ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2018 р. м. Київ
Справа № 911/707/18
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.
при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго про повернення майна, за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.03.2018);
від відповідача - ОСОБА_2 (ордер серії КВ №042249 від 25.07.2018)
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобудмонтажсервіс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання згідно актів здавання-передавання, загальною вартістю 424974грн, а саме:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміру 1.Лоток перфорований 500х80 385м 2.Лоток перфорований 80х80 15м 3.Поворот 90? 500х80 15шт 4.Підйом 90? 500х80 15шт 5.Спуск 90? 500х80 5шт 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт 8.Кришка лотку 500 385м 9.Кришка лотку 80 15м 10.Кришка повороту 90? 500 15шт 11.Кришка підйому 90? 500 15шт 12.Кришка спуску 90? 500 5шт 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1 шт 15.Кабель АВВГнг-1 4х185 ммІ 2 200м 16.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм 2 480м 17.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм 2 480м 18.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм 2 330м 19.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм 2 50м 20.Кабель ВВГ нг-14х185 мм 2 480м 21.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм 2 335м 22Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм 2 260м 23Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 мм 2 460м
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань в частині повернення на вимогу позивача майна, переданого на відповідальне зберігання згідно актів здавання-передавання за вересень 2013 року (а.с.3-4).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2018 судом відкрито провадження за поданим позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій та призначено проведення підготовчого засідання (а.с.1-2).
10.05.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог у даній справі, посилаючись на те, що між сторонами не існувало відносин із зберігання майна, а виникли відносини з поставки та виконання робіт. Так, відповідач стверджує, що майно, яке позивач просить зобов'язати його повернути, передано за договором поставки №1-040713 від 04.07.2013 і вказано як використані матеріальні ресурси замовника на суму 387 764,79грн у актах приймання-передачі будівельних робіт за квітень 2016 року, який засвідчено підписом відповідача, довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року. При цьому, відповідач вказує, що відповідний акт виконаних робіт не підписаний ним та позивачу направлена відмова, у зв'язку з виявленими недоліками. Окрім того, відповідач вказував на те, що вартість таких матеріалів завищена і не відповідає ціни такого майна, вказаній у специфікації №11 до договору поставки №1-040713 від 04.07.2013 (а.с.86-89).
У підготовчому засіданні 11.05.2018 оголошено перерву до 08.06.2018 та встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечень, про що прийнято ухвалу занесену до протоколу (а.с.123-124).
07.06.2018 судом отримано заперечення позивача, які є фактично відповіддю на відзив відповідача. Так, позивач, спростовуючи твердження відзиву на позов, вказує, що дійсно між сторонами укладались договори поставки схожого товару. Однак, як вказує позивач, майно, що передане на зберігання відповідачу за актами, не повернено (а.с.124-125).
Ухвалою суду від 08.06.2018 судом продовжено відповідачу на підставі ч.2 ст.119 ГПК України строк для подання заперечень, оскільки у відповідача, у зв'язку з отриманням заперечень відповідача лише 07.06.2018, не було достатньо часу, щоб подати заперечення.
15.06.2018 судом отримані заперечення відповідача, надіслані поштою 14.06.2018, відповідно до яких відповідач зазначає, що матеріали, які передані за актами здавання-передавання, використані відповідачем за договором підряду №4/240913 від 24.09.2013 (а.с.134-135).
Ухвалою від 11.07.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.07.2018 (а.с.147).
В судовому засідання 25.07.2018 оголошено перерву до 01.08.2018, про що прийнято протокольну ухвалу та повідомлено представників сторін під розписку (а.с.154).
30.07.2018 відповідачем подані докази оплати товару за специфікацією №11 до договору поставки №1-040713 від 04.07.2013. При цьому, відповідач просив визнати причини пропущення строку для подання доказів поважними, вказуючи на те, що представник відповідача не зміг зявитись у підготовче засідання 11.07.2018, оскільки брав участь в іншому судовому процесі в Господарському суді м. Києва, який замінували, що призвело до затримки судових засідань та позбавило можливості представника взяти участь у підготовчому засіданні 11.07.2018.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо прийняття таких доказів та визнання причин пропущення строку для їх подання поважними.
Судом відповідні документи долучені до матеріалів справи, однак, причини пропущення строку для їх подання не визнані поважними з наступних підстав.
Як визначено чч.3,8 ст.80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом із подання відзиву; докази, не подані у встановлений законом або судом строк для розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість подання їх у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
Строк для подання відзиву ухвало суду від 16.04.2018 встановлено відповідачу тривалістю у 15 днів з дня отримання відповідної ухвали. Як свідчать матеріали справи, ухвала суду, направлена відповідачу 17.04.2018, отримана ним 25.04.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01013263736552, отже, останній день такого строку - 10.05.2018. Отже, обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування заявленого клопотання, існували вже після закінчення відповідного строку. При цьому, такі докази подані навіть не у підготовчому провадженні, а під час розгляду справи по суті.
Крім того, в судовому засіданні 01.08.2018 представником позивачем подано заяву про часткову відмову від позовних вимог, зокрема, щодо зобов'язання відповідача повернути майно на суму 7920,48грн, а саме: кабель ВВГ нг-14х185 мм 2 -480м; кабель ВВГ нг-0.66 5х4 ммІ - 335м; кабель ВВГ нг-0.66 5х6 ммІ - 260м; кабель ВВГ нг-0.66 5х10 ммІ - 460м.
Вказана відмова мотивована тим, що при підготовці позовної заяви допущено описку та включено вказане майно до позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч. 2 вказаної норми, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У судовому засіданні 01.08.2018 представнику позивача роз'яснено наслідки часткової відмови від позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
У зв'язку з викладеним, а також враховуючи наявність у представника повноважень відмовлятись від позову повністю або частково, суд закриває провадження у справі в частині зобов'язання повернути майно, а саме: кабель ВВГ нг-14х185 мм 2 -480м; кабель ВВГ нг-0.66 5х4 ммІ - 335м; кабель ВВГ нг-0.66 5х6 ммІ - 260м; кабель ВВГ нг-0.66 5х10 ммІ - 460м.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, представник відповідача щодо задоволення таких вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
04.07.2013 між ТОВ Енергобудмонтажсервіс (постачальник) та ТОВ Біогазенерго (покупець) укладено договір поставки №1-040713 (далі - договір поставки) (а.с.13-16), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця обладнання (товар), а покупець - приймати і оплачувати такий товар у найменуванні, кількості і за ціною, згідно узгоджених сторонами специфікацій (додаток №1 до договору), які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору поставки, оплата коштів за поставку товару здійснюється у безготівковій формі, порядок розрахунків узгоджується у специфікації, відповідній певному замовленню партії товару та/або її частини.
Згідно п. 3.3 договору поставки, датою поставки вважається дата, вказана у належним чином оформлених видаткових накладних та/або актах прийому-передачі товару.
У відповідності до п. 7.1 договору поставки, ризик випадкової загибелі товару, випадкового пошкодження або знищення, а також право власності на товар, який постачається, переходить від постачальника до покупця в момент, зазначений в п. 3.3 договору.
Сторонами відповідного договору поставки підписано специфікацію №11 (а.с.11-12), у якій визначено найменування, кількість та ціну товару.
Окрім того, 24.09.2013 між ТОВ Енергобудмонтажсервіс (підрядник) та ТОВ Біогазенерго (замовник) укладено договір підряду №4-240913 (далі - договір підряду) (а.с.17-24), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами виконати будівельні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи, відповідно до договірної ціни та локального кошторису (додаток №1) керуючись технічним завданням замовника (додаток №2), а саме: прокладення кабельних ліній 0,4кВ Зовнішні мережі 0,4кВ Теплова електростанція потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків Київської області .
У відповідності до п. 1.2 вказаного договору підряду, підрядник - ТОВ Енергобудмонтажсервіс (позивач у даній справі) виконує роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами та/або залученими силами спеціалізованих організацій на власний ризик.
Як визначено п.4.1 договору підряду, здавання-приймання кожного об'єкту (об'єму виконаної роботи) здійснюється згідно з умовами договору, діючими нормами та правилами; здавання робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання робіт кожного етапу.
Також, сторонами підписано акти здавання-передавання (специфікація №11) матеріальних цінностей на відповідальне зберігання (а.с.9-10), відповідно до яких ТОВ Енергобудмонтажсервіс передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності. При цьому, у відповідних актах позивач названий постачальником , а відповідач - замовником . Відповідно до вказаних актів, відповідач прийняв на відповідальне зберігання наступне майно:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміру 1.Лоток перфорований 500х80 960м 2.Лоток перфорований 80х80 15м 3.Поворот 90? 500х80 15шт 4.Підйом 90? 500х80 15шт 5.Спуск 90? 500х80 5шт 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт 8.Кришка лотку 500 960м 9.Кришка лотку 80 15м 10.Кришка повороту 90? 500 15шт 11.Кришка підйому 90? 500 15шт 12.Кришка спуску 90? 500 5шт 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1шт. 15.Кабель ВВГ нг-14х185 мм 2 480м 16.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм 2 335м 17.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм 2 260м 18.Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 мм 2 460м 19.Кабель АВВГнг-1 4х185 мм 2 2200м 20.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм 2 480м 21.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм 2 480м 22.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм 2 330м 23.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм 2 50м
Листом від 04.05.2016 №0405-1 (а.с.54-56) позивач звернувся до відповідача з вимогою створити комісію для визначення майна, яке належать ТОВ Енергобудмонтажсервіс , після проведення якої повернути майно на власний склад або підписати акти прийому-передачі виконаних робіт за договором підряду.
Листом від 13.05.2016 №1205-1 (а.с.57) позивач звернувся до відповідача з повідомленням про намір здійснити вивіз матеріальних цінностей, які належить позивачу, а саме:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміру 1.Лоток перфорований 500х80 385м 2.Лоток перфорований 80х80 15м 3.Поворот 90? 500х80 15шт 4.Підйом 90? 500х80 15шт 5.Спуск 90? 500х80 5шт 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт 8.Кришка лотку 500 385м 9.Кришка лотку 80 15м 10.Кришка повороту 90? 500 15шт 11.Кришка підйому 90? 500 5шт 12.Кришка спуску 90? 500 5шт 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1шт 15. Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм 2 210 м 16.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм 2 120м 17Кабель АВВГнг-1 4х185 мм 2 2200м 18Кабель АВВГнг-1 4х150 мм 2 480м 19Кабель АВВГнг-1 5х120 мм 2 480м 20Кабель АВВГнг-1 5х70 мм 2 330м 21.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм 2 50м
У відповіді на вказані листи за №127/1905-16 від 19.05.2016 (а.с.58, 116), відповідач вказує на те, що акти за квітень 2016 року, складені за договором підряду, повернуті без погодженням і підписання з посиланням на те, що роботи за договором підряду виконанні у 2013 році, а додаткових робіт відповідач у позивача не замовляв.
За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача повернути йому майно, що передане за актами здавання-передавання на відповідальне зберігання у 2013 року, надавши довідку, про вартість відповідного майна (а.с.59), яке позивач у вищевказаних листах просив повернути.
Заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Оскільки ч.4 ст.946 ЦК України визначено, що установчими документами юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі, встановлення плати за зберігання не є істотною умовою відповідного договору.
Згідно ч.1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
В силу ч. 2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому, в силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, згідно ч. 4 ст.203 ЦК України, правочин (договір є правочином за змістом ч.2 ст.202 ЦК України) має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (в редакції, чинній на момент підписання актів -2013 рік); сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Між тим, згідно ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність , крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами . При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
З урахуванням вищевказаних норм, а також зважаючи на те, що передача на зберігання підтверджується актами, які підписані зберігачем, яким у даному випадку є відповідач, в силу ч.1 ст.937 ЦК України, письмова форма договору вважається дотриманою.
При цьому, посилання відповідача на зазначення осіб, які підписали акти, як постачальник та замовник не змінює правової природи відносин сторін, які виникли в силу передачі майна із зазначенням, що таке майно приймається відповідачем саме на відповідальне зберігання, а не у власність. Відсутність та таких актах дати та місяцю також не тягне за собою недійсність відповідного договору, укладення якого у письмовій формі підтверджується зазначеними актами.
Таким чином, передача речей на зберігання підтверджується актом здавання-передавання, який підписано сторонами у справі.
Як визначено ч. 2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Відповідно до ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
В силу ст.941 ЦК України, за згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.
Згідно чч. 1, 2 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
З огляду на положення відповідної норми, у випадку передачі на зберігання речей, визначених родовими ознаками і які не були індивідуалізовані певним чином (відокремлені від інших речей того ж роду), у зберігача виникає обов'язок повернути речі передані на зберігання або ж відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Отже, оскільки не надано доказів повернення майна на вимогу позивача, відповідачем не виконаний обов'язок, визначений вищевказаною нормою.
Твердження позивача про те, що відповідні речі передані в рамках договору поставки, що підтверджується однаковою номенклатурою товару, вказаною у специфікації №11 до договору поставки та актах, а також те, що вказане майно використано під час виконання підрядних робіт за договором підряду №4-240913 від 24.09.2013 суд відхиляє, зважаючи на наступне.
Посилання відповідача, що майно, яке позивач просить суд повернути, тотожне майну, вказаному у специфікації №11 до договору поставки не впливає на висновок суду щодо прав та обов'язків сторін. Так, доказів передачі такого майна у власність у відповідності з умовами укладеного договору поставки відповідачем не надано - видаткових накладних, актів передачі, а в актах, наданих позивачем, достовірність яких відповідачем не заперечувалась, майно прийнято відповідачемне у власність, а на відповідальне зберігання. Отже, навіть у випадку, якщо таке майно планувалось передати відповідачу на виконання умов договору поставки, однак, не було передано, таке майно не стає власністю відповідача. Оскільки сторонами у договорі поставки узгодили момент переходу права власності на майно, що є об'єктом поставки, який також не пов'язаний з моментом оплати, оплата такого товару повністю або частково сама по собі, без передачі майна за видатковою накладною чи актом, не тягне за собою перехід права власності.
Також, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що вказане майно використано позивачем при виконанні робіт відповідно до умов договору підряду та включено до актів виконаних робіт за квітень 2016 року та листопад 2013 року. Так, будь-яких документів, які свідчать про передачу певного майна підряднику для виконання робіт за договором підряду ві6дповідачем не надано, окрім того, не доведено набуття права власності на майно, передане на зберігання. Окрім того, договір підряду, що укладений сторонам, передбачає виконання робіт ТОВ Енергобудмонтажсервіс своїми ресурсами та матеріалами (п.1.2 договору підряду), а доказів прийняття робіт з використанням матеріалів замовника, не надано.
Окрім того, заперечуючи щодо заявлених вимог, відповідач зазначив, що частина майна передана йому відповідно до видаткових накладних, підписаних сторонами, у власність за умовами договору поставки, а саме: №120 від 14.11.2013, №130 від 03.12.2013, №2 від 16.01.2014 (а.с.101-103).
З відповідних видаткових накладних вбачається, що позивачем передано відповідачу певне майно, визначене додатком №11 до договору поставки, що також не заперечувалось позивачем під час розгляду спору у даній справі. Разом з тим, слід зазначити, що позивачем заявлені вимоги щодо повернення не всього майна, переданого відповідачу на відповідальне зберігання за вищевказаними актами, а лише його частина. При цьому, відповідачем не надано доказів повернення іншої частини такого майна позивачу на його вимогу або набуття на таке майно права власності у встановленому порядку.
Не є обґрунтованими твердження відповідача і про завищення вартості майна, яке позивач просив зобов'язати його повернути. Так, такого висновку відповідач дійшов з урахуванням того, що вартість матеріалів, визначена специфікацією №11 до договору підряду за певною позицією є меншою. Однак, відповідач не взяв до уваги те, що у специфікації вартість певного найменування вказана без ПДВ, а загальна сума за специфікацією вже містить ПДВ, який нарахований на загальну суму такої специфікації.
Поряд з цим, відповідачем не надано жодного доказу про невідповідність вартості майна позивача - речей, переданих на відповідальне зберігання і не повернутих на вимогу позивача. При цьому, суд першої інстанції вважає, що позивачем невірно визначено загальну вартість такого майна, оскільки допущено арифметичну помилку при розрахунку загальної вартості.
Так, з урахуванням того, що відповідач не повернув частину майна, переданого позивачем йому на відповідальне зберігання, заявлені вимоги є обґрунтованими - відповідач має повернути позивачу наступне майно:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміруВартість майна у грн 1. Лоток перфорований 500х80 385 м 51605,40 2.Лоток перфорований 80х80 15м 610,74 3.Поворот 90? 500х80 15шт 3356,82 4.Підйом 90? 500х80 15шт 3279,24 5.Спуск 90? 500х80 5шт 1097,34 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт 1290,02 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт 56,87 8.Кришка лотку 500 385м 39407,64 9.Кришка лотку 80 15м 260,28 10.Кришка повороту 90? 500 15шт 1477,98 11.Кришка підйому 90? 500 15шт 1163,16 12.Кришка спуску 90? 500 5шт 498,24 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт 312,52 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1 шт 18,52 15.Кабель АВВГнг-1 4х185 ммІ 2 200м 211174,85 16.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм 2 480м 37193,15 17.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм 2 480м 43984,45 18.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм 2 330м 17009,15 19.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм 2 50м 3257,15
Однак, загальна вартість відповідного майна складає 417 053,52грн, а не 417263,15грн, як вказав у заяві про часткову відмову від позовних вимог позивач. Допущена арифметична помилка у визначені загальної вартості майна, яке підлягає поверненню, не впливає на результат розгляду заявлених у справі вимог.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача у даній справі про зобов'язання відповідача повернути майно, передане на зберігання, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають частковому відшкодування позивачу, а саме у розмірі 6 255,80грн (з урахуванням відмови від позову та невірного визначення загальної вартості майна, а саме: 417053,52/100*1,5).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 231, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Закрити провадження у справі в частині вимог про повернення наступного майна:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміру 1.Кабель ВВГ нг-14х185 мм 2 480м 2.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 ммІ 335м 3.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 ммІ 260м 4.Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 ммІ 460м
2.Позов задовольнити.
3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Біогазенерго (ідентифікаційний код 33593431; 07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Розважівська, 192) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс (ідентифікаційний код 35894598; 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) майно, передане на відповідальне зберігання:
п/нНайменування КількістьОдиниця виміру 1.Лоток перфорований 500х80 385м 2.Лоток перфорований 80х80 15м 3.Поворот 90? 500х80 15шт. 4.Підйом 90? 500х80 15шт. 5.Спуск 90? 500х80 5шт. 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт. 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт. 8.Кришка лотку 500 385м 9.Кришка лотку 80 15м 10.Кришка повороту 90? 500 15шт. 11.Кришка підйому 90? 500 15шт. 12.Кришка спуску 90? 500 5шт. 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт. 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1 шт. 15.Кабель АВВГнг-1 4х185 ммІ 2 200м 16.Кабель АВВГнг-1 4х150 ммІ 480м 17.Кабель АВВГнг-1 5х120 ммІ 480м 18.Кабель АВВГнг-1 5х70 ммІ 330м 19.Кабель АВВГнг-1 4х120 ммІ 50м
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс 6255,80грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 03.08.2018.
Суддя А.Р. Ейвазова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2018 |
Оприлюднено | 05.08.2018 |
Номер документу | 75689306 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ейвазова А.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні