Рішення

від 31.07.2018 по справі 811/1814/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1814/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Л.І. Хилько, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Т-М-С" (далі - позивач) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 року про коригування митної вартості товарів, в частині коригування митної вартості товарів з артикулом 787241 та 787203;

- повернути митні платежі, які додатково сплачені за рішенням № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 року, в частині підвищення митної вартості на товари 787241 та 787203;

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що товариство з 2014 р. закуповує товари за контрактами, що укладаються з "ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&уґ.KG" (Німеччина). Всі ці контракти майже однакового змісту з однаковими цінами, зазначеними у специфікаціях та інвойсах. 13.06.2018 відповідачем прийнято спірне рішення № UA901030/2018/000045/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість товарів позивача, внаслідок чого надлишково нараховані платежі склали 32717,60 грн. (за курсом Євро на дату розмитнення 30,75193300 грн/євро = 1063,92 євро). На думку позивача відповідачем безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, замість основного - за ціною договору, оскільки на момент пред'явлення цього товару до митного оформлення його вартість була сплачена в повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними документами та інвойсами.

Крім того, застосовуючи ст. 59 Митого кодексу України, відповідачеві необхідно було враховувати ч. 4 статті, яка передбачає, що ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Позивач закуповує товари у продавця регулярно, протягом чотирьох років та у великій кількості, в відповідачем для порівняння були враховані ідентичні товари, але які ввозяться в Україну не в такій кількості та не на тих комерційних рівнях.

Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано до суду відзив, згідно до змісту якого позовній вимоги не визнаються з підстав, що під час здійснення митного оформлення товару торгової марки "THOMAS", який надійшов на адресу товариства, шляхом співставлення митної вартості ідентичних товарів торгової марки "THOMAS", митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що заявлена фактурна вартість та, як наслідок, митна вартість товарів значно нижча, ніж вартість ідентичних товарів, оформлених митними органами України в митному режимі "імпорт". Крім того, за результатами проведення контролю поданих документів, що підтверджують митну вартість товарів, встановлено, щодо подані до митного оформлення документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема, відсутні числові дані про вартість навантаження товару на транспортний засіб, витрати пов'язані з митними формальностями в країні експорту у відповідності до умов поставки FCA - Burbach-Wahlback. Отже, вказані обставини викликали сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості, що і зумовило прийняття спірного рішення про її коригування (т.2 а.с.130-133).

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.01.2018 року між позивачем (покупець) та фірмою "ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&C .KG" (Німеччина) (постачальник) було укладено контракт за № 2018-01/01 на поставку товару, згідно якого постачальник зобов'язався поставляти електропобутові товари, комплектуючі (фурнітуру) до неї та інші товари торгової марки "THOMAS". (т.1 а.с.37-43).

На момент пред'явлення товару до митного оформлення вартість товару була сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1061 від 24.04.2018 р., №1087 від 06.06.2018 р. та №1088 від 06.06.2018 р., Інвойсом NO-728459 від 30.05.2018 р. (т.189-191, 193-196).

Згідно Інвойса постачальника, вартість товару складає:

1) артикул 787241 - 6,01 євро за одиницю;

2) артикул 787203 - 5,03 євро за одиницю;

Відповідно до довідки позивача від 19.06.2018 р. загальна сума платежів виходячи з ціни товару за інвойсом постачальника склала: мито 355,87 євро, ПДВ - 1494,65 євро, всього - 1850,52 євро або 56907,07 грн. (т.1 а.с.14).

13.06.2018 року до митного оформлення за митною декларацією № UA901030/2018/000665 подано товари (частини до побутових пилососів торгівельної марки "THOMAS"), а саме: артикул 787203 - набір фільтрів THOMAS TWIN/GENIUS в кількості 200 шт. по ціні 5,03 євро за шт. на загальну суму 1006 євро; артикул 787241 - набір фільтрів THOMAS 99 в кількості 1000 шт. по ціні 6,01 євро на загальну суму 6010 євро.

Отже, загальна митна вартість товару по арт.787203 та 787241 склала 7016 євро, з якої визначено:

1) мито - 355,87 євро,

2) ПДВ - 1494,65 євро, разом - 1850,52 євро, або 56 907,07 грн. (на дату розмитнення - 30,75193300 грн./євро).

Однак, відповідачем відмовлено у митному оформленні товарів за ціною Контракту та винесено спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 р. (т.1 а.с.10-12), в якому визначено вартість товару: артикул 787203 - 9,64 євро за шт. на загальну суму 1 928 євро; артикул 787241 - 9,18 євро за шт. на загальну суму 9 180 євро.

Отже, загальна митна вартість товару після коригування по арт.787203 та 787241 склала 11108 євро, з якої визначено:

1) мито - 560,47 євро,

2) ПДВ - 2353,97 євро, разом - 2914,44 євро, або 89 624,67 грн. (на дату розмитнення - 30,75193300 грн./євро).

Таким чином, загальна сума платежів після коригування митної вартості склала:

1) мито - 204,60 євро (560,47 євро - 355,87 євро),

2) ПДВ - 859,32 євро (2353,97 євро - 1494,65 євро), разом - 1063,92 євро, або 32717,60 грн..

Враховуючи вищевказане, позивачем на підставі митної декларації № UA901030/2018/000665 від 13 червня 2018 року здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом та сплатив додатково митні платежі у розмірі 1063,92 євро, або 32 717,60 грн..

Приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості, митний орган виходив з того, що під час аналізу товаросупровідних документів встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх необхідних даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості; наявні розбіжності в поданих до митного оформлення документах; неподання запропонованих додаткових документів; що заявлена митна вартість товарів артикулів: 787203, 787241 значно нижча, ніж митна вартість всіх ідентичних товарів, оформлених митницями України в митний режим "імпорт" (інформація про які міститься в ПІК "Інформаційно пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України"), виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей по заявлену митну вартість товару, в зв'язку з чим метод визначення митної вартості за ціною договору, не може бути застосований. У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інформаційно пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, митну вартість товарів №3 (артикули: 787203, 787241) визначено згідно статті 59 МКУ за ціною угоди, щодо ідентичних товарів.

Висновки відповідача ґрунтуються на інформації одержаній від митниць: Львівська митниця ДФС (т.2 а.с.171-177).

Незгода позивача із рішенням про коригування митної вартості зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст.52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч.8, 9 ст.52 МК України).

Згідно до вимог ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів,що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 Кодексу).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Так, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно вимог ч. 12 ст.264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 ст.55 МК України).

Згідно ч. 8 статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а)встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б)обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в)не впливають значною мірою на вартість товару;

2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3)жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4)покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 р. (т.1 а.с.10-12) митна вартість товару визначена за ціною угоди щодо ідентичних товарів. При цьому, підставою для прийняття такого рішення стало те, що із аналізу інформації одержаної від митних органів України встановлено те, що ідентичні товари за артикулами 787203, 787241 були задекларовані за цінами вищими ніж задекларовані позивачем, а саме:

- вартість товару артикул 787203 (заявлено позивачем - 5,03 Еuг/шт.) нижча, на думку митниці, на 47,82 % (ідентичний товар - артикул 787203, вартість 9,64 Еuг/шт.;

- вартість товару артикул 787241 (заявлено позивачем - 6,01 Еuг/шт.) нижча, на думку митниці, на 34,53 % (ідентичний товар - артикул 787241, вартість 9,18 Еuг/шт. (було використано відомості про митну вартість товарів з МД від 04.06.2018 № UA209200/2018/006964, ідентичні товари марки "THОMAS").

Таким чином, артикул 787203 та 787241 - митна вартість заявлена позивачем становила 7 016 євро, скоригована вартість становила - 11 108 євро.

Водночас, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

При цьому, здійснюючи коригування митної вартості відповідачем не було враховано ряд чинників, які вплинули на ціну товару задекларовану позивачем, зокрема, довго тривалість взаємовідносин позивача з постачальником, на підтвердження чого позивачем надано контракти за період 2014-2016 рр. (т.1 а.с.37-75), інвойси та специфікації за період 2014-2018 рр. (т.1 а.с.77-187).

Відповідно ч.4 ст.59 МКУ ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Так, товар арт. 787203 позивачем було ввезено в кількості 200 шт., арт.787241 в кількості 1000 шт., а порівняльний аналіз проведено невідомо з якими показниками інших Імпортерів, оскільки в рішенні про коригування митної вартості № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 р. відповідачем не було зазначено кількість співставних ідентичних товарів.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки було винено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають важливе значення для прийняття такого рішення.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо повернення митних платежів, додатково сплачених за рішенням № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 р., суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч.1-3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно пунктів 43.4, 43.5 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, та який визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Отже, поверненню надміру сплачених сум митних платежів передує звернення платника податків до митного органу з відповідною заявою та документами, за результатами розгляду якої митний орган має скласти висновок про повернення таких коштів, який в подальшому передається до органу Казначейства.

Враховуючи вказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про повернення надмірно сплачених товариством митних платежів є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13 червня 2018 року.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т-М-С" (код ЄДРПОУ 38971823) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640963) судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1