Постанова

від 31.07.2018 по справі 818/1883/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №818/1883/17

адміністративне провадження №К/9901/51851/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у складі судді Кравченка Є.Д. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у складі суддів Жигилія С.П., Спаскіна О.А., Перцової Т.С. у справі №818/1883/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

01 грудня 2017 року Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 серпня 2017 року № 0003001407, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 284844 грн. та №000301407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на 83489 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 20872 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

24 грудня 2017 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, частково задоволений позов Товариства, внаслідок чого визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу № від 22 серпня 2017 року № 0003001407 та №0003014707, стягнуто на користь позивача судові витрати та частково відшкодовані витрати на правничу допомогу, у задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій висновувалися на правомірному формуванні позивачем податкового кредиту у грудні 2016 року за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю Артмакс-2010 (далі - контрагент позивача).

23 травня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норми процесуального права, а саме положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпунктів 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 9, статті 242, частини першої, частини другої статті 244, статті 242, частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства, щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а також щодо визнання розміру витрат на оплату послуг адвоката спів мірними, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні заявленого у справі адміністративного позову у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно фактичних обставин справи, незгодою з оцінкою їх судами попередніх інстанцій. Жодного аргументу щодо розподілу судових витрат та встановленої судами суми правової допомоги (їх співмірності) касаційною скаргою не наведено.

26 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 05 червня 2018 року та витребувано справу №818/1883/17 із Сумського окружного адміністративного суду.

10 липня 2018 року справа №818/1883/17 надійшла до Верховного Суду.

16 липня 2018 року позивачем наданий до Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

У відзиві Товариством заявлені клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, а також про стягнення судових витрат у зв'язку з розглядом справи у Касаційному адміністративному суді (на правову допомогу), які не підлягають задоволенню з огляду на проведення попереднього судового засідання, яке за правилами статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється без повідомлення учасників справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 220434, перебуває на податковому обліку податкового органу з 04 квітня 1994 року, є платником податку на додану вартість з 14 липня 1997 року.

У липні 2017 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю Артмакс-2010 за грудня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 28 липня 2017 року №1369/18-28-14-07/220434/129 (далі - акт перевірки).

22 серпня 2017 року керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3, статті 54 та пунктом статті 58.1 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0003001407 за порушення положень підпункту а підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 284 844 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0003011407 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 83489 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20872 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів а пункту 198.2, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу першого пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Артмакс-2010 укладено та виконано договір поставки продукції в межах якого позивачем, як покупцем придбано два електродвигуна та гвинтовий блок.

Оцінюючи спірні операції, суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача продукції виробничо-технічного призначення, обставини отримання, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності встановлені під час проведення перевірки.

Посилання податкового органу на те, що контрагент позивача не є виробником поставленої продукції, окремі недоліки товарно-транспортних документів та наявність негативної інформації стосовно нього є неприйнятними з огляду на їх невідповідність процесуальними принципам належності та достатності доказів встановленим статтями 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Неприйнятним доказом щодо нереальності здійснення господарських операцій між сторонами є посилання податкового органу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року у справі № 757/15577/16-к, якою в межах кримінального провадження призначена перевірка Фірми ДІМєрус Інженерінг за період з 01 січня 2013 року по 04 квітня 2016 року, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки здійснюється протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Оцінюючи докази, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав звільнення від доказування в розумінні статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки продукції позивачу, включаючи дослідження усіх провізних документів, її оприбуткування та подальшого використання, оплата.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування, виходячи з положень достатності доказів встановлених статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів, як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлені судами попередніх інстанцій, що доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) у грудні 2016 року та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №818/1883/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер