Постанова

від 01.08.2018 по справі 671/704/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 671/704/18

Провадження № 22-ц/792/1173/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_4 до Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, ОСОБА_5 про скасування рішення сесії селищної ради, державної реєстрації земельної ділянки та визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянкиза апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 7 червня 2018 року про повернення заяви позивачеві,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області (далі - Рада), ОСОБА_5 про визнання рішення Ради від 23 лютого 2017 року №24 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині передачі земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_5 незаконним, скасування цього рішення Ради та державної реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1. Також ОСОБА_4 просила суд визнати за нею у порядку спадкування право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,17 га, що була включена до переданої у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 7 червня 3018 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Суд виходив з того, що ОСОБА_4 не додала до позовної заяви документ про сплату судового збору, не сплатила судовий збір у повному розмірі та не усунула цих недоліків у встановлений судом строк.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем сплачено судовий збір у повному розмірі, внаслідок чого у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви, натомість, суд безпідставно відхилив квитанцію про сплату нею судового збору в іншій справі, провадження в якій було закрито, та неправомірно вимагає повторної сплати судових витрат.

ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, зазначивши, що суд обґрунтовано повернув позовну заяву ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу від 26 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, суд виходив з того, що ОСОБА_4 не сплатила судовий збір у повному розмірі, а надана нею квитанція №0.0.762431685.1 від 12 травня 2017 року про сплату судового збору в іншій справі не є документом, який підтверджує належну сплату судових витрат.

ОСОБА_4 не виконала вимоги цієї ухвали щодо доплати судового збору, внаслідок чого суд повернув заяву позивачеві.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 1 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу ст. 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із положень п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI слідує, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI).

З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_4 містить дві вимоги немайнового характеру, таким чином, за подання позову до суду вона мала сплатити 1 409 грн 60 коп. (1762х0,4х2) судового збору.

ОСОБА_4 додала до позовної заяви документи про сплату судового збору: квитанцію №0.0.762431685.1 від 12 травня 2017 року на суму 1 280 грн і квитанцію №143 від 24 квітня 2018 року на суму 129 грн 60 коп. Ці кошти зараховані на рахунок №31217206700053, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, для сплати судового збору за подання позовних заяв та інших заяв до Волочиського районного суду Хмельницької області.

Судовий збір за квитанцією №0.0.762431685.1 від 12 травня 2017 року у розмірі 1 280 грн був сплачений ОСОБА_4 за подання до суду аналогічного позову в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 закрито. Роз'яснено ОСОБА_4 право на звернення з таким позовом у порядку цивільного судочинства та зобов'язано орган державної казначейської служби повернути позивачеві сплачений нею судовий збір. Вказана сума не була повернута ОСОБА_4

Отже судовий збір сплачено ОСОБА_4 за місцем розгляду справи та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. ОСОБА_4 не вимагає повернення раніше сплаченої суми судового збору, хоча таке право позивача встановлено законом (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI). Натомість, чинне законодавство не містить заборони позивачеві при повторному зверненні до суду додати первісний документ про сплату судового збору якщо належно сплачена ним сума не була повернута.

Не врахувавши вказаних обставин і норм чинного законодавства, суд першої інстанції помилково виходив з того, що квитанція №0.0.762431685.1 від 12 травня 2017 року на суму 1 280 грн не є документом, який підтверджує сплату ОСОБА_4 судового збору за подання до суду позову.

ОСОБА_4 сплатила судовий збір у повному розмірі, внаслідок чого у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачеві.

Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 367, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 7 червня 2018 року про повернення заяви позивачеві скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк

/підпис/ Л.М. Грох

/підпис/ А.М. Костенко

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_6

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47