Рішення

від 03.07.2018 по справі 905/898/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

03.07.2018р. м.Харків Справа № 905/898/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу №905/898/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-імпорт трейд сервіс

про визнання недійсним договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс

до Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-імпорт трейд сервіс

про стягнення 1 475 780 092,18 грн.,

за участю представників:

від ПАТ Дніпровський металургійний комбінат : ОСОБА_1, за довіреністю від 09.10.2018р. № б/н

від ТОВ Таффі плюс : ОСОБА_2, за довіреністю від 25.04.2018р. № 25/04

від ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс : не з'явився

Суть спору: ПАТ Дніпровський металургійний комбінат звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р., укладений між ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та ТОВ Таффі плюс .

В обґрунтування позовних вимог ПАТ Дніпровський металургійний комбінат посилається на те, що договір про відступлення права вимоги є удаваним правочином, оскільки зі змісту спірного договору вбачається фактичне укладення договору факторингу, при цьому ТОВ Таффі плюс не є фінансовою установою в розумінні ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та не має права надавати фінансові послуги. Крім того, ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зазначає, що він є заінтересованою особою та має майновий інтерес в оспорюваному договорі, оскільки внаслідок його укладення у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виник обов'язок перед ТОВ Таффі плюс щодо виконання на користь останнього грошового зобов'язання на суму, що еквівалентна 56 583 333,97 дол. США.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2018р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/898/18.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 11950/18 від 11.06.2018р. ТОВ Таффі плюс просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що укладений між ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та ТОВ Таффі плюс договір про відступлення права вимоги не є договором факторингу, оскільки за вказаним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату. Також ТОВ Таффі плюс зазначає, що внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні не змінено обсяг прав та обов'язків ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , а отже жодним чином не порушено його права та законні інтереси.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 11954/18 від 11.06.2018р. ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що спірний договір не є договором факторингу, оскільки не містить істотних для такого договору умов, зі змісту укладеного договору вбачається, що він є оплатним відступленням права вимоги. Також ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс зазначає, що майнові права ПАТ Дніпровський металургійний комбінат не були порушені укладанням спірного договору, оскільки об'єм його зобов'язань не змінився, а відбулася лише заміна кредитора у зобов'язанні. При цьому, до укладення спірного договору ПАТ Дніпровський металургійний комбінат надано згоду на його укладення, а після укладення договору ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс повідомило ПАТ Дніпровський металургійний комбінат про його укладення.

25.05.2018р. за вх. № 10811/18 господарським судом одержана зустрічна позовна заява ТОВ Таффі Плюс , згідно з якою останнє просить суд стягнути з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат 1 475 780 092,18 грн., з яких: 1 229 816 743,53 грн. - заборгованість за договором, 245 963 348,65 грн. - штраф.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ Таффі плюс посилається на неналежне виконання ПАТ Дніпровський металургійний комбінат грошового зобов'язання зі сплати винагороди за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., право вимоги виконання якого відступлено ТОВ Таффі плюс на підставі договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р. Водночас, внаслідок такого неналежного виконання грошового зобов'язання зі сплати винагороди у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виникло зобов'язання зі сплати штрафу, право вимоги виконання якого також відступлено ТОВ Таффі плюс на підставі вказаного договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2018р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №905/898/18. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс .

У відзиві на зустрічний позов за вх. № 11946/18 від 11.06.2018р. ПАТ Дніпровський металургійний комбінат просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову з посиланням на те, що при укладенні договору про відступлення права вимоги допущено порушення приписів ст.ст.203, 215, 227, 512, 1077, 1079 ЦК України та фактично укладено договір факторингу без дотримання суб'єктного складу, встановленого до даного виду правочину. Недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та безумовно свідчить про відсутність у ТОВ Таффі плюс права на отримання від ПАТ Дніпровський металургійний комбінат коштів заявлених до стягнення за зустрічним позовом.

У письмових поясненнях за вх. № 11949/18 від 11.06.2018р. ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс просить суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. Крім того, ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс просить суд проводити розгляд справи у відсутність його представника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2018р.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 03.07.2018р. за участю представників від ПАТ Дніпровський металургійний комбінат та від ТОВ Таффі плюс оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2016р. по справі № 910/2031/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р., позов ТОВ Метінвест Холдинг задоволено частково, стягнуто з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського (яке в подальшому перейменовано на ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ) на користь ТОВ Метінвест Холдинг основний борг в сумі 5 191 526 432,65 грн., пеню в сумі 437 385 554,08 грн., 3 % річних в сумі 155 395 326,15 грн., судовий збір в сумі 111 676,11 грн.; стягнуто з ТОВ Метінвест-СМЦ на користь ТОВ Метінвест Холдинг основний борг в сумі 20 000 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016р. змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. та рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2016р., викладено резолютивну частину в іншій редакції.

Постановою Верховного Суду України від 21.06.2017р. постанову Вищого господарського суду України скасовано, справу передано на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2017р. та рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2017р. у справі № 910/2031/16 скасовано в частині стягнення пені в сумі 437 385 554,08 грн., 3% річних в сумі 155 395 326,15 грн. і в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2017р. у справі №910/2031/16, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №910/2031/16, позов ТОВ Метінвест Холдинг в частині стягнення пені та 3% річних задоволено. Стягнуто з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на користь ТОВ Метінвест Холдинг 2 468 773 770,41 грн. пені, 232 481 129,74 грн. 3% річних.

Вказаними судовими актами встановлені обставини, які в силу приписів ст. 75 ГПК України не потребують повторного доказування, щодо укладення між ТОВ Метінвест Холдинг та ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (яке в подальшому перейменовано на ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ) договору поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010р., щодо неналежного виконання ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зобов'язань за вказаним договором в частині оплати товару.

23.04.2018р. між ТОВ Метінвест Холдинг (кредитор), ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (первісний боржник) та ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс (новий боржник) укладено договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23, за умовами якого первісний боржник переводить борг за договором поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010р., що укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника за договором поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010р. (основний договір) в розмірі 1 234 386 885,20 грн., що складається з частини суми пені виходячи із загального розміру пені в сумі 2 468 773 770,41 грн., що стягнута з первісного боржника рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2017р. у справі №910/2031/16 (залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №910/2031/16) (п.1.1. договору про переведення боргу).

Кредитор надає повну та безвідкличну згоду на переведення боргу та зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від нового кредитора (п. 1.3. договору про переведення боргу).

Кредитор і первісний боржник підтверджують (гарантують) новому боржнику дійсність переведених за цим договором зобов'язань (п. 1.4. договору про переведення боргу).

Моментом переходу (переведення) боргу від первісного боржника до нового боржника є дата підписання сторонами цього договору (п. 1.5. договору про переведення боргу).

Зобов'язання первісного боржника перед кредитором по сплаті пені у розмірі 2 468 773 770,41 грн., що стягнута з первісного боржника рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2017р. у справі №910/2031/16 (залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №910/2031/16) у частині пені у розмірі 1 234 386 885,20 грн. вважаються припиненими з дати підписання сторонами цього договору (п. 1.6. договору про переведення боргу).

За переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику винагороду у розмірі 1 234 386 885,20 грн. Первісний боржник та новий боржник погодили еквівалент винагороди нового боржника в іноземній валюті, а саме в доларах США. Еквівалент винагороди нового боржника в доларах США на дату підписання цього договору складає 47 152 778,31 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2018р. (2617,8455 грн. за 100 доларів). Первісний боржник та новий боржник визначають, що грошове зобов'язання первісного боржника перед новим боржником як еквівалент 47 152 778,31 дол. США (п. 2.1. договору про переведення боргу).

Первісний боржник зобов'язаний оплатити новому боржнику еквівалент грошового зобов'язання (винагороди) в доларах США протягом 2 днів з моменту вступу в силу цього Договору. Сума винагороди, що підлягає сплаті у гривнях, визначається первісним боржником за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу (п.2.2. договору про переведення боргу).

У разі несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за п. 2.1.-2.2. цього договору первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику штраф в розмірі 20% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання (еквівалент винагороди в доларах США на дату підписання цього договору), що становить еквівалент 9 430 555,66 дол. США. Первісний боржник зобов'язаний самостійно сплатити штраф новому боржнику в день виникнення обставин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання первісного боржника за п. 2.1.-2.2 цього договору. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається первісним боржником за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком на день здійснення платежу. (п. 4.3. договору про переведення боргу).

Новий боржник має право передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої згоди інших сторін (п. 6.4. договору про переведення боргу).

Цей договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за ним (п. 5.1. договору про переведення боргу).

Договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) підписаний ТОВ Метінвест Холдинг , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат та ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та засвідчений печатками підприємств.

Згідно акту прийому-передачі від 24.04.2018р. первісний боржник передав новому боржнику всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., що підтверджують право вимоги кредитора (ТОВ Метінвест Холдинг ) за договором, що існують на дату укладення договору, а також права, що можуть виникнути в подальшому, включаючи право вимоги виконання зобов'язань за договором на суму 1 234 386 885,20 грн.

04.05.2018р. між ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс (кредитор) та ТОВ Таффі плюс (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04, який направлений на регламентацію цивільних правовідносин, які виникають щодо відступлення в порядку та на умовах, визначених даним договором та діючим в Україні законодавством, кредитором новому кредитору всіх прав вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (боржник) по договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р. (первісний договір), укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , кредитором та боржником, зі всіма змінами та доповненнями чи у зв'язку з ними. (п. 1 договору про відступлення права вимоги).

За даним договором кредитор передає (відступає) новому кредитору всі права вимоги, існуючі на дату договору або які можуть виникнути в майбутньому у кредитора до боржника по первісному договору або у зв'язку з ним, та всі способи захисту прав, які доступні кредитору (далі - права вимоги) на загальну суму еквівалентну 56 583 333,97 дол. США, включаючи право вимоги виконання грошових зобов`язань по первісному договору на суму еквівалентну 47 152 778,31 дол. США, зі сплати винагороди передбаченої п.2.1 первісного договору, а також право вимоги грошових зобов`язань на суму еквівалентну 9 430 555,66 дол. США зі сплати штрафу, передбаченого п.4.3 первісного договору.

Підписанням даного договору сторони підтверджують, що вони ознайомлені і згодні з умовами первісного договору, за умовами якого боржник зобов`язаний сплатити кредитору еквівалент грошового зобов`язання (винагороду) в доларах США протягом двох днів з моменту вступу в силу первісного договору. Сума, яка підлягає сплаті в гривні, визначається боржником по офіційному курсу долару США встановленому Національним банком України на день здійснення платежу. (п. 2 договору про відступлення права вимоги).

Моментом переходу (відступлення) прав вимоги від кредитора до нового кредитора є дата підписання сторонами цього договору (п. 3 договору про відступлення права вимоги).

В якості оплати за права вимоги новий кредитор, за умови передачі кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 даного договору (підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів) зобов`язується сплатити кредитору суму в розмірі 1 234 386 885,20 грн. протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладання даного договору. (п. 6 договору про відступлення права вимоги).

Даний договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до закінчення сторонами зобов'язань по ньому (п.11 договору про відступлення права вимоги).

Договір про відступлення права вимоги підписаний ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та ТОВ Таффі плюс та засвідчений печатками підприємств.

При цьому, ПАТ Дніпровський металургійний комбінат надало згоду на укладення між ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та ТОВ Таффі плюс договору про відступлення права вимоги щодо виконання грошових зобов'язань по договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., про що свідчить наявний у справі лист ПАТ Дніпровський металургійний комбінат від 03.05.2018р. № 01/272.

Згідно акту прийому-передачі від 07.05.2018р. кредитор передав новому кредитору всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів по договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р., що підтверджують право вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , боржником та кредитором (первісний договір), які існували на дату договору або які можуть виникнути у майбутньому, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань по первісному договору на загальну суму, еквівалентну 56 583 333,97 дол. США, в тому числі (включаючи) право вимоги виконання грошових зобов'язань по первісному договору на суму, еквівалентну 47 152 778,31 дол. США по сплаті винагороди, передбаченої п. 2.1 первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму, еквівалентну 9 430 555,66 дол. США по сплаті штрафу, передбаченого п. 4.3. первісного договору.

Листом від 07.05.2018р. № б/н ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс повідомило ПАТ Дніпровський металургійний комбінат про укладення договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р., а також про те, що ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс передано ТОВ Таффі плюс всі права вимоги ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., які існували на дату договору та які можуть виникнути у майбутньому, або у зв'язку з ним, та всі способи захисту прав, які доступні кредитору, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквіваленту 47 152 778,31 дол. США по сплаті винагороди, передбаченої п. 2.1 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквіваленту 9 430 555,66 дол. США по сплаті штрафу, передбаченого п. 4.3 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., загальною сумою 56 583 333,97 дол. США.

08.05.2018р. ТОВ Таффі плюс звернулось до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат з вимогою про виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених п. п. 2.1, 4.3 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок ТОВ Таффі плюс в сумі, еквівалентній 56 583 333,97 дол. США по сплаті винагороди та штрафу.

Листом від 10.05.2018р. № 01/293 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат повідомило ТОВ Таффі плюс про відсутність фінансової можливості перерахувати ТОВ Таффі плюс борг за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС -18-04-23 від 23.04.2018р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, з наступних мотивів.

Щодо первісного позову суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі ч.2 ст. 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Як вище встановлено судом, 04.05.2018р. між ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс та ТОВ Таффі плюс укладено договір №ЕІТС-18-05-04 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс відступило ТОВ Таффі плюс всі права вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., укладеного між ТОВ Метінвест Холдінг , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат та ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс .

У п. 6 договору про відступлення права вимоги передбачено, що в якості оплати за права вимоги ТОВ Таффі плюс , за умови передачі кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 даного договору (підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів), зобов'язується сплатити ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс суму в розмірі 1 234 386 885,20 грн. протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладання даного договору.

При цьому, на виконання умов п. 5 договору згідно акту приймання - передачі від 07.05.2018р. ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс передало ТОВ Таффі плюс документи, що підтверджують права вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р.

Згідно з ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 ЦК України).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.

У останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, оскільки ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У ст. ст. 4, 5 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлено, що факторинг є фінансовою послугою. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Разом з тим, законодавець визначив факторинг, як кредитну операцію, про що зазначено у ст. 49 ЗУ Про банки та банківську діяльність .

Виходячи із системного аналізу зазначених норм матеріального законодавства, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у нормі ст. 1077 ЦК України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження клієнта за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує від фактора послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження клієнта, з обов'язком клієнта оплатити користування ними.

При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

У разі ж якщо договором передбачено відступлення первісним кредитором права вимоги до боржника новому кредитору з обов'язком нового кредитора сплатити за це первісному кредитору відповідні грошові кошти, та не передбачено зворотного обов'язку первісного кредитора з оплати новому кредитору відповідної плати за надання грошових коштів взамін відступленої вимоги, то такий договір не може бути визнаний договором факторингу, а є за правовою природою оплатним договором відступлення права вимоги (цесії).

Договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.

Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса - вони базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступленні права вимоги).

Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №910/2489/17.

Дослідивши зміст договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, оскільки: за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату.

Отже, виходячи з того, що договір про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р. не є удаваним договором, який приховує собою договір факторингу, до правовідносин за вказаним договором не можуть застосовуватись норми законодавства, які регулюють правовідносини за договором факторингу.

Крім того, оспорюваний договір, на підставі якого здійснено заміну кредитора у зобов'язанні, жодним чином не зачіпає законні права та інтереси ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , як боржника у таких зобов'язаннях, оскільки зміна кредитора з ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс на ТОВ Таффі плюс не тягне за собою збільшення обсягу вимог ТОВ Таффі плюс до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , не змінює обсяг прав та обов'язків ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , а отже і не ставить ПАТ Дніпровський металургійний комбінат у становище гірше, ніж те, у якому останнє було до заміни кредитора, що свідчить про відсутність у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат порушеного права чи охоронюваного законом інтересу у розумінні ст. 4 ГПК України. Більш того, оспорюваний договір було укладено за попередньої згоди ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на його укладання та з подальшим поінформуванням останнього про його укладання.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність вимог первісного позову, а отже і про відмову у їх задоволенні.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом, на підставі укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р., відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме замінено ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат на ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс у зобов'язанні щодо сплати ТОВ Метінвест Холдинг 1 234 386 885,20 грн., що складається з частини суми пені виходячи із загального розміру пені в сумі 2 468 773 770,41 грн., що стягнута з первісного боржника рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2017р. у справі №910/2031/16, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №910/2031/16. Одночасно, за умовами цього договору у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виникло грошове зобов'язання перед ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс з оплати винагороди за переведення боргу у розмірі 1 234 386 885,20 грн. з погодженим еквівалентом в іноземній валюті - 47 152 778,31 дол. США протягом 2 днів з моменту вступу в силу цього договору. При цьому, умовами договору також передбачена відповідальність за невиконання цього зобов'язання у вигляді сплати штрафу у розмірі 20 % від невиконаного грошового зобов'язання, що становить 9 430 555,66 дол. США.

Така заміна сторони у зобов'язанні здійснена в порядку ст. ст. 513, 520, 521 ЦК України та за письмовою згодою ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

В подальшому, на підставі договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р. ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс відступлено ТОВ Таффі плюс право вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р. на загальну суму еквівалентну 56 583 333,97 дол. США, включаючи право вимоги виконання грошових зобов`язань зі сплати винагороди в розмірі 47 152 778,31 дол. США та штрафу в розмірі 9 430 555,66 дол. США.

Таке відступлення права вимоги здійснено в порядку ст. ст. 512 - 514, 516, 517 ЦК України та за письмовою згодою ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що станом на час розгляду справи ПАТ Дніпровський металургійний комбінат не здійснено сплату винагороди як на користь ТОВ Експорт-імпорт трейд сервіс , так і на користь ТОВ Таффі плюс , господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для з стягнення з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на користь ТОВ Таффі плюс як винагороди, так і штрафу.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Станом на 24.05.2018р. (дата складання зустрічної позовної заяви) сума заборгованості ПАТ Дніпровський металургійний комбінат перед ТОВ Таффі плюс складає 1 475 780 092,18 грн. (56 583 333,97дол. США х 26,081533 курс НБУ встановлений станом на 24.05.2018р., з яких сума винагороди в розмірі 1 229 816 743,53 грн. (47 152 778,31 дол. США х 26,081533 курс НБУ встановлений станом на 24.05.2018р.) + сума штрафу в розмірі 245 963 348,65 грн. (9 430 555,66 дол. США х 26,081533 курс НБУ встановлений станом на 24.05.2018р).

При цьому, у листі від 10.05.2018р. № 01/293 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат визнано наявність заборгованості в розмірі 56 583 333,97 дол. США.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність зустрічних позовних вимог, а отже і про їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом та витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Публічному акціонерному товариству Дніпровський металургійний комбінат (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, б. 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс (87513, Донецька область, м. Маріуполь, 26-й квартал, б. 5, кв. 18, код ЄДРПОУ 41838920), Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-імпорт трейд сервіс (04655, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41830895) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс (87513, Донецька область, м. Маріуполь, 26-й квартал, б. 5, кв. 18, код ЄДРПОУ 41838920) до Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, б.18-б, код ЄДРПОУ 05393043) про стягнення 1 475 780 092,18 грн. задовольнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, б. 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс (87513, Донецька область, м. Маріуполь, 26-й квартал, б. 5, кв. 18, код ЄДРПОУ 41838920) заборгованість в розмірі 1 229 816 743 (один мільярд двісті двадцять дев'ять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 53 коп., штраф в розмірі 245 963 348 (двісті сорок п'ять мільйонів дев'ятсот шістдесят три тисячі триста сорок вісім) грн. 65 коп., судовий збір в розмірі 616 700 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13 липня 2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва