Рішення

від 03.08.2018 по справі 815/822/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/822/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН до Одеської митниці ДФС, ГУ ДКСУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000141/2 від 28.11.2017р., та стягнення матеріальної шкоди у розмірі 172536,06 грн -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН звернулось до Одеської митниці ДФС, ГУ ДКСУ в Одеській області та з урахуванням уточнень адміністративного позову (а.с.54-60) просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №ПА500060/2017/000141/2 від 28.11.2017р., Одеської митниці ДФС, стягнути матеріальну шкоду у розмірі 172536,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.11.2017р. до відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса - центральний Одеській Митниці ДФС Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН через представника, уповноваженого на здійснення митного оформлення ТОВ БЕЛО КОМПАНІЯ була подана для митного оформлення митна декларація на товар - інструменти ручні, що використовуються у сільському господарстві та садівництві: лопати, країна виробництва Китай. Митна декларація отримала №UA500060/2017/023654. У відповідності до умов контракту TS-01 від 05.09.201№7р., специфікації до контракту №TS-01 від 05.09.2017р., інвойсу №STAR20171011 від 11.10.2017р., коносаменту №WMSI7093170 від 05.10.2017р., поставка товару здійснюється на умовах FCA Kosice SK. У зв'язку з чим, відповідно до ч.5 ст.52 МКУ до митного поста була подана митна декларація та документи до неї, які зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Також до митного органу було надано документи, що підтверджують митну вартість оцінюваних товарів, згідно ст.53 МКУ, а саме: декларацію митної вартості, та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; прямий зовнішньоекономічний контракт з виробником товарів; рахунок-фактура; платіжний документ, що підтверджує вартість товару; транспортні перевізні документи; лист імпортера, про те, що страхування не здійснювалося; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів; експортний прас-лист; каталог продукції. Після подання митної декларації, співробітником митниці було вказано на розбіжності, що видно із повідомлення митниці декларанту від 22.11.2017р., та витребувані додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Розбіжності , на які посилається митниця в Рішенні - були усунення на етапі митного оформлення та надані пояснення, що видно з заяви представника позивача ТОВ БЕЛО КОМПАНІ від 27.11.2017р. Також були подані додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: висновок експерта №20-36/11-2017 від 19.05.2015р.; виписка з бухгалтерської документації; Специфікація до зовнішньоекономічного контракту за №TS-01 від 27.11.2017р.; інформація Лондонської біржі металів про вартість сировини, що використовується для виробництва вищезазначених товарів; переклад копії митної декларації країни відправлення.

На думку позивача ним був наданий повний перелік документів для визначення митної вартості зазначених у ст.53 Митного кодексу України. Проте, позивачу було надіслано повідомлення 28.11.2017р., у якому відмовлено в застосуванні першого метода митної оцінки, та 28.11.2017р. винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №ІІА500060/2017/000141/2 за резервним методом митної оцінки. Позивач вважає Рішення відповідача неправомірним, протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано до суду відповідь на позовну заяву від 29.03.2018р. (а.с.70-84), згідно якої Одеська митниця ДФС вважає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, доданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД №UA500060/2017/023634 від 22.11.2017р., встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: пунктом 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.09.2017р., №TS-01 визначено, що невід'ємною частиною контракту є специфікації, згідно яких визначається кількість, якість, терміни поставки товарів. Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту також вказано, що вартість кожної партії товару буде вказана в специфікаціях. Разом з тим, до митного оформлення специфікація не надавалась; пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 05.09.2017р №TS-01 передбачено здійснення 100% передоплати за вантаж до прибуття вантажів в порт призначення. В зв'язку з виявленими розбіжностями декларанта повідомлено про те, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Декларанту також було запропоновано надати переклад українською мовою копій митних декларації країни відправлення. 27.11.2017 декларантом позивача до митниці надано виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацію від 27.11.2017р., №20-36/11-2017, інформацію Лондонської біржі металів про вартість сталі, специфікацію до зовнішньоекономічного договору від 05.09.2017р., № TS-01, а також переклад копії митної декларації країни відправлення. Опрацюванням додатково наданих документів встановлено, що надані каталоги не містять інформацію про ціну товару. Крім того, у поданій до митного оформлення МД, копії митної декларації країни відправлення та у її перекладі різниться номер контейнера. Отже, виявлені митницею під час опрацювання документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, розбіжності усунуті не були. Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 1,9 долара США за кг нетто (або 1,69 долара США за штуку), ніж заявлено декларантом - 1,138 долара США за кг нетто. Отже, у зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч.2 ст.55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2017р., №UA500060/2017/023634. У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Крім того, у вказаних рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю - митні декларації, за якими здійснено митне оформлення подібних товарів.

Позивачем, 12.07.2018р., було надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача через канцелярію суду 12.07.2018р., було надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи відсутність потреби, заяв чи клопотань щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Основним видом економічної діяльності ТОВ ТЕХНОАГРО ІН є неспеціалізована оптова торгівля за кодом 46.90 (а.с.12-13).

Судом встановлено, що 05.09.2017р., між ТОВ ТЕХНОАГРО ІН (покупець за договором) та фірмою STAR AFRICA CO., LIMITED (ОСОБА_1) (продавець за договором) укладено зовнішньоекономічний договір №TS-01 від 05.09.201№7р. (а.с.16-21), відповідно до умов п.1.1 якого покупець зобов'язується придбати товар у продавця, а продавець погоджується продати товар покупцеві відповідно додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною договору. Поставка товару відбувається партіями.

Відповідно до п.2.1 ціна кожної партії, а також точний перелік товарів, час, умови поставки, кількість товару та умови оплати вказуються в Специфікації. Доставка товару здійснюється у відповідності до правил FOB Інкотермс (2010). Пунктом 3 зазначеного договору передбачені умови оплати згідно яких покупець здійснює банківський перерахунок в розмірі 100% від загальної суми партії товару на розрахунковий рахунок продавця після отримання копії Коностаменту і до прибуття товару в порт призначення.

Судом встановлено, що за умовами договору фірма STAR AFRICA CO., LIMITED поставила ТОВ ТЕХНОАГРО ІН партію товару за специфікацією №1 до договору №TS-01 від 05.09.2017р (а.с. не вказую).

Поряд з цим, судом встановлено, що 10.11.2017р. між ТОВ ТЕХНОАГРО ІН та ТОВ БЕЛО КОМПАНІ укладено договір про надання послуг по митному оформленню товарів, транспортних засобів, устаткування замовника , що переміщуються через митний кордон України №БК/29-2017 (а.с.14).

На виконання умов зазначеного Договору декларантом ОСОБА_2, з метою митного оформлення товару, 22.11.2017 р. до відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса - центральний Одеській Митниці ДФС була подана митна декларація на товар - інструменти ручні, що використовуються у сільському господарстві та садівництві: лопати, країна виробництва Китай за №UA500060/2017/023654 із зазначенням ціни товару 28291,68 доларів (а.с.90-91). На підтвердження ціни позивачем також було надано договір №TS-01 від 05.09.2017р., пакувальний лист від 11.10.2017р. (а.с.94) б/н, інвойс від 11.10.2017р. №STAR20171011 (а.с.95-96), банківський платіжний документ від 17.11.2017р. №12 (а.с.100), рахунок про сплату морського фрахту від 16.11.2017р №17110075 (а.с.101), каталог виробника товару від 05.09.2017р. б/н (а.с.113-116), прайс-лист виробника товару від 07.09.2017р. б/н (а.с.103) та копію декларації країни відправлення від 11.10.2017р №7579249552909200196 (а.с.40).

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів митним органом встановлено, в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

пунктом 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.09.2017р., №TS-01 визначено, що невід'ємною частиною контракту є специфікації, згідно яких визначається кількість, якість, терміни поставки товарів. Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту також вказано, що вартість кожної партії товару буде вказана в специфікаціях. Разом з тим, до митного оформлення специфікація не надавалась;

пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 05.09.2017р №TS-01 передбачено здійснення 100% передоплати за вантаж до прибуття вантажів в порт призначення.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивача, шляхом надсилання повідомлення декларанту від 22.11.2017р., зобов'язано протягом 10 календарних днів, у відповідності до п. 3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту було запропоновано надати переклад українською мовою копій митних декларації країни відправлення. Додатково декларанта повідомлено про те, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів (а.с.92).

Представником декларанта ТОВ БЕЛО КОМПАНІ 27.11.2017р за №2711-17 було направлено лист на адресу Відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса-центральний з поясненнями того, які документи вже було надано декларантом та надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації (а.с.118), висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацію від 27.11.2017р. №20-36/11-2017р. (а.с.120-121), інформацію Лондонської біржі металів про вартість сталі, специфікацію до зовнішньоекономічного договору від 05.09.2017р. №TS-01 (а.с.123), а також переклад копії митної декларації країни відправлення (а.с.11-112).

Також листом від 27.11.2017 №2711 ТОВ БЕЛО КОМПАНІ повідомило відповідача про те, що декларантом надано всі витребувані митним органом документи та зазначило на необхідність завершення митного оформлення (а.с.31).

Під час опрацювання наданих позивачем документів митним органом встановлено розбіжності, а саме:

- надані каталоги не містять інформацію про ціну товару;

- у поданій до митного оформлення митній декларації, копії декларації країни відправлення та у її перекладі різниться номер контейнера (а.с.87).

Отже, на думку відповідача, розбіжності, виявлені митницею під час опрацювання документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, усунуті не були. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів відповідач послався на п.1 та п.2 ст.54 МК України вказавши підставами те, що декларантом або уповноваженою ним особою невірно проведеного розрахунку митної вартості товару та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на зазначене, на підставі ч.1 ст.55 МК України, митним органом, за результатами проведеної консультації з декларантом, було здійснено коригування митної вартості заявленого позивачем товару та обрано метод визначення митної вартості другорядний - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості (а.с.87).

В обґрунтування застосування другорядного методу визначення митної вартості, митний орган зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) у максимально наближений до митного оформлення час та з урахуванням кількості товару є більшим по товару №1 - МД від 21.10.2017р. №UA500060/2017/023654 і становить 1,90 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом - 1,138 дол. США/кг

З урахуванням викладеного, при розмитненні імпортованого товару, митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

У зв'язку з прийнятим рішенням, на підставі ст.55 Митного кодексу України, Одеською митницею відмовлено ТОВ ТЕХНОАГРО ІН у прийнятті поданої митної декларації та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500060/2017/00892 від 22.11.2017р. (а.с.88-89).

Не погоджуючись із вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Також відповідач дійшов висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом було надано до митного органу митну декларацію №UA500060/2017/023654 із зазначенням ціни товару 28291,68 доларів США та на підтвердження ціни також було надано договір №TS-01 від 05.09.2017р., інвойс від 11.10.2017р. №STAR20171011 із зазначенням ціни товару по кожному виду окремо та в загальній сумі - 28291,68 доларів США, банківський платіжний документ від 17.11.2017р. №12 на суму 28291,68 доларів США, прайс-лист виробника товару від 07.09.2017р. б/н із зазначенням ціни товару за одиницю товару. На вимогу митного органу декларантом також було надано виписку з бухгалтерської документації з якої вбачається перерахунок 28291,68 доларів США на рахунок фірма STAR AFRICA CO., LIMITED , висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацію від 27.11.2017р. №20-36/11-2017р., в якому визначена ринкова вартість за одиницю товару що декларувався позивачем співпадає з вартістю зазначеною в специфікації, інвойсі та прайс-листі, Специфікацію до зовнішньоекономічного договору від 05.09.2017р. №TS-01 в якій загальна вартість товару складає 28291,68 доларів США.

Суд зазначає, що витребування митними органами Специфікації до договору від 05.09.2017р. №TS-01 є обґрунтованим так, як в зазначеному договорі вказується, що ціна кожної партії, а також точний перелік товарів, час, умови поставки, кількість товару та умови оплати вказуються саме в Специфікації.

Позивачем на вимогу митного органу було надано Специфікацію до договору в якій було зазначено ціну партії товару, також точний перелік товарів, ціну товару за одиницю, умови поставки, кількість товару та умови оплати.

Суд зауважує на те, що вартість товару, котра вказана у Специфікації, відповідає вартості товару зазначеному і в інвойсі, і в прайс-листі, і в банківському платіжному документі про перераховану позивачем на користь продавця суми коштів згідно договору від 05.09.2017р. №TS-01, і в виписці з бухгалтерської документації як в загальній сумі так і по кожному окремому виду товару. Тобто, із наданих позивачем документів вбачається безперешкодна можливість встановлення митної вартості товару за договором.

Проте, відповідач після опрацювання додатково наданих позивачем документів, прийшов до висновку, що наявні каталоги не містять інформацію про ціну товару та у копії митної декларації країни відправлення та її перекладі різниться номер контейнера.

Суд звертає увагу на те, що основним джерелом інформації про вартість товару є Специфікація до основного зовнішньоекономічного договору №TS-01 05.09.2017р., тоді як каталог товарів є додатковим документом. До того ж, суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України каталог товарів не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Що ж до різниці номеру контейнера вказаного в митній декларації та в митній декларації країни походження товару та її копії, суд зазначає наступне. Різниця в номері контейнера зазначеного в митній декларації та в митній декларації країни походження і її копії не є тим фактором, котрий безпосередньо впливає на неможливість визначення митної вартості товару.

Крім того, відповідачем зазначено, що митним органом, за результатами проведеної консультації з декларантом, було здійснено коригування митної вартості заявленого позивачем товару та обрано метод визначення митної вартості другорядний - резервний. Проте, з оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів позивачем.

Частиною першою ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо миша вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього метолу відповідно до норм цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 172536,06 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що товар, який надійшов на адресу позивача випущено зі сплатою митних платежів згідно митною вартістю товару, визначеною декларантом та забезпеченням різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України за МД ІМ 40 ДЕ №UA500060/2017/024377 у розмірі 172536,06 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Як зазначено позивачем, розмір надміру сплачених платежів склав 172536,06 грн.

Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) передбачено розділом ІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017р. за № 976/30844.

Відповідно до зазначеного порядку, для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платником податків до митниці ДФС подається заява в письмовому вигляді довільної форми, підписана платником податків та головним бухгалтером (у разі наявності), або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на рахунок митниці ДФС. Зазначена заява проходить відповідну вказаному порядку процедуру та в за результатами опрацювання ввідідл готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.

Тобто, повернення позивачу надміру сплачених платежів можливе у випадку наявності позитивного рішення суду на користь позивача за процедурою передбаченою Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з дотриманням положень ст.301 Митного кодексу України, ст.43 Податкового кодексу України і ст.45 Бюджетного кодексу України, а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 172536,06 грн такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Звежинський проти Польщі", заява N 34049/96 відповідно до п. 71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і

на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

При цьому вказані недоліки також жодним чином не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару, за наявності належним чином оформлених документів, надання яких передбачено Митним кодексом України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН до Одеської митниці ДФС, ГУ ДКСУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000141/2 від 28.11.2017р., та стягнення матеріальної шкоди у розмірі 172536,06 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000141/2 від 28.11.2017р.

В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОАГРО ІН (код ЄДРПОУ 41518741 адреса: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 56.);

Відповідач: Одеська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: вул.Гайдара, 21-а, м.Одеса, 65078);

Відповідач: ГУ ДКСУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65023, м.Одеса , вул.Садова, 1а)

Суддя П.П.Марин

.