Постанова

від 02.08.2018 по справі 922/168/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2018 р. Справа № 922/168/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Гребенюк Н. В.

за участі секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вх. №744 Х/2 на ухвалу господарського суду Харківської області від "03" квітня 2018 року (постановлену суддею Усатим В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області) у справі № 922/168/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ,

до Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005", м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2018 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - Підприємство "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс -2005", провадження у справі закрито.

Суд першої інстанції зазначив, що після визнання Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс -2005" банкрутом, призначення ліквідатора і відкриття ліквідаційної процедури проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута; ліквідатором проведено низку заходів щодо розшуку бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута від його посадових осіб, проте, виконані заходи виявились безрезультатними; з метою виявлення майна боржника ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, за результатами якої встановлено, що майнові активи у банкрута відсутні; ліквідатором проведені заходи з розшуку активів боржника, про що суду надані довідки від органів (роздруківки), також ліквідатором з'ясовано, що боржник на обліку в митницях ДФС як особа, яка здійснює операції з товарами, не перебуває; згідно бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість у банкрута відсутня, відсутні філії, дочірні підприємства та відокремлені підрозділи; відкритих виконавчих проваджень, де стороною є банкрут, немає; ліквідатором здійснено заходи із розшуку активів через інформаційно-довідкові системи в мережі Інтернет та за результатами проведених дій не виявлено наявності у боржника об'єктів інтелектуальної власності, патентів, корисних моделей тощо; розрахункові рахунки боржника в банківських установах закрито, печатку підприємства знищено; за результатами проведених дій, будь-якого майна, що можливо включити до ліквідаційної маси, не виявлено; ліквідатором складено реєстр непогашених вимог кредиторів та ліквідаційний баланс на суму 23769 тис. грн.; ліквідатором повідомлено державні органи про закінчення ліквідаційної процедури; 20.10.2017 на зборах комітету кредиторів схвалено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

ПАТ "Дельта Банк" подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду Харківської області для продовження процедури ліквідації.

Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів належного проведення аналізу фінансового стану боржника, підтвердження відсутності фіктивного банкрутства, доказів звернення до засновників та керівника боржника щодо стягнення заборгованості, яка виникла на підставі субсидіарної відповідальності; ліквідатором не було здійснено відповідних заходів з пошуку, виявленню та поверненню майна банкрута; ліквідатором не встановлено право власності банкрута на об'єкти рухомого та нерухомого майна, що є у спільному майні; ліквідатором було проведено роботу формально і не вчинено дійсних заходів щодо виявлення та повернення дебіторської заборгованості. Також із посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 04.06.2014 у справі №915/1162/13 апелянт зазначає, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо), таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. На думку апелянта, місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, передчасно затвердивши ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2018 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 24.05.2018.

22.05.2018 арбітражний керуючий Загородній О.М. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ним як ліквідатором боржника виконано всі передбачені законом дії, а також що звіт ліквідатора схвалено комітетом кредиторів, тоді як апелянт, ПАТ "Дельта Банк", не є конкурсним кредитором. Даний учасник справи просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2018.

04.06.2018 кредитор, голова комітету кредиторів, ORTOFINO CONSULT LLP, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ліквідатором були вжиті всі заходи з пошуку активів боржника, які, на жаль, не дали бажаного результату, а саме, активи і частки виявити не вдалося; у конкурсних кредиторів відсутні зауваження до роботи ліквідатора, про що свідчать одностайно прийняті рішення комітету кредиторів про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, які містяться в матеріалах справи; апелянт, ПАТ "Дельта Банк", не є конкурсним кредитором, тому питання затвердження звіту ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційного балансу не належить до компетенції апелянта. ORTOFINO CONSULT LLP просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

04.06.2018 кредитор (правонаступник ініціюючого кредитора), ОСОБА_4, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ліквідатором були здійснені усі можливі заходи з пошуку активів та майна боржника, тому немає сенсу продовжувати процедуру банкрутства боржника з нульовими активами з подальшою виплатою винагороди ліквідатору. Даний кредитор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

06.07.2018 апелянт, ПАТ "Дельта Банк", надав пояснення до апеляційної скарги, в яких наполягає на тому, що ліквідатором не здійснено всіх необхідних заходів з пошуку майна банкрута. А саме, на думку ПАТ "Дельта Банк", з метою захисту інтересів боржник та його кредиторів, ліквідатору доцільно було б доцільно вжити наступних заходів: ознайомлення у державного реєстратора з реєстраційною справою Підприємства "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" з метою дослідження формування статутного фонду банкрута та за рахунок чого був сформований статутний фонд, у разі, якщо засновниками внески не внесені в повному обсязі - притягнення засновників до солідарної відповідальності по незадоволеним боргам підприємства; звернення до правоохоронних органів з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб банкрута за непередачу ліквідатору печаток, штампів, документації та майна банкрута; отримання від органів статистики копій всієї фінансової звітності банкрута, її аналіз; отримання від органів статистики інформації, чи є Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" засновником (учасником) інших юридичних осіб та чи має філії або відокремлені підрозділи; звернення до відповідних банківських установ з запитом про рух грошових коштів, в тому числі по закритих рахунках (з розшифровкою контрагентів та господарських операцій) по цих рахунках за останні 5 років; отримання від податкових органів інформації про документальні перевірки банкрута та їх копії (з додатками); отримання від податкових органів інформації про надмірно сплачені кошти боржником до бюджету, наявність бюджетного відшкодування ПДВ на користь боржника; отримання від органів ДВС інформації про виконавчі провадження, в яких банкрут є стягувачем; отримання у нотаріуса з Державного реєстру правочинів витягу для отримання інформації про нотаріально посвідчені угоди, стороною яких був банкрут; отримання від органів БТІ інформації про належність банкруту нерухомого майна (в т.ч. відчуженого); отримання від органів ДАІ інформації про транспортні засоби (в т.ч. зняті з обліку); отримання з державного реєстру застав рухомого майна та державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна витягів з метою виявлення майна банкрута, яке перебуває (або перебувало) в заставі. Із посиланням на не проведення ліквідатором вищевказаних заходів апелянт зазначає про передчасність затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

09.07.2018, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Крестьянінова О.О. та перебуванням у відпустці судді Фоміної В.О., було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого для її розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В.

Колегією суддів у вищевказаному складі у судовому засіданні 09.07.2018 було оголошено перерву до 02.08.2018.

17.07.2018 арбітражний керуючий Загородній О.М. надав пояснення, в яких зазначає про незгоду з доводами ПАТ "Дельта Банк" та мотивує свою позицію наступними обставинами: відповідно до Витягу з ЄДРПОУ розмір внеску до статутного фонду боржника складає 1000,00 грн., дата закінчення формування статутного фонду: 08.10.2001, таким чином, статутний фонд у розмірі 1000,00 грн. було сформовано в повному обсязі, що не дає підстав до притягнення засновників до солідарної відповідальності по незадоволеним боргам підприємства; 20.09.2017 ліквідатором направлено лист № 02-16/139 до Комінтернівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з проханням перевірити діяльність посадових осіб Підприємства Тасман ТОВ Маріс-2005 на наявність або відсутність складу злочину, зобов'язати колишнє керівництво Підприємства Тасман ТОВ Маріс-2005 в особі ОСОБА_2 у найкоротші терміни передати ліквідатору: бухгалтерську та іншу документацію банкрута, матеріальні та інші цінності банкрута, печатку, штампи тощо - тобто ліквідатор звертався із відповідною заявою до правоохоронних органів; 18.07.2017 ліквідатором направлено лист до Головного управління статистики у Харківській області з проханням надати копії фінансових документів Підприємства Тасман ТОВ Маріс-2005 та 03.08.2017 отримано відповідь з повідомленням, що фінансову звітність Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" до Головного управління статистики у Харківській області не надавало - тобто ліквідатором було вчинено усі можливі заходи щодо отримання у органів статистики фінансової звітності банкрута; 07.08.2017 отримано лист № 23-07/1396 від 28.07.2017 Головного управління регіональної статистики з повідомленням, що Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" не значиться засновником суб'єктів господарської діяльності; відомості про філії (інші відокремлені підрозділи) даного суб'єкта в ЄДРПОУ не містяться - тобто ліквідатором було вчинено усі заходи щодо отримання у органів статистики інформації про юридичних осіб, засновником яких міг бути банкрут; ліквідатором було вчинено усі заходи щодо отримання у банківських установ виписок про рух коштів по рахунках банкрута, з яких було встановлено що рух коштів відсутній; В матеріалах справи знаходяться акти перевірок підприємства-боржника, здійснених податковими органами у 2013 та 2014 роках - тобто ліквідатором було отримано у податкових органів матеріали перевірок банкрута; наявність податкового боргу банкрута перед податковими органами взаємно виключає наявність надмірно сплачених коштів боржником до бюджету; ліквідатором було вчинено усі заходи щодо отримання від органів Державної виконавчої служби інформації про виконавчі провадження, в яких банкрут є стягувачем (що підтверджується наявними в матеріалах справи листами органів ДВС); документи (будь-які правочини), які необхідні для отримання інформації про нотаріально посвідчені угоди у ліквідатора відсутні, оскільки попереднім керівником не передавались, що відповідно не дає можливості отримати такі витяги; ліквідатором отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Підприємства Тасман ТОВ Маріс-2005 , якою підтверджується факт відсутності у власності банкрута нерухомого майна, а також встановлено, що майно банкрута в заставі не перебуває; ліквідатором отримано від органів МВС інформацію про те, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані; за результатами інвентаризації необоротних активів станом на 12.10.2017 майна у банкрута не виявлено; 20.10.2017 відбулись збори комітету кредиторів Підприємства Тасман ТОВ Маріс-2005 , на яких вирішено схвалити звіт ліквідатора про виконану роботу, фінансовий стан та майно банкрута; доручити ліквідатору подати до господарського суду Харківської області звіт ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційний баланс.

У судовому засіданні 02.08.2018 представник апелянта та ліквідатор підтримали викладену ними письмово правову позицію. Представником апелянта зазначено, що ПАТ "Дельта Банк" не наполягає на аргументах, наведених у поясненнях до апеляційної скарги від 06.07.2018, та знімає відповідні питання - оскільки ліквідатором у поясненнях від 17.07.2018 надано вичерпну відповідь на кожне з них.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не прибули у дане засідання та не повідомили суд про причини неявки.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2015 прийнято заяву ПАТ АК Промислово-інвестиційний банк про порушення справи про банкрутство підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" до розгляду, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.02.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005", визнано вимоги ПАТ АК Промислово-інвестиційний банк в розмірі 967702,96 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника - підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" на строк 115 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сасіну К.О.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2015 скасовано в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сасіної К.О. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Загороднього О.М.

Ухвалою суду від 14.06.2016 визнано грошові вимоги конкурсних кредиторів, в тому числі, ініціюючого кредитора та затверджено реєстр вимог кредиторів, який включає:

- ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві в сумі 770697,37 грн. основного боргу та 37647,40 грн. неустойки, які включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 1770697,37 грн. основного боргу до третьої черги, в сумі 37647,40 грн. неустойки - до шостої черги, а також в сумі 1218,00 грн. судового збору - до першої черги,

- ПАТ "Промислово-інвестиційний банк" в сумі 7854687,96 грн. основного боргу та неустойку в розмірі 325816,74 грн., які включено до четвертої та шостої черг реєстру вимог кредиторів відповідно, а також 7308,00 грн. судового збору - до першої черги.

- ORTOFINO CONSULT LLP в сумі 12799029,56 грн., які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, а також 1218,00 грн. судового збору - до першої черги.

Під час провадження в даній справі було сформовано комітет кредиторів, до якого увійшли: ORTOFINO CONSULT LLP та ОСОБА_4 - правонаступник ПАТ "Промислово-інвестиційний банк" згідно з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017.

Ухвалою суду від 06.06.2017 визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 82012,45 грн. такими, що погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. У даній ухвалі також зазначено, що витрати заявника зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн. підлягають включенню до першої черги задоволення.

Постановою господарського суду Харківської області від 06.07.2017 визнано Підприємство "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс -2005" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Загороднього О.М., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

20.10.2017 на зборах комітету кредиторів (т.14, а.с.208 - 218) схвалено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

20.03.2018 до суду від ліквідатора надійшло клопотання (т.15, а.с. 9) про розгляд звіту ліквідатора про виконану роботу (т.15, а.с. 11 - 23).

Оскаржуваною ухвалою суду від 03.04.2018 вищевказаний звіт затверджено з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5. ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно з п. 6 ч. 1, ст. 83 Закону про банкрутство, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Матеріали справи свідчать, що арбітражний керуючий Загородній О.М. з моменту призначення його розпорядником майна боржника в даній справі вживав заходів щодо належного здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника, його становища на ринках, виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства тощо (т.7, а.с.25 - 43), надавав господарському суду звіти про виконану роботу (т.7, а.с. 44, 67, т.8, а.с.1).

Як вбачається зі звіту, наданого суду арбітражним керуючим Загороднім О.М. під час виконання ним обов'язків ліквідатора (т.14, а.с.102 - 219), ним проведено низку заходів щодо розшуку бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута від його посадових осіб, проте виконані заходи виявились безрезультатними.

Згідно з доказами, наданими ліквідатором суду першої інстанції (т.14, а.с.126 - 180), ліквідатором вжито заходів з розшуку активів боржника, про що суду надані довідки від органів (роздруківки), які згідно з чинним законодавством в обов'язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно. Згідно з інформацією, яка міститься у вказаних довідках, банкрут не є судновласником, не має в наявності великовантажних та інших технологічних засобів; сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів; вантажних вагонів; автотранспортних засобів; цінних паперів, повітряних суден, морського та річкового транспорту, земельних ділянок, державного майна, що в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу, будь-якого іншого нерухомого майна (що підтверджується, зокрема, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, т.14, а.с.164, 165); захисних споруд; документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво; дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

Ліквідатором здійснено заходи із розшуку активів через інформаційно-довідкові системи в мережі Інтернет та за результатами проведених дій не виявлено наявності у боржника об'єктів інтелектуальної власності, патентів, корисних моделей тощо.

У судовому засіданні 02.08.2018 представник апелянта стверджував про недостатність заходів, вжитих ліквідатором для виявлення майна боржника, посилаючись на відсутність відповідної інформації з БТІ щодо можливої наявності у банкрута права власності на об'єкти рухомого та нерухомого майна, що є у спільному майні. Стосовно вказаного аргумента колегія суддів зазначає, що довідка БТІ в матеріалах справи дійсно відсутня.

Разом з тим, відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Враховуючи приписи даної норми, суд вважає, що надана ліквідатором до матеріалів справи довідка з відповідних державних реєстрів є належним, допустимим та достатнім доказом відсутності у боржника нерухомого майна та майнових прав (у тому числі, й такого, що перебуває у спільній власності з іншими суб'єктами).

Згідно з довідкою органу ДВС (т.14, а.с.167), виконавчі документи, де стороною є Підприємство "Тасман" ТОВ "Маріс-2005", на виконанні не перебувають.

З метою виявлення майна боржника ліквідатором у встановленому законом порядку проведено інвентаризацію майна боржника (т.14, а.с.194 - 207), за результатами якої встановлено, що майнові активи у банкрута відсутні та на підставі аналізу фінансового стану банкрута, зокрема, показника забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами, зроблено висновок, що даний показник є меншим за нормативне значення та дорівнює нулю, тобто розмір позикового капіталу банкрута є більшим за розмір його загальних активів, що свідчить про стійку неплатоспроможність Підприємства "Тасман" ТОВ "Маріс-2005", а саме - неможливість погасити свою заборгованість у повному обсязі за рахунок активів підприємства. За даними інвентаризації (т.14, а.с.207) дебіторська заборгованість у банкрута відсутня.

Тобто, за результатами проведених дій, будь-якого майна, що можливо включити до ліквідаційної маси, не виявлено. Оцінка та продаж майна боржника не здійснювалися, у зв'язку із відсутністю будь-якого виявленого майна боржника. Звіт про виплачені кредиторам кошти ліквідатором не складався, у зв'язку із відсутністю будь-яких виявлених та отриманих під час здійснення ліквідаційної процедури грошових коштів.

Також ліквідатором з'ясовано, що боржник на обліку в митницях ДФС як особа, яка здійснює операції з товарами, не перебуває. Відсутні філії, дочірні підприємства та відокремлені підрозділи.

Розрахункові рахунки боржника в банківських установах закрито, що підтверджується відповідними банківськими довідками (т.14, а.с.181 - 186).

Ліквідатором складено реєстр непогашених вимог кредиторів та ліквідаційний баланс станом на 19.03.2018 на суму 23769 тис. грн. (т.15, а.с.24).

На думку колегії суддів, вищенаведеними матеріалами справи спростовуються твердження апелянта про те, що ліквідатором не було здійснено відповідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майна банкрута та не встановлено право власності банкрута на об'єкти рухомого та нерухомого майна, що є у спільному майні. Зокрема, у матеріалах справи містяться відповіді від компетентних органів про відсутність активів банкрута.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо), таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна.

Зокрема, апелянт наполягав на тому, що ліквідатор повинен був отримати банківські довідки про рух коштів на рахунках боржника за останні п'ять років - з метою виявлення договорів, які, можливо, було незаконно укладено боржником, а також виявлення контрагентів, які, можливо, мають дебіторську заборгованість перед Підприємством "Тасман" ТОВ "Маріс-2005". Однак при цьому ПАТ "Дельта Банк" не наведено посилань на жодну норму чинного законодавства, якою було б встановлено обов'язок ліквідатора щодо отримання таких довідок.

Апелянтом також не мотивовано, яким чином довідка про рух коштів за останні 5 років може підтвердити припущення щодо порушення боржником чинного законодавства при укладенні договорів та про існування дебіторської заборгованості, відсутність якої підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (зокрема, актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами, т.14, а.с.207), проти достовірності яких представник апелянта в ході розгляду справи не заперечував.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги та усних пояснень представника апелянта в судових засіданнях, ПАТ "Дельта Банк" заявляє про незгоду із завершенням ліквідаційної процедури, мотивуючи свою правову позицію загальними посиланнями на неповноту дій ліквідатора, однак при цьому не наводить будь-яких конкретних обставин та доказів на підтвердження припущень щодо такої неповноти - зокрема, не зазначає, які саме угоди боржника і стосовно якого майна, на його думку, підлягали визнанню недійсними, які обставини можуть дати підстави для висновку про наявність у боржника дебіторської заборгованості, враховуючи, що відсутність такої заборгованості встановлено ліквідатором в ході інвентаризації активів боржника, тощо.

Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів належного проведення аналізу фінансового стану боржника, підтвердження відсутності фіктивного банкрутства.

Проте, як було встановлено вище, ліквідатором належним чином здійснено аналіз фінансового стану боржника та встановлено його стійку неплатоспроможність (т.14, а.с. 195 - 200). В ході розгляду справи представник апелянта наполягав на тому, що вказаний аналіз слід було здійснити глибше, але в чому саме повинно полягати відповідне поглиблення, ним не пояснено.

Щодо посилань апелянта на не виявлення ліквідатором ознак неплатоспроможності та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено подання такого звіту, а встановлено необхідність подачі звіту ліквідатора про його діяльність та інформації про фінансове становище і майно боржника, що було зроблено ліквідатором. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №924/1299/15.

Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами ліквідатора про те, що оскільки провадження в даній справі було порушено за заявою не самого боржника, а іншої особи (кредитора), і що виявлений за результатами фінансового аналізу коефіцієнт покриття дорівнює нулю, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, що могли б свідчити про доведення Підприємства "Тасман" ТОВ "Маріс-2005" до банкрутства - економічні ознаки фіктивного банкрутства боржника в даній справі відсутні. Будь-яких аргументів та доказів, що свідчили б про наявність таких ознак апелянтом не надано.

Апелянт також зазначає, що ПАТ "Дельта Банк" не отримувало звіту ліквідатора і що вказаний звіт було затверджено в судовому засіданні за відсутності представників кредиторів.

Стосовно вказаних тверджень, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, всі кредитори, а також ПАТ "Дельта Банк", належним чином повідомлялися про хід розгляду справи (зокрема, копію ухвали суду від 20.03.2018, якою розгляд звіту ліквідатора було відкладено на 03.04.2018, ПАТ "Дельта Банк" отримано 26.03.2018) і що апелянт не був позбавлений можливості завчасно ознайомитися зі звітами ліквідатора, які неодноразово подавалися останнім до суду першої інстанції, а також направити представника в судове засідання 03.04.2018 для висловлення заперечень проти затвердження остаточного звіту. Однак ПАТ "Дельта Банк" в ході розгляду справи в суді першої інстанції не скористалося відповідними правами, наданими йому як учаснику даної справи.

В ході апеляційного провадження, як було встановлено вище, ним також не висловлено будь-яких переконливих заперечень проти затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, ліквідації підприємства-боржника та закриття провадження в даній справі, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні ст.76 - 79 ГПК України, які б підтверджували посилання на передчасність вчинення судом першої інстанції відповідних процесуальних дій.

У судове засідання 03.04.2018, в якому місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, представники учасників справи не з'явилися, разом з тим, як уже зазначалося, вони було належним чином повідомлені про час та місце проведення вказаного засідання.

Окрім того, 20.10.2017 на зборах комітету кредиторів (т.14, а.с.208 - 218) схвалено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Відповідна обставина правомірно, у відповідності до вищенаведених вимог 46 Закону про банкрутство щодо необхідності схвалення звіту ліквідатора комітетом кредиторів, врахована місцевим господарським судом при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

В ході апеляційного провадження членами комітету кредиторів - ORTOFINO CONSULT LLP та ОСОБА_4 - у відзивах на апеляційну скаргу підтверджено згоду з затвердженням судом першої інстанції ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу боржника. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами ОСОБА_4 про те, що продовження процедури банкрутства боржника з нульовими активами не тільки не сприятиме задоволенню вимог кредиторів та захисту їх прав, а призведе лише до збільшення витрат на виплату винагороди ліквідатору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, оскільки за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2018 у справі №922/168/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.08.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Гребенюк Н. В.