Ухвала

від 13.07.2018 по справі 2-159/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 липня 2018 року

м. Київ

справа № 2-159/10

провадження № 61-39065ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Трускавецьтепло Трускавецької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецьке комунальне об'єднання Комфорт-сервіс про усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом в особі представника ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Трускавецьтепло Трускавецької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецьке комунальне об'єднання Комфорт-сервіс про усунення перешкод у користуванні квартироюшляхом визнання протиправними нарахувань квартирної плати та оплати послуг з теплопостачання у непридатній для проживання квартирі АДРЕСА_1 до проведення у ній капітального ремонту.

Позов мотивовано тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. Вказаною квартирою не користуються, оскільки вона є непридатною для проживання та потребує капітального ремонту, однак відповідачі продовжують нараховувати плату за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 07 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено та відмовлено в задоволенні позову з інших підстав.

У червні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою , у якій просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Предметом позову у даній справі є усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання протиправними нарахувань квартирної плати та оплати послуг з теплопостачання у непридатній для проживання квартирі АДРЕСА_1 до проведення у ній капітального ремонту.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

При цьому касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки зазначена касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Трускавецьтепло Трускавецької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецьке комунальне об'єднання Комфорт-сервіс про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Додані до скарги матеріали повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов