Рішення

від 18.07.2018 по справі 922/1147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1147/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Приватного підприємства фірма "Аврора-Сервіс+", м.Харків про стягнення 35 271,32грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №08-11/3954/2-17 від 28.12.2017

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства фірма "Аврора-Сервіс+" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 35271,32грн. недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по вул.Плеханівській, 114 у м.Харкові площею 0,0365га.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок ухилення відповідача від обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати за землю Харківська міська рада, починаючи з дати отримання такої угоди і до набрання рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2016 у справі №922/1270/16 законної сили, недоотримала до місцевого бюджету дохід за користування вищевказаною земельною ділянкою комунальної власності в розмірі 35271,32грн. за період з 17.08.2015 по 18.07.2016.

29 травня 2018 року у підготовчому засіданні представники позивача заявили клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

У підготовчому засіданні 29.05.2018 суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, оскільки позивачем всупереч статті 50 ГПК України не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ГУ ДФС у Харківській області щодо однієї із сторін. Також у даному підготовчому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 21.06.2018.

У підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 10.07.2018.

09 липня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

У судовому засіданні 10.07.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення судового засідання на 18.07.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2018 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення, які свідчать про вручення відповідачу ухвал про призначення засідань на 21.06.2018 та 10.07.2018. Крім того, 09.07.2018 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи. Отже, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в господарському суді Харківської області, однак не забезпечив явку уповноваженого представника та не надав відзиву на позов.

Згідно статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 27.04.2005 №78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" відповідачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0365га по вул.Плеханівській, 114 у м.Харкові для будівництва автомийки з адміністративними приміщеннями до 01.09.2007 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту до 01.09.2030.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі від 11.01.2006, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за №440667100001.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 283408 грн.

Згідно з пунктами 9, 10 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку на період експлуатації з 01.09.2007 становить 1104,38грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається у тому числі "в інших випадках, передбачених законом".

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради віл 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2.3 рішення).

На виконання вищевказаних рішень Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено та направлено 17.07.2015 на адресу відповідача додаткову угоду до договору оренди землі від 11.01.2006 за №440667100001 разом із листом-пропозицією №3950/0/225-15 від 03.06.2015.

Відповідач отримав проект додаткової угоди 27.07.2015, однак не надав відповідь у встановлений термін, додаткову угоду не підписав, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом про внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2006, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2016 у справі №922/1270/16 позов Харківської міської ради задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 11.01.2006 за №440667100001, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Плеханівській, 114 у м.Харкові площею 0,0365га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул.Плеханівській, 114 у м.Харкові площею 0,0365га згідно з розрахунком від 24.03.2015 №742/15 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 51178,38грн., або в місяць - 4264,87грн.

Рішення від 30.06.2016 у справі №922/1270/16 відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 19.07.2016.

Звертаючись до господарського суду Харківської області у даній справі, позивач зазначає, що починаючи з 16.08.2015 (дата спливу 20-ти денного строку, протягом якого відповідач повинен був надати відповідь щодо змін до договору) по 18.07.2016 (дата, що передує дню набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2015 справі № 922/1270/16) Харківська міська рада недоотримувала дохід за користування відповідачем вищевказаною земельною ділянкою в загальному розмірі 35271,32грн.

Розмір недоотриманого доходу за період з 16.08.2015 по 18.07.2016, який позивач просить стягнути з відповідача, визначено ним як різницю між розміром орендної плати згідно нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013 (59341,18грн.) та фактично сплаченою відповідачем орендною платою (24069,86грн.)

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вищезазначеної статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 3-72 гс12.

З огляду на наведене, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач вказує, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати Харківська міська рада недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Як встановлено судом, відповідач отримав від позивача лист-пропозицію №3950/0/225-15 від 03.06.2015 разом із проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 11.01.2006, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак відповідач відповіді на даний лист-пропозицію не надав та запропоновану позивачем додаткову угоду не підписав.

Суд зауважує, що в даному випадку дії відповідача щодо непідписання запропонованого позивачем проекту додаткової угоди не можна вважати неправомірними, оскільки чинне законодавство не зобов'язує його до безумовного погодження запропонованих змін до договору оренди землі, а також не передбачає обов'язку надіслати відповідь на таку пропозицію.

Так, згідно частин 2-3 статті 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Укладений сторонами договір оренди землі від 11.01.2006 також не містить обов'язку відповідача щодо безумовного підписання додаткової угоди щодо внесення змін до договору.

Більш того, пунктом 36 договору оренди землі від 11.01.2006 сторони прямо передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У випадку недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Також, слід зауважити, що частиною 4 статті 188 ГК України прямо передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Рішенням від 30.06.2016 у справі №922/1270/16 не встановленого іншого строку, а тому додаткова угода до договору оренди землі від 11.01.2006 є укладеною саме з дня набрання цим рішенням законно сили, тобто з 19.07.2016.

Таким чином, саме з цієї дати набули чинності зміни до договору щодо сплати орендної плати у підвищеному розмірі, з урахуванням нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно, лише з 19.07.2016 у позивача виникло право вимагати, а у відповідача - обов'язок сплачувати орендну плату у зміненому розмірі.

До цього моменту сторони зобов'язані були керуватися положеннями договору оренди землі в чинній на той час редакції, оскільки статтями 526 та 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені позивачем у позові норми Податкового кодексу України та інших законодавчих актів також прямо не зобов'язують орендаря земельної ділянки самостійно, до внесення відповідних змін до договору оренди землі, здійснювати перегляд розміру орендної плати та здійснювати платежі з урахуванням збільшення розміру нормативної грошової оцінки земель, що періодично затверджується органами місцевого самоврядування.

Зі змісту норми частини 1 статті 224 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин повинен відшкодувати завдані збитки лише у випадку порушення ним господарського зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Однак, як зазначалося вище, відповідачем не було порушено ані господарське зобов'язання (умови договору від 11.01.2006), ані установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності (вказані позивачем у позові норми законодавства).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач за період часу з 16.08.2015 по 18.07.2016 правомірно керувався умовами чинного договору щодо розміру орендної плати, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків (неодержаного прибутку, втраченої вигоди).

Таким чином, оскільки позивачем не доведено наявності в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та вважає за необхідне в позові відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_2