Справа № 685/110/18
Провадження № 2/685/52/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2018 року смт Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполь
справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання договорів оренди землі недійсними
встановив:
позивач звернулася в суд із позовом до відповідача про визнання договорів оренди землі від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х та від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х укладених між ОСОБА_1 та ПрАТ Зернопродукт МХП недійсними , мотивуючи його тим, що вона є власником двох земельних ділянок площею по 1,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Шибенської сільської ради Теофіпольського району на підставі Державних актів на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 05.11.1999 року та серії НОМЕР_2 від 22.05.2007 року. В кінці 2017 року вона дізналася, що належні їй земельні ділянки самовільно використовує відповідач, чим створює позивачу перешкоди у вільному володінні та користуванні її землею на підставі нібито укладених між нею та ПрАТ "Зерноподукт МХП" договорів оренди земельних ділянок від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х та від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х. Оскільки жодних договорів оренди з відповідачем вона не укладала, просить визнати договори оренди землі від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х та від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та ПрАТ "Зерноподукт МХП" недійсним . Просила позовні вимоги задовольнити.
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в суд не з?явилася, від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення експертизи.
Представник відповідача ПрАТ Зернопродукт МХП , про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, в суд не з?явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав. Відповідно відзиву на позов, відповідач позов не визнає, оскільки 15 серпня 2012 року між відповідачем та позивачем були укладені договори оренди земельних ділянок загальною площею 3,6 га розташовані на території Шибенської сільради строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі 19 вересня 2012 року за №682470004005788 та 18 жовтня 2012 року №682470004006437. За весь період часу з моменту укладення договорів сторони належним чином виконували свої обов'язки, зокрема ПрАТ Зернопродукт як орендар використовував земельні ділянки згідно цільового призначення, не погіршував їх стан та своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату, жодного разу орендодавець не зверталася до орендаря із заявами про неналежне виконання умов договорів чи про відсутність умов які б порушували її права як орендодавця. Крім того, оскільки позивач з 2012 року отримує орендну плату за спірними договорами оренди землі, вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду. На підставі викладеного, вважає, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню, просив у позові відмовити.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею по 1,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Шибенської сільської ради Теофіпольського району на підставі Державних актів на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 05.11.1999 року та серії НОМЕР_2 від 22.05.2007 року. Земельними ділянками, власником яких є позивач, користується відповідач на підставі договорів оренди землі від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х та від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х сторонами яких зазначені ОСОБА_1 та ПрАТ "Зерноподукт МХП", зареєстрованих у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі 19 вересня 2012 року за №682470004005788 та 18 жовтня 2012 року №682470004006437, укладених строком на 10 років.
Правочином, згідно частин 1 та 2 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченою ч. 3 ст. 203 ЦК України, є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Частиною 1 статті 14 Закону України Про оренду землі передбачено укладення договору оренди у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний сторонами, що передбачено ч. 2 ст. 207 ЦК України. Якщо фізична особа у зв'язку із хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа (ч.4 ст. 207 ЦК України).
Виходячи з викладеного, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, його наявність підтверджує наміри учасників правочину і є доказом його волевиявлення.
Згідно висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 травня 2018 року №1.1-0056:18, призначеної на підставі ухвали суду від 20 лютого 2018 року за клопотанням позивача почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х укладеного з ПрАТ Зернопродукт МХП виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х укладеного з ПрАТ Зернопродукт МХП виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підписи в оригіналах позовних заяв від 16.01.2018 року по справі №685/110/18 виконані ОСОБА_1.
Оскільки відповідач не надав суду доказів, які б вказували на те, що на час укладення договорів оренди землі від 15 серпня 2012 року, зареєстрованих у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі 19 вересня 2012 року за №682470004005788 та 18 жовтня 2012 року №682470004006437, ОСОБА_1 у зв'язку із хворобою чи фізичною вадою не могла підписати договори власноручно і за її дорученням тексти договорів підписала інша особа, суд прийшов до висновку про недодержання відповідачем письмової форми договорів.
Посилання відповідача на те, що позивач за 2012 рік отримували орендну плату за спірним договором оренди у розмірах, визначених договором, що підтверджується товарними накладними, суд оцінює критично, оскільки сам факт отримання стороною плати ( у грошовій чи натуральній формі) за користування його земельною ділянкою не свідчить про наявність укладеного договору оренди землі з досягненням згоди по всіх істотних його умовах. При цьому, отримання плати за фактичне користування земельною ділянкою чинне законодавство не забороняє. Крім того, відповідач надав суду відомості про реалізацію зерна власникам земельних ділянок (паїв) с.Шибено, що не є доказом отримання ними саме орендної плати згідно договорів оренди землі.
Відповідно до ст. 256, 261, 1216, 1218, 1220 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не підписувала договори оренди земельних ділянок №935-Ш-Т-Х від 15 серпня 2012 року та №911-Ш-Т-Х від 15 серпня 2012 року, відповідач не надав суду доказів того, що він повідомляв позивача про їх наявність шляхом надання в 2012 році позивачу другого екземпляру вказаних договорів, твердження позивача про те, що відповідач надав їй другі екземпляри договорів лише в 2017 році не спростовані, тому суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для того, щоб рахувати строк позовної давності з 15 серпня 2012 року. Крім того, посилаючись у відзиві на позов в частині застосування строку позовної давності на рішення Європейського суду з прав людини, відповідач не надав суду доказів наявності у справі доказів, які стали неповними через сплив часу, внаслідок чого прийняте на підставі таких доказів рішення може привести до порушення прав відповідача. Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що строк позовної давності необхідно рахувати з 01.01. 2017 року , тому строк позовної давності не пропущений.
Підставою недійсності правочину, визначеною ч. 1 ст. 215 ЦК України, є, зокрема, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги, яка встановлена частиною 3 ст. 203 ЦК України, тобто за відсутності волевиявлення учасника правочину.
Оскільки спірні договори оренди земельних ділянок були укладені без волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 підтвердженого її особистим підписом, тому вимога визнання недійсними даних договорів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Витрати позивача на сплату судового збору при зверненні до суду та оплаті проведеної експертизи підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України. Згідно розрахунку вартості проведення почеркознавчої експертизи вартість експертизи становить 2250,24 грн, відповідно квитанції №66 від 13 квітня 2018, позивач оплатив вартість експертизи повністю.
Керуючись ст. 202, 203, 205, 207, 215, 387, 626, 623 ЦК України, ст. 14 Закону України Про оренду землі , ст. 89, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання договорів оренди землі недійсними задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,80 га від 15 серпня 2012 року №935-Ш-Т-Х сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП зареєстрованого у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі 18 жовтня 2012 року за №682470004006437.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,80 га від 15 серпня 2012 року №911-Ш-Т-Х сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП зареєстрованого у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі 19 вересня 2012 року за №682470004005788 .
Стягнути з приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП на користь ОСОБА_1 1409,60 грн. сплаченого судового збору та 2250,24 грн. витрат на проведення почеркознавчої експертизи.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуючий
Суд | Теофіпольський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2018 |
Оприлюднено | 03.08.2018 |
Номер документу | 75653130 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
Бурлак Г. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні