Рішення

від 30.09.2011 по справі 2-576/11

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-576/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" вересня 2011 р. . м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сади Бердянська до ОСОБА_3, приватного підприємства Войников и Ко , третя особа -управління Держкомзему в м. Бердянську Запорізької області про зобов'язання переукласти договір оренди землі, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, визнання дій неправомірними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання внести зміни до державного реєстру земель, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Сади Бердянська про припинення дії, яка порушує право власності, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року ТОВ Сади Бердянська звернулося до суду з позовом, який уточнили 25.05.2011р. ( а.с.83-84) і 05.09.2011р. ( а.с.118- 120) до ОСОБА_3, ПП Войніков і Ко , третя особа: управління Держкомзему в м. Бердянську Запорізької області, в якому просили зобов'язати ОСОБА_3 переукласти договір оренди земельної частки ( паю) після виділення його в натурі і одержання державних актів на землю на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 06.03.2004р. Також просили визнати недійсними, укладений між ОСОБА_3 і ПП Войніков і Ко договір оренди земельної ділянки, виділеної під рільництво, та акт приймання -передачі земельної ділянки за цим договором, застосувати наслідки недійсності правочину, визнати неправомірними дії відповідачів, усунути перешкоди у користуванні землею та зобов'язати відповідачів повернути позивачу спірну земельну ділянку, зобов'язати управління Держкомзему в м. Бердянську внести зміни до державного реєстру земель і скасувати запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного відповідачами, зобов'язати відповідачів не чинити позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, виділеною під рільництво.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06.03.2004р. між ними та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким ОСОБА_3 передала, а вони прийняли у строкове платне користування земельну частку (пай) розміром 3,80 умовних кадастрових гектарів, яка належала відповідачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН номер 208546, виданого Бердянською міською радою 25.10.2002 року. Термін дії договору оренди земель, які передані під садівництво, виноградарство та пасовища становить 25 років, а земель під рільництво - 5 років.

02.07.2009р. ОСОБА_3 направила їм письмове повідомлення про припинення дії договору оренди землі від 06.03.2004р. у зв'язку з отриманням нею державних актів на землю.

Згодом позивач уклала договір оренди землі площею 1,6745 га, виділеної під рільництво, з ПП Войніков і Ко .

Вважають, що таки дії відповідачів є неправомірними, оскільки ТОВ Сади Бердянська має переважне право на переукладання договорів оренди землі з ОСОБА_3, що виникає на підставі перехідних положень ЗУ Про оренду землі , де вказано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше був укладений.

Вказана норма передбачає існування відносин (на момент виділення земельної ділянки у натурі) оренди земельної частки (паю) між власником земельної ділянки та іншою особою - орендарем і покликана на забезпечення стабільності вже існуючих відносин землекористування.

Таке ж було передбачено і у п. 4.4 договору оренди від 06.08.2004р. Таким чином, при виділенні ОСОБА_3 в натурі земельних ділянок, передбаченої відповідним сертифікатом - у позивача виникло переважне право на отримання їх в оренду на умовах, якими він користувався ними до їх виділення в натурі з загального масиву земельних ділянок.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши додатково, що під час розгляду справи їм стало відомо, що ОСОБА_3 10.07.2009р. уклала договір оренди землі під рільництво з ПП Войніков і Ко . Вона знала про те, що позивач був попереднім користувачем її земельних ділянок до моменту виділення їх у натурі, тому укладаючи новий договір оренди землі, відповідачами також порушене їх переважне право на отримання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3

У зв'язку з цим позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_3 переукласти договір оренди з ТОВ Сади Бердянська стосовно всіх земельних ділянок, якими вона володіє на підставі отриманих державних актів та які раніше передавалися в оренду ТОВ Сади Бердянська за договором оренди від 06.03.2004р., також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ПП Войніков і Ко щодо земельної ділянки виділеної під рільництво та акту приймання -передачі цієї земельної ділянки, застосувати наслідки недійсності такого договору, визнати дії відповідачів неправомірними, усунути їм перешкоди у користуванні землею та зобов'язати відповідачів повернути позивачу спірну земельну ділянку, зобов'язати управління Держкомзему в м. Бердянську внести зміни до державного реєстру земель і скасувати запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного відповідачами, зобов'язати відповідачів не чинити позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, виділеною під рільництво.

Відповідач ОСОБА_3 24.06.2011р. подала до суду зустрічний позов, в якому просила зобов'язати ТОВ Сади Бердянська припинити володіння та користування земельними ділянками, що належать їй на праві власності на підставі державних актів на землю, зобов'язати відповідача повернути їй ці земельні ділянки. В обґрунтування позову зазначила, що 06.03.2004р. між нею та ТОВ Сади Бердянська був укладений договір оренди належної їй земельної частки (паю). 18.03.2009р. вона отримала Державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме вона є власником земельної ділянки 275 контур 24.2 загальною площею 1,6745 га (рілля), 1/45 частки від 39,576га контур №91, 1/23 частки від 14,6997 га контур 94, 1/241 частки від 25,7513 га, контур №109, які розташовані на території Бердянської міської ради Запорізької області.

Про отримання державних актів, припинення дії договору оренди землі від 06.03.2004р. та проханням не обробляти її земельні ділянки вона письмово повідомила відповідача листом від 02.07.2009р. Між тим, відповідач продовжує користуватися її земельними ділянками і не бажає повертати їх, мотивуючи тим, що він має переважне право на переукладання договору оренди землі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ТОВ Сади Бердянська не визнала, підтримавши зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 Суду пояснила, що відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. 18.03.2009р. ОСОБА_3 отримала Державні акти на право власності на земельні ділянки. І як власник земельних ділянок має право розпоряджатися ними на власний розсуд. 10.07.2009р. вона уклала договір оренди земельної ділянки під рільництво з ПП Войніков і Ко , який був зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 25.02.2010р., і не має бажання його розривати. Уклавши договір оренди земельної ділянки з ПП Войніков і Ко , ОСОБА_3 виявила свою волю, що є загальною вимогою, додержання якої є необхідною для чинності правочину. Вимога позивача щодо переукладання договору оренди земельних ділянок є безпідставною, оскільки перехідні положення Закону України Про оренду землі , на які посилається позивач, не надають позивачу такого права. Вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.07.2009р., укладеного між ОСОБА_3 та ПП Войніков і Ко є безпідставна, оскільки нічим не обґрунтовується. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивач просить визнати недійсним договір оренди, але не надає жодного доказу та нормативного обґрунтування щодо недійсності договору. А твердження позивача про те, що відповідач-2 укладаючи договір оренди землі з ОСОБА_3 повинен був вимагати від нього письмової відмови з боку позивача від переважного права на оренду земельних ділянок відповідача-1, помилкові та необґрунтовані, оскільки жоден законодавчий акт України не передбачає вимагання письмової відмови від переважного права на оренду земельних ділянок.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Сади Бердянська задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2004р. між позивачем ТОВ Сади Бердянська та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ТОВ Сади Бердянська прийняв у строкове платне користування земельну частку (пай) розміром 3,80 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН номер 208546, виданого Бердянською міською радою 25 жовтня 2002 року, що підтверджується копією договору оренди земельної частки(паю) від 06.03.2004р. ( а.с.9-11).

18 березня 2009 року ОСОБА_3 замість сертифікату на право на земельну частку(пай) отримала наступні державні акти на право власності на земельну ділянку:

• Серія ЯА № 929120 щодо земельної ділянки площею 1,6745га;

• Серія ЯГ №087201 щодо 1/23 частку від земельної ділянки площею 14,6997га;

• Серія ЯГ №085247 щодо 1/241 частки від земельної ділянки площею 25,7513 га;

• Серія ЯА№928901 щодо 1/45 частки від земельної ділянки площею 39,5760 га.,

які розташовані на території Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку ( а.с. 37-40).

10.07.2009р. ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,6745га під рільництво з ПП Войніков і Ко , який був зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 25.02.2010р. (а.с.43-44).

Відповідно до п.17 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права власності на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З огляду на зазначене, з часу отримання відповідачем ОСОБА_3 державних актів на право приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто, змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди земельної частки (паю) вважається припиненим.

Положення п.8 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю) передбачають право на переукладання договору оренди і не можуть бути примусом для власника земельної ділянки, враховуючи при цьому положення ст. 6, ч.3 ст.203, ст.ст. 316,317,319,321,651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 16.04.2004 року № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року звернув увагу судів на таке : „Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

На час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки попередній договір оренди земельної частки (паю) був припинений у зв'язку з отриманням державних актів про право власності на земельні ділянки.

Посилення позивача на вимоги п.8 розділу Х ЗК України та розділу 1Х ЗУ „Про оренду землі» щодо переважного права на переукладення договору оренди, є безпідставними, оскільки законодавцем до цього часу не вирішено питання щодо реалізації цих вимог закону та наслідків його порушення.

Згідно п.8 розділу Х ЗК України переважне право на оренду земельних ділянок у громадян, що отримали замість сертифікатів державні акти, передбачено для тих сільськогосподарських підприємств, які сприяли отриманню державних актів орендодавцеві, зокрема, замовили землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) в натурі ( на місцевості), та оплатили виконання таких робіт.

Позивач не надав будь-яких доказів, що сприяли видачі державних актів ОСОБА_3, а тому не довів свого переважного права на оренду земельної ділянки, яка належить відповідачці.

Волевиявлення власника земельної ділянки щодо наміру переукласти договір оренди з позивачем змінилось, оскільки умови договору, запропоновані іншим орендарем, на які погодився власник, були кращими за умови, які були передбачені припиненим договором і в подальшому запропоновані позивачем.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316,317,319, 373 ЦК України власник самостійно, на свій розсуд обирає контрагента за договором та визначає умови договору з ним.

За таких обставин вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача переукласти договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, а також вимоги щодо визнання недійсним укладеного позивачем з ПП Войніков і Ко договору оренди землі і акту приймання -передачі землі, застосування наслідків недійсності правочину, визнання неправомірними дії відповідачів, усунення перешкод у користуванні землею та зобов'язання відповідачів повернути позивачу спірну земельну ділянку, зобов'язання управління Держкомзему в м. Бердянську внести зміни до державного реєстру земель і скасувати запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного відповідачами, зобов'язання відповідачів не чинити позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, виділеною під рільництво,- задоволенню не підлягають.

Таким чином, після припинення договору оренди земельної частки ( паю) від 06.03.2004р., позивач втратив правові підстави для володіння спірною земельною ділянкою та статус землекористувача, і повинен був повернути власнику зазначені земельні ділянки.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 щодо припинення користування та повернення земельних ділянок необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути, понесені ним судові витрати: судовий збір 8,50 грн., витрати ІТЗ - 37,00 грн., в загальній сумі 45,50 грн.

Керуючись ст.ст. 10,15,60, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 6, 203, 215, 316, 317, 319, 321, 391,651 ЦК України, п.п.8, 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України, розділом IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 125, 126 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Сади Бердянська відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати товариства з обмеженою відповідальністю Сади Бердянська припинити використовувати та повернути ОСОБА_3 належні їй на праві спільної часткової власності земельні ділянки:

-1/45 частку від 39,576 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур №91, кадастровий номер 2310400000:04:007:0037 (Державний акт ЯА№928901 від 18.03.2009р.);

-1/23 частку від 14,6997га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур №94, кадастровий номер 2310400000:05:008:0003 ( Державний акт ЯГ№087201 від 18.03.2009р.);

- 1/241 частку від 25,7513 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур №109, кадастровий номер 2310400000:05:003:0004 (Державний акт ЯГ№085427).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сади Бердянська на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 45 гривен 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення, - протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя: ОСОБА_4