Ухвала

від 02.08.2018 по справі 518/721/17

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 518/721/17

УХВАЛА

02 серпня 2018 року м.Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Желяскова Олега Олександровича, за участю секретаря - Соловйова К.В. розглянувши матеріали заяви представника позивачів про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Товариства з обмеженою відповідальністю Антейагро про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Антейагро про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації.

01 серпня 2018 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивачів про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати роботи по обробці земельних ділянок: кадастровий номер: 5120285000:01:002:0290 загальною площею 3.79 га, що належить на праві власності ОСОБА_1; кадастровий номер: 5120285000:01:002:0311, загальною площею 4.08 га, що належить на праві власності ОСОБА_2; кадастровий номер: 5120285000:01:002:0315 загальною площею 3.77 га, кадастровий номер: 120285000:01:002:0322 загальною площею 4.39 га, що належать ОСОБА_3; кадастровий номер: 5120285000:01:001:0052 загальною площею 3.74 га, що належить на праві власності ОСОБА_4; кадастровий номер: 5120285000:01:001:0032 загальною площею 4.85 га, що належить на праві власності ОСОБА_5;кадастровий номер: 5120285000:01:002:0375 загальною площею 3.7601 га, що належить на праві власності ОСОБА_6; кадастровий номер: 5120285000:01:001:0069 загальною площею 4.60 га, що належить на праві власності ОСОБА_7; кадастровий номер: 5120285000:01:002:0275 загальною площею 4.5124 га, що належить на праві власності ОСОБА_8; кадастровий номер: 5120285000:01:002:0050 загальною площею 3.74 га, що належить на праві власності ОСОБА_9; кадастровий номер: 5120285000:01:001:0044 загальною площею 3,74 га, що належить на праві власності ОСОБА_12;кадастровий номер: 5120285000:01:001:0070 загальною площею 3.78 га, що належить на праві власності ОСОБА_11, до прийняття судом рішення по справі. Мотивуючи вказану заяву представник позивачів вказала, що існує реальний ризик утруднення виконання рішення по даній справі, зокрема в частині вимог щодо повернення земельних ділянок позивачам, оскільки відповідач може в будь-який момент засіяти спірні земельні ділянки. Оскільки обробка земельних ділянок передбачає дуже тривалий процес, адже включає в себе засівання, обробку та збирання врожаю, тому це напряму унеможливлює повернення земельних ділянок позивачам, при цьому не зможуть повною мірою реалізувати свої права власності на земельні ділянки. На підставі викладеного заяву підтримує та просить задовольнити.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст.150 ЦПК України).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Представник позивача не надав суду будь-яких доказів, які б підтвердили імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову представником позивача не було наведено доводів щодо співмірності позовних вимог із заявленим видом забезпечення позову, як і не було доведено наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви. Зокрема, позивачем не доведено чи спроможний захід забезпечення позову у вигляді заборони, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки рішення суду про визнання правочину недійсним не передбачає ніяких процедур виконання такого рішення, які були б пов'язані з виробничою діяльністю або визначенням права користування земельними ділянками, оскільки рішення про визнання договорів оренди недійсними та скасування їхньої державної реєстрації є лише фіксацією правового факту і не потребує виконання, пов'язаного з використанням земельних ділянок за цільвим призначенням, а отже, будь-яка діяльність на земельних ділянках, які є предметом оренди, зокрема і діяльність стосовно ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у межах заявлених позовних вимог жодним чином не можуть утруднити чи зробити неможливим виконання можливого судового рішення про скасування державної реєстрації.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову і вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом представника позивачів про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Товариства з обмеженою відповідальністю Антейагро про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Суддя: О. О. Желясков

Ухвала набула законної сили