Постанова

від 21.11.2018 по справі 911/707/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Київ Справа№ 911/707/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.11.2018

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2018 (повний текст складено 03.08.2018)

у справі № 911/707/18 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтажсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"

про повернення майна

В судовому засіданні 21.11.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено ступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання згідно актів здавання-передавання, загальною вартістю 424 974, 00 грн., а саме: 1.Лоток перфорований 500х80 385м, 2.Лоток перфорований 80х80 15м, 3.Поворот 90* 500х80 15шт, 4.Підйом 90* 500х80 15шт, 5.Спуск 90* 500х80 5шт, 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт, 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт, 8.Кришка лотку 500 385м, 9.Кришка лотку 80 15м, 10.Кришка повороту 90* 500 15шт, 11.Кришка підйому 90* 500 15шт, 12.Кришка спуску 90* 500 5шт, 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт, 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1 шт, 15.Кабель АВВГнг-1 4х185 ммІ 2 200м, 16.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм2 480м, 17.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм2 480м, 18.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм2 330м, 19.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм2 50м, 20.Кабель ВВГ нг-14х185 мм2 480м, 21.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм2 335м, 22.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм2 260м, 23.Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 мм2 460м.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань в частині повернення на вимогу позивача майна, переданого на відповідальне зберігання згідно актів здавання-передавання за вересень 2013 року (а.с.3-4).

10.05.2018 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти позову, посилаючись на те, що між сторонами не існувало відносин із зберігання майна, а виникли відносини з поставки та виконання робіт.

Так, відповідач стверджує, що майно, яке позивач просить зобов'язати його повернути, передано за договором поставки №1-040713 від 04.07.2013 і вказано як використані матеріальні ресурси замовника на суму 387 764,79грн. у актах приймання-передачі будівельних робіт за квітень 2016, який засвідчено підписом відповідача, довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016. При цьому, відповідач вказує, що відповідний акт виконаних робіт не підписаний ним та позивачу направлена відмова. Окрім того, відповідач вказував на те, що вартість таких матеріалів завищена і не відповідає ціні такого майна, вказаній у специфікації №11 до договору поставки №1-040713 від 04.07.2013 (а.с.86-89).

У запереченнях позивача на відзив відповідача позивач вказує, що дійсно між сторонами укладались договори поставки схожого товару, однак майно, що передане на зберігання відповідачу за актами, не повернуто (а.с.124-125).

Відповідач у поданих запереченнях вказав, що матеріали, які передані за актами здавання-передавання, використані відповідачем за договором підряду №4/240913 від 24.09.2013 (а.с.134-135).

В судовому засіданні 01.08.2018 представником позивачем подано заяву про часткову відмову від позовних вимог, зокрема, щодо зобов'язання відповідача повернути майно на суму 7 920,48грн, а саме: кабель ВВГ нг-14х185 мм2 -480м; кабель ВВГ нг-0.66 5х4 ммІ - 335м; кабель ВВГ нг-0.66 5х6 ммІ - 260м; кабель ВВГ нг-0.66 5х10 ммІ - 460м, яка мотивована тим, що при підготовці позовної заяви допущено описку та включено вказане майно до позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.08.2018 у справі № 911/707/18 закрито провадження у справі в частині вимог про повернення наступного майна:

п/нНайменуванняКількістьОдиниця виміру 1.Кабель ВВГ нг-1 4х185 мм 2 480м 2.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм 2 335м 3.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм 2 260м 4.Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 мм 2 460м Позов задоволено.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтажсервіс" майно, передане на відповідальне зберігання:

п/нНайменуванняКількістьОдиниця виміру 1Лоток перфорований 500х80 385м 2Лоток перфорований 80х80 15м 3Поворот 90 0 500х80 15шт. 4Підйом 90 0 500х80 15шт. 5Спуск 90 0 500х80 5шт. 6Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт. 7Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт. 8Кришка лотку 500 385м 9Кришка лотку 80 15м 10Кришка повороту 90 0 500 15шт. 11Кришка підйому 90 0 500 15шт. 12Кришка спуску 90 0 500 5шт. 13Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт. 14Кришка відгалужувача горизонтального 80 1шт. 15Кабель АВВГнг-1 4х185 мм 2 2200м 16Кабель АВВГнг-1 4х150 мм 2 480м 17Кабель АВВГнг-1 5х120 мм 2 480м 18Кабель АВВГнг-1 5х70 мм 2 330м 19Кабель АВВГнг-1 4х120 мм 2 50м Стягнуто з ТОВ "Біогазенерго" на користь ТОВ "Енергобудмонтажсервіс" 6 255, 80 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням судом обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, застосуванням закону, який не підлягав застосуванню (ст. ст. 936, 937, 938, 944, 946, 949 ЦК України) та незастосування закону, який підлягав застосуванню (ст. ст. 611, 662, 663, 664, 712 ЦК України).

Апелянт зазначає, що між сторонами не існувало правовідносин щодо зберігання матеріальних цінностей, оскільки на виконання договору поставки №1-040713 між сторонами була підписана специфікація додаток №11 до договору поставки №1-040713, та були підписані акти здавання-передавання (специфікація №11).

Майно, яке позивач просить зобов'язати його повернути, передано за договором поставки №1-040713 від 04.07.2013 і вказано як використані матеріальні ресурси замовника на суму 387 764,79 грн. у актах приймання-передачі будівельних робіт за квітень 2016, який засвідчено підписом відповідача, довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016. При цьому вказує, що відповідний акт виконаних робіт не підписаний ним та позивачу направлена відмова.

Судом проаналізовано вказані акти не в сукупності з іншими матеріалами справи, а вибірково з посиланням на фразу відповідальне зберігання , внаслідок чого помилково прирівняно акти здавання-передавання до договору зберігання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 30.08.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дикунській С.Я., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 911/707/18, встановлено строки учасникам апеляційного провадження для подання відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив.

19.09.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Станом на 23.10.2018 відповідь на відзив від відповідача не надходила.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 розгляд справи призначено на 16.10.2018.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах , яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до акту прийняття-передачі судової справи від 01.10.2018 справу № 911/707/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження колегією судів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 21.11.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2018 заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2013 між ТОВ Енергобудмонтажсервіс (постачальник) та ТОВ Біогазенерго (покупець) укладено договір поставки №1-040713 (далі договір поставки) (а.с.13-16), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця обладнання (товар), а покупець - приймати і оплачувати такий товар у найменуванні, кількості і за ціною, згідно узгоджених сторонами специфікацій (додаток №1 до договору), які є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 2.2 договору поставки оплата коштів за поставку товару здійснюється у безготівковій формі, порядок розрахунків узгоджується у специфікації, відповідній певному замовленню партії товару та/або її частини.

Згідно з п. 3.3 договору поставки датою поставки вважається дата, вказана у належним чином оформлених видаткових накладних та/або актах прийому-передачі товару.

У відповідності до п. 7.1 договору поставки ризик випадкової загибелі товару, випадкового пошкодження або знищення, а також право власності на товар, який постачається, переходить від постачальника до покупця в момент, зазначений в п. 3.3 договору.

Сторонами відповідного договору поставки підписано специфікацію №11 (а.с.11-12), у якій визначено найменування, кількість та ціну товару.

24.09.2013 між ТОВ Енергобудмонтажсервіс (підрядник) та ТОВ Біогазенерго (замовник) укладено договір підряду №4-240913 (далі договір підряду) (а.с.17-24), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами виконати будівельні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи, відповідно до договірної ціни та локального кошторису (додаток №1) керуючись технічним завданням замовника (додаток №2), а саме: прокладення кабельних ліній 0,4кВ Зовнішні мережі 0,4кВ Теплова електростанція потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків Київської області .

У відповідності до п. 1.2 вказаного договору підряду підрядник - ТОВ Енергобудмонтажсервіс (позивач) виконує роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами та/або залученими силами спеціалізованих організацій на власний ризик.

Як визначено п.4.1 договору підряду, здавання-приймання кожного об'єкту (об'єму виконаної роботи) здійснюється згідно з умовами договору, діючими нормами та правилами; здавання робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання робіт кожного етапу.

На виконання договору поставки №1-040713 між сторонами була підписана Специфікація додаток №11 до договору №1-040713 та акти здавання-передавання (специфікація №11).

Як на підставу для задоволення позову суд посилається на акти здавання-передавання (специфікація №11) матеріальних цінностей на відповідальне зберігання (а.с.9-10), відповідно до яких ТОВ Енергобудмонтажсервіс передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності. При цьому, у відповідних актах позивач названий постачальником , а відповідач замовником .

Судом не заперечується факт того, що позивач є постачальником, а відповідач замовником за вказаними актами, а не поклажодавцем та зберігачем, що повністю узгоджується з умовами договору поставки №1-040713.

Відповідно до вказаних актів відповідач прийняв на відповідальне зберігання наступне майно:

1.Лоток перфорований 500х80 960м, 2.Лоток перфорований 80х80 15м, 3.Поворот 90* 500х80 15шт, 4.Підйом 90* 500х80 15шт, 5.Спуск 90* 500х80 5шт, 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт, 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт, 8.Кришка лотку 500 960м, 9.Кришка лотку 80 15м, 10.Кришка повороту 90* 500 15шт, 11.Кришка підйому 90* 500 15шт, 12.Кришка спуску 90* 500 5шт, 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт, 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1шт., 15.Кабель ВВГ нг-14х185 мм2 480м, 16.Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм2 335м, 17.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм2 260м, 18.Кабель ВВГ нг-0.66 5х10 мм2 460м, 19.Кабель АВВГнг-1 4х185 мм2 2200м, 20.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм2 480м, 21.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм2 480м, 22.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм2 330м, 23.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм2 50м.

Листом від 04.05.2016 №0405-1 (а.с.54-56) позивач звернувся до відповідача з вимогою створити комісію для визначення майна, яке належать ТОВ Енергобудмонтажсервіс , після проведення якої повернути майно на власний склад або підписати акти прийому-передачі виконаних робіт за договором підряду.

Листом від 13.05.2016 №1205-1 (а.с.57) позивач звернувся до відповідача з повідомленням про намір здійснити вивіз матеріальних цінностей, які належить позивачу, а саме:

1.Лоток перфорований 500х80 385м, 2.Лоток перфорований 80х80 15м, 3.Поворот 90* 500х80 15шт, 4.Підйом 90* 500х80 15шт, 5.Спуск 90 * 500х80 5шт, 6.Т-відвід вертикальний з розворотом 500/300х80 3шт, 7.Відгалужувач горизонтальний 80х80 1шт, 8.Кришка лотку 500 385м, 9.Кришка лотку 80 15м, 10.Кришка повороту 90 * 500 15шт, 11.Кришка підйому 90 * 500 5шт, 12.Кришка спуску 90 * 500 5шт, 13.Кришка Т-відводу вертикального з розворотом 500 3шт, 14.Кришка відгалужувача горизонтального 80 1шт, 15. Кабель ВВГ нг-0.66 5х4 мм2 210м, 16.Кабель ВВГ нг-0.66 5х6 мм2 120м, 17.Кабель АВВГнг-1 4х185 мм2 2200м, 18.Кабель АВВГнг-1 4х150 мм2 480м, 19.Кабель АВВГнг-1 5х120 мм2 480м, 20.Кабель АВВГнг-1 5х70 мм2 330м, 21.Кабель АВВГнг-1 4х120 мм2 50м.

У відповідь на вказані листи за №127/1905-16 від 19.05.2016 (а.с.58, 116), відповідач зазначив, що роботи були виконані в 2013 році, додаткові обсяги робіт за договором підряду не замовлялись, тому акти повернуті без погодження та підписання.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про зобовязання відповідача повернути йому майно, що передане за актами здавання-передавання на відповідальне зберігання у 2013 році, надавши довідку про вартість відповідного майна (а.с.59), яке позивач у вищевказаних листах просив повернути.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України , за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 4 ст.946 ЦК України визначено, що установчими документами юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі, встановлення плати за зберігання не є істотною умовою відповідного договору.

Згідно з ч.1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу . При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч. 2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 4 ст.203 ЦК України правочин (договір є правочином за змістом ч.2 ст.202 ЦК України ) має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (в редакції, чинній на момент підписання актів -2013 рік); сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У відповідності до ч.ч.1ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України , господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи наявність у представника повноважень на відмову від позову повністю або частково, суд правомірно закрив провадження у справі в частині зобовязання повернути майно, а саме: кабель ВВГ нг-14х185 мм2 -480м; кабель ВВГ нг-0.66 5х4 ммІ - 335м; кабель ВВГ нг-0.66 5х6 ммІ - 260м; кабель ВВГ нг-0.66 5х10 ммІ - 460м.

В той же час, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що передача майна на зберігання підтверджується актами, між сторонами виникли відносини щодо зберігання майна, в силу ч.1 ст.937 ЦК України письмова форма договору вважається дотриманою, а з урахуванням того, що відповідач не повернув частину майна, переданого йому на відповідальне зберігання, задовольнив позов.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Так, місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що акти здавання-передавання укладені відповідно до специфікації №11, що вбачається з назви самих актів, та узгоджується з п.2.2, п.3.1 договору поставки №1-040713.

Специфікація є додатком №11 до договору поставки №1-040713.

Акти здавання-передавання не містять інформацію про дату та місце їх підписання, в них не визначено ні місце зберігання матеріальних цінностей, ні строк зберігання, ні вартість надання таких послуг.

Застосовуючи ч.4 ст.946 ЦК України в частині визначення безоплатності зберігання, місцевий суд не звернув увагу на те, що установчі документи відповідача не містять такого виду діяльності як безоплатне надання послуг зі зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що акти здавання-передавання (специфікація №11) були підписані Постачальником та Замовником, які є сторонами договору поставки, зазначені в актах матеріальні цінності оплачувались відповідачем та були використані позивачем на об'єкті відповідача відповідно до договору підряду №4-240913 від 24.09.2013, укладеного між ними.

Відповідно до п.1.1 договору підряду замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами виконати будівельні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи, відповідно до договірної ціни та локального кошторису (додаток №1) керуючись технічним завданням замовника (додаток №2), а саме: прокладення кабельних ліній 0,4кВ Зовнішні мережі 0,4кВ Теплова електростанція потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків Київської області .

У відповідності до п. 1.2 вказаного договору підряду підрядник - ТОВ Енергобудмонтажсервіс (позивач) виконує роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами та/або залученими силами спеціалізованих організацій на власний ризик.

Позивач використав матеріальні цінності при виконанні будівельних робіт за договором підряду №4-240913 від 24.09.2013, що також вбачається з листа позивача від 04.05.2016 №0405-1 (а.с.54-56).

Так, листом від 04.05.2016 №0405-1 (а.с.54-56) позивач звернувся до відповідача з вимогою створити комісію для визначення майна, яке належать ТОВ Енергобудмонтажсервіс , після проведення якої повернути майно на власний склад або підписати акти прийому-передачі виконаних робіт за договором підряду.

Дослідивши додаток №1 до договору підряду №4-240913 від 24.09.2013 (договірна ціна станом на 24.09.2013), локальний кошторис №4-1-1/1 на електромонтажні та будівельні роботи кабельні лінії 0,4 кВ станом на 24.09.2013 (а.с.25-33) та акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 (форми КБ-2в) (а.с.41-50), який позивач підписав сам та просив підписати відповідача, надіславши йому його разом з видатковою накладною №12 від 04.04.2016, в яких зазначено ті самі матеріальні цінності, що і в спірних актах приймання-здавання (специфікація №11), судом встановлено, що спірні матеріальні цінності були використані позивачем на об'єкті відповідача.

Крім того, в своєму листі від 04.05.2016 №0405-1 позивач в ультимативній формі просить підписати відповідача акти форми КБ-2В, довідку форми КБ-3 до договору підряду №4-240913 від 24.09.2013, видаткову накладну до договору поставки №1-040713 від 04.07.2013 без зауважень та сплатити кошти по вказаним документам в 5-денний строк.

Такий висновок підтверджується і поясненнями керівника позивача, наданими в суді апеляційної інстанції, з яких вбачається, що оскільки відповідач не оплатив цінності, зазначені в спірних актах здавання-передавання (специфікація №11) та не підписав акти виконаних робіт, то позивач вирішив повернути матеріальні цінності, використані на об'єкті замовника (відповідача) за договором підряду №4-240913 від 24.09.2013.

Отже, майно, яке позивач просить зобов'язати його повернути, передано за договором поставки №1-040713 від 04.07.2013, вказано як використані матеріальні ресурси замовника на суму 387 764,79грн. у актах приймання-передачі будівельних робіт за квітень 2016, який засвідчено підписом відповідача, довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016.

На підтвердження часткової оплати матеріальних цінностей відповідачем залучені до матеріалів справи виписки по операціям та банківські виписки за 2013-2014 роки.

Виходячи з сукупного аналізу наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність між сторонами правовідносин щодо зберігання матеріальних цінностей за спірними актами здавання-передавання (специфікація №11).

У разі, якщо мало місце порушення зі сторони відповідача договірних відносин за договором поставки №1-040713 від 04.07.2013 та за договором підряду №4-240913 від 24.09.2013, позивач не позбавлений права на звернення до суду з окремим позовом про стягнення заборгованості за поставлений (використаний) товар (матеріальні цінності) та проведені і не оплачені роботи на об'єкті відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було доведено скаржником та не спростовано позивачем.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосуванням норм матеріального права та закон, що підлягав застосуванню, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2018 у справі № 911/707/18 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2018 у справі № 911/707/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2018 у справі № 911/707/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтажсервіс" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, буд.12, код ЄДРПОУ 35894598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" (07201), Київська обл., Іванківський район, селище міського типу Іванків, вул. Розважівська, 192, код ЄДРПОУ 33593431) 9383, 71 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6.Матеріали справи №911/707/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 07.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б.Михальська

Т.І. Разіна