Постанова

від 31.07.2018 по справі 803/1288/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №803/1288/17

адміністративне провадження №К/9901/46018/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області

на постанови Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 (суддя - Димарчук Т.М.)

та Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 (судді - Кухтей Р.В., Нос С.П., Яворський І.О.)

у справі №803/1288/17 (876/11505/17)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Консалтінг Компані

до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Консалтінг Компані (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ДФС) від 13.07.2017.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки Товариства ДФС дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 25.01.2018, позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС №0005991401 від 13 липня 2017 року про визначення Товариству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 421 053, 75 грн.;

присуджено Товариству судові витрати на суму 6 315, 81 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову. Судами не враховано, що матеріалами справи не підтверджено реальності виконання укладеного Товариством та його контрагентом договору, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку складено з порушенням вимог чинного законодавства.

У своєму відзиві Товариство вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства ДФС складено акт від 26.06.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення пощивачем вимог:

- статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 22, 23, підпункту 14.1.2 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податок на прибуток в загальній сумі 13 017 грн. та занижено податок на прибуток на 336 843 грн.

На цій підставі відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2017 року №0005991401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 421 053, 75 грн. (336 843 грн. за основним податковим зобов'язанням, 84 210, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що під час перевірки позивачем не надано доказів реальності виконання укладеного з ТОВ Кепітал-Альянс договору купівлі-продажу, а документи бухгалтерської звітності надані позивачем не відповідають вимогам чинного законодавства.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 134, 38, 139, 187 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2016 між Товариством та ТОВ Кепітал-Альянс укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність покупця товар.

Позивачем надано докази ввезення ним на митну територію України обумовленого умовами договору купівлі-продажу товару та фактичної його передачі ТОВ Кепітал-Альянс .

Цими та іншими проаналізованими судами доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та його контрагентом договору купівлі-продажу.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та частини 2 статті 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Касаційна скарга ДФС не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанови Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 та Львівського апеляційного адміністративного суду 25.01.2018- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова