір 4900,52 грн.) та 3 вимоги немайнового характеру (вартістю 1762 грн. кожна).

За результатом судового розгляду дві позовні вимоги судом задоволена, серед них й вимога майнового характеру. У задоволені двох вимог немайнового характеру - відмовлено.

Таким чином сума судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви, яка підлягає стягненню з відповідача складає 6662,52 грн.

Вимоги позивача, щодо включення до суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами судового збору за подачу заяви про забезпечення позову та клопотання про витребування судового збору суд вважає необґрунтованими, оскільки у задоволені клопотання СФГ ЛАН-К про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено, а клопотання про витребування доказів не потребує сплати судового збору за нього (платним є подача заява про забезпечення доказів).

Також приписами ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи слідує, що 18.05.2018 р. між СФГ ЛАН-К та адвокатським об'єднанням "ЮС ЕКВІТАС" укладено договір № 18-05/18 про надання правничої допомоги, відповідно до якого предметом договору є правнича допомога СФГ ЛАН-К .

Так, згідно умов договору адвокатське об'єднання, окрім іншого, представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в адміністративних судах, складає позовні заяви, відзиви, заперечення та інші процесуальні документи, надає юридичні консультації, а також інші види правничої допомоги.

На підтвердження наданих послуг, позивачем надано акт прийому-передачі (наданих послуг) від 18.05.2018 р., в якому зазначено, які саме послуги надано адвокатом та їх вартість.

Участь адвоката позивача Горбунової К.О. у судових засіданнях підтверджується протоколами судових засідань за 26.06.2018 року та 26.07.2018 року.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн., з яких 1000 грн.(2 години *500,00 грн.) - надання юридичної консультації позивачу, збір доказів для складення позовної заяви -500 грн. (1 година*500 грн.), правовий аналіз для подання позовної заяви (500,00 грн. * 2 години) - 1000 грн., складення та направлення до суду даної позовної заяви (11 годин * 500 грн.), складення та направлення до Херсонського окружного адміністративного суду заяви про забезпечення позову (1 година*500 грн.), складення та направлення до Херсонського окружного адміністративного суду клопотання про витребування доказів (1 година*500 грн.), складення та направлення до Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги (2 години * 500 грн.) - 1000 грн., участь у судових засіданнях -2000 грн. (незалежно від кількості) - представництво інтересів у суді першої інстанції, пов'язані з розглядом даної справи, є співмірними із складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим на надання послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, оскільки жодних доказів зворотного матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано доказів не співмірності розміру витрат на правничу допомогу.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що судом задоволено половину позовних вимог (2 вимоги з чотирьох), суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. (1/2 від загальної суми в 12 000 грн.)

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державновної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Код ЄДРПОУ: 39394259, адреса: 73026, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область) щодо нарахування Селянському (фермерському) господарству "ЛАН-К" (74800, вул. Олеся Гончара, 2-а, м. Каховка, Херсонська область) пені за період з 02.03.2015 року по 26.12.2017 року в сумі 326 701,62 грн. за платежом "орендна плата з юридичних осіб", код платежу -18010600.

Зобов'язати Головне управління Державновної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Код ЄДРПОУ: 39394259, адреса: 73026, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область) привести у відповідність облікові дані операцій (показників) інтегрованої картки платника податків - Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К"(74800, вул. Олеся Гончара, 2-а, м. Каховка, Херсонська область), шляхом виключення з інтегрованої картки платника пені в сумі 326 701,62 грн. нарахованої за платежом "орендна плата з юридичних осіб" за період з 02.03.2015 року по 26.12.2017 року.

Стягнути з Головного управління Державновної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Код ЄДРПОУ: 39394259, адреса: 73026, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" (74800, вул. Олеся Гончара, 2-а, м. Каховка, Херсонська область) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 35 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 липня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8.3.13