Постанова

від 31.07.2018 по справі 810/2834/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2834/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Аліменка В.О.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колгосп на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колгосп до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

СТОВ Колгосп звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0016301402 від 04.05.2017 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 83 511, 19 грн.

Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 09 лютого 2018 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що він звертався до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, а відтак терміни, передбачені ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зупиняються. Таким чином вважав, що підставою для зупинення строків нарахування йому пені є саме момент його звернення до суду, тобто строки нарахування пені у СТОВ Колгосп повинні були зупинитися 22 вересня 2015 року.

Відповідач подавав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що вказані позовні заяви позивача були повернуті йому без розгляду, а відтак підстав для зупинення строків, передбачених ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті немає. Також, відповідач зазначив, що недотримання позивачем Господарського процесуального кодексу не може слугувати підставою для звільнення його від відповідальності за порушення норм валютного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 31.03.2017 року по 06.04.2017 року посадовою особою Головного управління ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка СТОВ Колгосп з питань дотримання вимог щодо встановлених законодавством термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 02 від 03.11.2014 року.

За результатами даної перевірки було складено акт № 216/10-36-14-02-08/32786254 від 13.04.2017 року, в якому контролюючий орган дійшов висновку про порушення СТОВ Колгосп вимог ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме неповернення валютних коштів за контрактом № 02 від 03.11.2014 року, укладеного між AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) та СТОВ Колгосп (Україна).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми С № 0016301402 від 04.05.2017 року, яким позивачу нараховано пеню у сумі 83 511, 19 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, у якій просив вищестоящий контролюючий орган скасувати дане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 15356/6/99-99-11-01-02-25 від 17.07.2017 року податкове повідомлення-рішення № 0016301402 від 04.05.2017 року було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріали справи не містять доказів звернення СТОВ Колгосп до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 3 969 дол. США та прийняття судом такої позовної заяви до розгляду саме у періоди з 12.02.2015 року (перший день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) до 12.05.2015 року (останній день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) та з 17.03.2015 року (перший день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) по 14.06.2015 року (останній день 90-денного строку для зарахування валютної виручки), то строк для зарахування валютної виручки на загальну суму 3 969 дол. США за правилами ч. 2 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не підлягає зупиненню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

03.11.2014 року між СТОВ Колгосп (Катюжанка) (Продавець) та AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) (Покупець) було укладено контракт, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти товар (пиломатеріали з хвої листяних порід) в асортименті, і кількості, по ціні і строкам, які зазначені в специфікаціях-замовленнях, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно з п. 1.3 продавець разом із товаром повинен передати у власність покупцю відповідні документи, які є необхідними для вивозу товару за межі митної території України.

Пунктами 4.1-4.2 контракту встановлено, що валютою даного контракту є долар США. Загальна вартість контракту 5 000 доларів США.

Згідно з п. 4.2 контракту строк оплати кожної партії товару зазначається окремо у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 11.3 контракту строк дії контракту не обмежений, але сторони вправі розірвати контракт, при цьому повідомивши іншу сторону за 30 днів.

З матеріалів справи убачається, що на виконання вимог вказаного контракту, позивачем було здійснено поставку товару за митною декларацією № 125130009/2015/651022 від 16.03.2015 року, за якою було поставлено товар на загальну суму 3 800 дол. США.

Судом встановлено, що до вказаної поставки позивачем також були додані такі документи:

- специфікація № 6 від 05.02.2015 року до контракту № 02 від 03.11.2014 року;

- інвойс № 4/15 від 26.02.2015 року на суму 3 800 дол. США;

- СМR № 0642810 від 13.03.2016 року.

Відповідно до довідки ПАТ КБ Приват Банк № 31.0.0.0/1-3939 від 16.06.2015 року згідно електронного реєстру вивізних митних декларацій, що подається Державною митною службою України до Національного банку України, ПАТ КБ Приват Банк одержав та враховує на валютному контролі 5 митних декларацій на суму 17 400 дол. США.

Через рахунок 26032053103597 (26000053134811), відкритий в ПАТ КБ Приват Банк (МФО 321842) було зараховано від нерезидента AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) згідно експортного договору № 02 від 03.11.2014 року валютні кошти в сумі 13 431 дол. США.

Заборгованість нерезидента AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) перед СТОВ Колгосп по зазначеному договору складає 3 969 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідальність за порушення строків зарахування валютної виручки на рахунки резидентів встановлена частиною 1 ст. 4 Закону №185/94, якою обумовлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В свою чергу, згідно з ч.4 ст.1 Закону №185/94 Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, зокрема, відповідно до п.1 Постанови правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на валютному ринку України №515 від 20.08.2014, яка була чинною у період з 21.08.2014 по 21.11.2014, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічне положення закріплено в постанові Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України №758 від 01.12.2014, яка була чинна у період з 03.12.2014 по 03.03.2015.

З урахуванням наведених правових норм, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого адміністративного суду про те, що Національний банк України має право встановлювати інший, ніж передбачений в Законі № 185/94, строк надходження валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері ЗЕД, це право закріплено на законодавчому рівні, що спростовує відповідні твердження позивача про відсутність у НБУ таких повноважень.

При цьому, вимоги постанови правління НБУ щодо 90-денного строку зарахування валютної виручки починають діяти з моменту набрання чинності вказаним актом, а тому якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії постанови Правління Національного банку України, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.

Оскільки, як встановлено судом, всі експортні операції відбувалися в період чинності постанов правління Національного банку України №515 від 20.08.2014 та №758 від 01.12.2014, то цілком правильним є висновок суду першої інстанції, що застосуванню підлягає саме 90-денний строк надходження валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері ЗЕД.

Щодо моменту початку відліку 90-денного строку для зарахування валютної виручки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту п. 2.3 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року (далі - Інструкція № 136) імперативно визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

Згідно з абз. 1 п. 5.9 Інструкції № 136 банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Відповідальність за порушення строків зарахування валютної виручки на рахунки резидентів встановлена частиною 1 статті 4 Закону № 185/94, якою обумовлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що СТОВ Колгосп не було порушено 90-денного строку для зарахування валютної виручки, оскільки позивач звертався з позовними заявами до господарського суду, а тому такий строк був зупинений з моменту подання позовної заяви, а тому нарахування пені є протиправним та необґрунтованим, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 185/94 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону № 185/94 у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94).

Отже, Законом № 185/94 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, 90-денний строк зарахування валютної виручки зупиняється.

При цьому, суд наголошує на тому, що підставою для зупинення строків, передбачених ст. 2 Закону № 185/94 є саме факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

У письмових поясненнях по справі, позивач, обґрунтовуючи виникнення заборгованості на загальну суму 3 969 дол. США, зазначив про те, що на виконання вимог контракту № 02 від 03.11.2014 року СТОВ Колгосп було поставлено AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина), зокрема:

- 11.02.2015 року (дата поставки товару по митній декларації) по специфікації № 4 товар на суму 3 415 дол. США;

- 16.03.2015 року (дата поставки товару по митній декларації) по специфікації № 6 товар на суму 3 800 дол. США.

Позивач зазначив, що контрагентом позивача за товар, поставлений за специфікацією № 4, було сплачено лише частину суми у розмірі 3 246 дол. (зокрема, 19.02.2015 року - 1 417 дол. США та 24.02.2015 року - 1 829 дол. США), що зумовило утворення заборгованості у розмірі 169 дол. США.

Позивач зауважив, що за поставлений СТОВ Колгосп за специфікацією № 6 товар у сумі 3 800 дол. США AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) взагалі не розрахувалось.

Отже, загальна сума заборгованості вказаного контрагента перед СТОВ Колгосп становить 3 969 долю США (169 дол. США + 3 800 дол. США).

Вказані розрахунки суму боргу також підтверджуються відповідачем в обґрунтованому розрахунку пені за актом перевірки № 216/10-36-14-02-08/32786254 від 13.04.2017 року.

Судом встановлено, що 22.09.2015 року СТОВ Колгосп звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ Алас Амбалаж Пищевая Строительная Транспортная Туристическая Рудодобывающая Торговая компания про стягнення суми основного боргу по контракту № 02 від 03.11.2014 року в розмірі 3 969 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2015 року у справі № 911/4329/15 позовну заяву (з доданими до неї документами) повернуто без розгляду СТОВ Колгосп .

16.10.2015 року СТОВ Колгосп повторно звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ Алас Амбалаж Пищевая Строительная Транспортная Туристическая Рудодобывающая Торговая компания про стягнення суми основного боргу по контракту № 02 від 03.11.2014 року в розмірі 3 969 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2015 року в справі № 911/4617/15 позовну заяву (з доданими до неї документами) повернуто без розгляду СТОВ Колгосп .

Судом встановлено, що 27.04.2017 року СТОВ Колгосп повторно звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. про стягнення, зокрема, заборгованості у розмірі 3 969 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день написання позовної заяви складає 110 020, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2017 року у справі № 911/1312/17 прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2017 року у справі № 911/1312/17 зупинено провадження у справі № 810/1312/17 у зв'язку із зверненням господарського суду Київської області із судовим дорученням про надання правової допомоги.

Отже, з матеріалів справи убачається, що 03.05.2017 року Господарським судом Київської області було прийнято до розгляду заяву СТОВ Колгосп про стягнення з AYAS AMBALAJ-GIDA-INSAAT-NAKLIYAT-MADENCILIK SANAYI LTD. STI. (Туреччина) заборгованості за контрактом № 02 від 03.11.2014 року у розмірі 3 969 грн.

Отже факт прийняття до розгляду судом позовної заяви про стягнення заборгованості мав місце вже після складання акту перевірки № 216/10-36-14-02-08/32786254 від 13.04.2017 року.

Таким чином, саме 27.04.2017 року є в розумінні ст. 2 Закону № 185/94 датою, з якої зупиняється сплив строків розрахунків валютної виручки за експортно-імпортними контрактами.

У судовому засіданні суду першої інстанції 11.01.2018 року в якості свідка була допитана головний державний податковий ревізор-інспектор відділу аудиту території обслуговування Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яка проводила перевірку позивача. Свідок була попереджена судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідок зазначила, що згідно повідомлення банку ДПІ отримала інформацію про встановлення акту порушення СТОВ Колгосп валютного законодавства.

Свідок зазначила, що СТОВ Колгосп 11.02.2015 року та 16.03.2015 року (дати оформлення вантажних митних декларацій) було відправлено на експорт товар.

Свідок зазначила, що граничний термін надходження валютної виручки становить 90 календарних днів. Свідок пояснила, що оскільки датою поставки (оформлення вантажної митної декларації) товару на суму 3 415 дол. США (за специфікацією № 4) є 11.02.2015 року, то останнім днем 90-денного строку для зарахування валютної виручки є 12.05.2015 .

В свою чергу, оскільки датою поставки (оформлення вантажної митної декларації) товару на суму 3 800 дол. США (за специфікацією № 6) є 16.03.2015 року, то останнім днем 90-денного строку для зарахування валютної виручки є 14.06.2015 року.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення СТОВ Колгосп до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 3 969 дол. США та прийняття судом такої позовної заяви до розгляду саме у періоди з 12.02.2015 року (перший день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) до 12.05.2015 року (останній день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) та з 17.03.2015 року (перший день 90-денного строку для зарахування валютної виручки) по 14.06.2015 року (останній день 90-денного строку для зарахування валютної виручки), то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк для зарахування валютної виручки на загальну суму 3 969 дол. США за правилами ч. 2 ст. 4 Закону № 185 не підлягає зупиненню.

У зв'язку з цим, суд вважає, що підстави для зупинення нарахування контролюючим органом пені за порушення позивачем строків зарахування валютної виручки відсутні.

Щодо посилань позивача на неправильне визначення контролюючим органом суми пені, яка підлягає до сплати, у зв'язку із порушенням СТОВ Колгосп строку розрахунків валютної виручки у зовнішньоекономічній діяльності, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як було зазначено вище, сума заборгованості контрагента позивача за товар, оформлений по митній декларації 11.02.2015 року, становить 169 дол. США.

Отже, останнім днем 90-денного строку для розрахунку за отриманий товар є 12.05.2015 року.

З огляду на те, що заборгованість за поставлений товар у період з 12.02.2015 року по 12.05.2015 року (90-денний строк для повернення валютної виручки) на користь позивача сплачена не була, а останнім днем документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ Колгосп , яка була проведена Головним управлінням ДФС у Київській області, є 06.04.2017 року, то відповідно, періодом нарахування пені є період з 13.05.2015 року по 06.04.2017 року (695 днів).

Отже, сума пені за порушення строку розрахунку валютної виручки за вказаною поставкою становить 7 271, 97 грн. (169,00 (сума заборгованості в дол. США) х 20,6376 (курс валюти НБУ на день виникнення заборгованості) х 0,3 % (розмір пені) х 695 (кількість днів нарахування пені).

З матеріалів справи убачається, що сума заборгованості контрагента позивача за товар, оформлений по митній декларації 16.03.2015 року, становить 3 800 дол. США.

Отже, останнім днем 90-денного строку для розрахунку за отриманий товар є 14.06.2015 року.

З огляду на те, що заборгованість за поставлений товар у період з 17.03.2015 року по 14.06.2015 року (90-денний строк для розрахунку валютної виручки) на користь позивача сплачена не була, а останнім днем документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ Колгосп , яка була проведена Головним управлінням ДФС у Київській області, є 06.04.2017 року, то відповідно, періодом нарахування пені є період з 15.06.2015 року по 06.04.2017 року (526 днів).

Отже, сума пені за порушення строку розрахунку валютної виручки за вказаною поставкою становить 126 276, 99 грн. (3800,00 (сума заборгованості в дол. США) х 21,0588 (курс валюти НБУ на день виникнення заборгованості) х 0,3 % (розмір пені) х 526 (кількість днів нарахування пені).

Таким чином, загальна сума пені становить 133 548, 96 грн. (7 271, 97 грн. + 126 276, 99 грн.).

Свідок також пояснила, що оскільки в силу положень ч. 1 ст. 4 Закону № 185 загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), у той час як загальна сума неодержаної СТОВ Колгосп валютної виручки становить 3 696 дол. США, (83 511, 19 грн. (3 487, 75 грн. (169 дол. США (сума прострочення) х 20,6376 (курс валюти НБУ на день виникнення заборгованості) + 80 023, 44 грн. (3 800 дол. США (сума прострочення) х 21,0588 (курс валют НБУ на день виникнення заборгованості), то відповідно, сума пені становить 83 511, 19 грн.

Відтак свідок пояснила, що в даному випадку сума пені значно перевищувала суму неодержаної виручки, тому й була визначена у максимальному розмірі - на суму неодержаної валютної виручки, яка у грошовому виразі складає 83 511,19 грн.

Вказані свідчення підтверджуються обґрунтованим розрахунком пені за актом перевірки, який доданий до позовної заяви.

Перевіривши розрахунок пені відповідача, судом встановлено, що нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення № 0016301402 від 04.05.2017 року позивачу пеня у сумі 83 511, 19 грн. за порушення строку розрахунку валютних коштів відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття Головним управлінням ДФС у Київській області спірного податкового повідомлення-рішення.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колгосп - залишити без задоволення , рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року - залишити без змін .

Повний текст постанови складено 03 серпня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма