Постанова

від 31.07.2018 по справі 809/2598/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

м. Київ

справа №809/2598/14

касаційне провадження №К/9901/3481/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 (суддя Тимощук О.Л.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі № 809/2598/14 (876/9166/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елегант Авто до Івано-Франківської митниці Міндоходів про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Елегант Авто звернулось до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 № 206000003/2014/000509/2.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2014 позов задовольнив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.03.2015 залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Івано-Франківська митниця Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2014, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Івано-Франківська митниця Міндоходів посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 49, 52, 53, 54, 58 Митного кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржених рішень судами попередніх інстанцій не враховано те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Елегант Авто не надано додатково витребуваних митним органом документів, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що надало підстави для проведення перевірки числового значення заявленої митної вартість товару з подальшим її коригуванням.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2014 між позивачем та Китайською фірмою-виробником YBM (ZHEJIANG) TRADE Co., LTD укладено контракт № 08-04/14, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Елегант Авто імпортувало на територію України запасні частини до автомобілів, зокрема, гальмівні диски та гальмівні барабани в кількості 7588 шт.

При здійсненні митного оформлення товару декларантом подано до Івано-Франківської митниці Міндоходів зовнішньоекономічний контракт від 08.04.2014 № 08-04/14, специфікацію від 08.04.2014 № 1, рахунки-фактури (інвойси) від 20.05.2014 № INI140023/1 та від 20.05.2014 № INI140023/2, пакувальні листи, документи про оплату вартості товару (платіжне доручення від 17.04.2014 № 3), договори про транспортно-експедиційне обслуговування від 05.05.2014 № 10514 та від 08.01.2014 № 13018/01, рахунки-фактури від 04.07.201 № СФ-686 та від 07.07.2014 № СФ-697, банківські платіжні документи від 04.07.2014 № 127 та від 07.07.2014 № 128 (про оплату вартості транспортно-експедиційних послуг), міжнародні автотранспортні накладні від 04.07.2014 № 10741 та від 04.07.2014 № 10742, коносамент від 24.05.2014 № MSCUQQ108493, копію митної декларації країни відправлення від 20.05.2014 № 420320140030022458, довідку від 07.07.2014 № 5266 про те, що страхування товару не здійснювалось, сертифікат відповідності товару від 19.09.2013, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 24.05.2014.

Декларацією про визначення митної вартості товару Товариство з обмеженою відповідальністю Елегант Авто визначило митну вартість товару за основним методом - за ціною контракту на рівні 37492,56 дол. США.

07.07.2014 митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи (в разі їх наявності), зокрема: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника; виписку з бухгалтерської документації (калькуляцію товару) та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На цю вимогу декларантом подано до відповідача висновок від 16.07.2014 Державного підприємства Держзовнішінформ про вартісні характеристики товарів, прайс-лист (прейскурант) виробника про вартість товару від 21.03.2014, калькуляцію від виробника про ціну товару від 07.07.2014.

За результатами розгляду митної декларації від 07.07.2014 № 206050000/2014/004457 та поданих позивачем документів Івано-Франківською митницею Міндоходів складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206000003/2014/00506, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 № 206000003/2014/000509/2 з використанням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьмортранс до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова , про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивачем надано органу доходів і зборів належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, ці документи не містять розбіжностей, узгоджуються між собою та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, а тому у відповідача не було правових підстав для витребування додаткових документів у Товариства з обмеженою відповідальністю Елегант Авто .

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Івано-Франківська митниця Міндоходів під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товару та митного оформлення діяла в спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Івано-Франківської митниці Міндоходів без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 у справі № 809/2598/14 (876/9166/14) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер