Постанова

від 19.12.2018 по справі 905/898/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. Справа № 905/898/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 суддів: за участю секретаря судового засідання: за участю представників учасників справи: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - адвокат відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1276 від 27.07.2012, довіреність №184 від 16.10.2018 не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх.№290Д/3) Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» , м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Донецької області ухваленого 03.07.2018 року (повний текст підписано 13.07.2018 року) у справі №905/898/18 (суддя - Ніколаєва Л.В.) за позовом (за зустрічним позовом відповідач Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» , м. Кам'янське, Дніпропетровська область до відповідача-1: (за зустрічним позовом відповідач) до відповідача-2: (за зустрічним позовом третя особа) про та за зустрічним позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: про Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» , м. Маріуполь, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт трейд сервіс» , м. Київ визнання договору про відступлення права вимоги №ЕIТС-18-05-04 від 04.05.2018 року недійсним Товариства з обмеженою відповідальністю «Таффі плюс» , м. Маріуполь, Донецька область Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» , м. Кам'янське, Дніпропетровська область Товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт трейд сервіс» , м. Київ стягнення 1 475 780 092,18 грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом б/н від 14.05.2018 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс , м. Маріуполь (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс , м. Київ (відповідач-2) про визнання недійсним правочину (договору) про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те що, договір про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" є недійсним в зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" не має права надавати фінансові послуги.

25.05.2018 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 24.05.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" (позивач за зустрічним позовом) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 475 780 092,18 грн., з яких: 1 229 816 743,53 грн. - основний борг, 245 963 348,65 грн. - штраф (том 1, а.с.57-66).

У відповідності до ч.10 ст.30 ГПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду с первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вини виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 р. з ПАТ "ДМК" стягнуто на користь ТОВ "Метінвест Холдинг" пеню в сумі 2 468 773 770,41 грн. та 3% річних в сумі 232 481 129,74 грн. На підставі договору переведення боргу №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р., ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (новий боржник) прийняв на себе частину вказаних зобов'язань перед ТОВ "Метінвест Холдинг" (кредитор) в розмірі 1 234 386 885,20 грн. При цьому, ПАТ "ДМК" (первісний боржник) зобов'язався сплатити ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (новий боржник) винагороду в розмірі суми боргу 1 234 386 885,20 грн. в еквіваленті 47 152 778 доларів США 31 центів за офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2018 р.

В подальшому, Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на підставі договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 р. передало (відступило) ТОВ "Таффі Плюс" загальну суму еквівалентну 56 583 333,97 доларів США, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань за первісним договором на суму еквівалентну 47 152 778,31 доларів США, зі сплати винагороди передбаченої умовами п. 2.1 Первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 9 430 555,66 доларів США зі сплати штрафу передбаченого п. 4.3 Первісного договору. Моментом переходу (відступлення) прав вимоги від ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс до ТОВ Таффі Плюс є дата підписання сторонами цього договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2018 р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 475 780 092,18 грн., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом, - Товариство з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (том 1, а.с.54-55).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 (повний текст 13.07.2018) по справі №905/898/18 у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м. Маріуполь, Донецька область, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-Імпорт Трейд Сервіс", м. Київ, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05,2018 р. відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м. Маріуполь, Донецька область, до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, про стягнення 1 475 780 092,18 грн. задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м. Маріуполь, Донецька область, 1 229 816 743,53 грн. заборгованості, 245 963 348,65 грн. штрафу, та 616 700,00 грн. судового збору (том 1, а.с. 191-196).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 27.06.2018 звернулось до суду з апеляційною скаргою №01/501 від 24.07.2018, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. по справі № 905/898/18 скасувати у повному обсязі; прийняти нове рішення, яким первісний позов ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс та Товариства з обм6еженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 року - задовольнити у повному обсязі; у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Таффі Плюс" до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 229 816 743,53 грн. заборгованості за Договором, 245 963 348,65 грн. штрафу, а також та 616 700,00 грн. судового збору відмовити у повному обсязі (том 1, а.с.212-222).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 від 03.07.2018 р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте із порушенням норм матеріального права, у зв'язку із чим вказане вище рішення суду підлягає скасуванню.

Апелянт посилається на п. 6 договору, яким передбачено, що в якості оплати за відступлення права вимоги відповідач-1, за умови передачі відповідачем - 2 оригіналів документів, передбачених п. 5 договору (підписання сторонами актами прийому - передачі оригіналів документів) зобов'язується перерахувати кошти в розмірі 1 234 386 885,320 грн. на поточний рахунок відповідача -2, вказаний в договорі, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього договору.

Також, скаржник вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи допущено порушення застосування норм матеріального права, а саме помилково не застосовано положення ст.512 ЦК України до спірних правовідносин, та не правильного застосування положень ст. 1077 ЦК України, що на думку, апелянта призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПАТ ДМК вважає, що при укладенні спірного договору відповідачами було допущено порушення приписів ст.ст. 203, 215, 227, 512, 1077, 1079 Цивільного кодексу України. Зазначене обґрунтовується тим, що зі змісту спірного договору вбачається фактичне укладення договору факторингу, а відтак під час його укладення сторонами договору не дотримано суб'єктивного складу правочину.

Відповідно до витягу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018р. сформовано колегію у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя (доповідач), судді: Радіонова О.О., Попков Д.О. (том 1, а.с.199).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2018 р. керуючись ст.ст. 234,235,262 Господарського процесуального кодексу України відкрито апеляційне провадження у справі №905/898/18; встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.08.2018 р. включно до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 1, а.с. 200-201).

20.08.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 17.08.2018 р., в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс та Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 відмовити у повному обсязі. Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат проводити за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (том 2, а.с.1-4). Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

Тіє ї ж дати від Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 17.08.2018 р., в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс та Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 відмовити у повному обсязі (том 2, а.с.15-24) Також, ТОВ Таффі Плюс в пункті 2 резолютивної частині відзиву просив розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат проводити за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс (том 2, а.с.15-24). Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2018 р., керуючись ст.ст. 234,235,235, 268,270 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. (повний текст 13.07.2018 р.) по справі №905/898/18 призначено на 01.10.2018 р. об 15:15 год. (том 2, а.с.35-36).

Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (набрання чинності 16.01.2018 р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №905/898/18.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлень голів новоутворених судів про початок роботи новоутворених судів.

03.10.2018 р., враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018 р. «Про переведення суддів» , повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду було оприлюднено в газеті «Голос України» №185 (6940), а отже Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.

Приписами ч.ч.5 та 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі Розпорядження керівника апарату суду №14 від 01.10.2018 р. «Про передачу до Східного апеляційного господарського суду» , у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом, доручено відділу документального забезпечення та контролю здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Донецького апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду (том 2, а.с.44).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 р. у справі №905/898/18 та з урахуванням прийнятого в порядку ч.3 ст.32 Господарського процесуального кодексу України зборами суддів Східного апеляційного господарського суду рішення про персональний склад постійних колегій суддів сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_6 та судді Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М., що відповідає вимогам ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (том 2, а.с. 46).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 р. прийнято справу №905/898/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії ОСОБА_6 (головуючий, суддя-доповідач), судді: Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М. Призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 13.11.2018 року о 11:30 год. (том 2, а.с. 47-50).

У зв'язку з відпусткою головуючого судді Барабашової С.В. розпорядженням Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 р. було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, яким сформовано склад колегії суддів (за наявності): головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Пелипенко Н.М., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 р., керуючись ст.ст.32, 234, 235, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійнимй комбінат» , м. Кам'янське, Дніпропетровська на рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018р. (повний текст 13.07.2018) у справі №905/898/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді - Пелипенко Н.М., Медуниця О.Є.

10.12.2018 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс надійшло клопотання б/н від 06.12.2018 р., в якому останній просить прийняти дане клопотання до розгляду. При розгляді апеляційної скарги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. враховувати позицію ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс , що викладена у відзиві на апеляційну скаргу ПАТ ДМК (поданий до Донецького апеляційного господарського суду 20.08.2018 р.), та у задоволенні апеляційної скарги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до ТОВ Таффі Плюс та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 відмовити у повному обсязі. Розгляд апеляційної скарги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до ТОВ Таффі Плюс та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 проводити за відсутності представника ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс . Судова колегія розглянула вищенаведене клопотання та долучила його до матеріалів справи.

Тієї ж дати від ТОВ Таффі Плюс надійшло клопотання б/н від 06.12.2018 р., в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до ТОВ Таффі Плюс та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 відмовити у повному обсязі. Розгляд апеляційної скарги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до ТОВ Таффі Плюс та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на рішення господарського суду Донецької області у справі №905/898/18 проводити за відсутності представника ТОВ Таффі Плюс . Судова колегія розглянула вищенаведене клопотання та задоволнила.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 р., керуючись ст.ст. 216, 234, 235, ч. 2 ст. 281 Господарського процесуального кодексу Україн оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» , м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 року (повний текст складено та підписано 13.07.2018 року) у справі №905/898/18 до 19 грудня 2018 року о 14:00 год., про, що учасників справи було повідомлено телефонограммами, окрім того позивача під розписку, які містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 19.12.2018 р. представник позивача наполягав на вимогах, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. по справі № 905/898/18 скасувати у повному обсязі. Прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 року - задовольнити у повному обсязі; у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Таффі Плюс" до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 229 816 743,53 грн. заборгованості за договором, 245 963 348, 65 грн. штрафу, а також 616 700,00 грн. судового збору - відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача 1, 2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом у судове засідання 18.12.2018 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/898/18.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16 за позовом ТОВ Метінвест Холдинг до ПАТ ДМК стягнуто 2 468 773 770,41 грн. - пені обчисленої за період прострочення з 09.02.2015 по 19.01.2016 у відношенні заборгованості по договору №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 р.; 232 481 129,74 грн. - 3% річних обчислених за перод прострочення з 10.02.2013 по 19.01.2016 р. та заборгованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16 залишено без змін.

23.04.2018 р. між Публічним акціонерним товариством ДМК , Товариством з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг укладено договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні, надалі за текстом - первісний договір) за умовами якого ПАТ ДМК було переведено на ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс борг за договором поставки №ГРД-01/10/5000 від 29.12.2010 року в частині зобов'язань ПАТ ДМК по сплаті частини пені в сумі 1 234 386 885, 20 грн., що складається з частини суми пені виходячи із загального розміру пені 2 468 773 770,41 грн., що стягнута з ПАТ ДМК на користь ТОВ Метінвест Холдинг згідно вищезазначеного рішення суду.

Умовами пункту 1.1 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) ПАТ ДМК перевів на ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс пеню за договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 року перед ТОВ Метінвест Холдинг , а ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс в свою чергу прийняв на себе зобов'язання ПАТ ДМК у розмірі 1 234 386 885,20 грн., що складається з частини суми пені виходячи із загального розміру пені 2 468 773 770,41 грн., що стягнута із ПАТ ДМК на користь ТОВ Метінвест Холдинг на підставі рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2017 року у справі №910/2031/16.

Кредитор надає повну та безвідкличну згоду на переведення боргу та зобов'язується прийняти виконання зобов'язання від нового боржника, згідно п.1.3. договору.

За умовами п.1.4. договору встановлено, що кредитор і первісний боржник підтверджують (гарантують) новому боржнику дійсність переведених за цим договором зобов'язань.

У відповідності до пункту 2.1 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) визначено, що ПАТ ДМК зобов'язалось сплатити на користь ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс винагороду у розмірі 1 234 386 885, 20 грн., також сторони погодили еквівалент зазначеної винагороди в іноземній валюті, а саме в доларах Сполучених Штатів Америки. Еквівалент якої складає 47 152 778,31 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2018 р. (2617,8455 гривень за 100 доларів). ПАТ ДМК та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс визначили грошове зобов'язання ПАТ ДМК перед ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (винагороду) як еквівалент 47 152 778,31 доларів Сполучених Штатів Америки.

Згідно умов договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) ПАТ ДМК зобов'язаний був сплатити ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс еквівалент грошового зобов'язання (винагороди) в доларах Сполучених Штатів Америки, шляхом сплати грошових коштів у національній валюті України (гривні). Сума винагороди, що підлягає сплаті у гривнях. Визначається ПАТ ДМК за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.

За умовами договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) він вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за ним.

У подальшому, 04.05.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (відповідач-2, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс (відповідач-1, новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 (надалі - договір) предметом якого є відступлення відповідачем - 2 свіїх прав вимоги до ПАТ ДМК .

Пунктом 1 Договору було передбачено, що договір направлено на реалізацію цивільних правовідносин, які виникли через відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та діючим законодавством України, Кредитором ОСОБА_7 Кредитору усіх прав вимоги до Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , ідентифікаційний код 05393043 (боржник) за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р. (первісний договір). Який був укладений між ТОВ Метинвест Холдинг , кредитором та боржником, зі всіма доповненнями та у зв'язку з ними.

Згідно із пунктом 2 договору, позивач зобов'язався передати (відступити) ОСОБА_7 кредитору усі права вимоги, які існували на дату укладання Договору, або які можуть виникнути у майбутньому Кредитора до Боржника за первісним договором, або у зв'язку із ним, а також усі засоби захисту прав, які доступні Кредитору (надалі - права вимоги), на загальну суму еквівалетну 56 583 333,97 доларів США, включаючи, права вимоги виконання грошових зобов'язань за первісним договором на суму еквівалентну 47 152 778,31 доларів США з уплати винагороди, яке передбачене п. 2.1 первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 9 430 555,66 доларів США з уплати штрафу, передбаченого п. 4.3 первісного договору.

Пунктом 6 договору передбачено, що в якості оплати за права вимоги відповідач-1, за умови передачі відповідачем-2 оригіналів документів, передбачених п. 5 договору (підписання сторонами актами прийому-передачі оригіналів документів) зобов'язується перерахувати кошти в розмірі 1 234 386 885,20 грн. на поточний рахунок відповідача-2, вказаний в договорі, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього договору.

Підписанням цього договору сторони підтверджують, що вони ознайомлені і згодні з умовами Первісного договору, у відповідності до умов якого, Боржник зобов'язаний сплатити Кредитору еквівалент грошового зобов'язання (винагороди) в доларах Сполучених Штатів Америки (англ. United States dollar) протягом двох днів з моменту набрання чинності Первісного договору. Сума, яка підлягає сплаті в гривнях, визначається Боржником за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки (англ. United States dollar) встановленому Національним банком України на день здійснення платежу, згідно п.2. договору.

Пунктом 3 договору сторони узгодили, що моментом переходу (відступлення) прав вимоги від Кредитора до ОСОБА_7 кредитора є дата підписання сторонами цього договору.

Умовами пункту 4 договору встановлено, що кредитор підтверджує наявність письмової згоди боржника на укладення кредитором цього договору відступлення права вимоги з новим кредитором. Кредитор зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту вступу в силу цього договору повідомити боржника про відступлення прав вимоги шляхом відправлення боржнику письмового повідомлення за адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копію такого повідомлення (з відміткою боржника про прийняття або доказів відправлення боржнику) надати новому кредитору не пізніше 10 робочих днів з моменту вступу в силу цього договору.

Кредитор зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту вступу в силу цього договору передати новому кредитору оригінали всіх документів, з яких слідують права вимоги, копії яких, засвідчені підписом представника і печаткою кредитора, передані новому кредитору підчас підписання цього договору, згідно пункту 5 логовору.

Передача копій і оригіналів документів оформлюється Актом приймання-передачі між кредитором і новим кредитором, які підписуються уповноваженими представниками та скріплюються печатками сторін.

В якості оплати за право вимоги повий кредитор, за умови передачі кредитором документів, передбачених п.5 цього договору (підписання сторонами Акта приймання-передачі оригіналів документів) зобов'язується оплатити кредитору суму в розмірі 1 234 386 885, 20 грн. протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору, у відповідності до п.6. договору.

Сторони підтверджують, що цей договір не містить елементів договору факторингу. За цим договором новий кредитор не передає грошові кошти у розпорядження кредитора за плату у будь-якій формі (винагорода або додатковий дохід). Метою цього договору не є отримання новим кредитором прибутку або доходу у вигляду відповідної плати кредитора (винагороди або додаткового доходу), згідно п.10. договору.

Умовами пункту 11 сторони погодили, цей договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за ним (том 1, а.с.79).

Жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої письмової згоди іншої сторони, згідно пункту 16. договору.

Із тексту позовної заяви вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16 за позовом ТОВ Метінвест Холдинг до ПАТ ДМК стягнуто заборгованість за договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.10.2010 року пеню за договором у розмірі 2 468 773 770,41 грн. та три проценти річних у сумі 232 481 129,74 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16 залишено без змін.

Умовами статей 4, 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16 за позовом ТОВ Метінвест Холдинг до ПАТ ДМК стягнуто з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг 2 468 773 770,41 грн. - пені обчисленої за період прострочення з 09.02.2015 по 19.01.2016 у відношенні заборгованості по договору №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 р.; 232 481 129,74 грн. - 3% річних обчислених за перод прострочення з 10.02.2013 по 19.01.2016 р.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (кредитор) листом б/н від 20.04.2018 р. надало письмову згоду Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Експорт-Імпорт Трейд Сервіс" на укладення договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні), том 1, а.с.72

За змістом вказаного листа кредитор не заперечує проти переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Експорт-Імпорт Трейд Сервіс" боргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" за Договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 року в частині зобов'язань первісного боржника по сплаті частини суми пені за прострочення зобов'язань за договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 року у розмірі 1 234 386 885, 20 грн., що складається з частини суми пені виходячи із загального розміру пені у сумі 2 468 773 770, 41 грн., що стягнута з первісного боржника за рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2017 р. у справі №910/2031/16.

Частиною 1 cт.513 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні учиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статтей 520-521 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Отже, на підставі договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме заміна первісного боржника на нового боржника у зобов'язанні щодо сплати кредитору грошових коштів у розмірі 1 234 386 885,20 грн. Одночасно, за умовами цього ж договору виникло грошове зобов'язання первісного боржника перед новим боржником щодо оплати винагороди у сумі, еквівалентній 47 152 778 доларів США 31 центів за офіційним курсом Національного бюанку України протягом 2 днів з моменту укладення договору, а також штрафу в еквіваленті 9 430 555 доларів США у випадку невиконання цього зобов'язання на підставі п.4.3. договору.

Факт укладення первісного договору Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" визнається та не заперечується, про що ним зазначено у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" листом №01/272 від 03.05.2018 р. надало письмову згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Експорт-Імпорт Трейд Сервіс" на укладення договору між кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" про відступлення права вимоги за договором №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р. (том 1, а.с.77).

За змістом вказаного листа боржник не заперечує проти передачі (відступлення) новому кредитору всіх прав вимоги за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р., зокрема, право вимоги грошових зобов'язань на суму еквівалентну 47 152 778,31 доларів США з оплати винагороди передбаченої п.2.1. первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму 9 430 555,66 доларів США зі сплати штрафу, передбаченого п.4.3. первісного договору.

Із тексту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 не є фінансовою установою відповідно до чинного законодавства, з огляду на що не має права надавати будь-які фінансові послуги, зокрема, укладати договір факторингу, яким є договір про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 р.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.05.2018р. між відповідачем-2 та відповідачем-1 було укладено договір №ЕІТС-18-05-04 про відступлення права вимоги (том 1, а.с.17-19).

За умовами цього договору відповідач-2 уступив відповідачу-1 усі права вимоги, існуючі на дату договору або які можуть виникнути у майбутньому у кредитора до боржника (ПАТ ДМК ) за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р. (первісний договір) на загальну суму еквівалетну 47 152 778,31 доларів США, включаючи права вимоги виконання грошового зобов'язання за первісним договором на суму еквівалетну 47 152 778,31 доларів Сполучених Штатів Америки, по виплаті винагороди, передбаченої п.2.1 первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму 9 430 555,66 доларів Сполучених Штатів Америки по виплаті штрафу, передбаченого п. 4.3 первісного договору.

У свою чергу, відповідач-1 зобов'язався сплатити на користь відповідача -2 суму у розмірі 1 234 386 885,20 грн. протягом двох робочих днів з моменту укладання цього договору.

Вищенаведені обставини вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовані апелянтом.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, згідно ст.513 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.514 Цивільного кодексу України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 14.1.255. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що відступлення права вимоги це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Таким чином, відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Що стосується факторингу, то відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст.5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", згідно ст.1079 Цивільного кодексу України.

За змістом п.1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №352 від 06.02.2014 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231", до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сам же договір факторингу у нормі вищезазначеної статті Цивільного кодексу України визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Частиною 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

У відповідності до вимог ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У даному випадку, між відповідачем-1 та відповідачем -2 було укладено оплатний договір відступлення права вимоги, що не суперить вимогам ст.512, так і приписам ч.ч. 1,5, ст.626, ст. 638, ч.3 ст. 656 ЦК України, оскільки діюче законодавство визначає, що відступлення права вимоги може бути оплатним.

Як вищезазначено, в якості оплати за права вимоги новий кредитор, за умови передачі кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 даного договору (підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів) зобов'язується сплатити кредитору суму в розмірі 1 234 386 885, 20 протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладання даного договору, у відповідності до п. 6 договору.

Умовами пункту 5 договору визначено, що кредитор зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту вступу в силу даного договору передати новому кредитору оригінали всіх документів, із яких слідує права вимоги, копії яких, завірені підписом представника і печаткою кредитора передані новому кредитору під час підписання даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.04.2018 р. між ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (первісний боржник) в особі генерального директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту та ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс (новий боржник) в особі директора ОСОБА_9, який діє на підставі Статуту підписано акт приймання-передачі оригіналів документів по договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-04-236 від 23.04.2018 р. (том 1, а.с.76)

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018 р. не є договором факторингу, оскільки за вказаним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а передбачає оплату за відступлення права вимоги.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої ст.47 Закону, а також придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг). В цій нормі Закону факторинг класифікується як кредитна операція, що підтверджує суть факторингу - фінансування під відстрочення права вимоги, надання коштів в розпорядження за плату.

Отже, між договором купівлі-продажу права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса: вони базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги).

Однак, відмінність полягає в тому, що при відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов'язання боржника і більше взаємовідносин не має, а ні з боржником, а ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож відбувається купівля-продаж права вимоги боргових зобов'язань. А в договорі факторингу фактор може отримувати кошти і від клієнта, і від боржника, як це передбачено вимогами ст.1084 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, позивач помилково вважає, що було укладено договір факторингу.

Така позиція позивача суперечить приписам ст.1077 ЦК України. Предметом договору факторингу є фінансування (передача грошових коштів) однією особою (фактором, який є фінансовою установою) іншої особи (клієнта) за плату та під відступлення права вимоги до третьої особи клієнтом фактору.

Розподіл прав та обов'язків за договором факторингу відбувається у наступному порядку: - фактор зобов'язується передати кошти у розпорядження Клієнта за плату; - клієнт зобов'язаний оплатити Фактору послугу фінансування; - Клієнт уступає Фактору право вимоги до третьої особи.

Стосовно спільного договору, то розподіл прав та обов'язків між ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс та ТОВ Таффі Плюс є наступним: - клієнт зобов'язаний оплатити Фактору послугу фінансування; - Клієнт уступає Фактору право вимоги до третьої особи.

У даній справі, спірний договір не визначає істотні (обов'язкові) умови договору факторингу, такі як: - передача однією особою у розпорядження іншої грошових коштів (фінансування) під відступлення права вимоги; - оплата послуг особи, яка здійснює фінансування іншою особою, яка отримує фінансування.

Оскільки, відповідачем-1 та відповідачем-2 при укладені спірного договору не погоджувались умови договору, які є істотними для договору факторингу, то твердження позивача про фактичне укладення між відповідачами договору факторингу є необгрунтованими та не відповідають фактичним умовам договору та зобов'язанням, які виникли у сторін договору у зв'язку з його укладенням.

З умов спірного договору вбачається, що грошові кошти за відступлення права вимоги сплачує ТОВ ТАФФІ ПЛЮС (новий кредитор) на користь ТОВ Експорт-Імпорт-Трейд Сервіс (первісний кредитор), а не навпаки. В той час, як за умовами договору факторингу саме клієнт (особа яка відступає право вимоги) здійснює і передачу права вимоги на корить фактора (нового кредитора), і, окрім того, оплачує послуги фактора за фінансування.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладенню спірного договору передувало отримання у письмовій формі згоди ПАТ ДМК на відступлення права вимоги, однак, така згода не вимагалась, а ні чинним законодавством, а ні умовами договору, з якого випливає право вимоги ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс до ПАТ ДМК .

Як вищезазначено, що 03.05.2018 року ПАТ ДМК листом №01/272 (том 1, а.с.77), підписаним Генеральним директором ПАТ ДМК ОСОБА_8Л, та скріпленим печаткою підприємства, було надано згоду TOB Експорт-Імпорт Трейд Сервіс на укладення спірного договору з ПАТ Таффі Плюс .

Зокрема, позивач не заперечував проти передачі (відступлення) ОСОБА_7 кредитору (тобто ТОВ Таффі Плюс ) всіх прав вимоги за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018 р., включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 47 152 778,31 дол. США, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквівалентну 9 430 555,66 дол. США по сплаті штрафу згідно п. 4.3. первинного договору.

За наявності зазначеного вище листа, а ні у відповідача-1, а ні у відповідача-2 не виникло жодних сумнівів щодо того, що при укладенні спірного договору не було порушено майнових інтересів або прав ПАТ ДМК .

Як вбачається зі змісту листа від 10.05.2018 р. №01/293 (том 1, а.с.84), який підписано Генеральним директором ПАТ ДМК ОСОБА_8, та скріплено печаткою підприємства, позивач фактично визнає існування перед ТОВ Таффі Плюс заборгованості, право вимоги якої перейшло останньому від ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс .

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що при укладенні спірного договору не було порушено майнових прав позивача, оскільки об'єм його зобов'язань не змінився, а відбулася лише заміна кредитора у зобов'язанні. До укладення спірного договору від ПАТ ДМК було отримано відповідно згоду, а після його укладення ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс листом б/н від 07.05.2018 р. (том 1, а.с.82) повідомило ПАТ ДМК про укладення спірного договору. Відтак, у позивача відсутнє порушене право.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч.1ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Щодо тверджень позивача про те, що спірний договір має бути визнаний недійсним, у зв'язку з його укладання відповідачем-1 без спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на її здійснення, то суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне.

З приписів Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" випливає, що вказаний закон є нормативно-правовим актом спеціальної дії, який регулює відносини, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків та надання фінансових послуг. Сфера дії цього закону за суб'єктним складом обмежується: фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність з посередницьких послуг на ринках фінансових послуг, об'єднаннями фінансових установ, включених до реєстру саморегулівних організацій.

У зв'язку з цим, відсутні правові підстави для застосування до суб'єктів господарювання, що не є фінансовими установами, та набувають на платній основі право вимоги до третіх осіб на підставі договорів купівлі-продажу права вимоги, незалежно від умов такого набуття норм Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Таким чином, відсутні підстави вважати, що спірний договір є договором факторингу.

Чинне законодавство не вимагає наявності такої ліцензії для укладення договору відступлення права вимоги.

Щодо форми правочину договору відступлення права вимоги, то правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом, у відповідності до вимог ст. 513 ЦК України. Інших вимог до договору відступлення права вимоги законодавством не визначено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем-1 та відповідачем-2 повністю було дотримано вимоги діючого законодавства при укладені спірного договору, а також враховано інтереси позивача шляхом погодження укладення договору, а також своєчасно проінформовано про укладення договору.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ ДМК є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом обґрунтовано не прийняті посилання позивача на порушення його права як заінтересованої особи укладанням спірного правочину, оскільки умовами договору у позивача виник обов'язок перед відповідачем-1 щодо виконання на користь останнього грошового зобов'язання.

Приписами частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У даному випадку, позивач не є стороною договору, правомірність укладення якого ним оспорюється.

Дослідивши матеріали справи в цій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що правові підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ЕІТС від 04.05.2018р. відсутні.

Оспорюваний договір, на підставі якого було здійснено заміну кредитора у зобов'язанні, не зачіпає законні права та інтереси позивача як боржника у таких зобов'язаннях, оскільки зміна особи кредитора з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-Імпорт Трейд Сервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" не тягне за собою збільшення обсягу вимог кредитора до боржника у зв'язку зі зміною особи кредитора та не ставить позивача після заміни особи кредитора у зобов'язанні, в якому позивач є боржником, у становище гірше, ніж те, у якому позивач був до заміни.

Зокрема, оспорюваний договір було укладено за попередньої згоди позивача на його укладання, що підтверджується копією листа від 03.05.2018 р. №01/272 (а.с.77, том 1) та з подальшим поінформуванням останнього про його укладання, про що свідчить копія листа б/н від 07.05.2018 р. (а.с.82, том 1).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-04-23 від 04.05.2018 р., укладеного між відповідачами підлягають залишенню без задоволення.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині оскаржуване рішення, також є законним, таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та діючому законодавстві України з огляду на наступне.

Суд першої інстанції вірно встановив, що на підставі договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язання) №ЕІТС-18-05-04 від 23.04.2018 виникло грошове зобов'язання ПАТ ДМК перед ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс щодо сплати винагороди у сумі, еквівалетній 56 583 333,97 доларів США протягом 2 днів з моменту укладання договору, а також штраф в еквіваленті 9 430 555,66 доларів США у випадку невиконання цього зобов'язання на підставі п.4.3 договору. Строк оплати винагороди за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р. сплинув 26.04.2018 р.

При цьому, ПАТ ДМК не надало до суду доказів оплати винагороди ТОВ Експорт Імпорт Трейд Сервіс у розмірі 1 234 386 885,20 грн. (що еквівалентно 47 152 778,31 доларів США) у визначений договором строк.

Зокрема, пунктом 4.3 договору №ЕІТС-18-04-23 про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) від 23.04.2018 р. сторони визначили, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, первісний боржник (ПАТ ДМК ) зобов'язаний сплатити ОСОБА_7 боржнику (ТОВ Експорт-Імпорт Трейд Сервіс ) штраф у розмірі 20% від суми невиконаного грошового зобов'язання (еквівалент винагороди в доларах Сполучених Штатів Америки на дату підписання цього договору, що становить еквівалент 9 430 555,66 доларів Сполучених Штатів Америки. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Первісним боржником за курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Частиною 2 ст.524 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, згідно ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, задоволення зустрічного позову ТОВ Таффі Плюс до ПАТ ДМК про стягнення боргу відповідає положенням оспорюваного договору та ґрунтується на діючому законодавстві України, відтак доводи апелянта про незаконність стягнення з ПАТ ДМК боргу у розмірі 1 475 780 092,18 грн. є безпідставними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом, період, правові підстави, суд апеляційної інстанції вважає, що останній є вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське, Дніпропетровська область залишається без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 року (повний текст 13.07.2018 р.) у справі №905/898/18 - без змін.

Витрати по сплаті судового сбору розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Камянське, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. (повний текст 13.07.2018р.) у справі №905/898/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. (повний текст 13.07.2018 р.) у справі №905/898/18 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Скаржника - Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське, Дніпропетровська область.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови

У судовому засіданні 19.12.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2018р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.М. Пелипенко