Ухвала

від 06.12.2019 по справі 2-159/10

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-159/10

Провадження № 4-с/550/6/19

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Т.В., скаржника ОСОБА_1 , стягувача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківської області (далі - ВДВС) Давидова В`ячеслава Олександровича, -

в с т а н о в и в:

04.11.2019 р. до Чутівського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 31.10.2019 р. на дії державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківської області (далі - ВДВС) Давидова В.О., яка обґрунтована тим, що з скаржника за виконавчим листом, який знаходиться у ВДВС, стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утриманні доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. У нього на утриманні перебувають 3 неповнолітніх дітей та мати, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому виникла заборгованість зі сплати аліментів. 17.05.2019 р. державним виконавцем ухвалена постанова, якою встановлено тимчасове обмеження у праві керування ним транспортним засобом (далі - постанова від 17.05.2019 р.). Про наявність даної постанови він дізнався 28.07.2019 р. від працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем та склали протокол за ч. 3 ст. 126 КУпАП. У серпні 2019 р. він звернувся до державного виконавця із заявою, в якій повідомив, що у нього на утриманні перебувають неповнолітні діти та мати - інвалід, а тому відносно нього не може бути застосовано обмеження у праві керування транспортним засобом. 13.08.2019 р. державний виконавець відмовив у задоволенні заяви. Постановою судді Орджонекідзевського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 р. провадження у справі за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У жовтні 2019 р. він повторно звернувся до державного виконавця з листом, надавши документальні докази наявності на утриманні неповнолітніх дітей та матері - інваліда. Але державний виконавець листом, який він отримав 21.10.2019 р., знову відмовив йому у скасуванні постанови від 17.05.2019 р. Посилаючись на те, що він проживає разом з матір`ю - інвалідом ІІ групи, що перебуває на його утриманні, яка не може самостійно пересуватись, а тому він використовує транспортний засіб з метою її перевезення до лікарні та в інших її потребах, просив визнати дії державного виконавця з ухвалення постанови від 17.05.2019 р. та з відмови у задоволенні його заяв про скасування постанови від 17.05.2019 р. протиправними і скасувати цю постанову. Просив визнати причини пропуску строку на подання скарги поважними та поновити строк на подання скарги на постанову від 17.05.2019 р.

Ухвалою судді від 05.11.2019 р. поновлений строк на подання скарги та відкрито провадження у справі.

29.11.2019 р. від державного виконавця ВДВС Давидова В.О. надійшло заперечення на скаргу від 28.11.2019 р., в яких він вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що скаржник у скарзі визнає факт наявності заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до вимог законодавства копія постанови від 17.05.2019 р. була направлена на адресу ОСОБА_1 простим поштовим відправленням. Представник скаржника про наявність постанови від 17.05.2019 р. був обізнаний 20.06.2019 р., а сам скаржник отримав дану постанову особисто під підпис 13.08.2019 р. Просив у задоволенні скарги відмовити, а постанову від 17.05.2019 р. залишити без змін.

03.12.2019 р. та 04.12.2019 р. до суду надійшло заперечення ОСОБА_3 , в якому вона просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на підставі того, що скаржник не є інвалідом і не користується транспортом у зв`язку з інвалідністю та не надав доказів на підтвердження того, що у нього на утриманні перебуває його мати - інвалід ІІ групи.

13.11.2019 р. ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.11.2019 р. постановлено призначити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

22.11.2019 р. ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Розгляд справи проводився в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав і просив її задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні просила у задоволенні скарги відмовити.

Представник ВДВС в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, заслухавши пояснення скаржника та стягувача, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга скаржника та позиції стягувача і державного виконавця ВДВС, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встанови наступне.

У міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківської області на виконанні перебуває виконавче провадження № 35437022 по виконанню виконавчого листа № 2-159/10, виданого на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 23.11.2010 р., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утриманні доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх вдів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.04.2010 р. і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів за період з 13.04.2010 р. по 01.05.2019 р. у розмірі 60 843 грн. 62 коп. державний виконавець 17.05.2019 р. ухвалив постанову про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами, якою встановив тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Зазначена постанова, відповідно до листа ВДВС від 17.05.2019 р., була направлена ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Копію постанови від 17.05.2019 р. ОСОБА_1 отримав 13.08.2019 р., про що свідчить його підпис на зазначеній постанові.

12.08.2019 р. начальник ВДВС листом № 38493 на заяву ОСОБА_1 повідомив скаржнику про випадки, визначені ч. 10 ст. 71 Законом України "Про виконавче провадження", коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, а також зазначив, що підстав для задоволення його заяви в частині зняття заборони на право керування транспортним засобом не має.

11.09.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до ВДВС із заявою, в якій просив видати йому копію постанови від 17.05.2019 р. з відміткою про отримання ним даної постанови.

08.10.2019 р. начальник ВДВС листом № 48298 на заяву ОСОБА_1 від 23.09.2019 р. повторно повідомив останньому підстави, які визначені ч. 10 ст. 71 Законом України "Про виконавче провадження", коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, а також зазначив, що підстав для задоволення заяви скаржника щодо скасування постанови від 17.05.2019 р. не має. Даний лист скаржник отримав 21.10.2019 р.

Станом на жовтень 2019 р., відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 27.11.2019 р. № 60173, розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-159/10, виданим Чутівським районним судом Полтавської області, на утримання доньки ОСОБА_4 складає 64 255 грн. 62 коп.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 його матір`ю є ОСОБА_6 , яка, відповідно до пенсійного посвідчення є особою з інвалідністю ІІ групи.

ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтв про народження, є батьком доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 9 та 10 до ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у п. 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Статтями 447, 448 та 449 ЦК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Скаргу може бути подано до суду: а) у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у 3-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 мав право подати скаргу до суду у 10-денний строк з дня, коли він дізнався про порушення його права.

ОСОБА_1 постанову від 17.05.2019 р. отримав 13.08.2019 р., про що свідчить його підпис на даній постанові, а тому мав право звернутись до суду зі скаргою до 24.08.2019 р., в той час як він звернувся 31.10.2019 р.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що своєчасно звернутись зі скаргою до суду він не мав можливості у зв`язку з відсутністю коштів та вільного часу.

Скаржником не надано доказів у підтвердження обставин, які свідчать про наявність причин поважності пропуску строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС стосовно ухвалення останнім постанови від 17.05.2019 р., а тому скарга в частині визнання дій державного виконавця з ухвалення постанови від 17.05.2019 р. протиправною та її скасуванню задоволенню не підлягає.

Скарга в частині задоволенні вимог скаржника про визнання відмов у задоволенні його заяв до ВДВС про скасування постанови від 17.05.2019 р. протиправними задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

У ч. 1, 3, 4 та 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1).

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абз. 2 і 3 цієї частини (частина 3).

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (частина 4).

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина 5).

Скаржник не надав доказів того, що він звертався до начальника ВДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, зі скаргами на дії державного виконавця у порядку, визначеному ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, має чоловіка та 2 синів, одним з яких є скаржник.

ОСОБА_1 доказів того, що мати перебуває на його утриманні, суду не надав.

Так, згідно пояснень скаржника мати перебуває на його утриманні 2 роки і утримання полягає у тому, що він возить її на автомобілі в лікарню, аптеку та магазин.

ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

У підтвердження цього він надав копію свого паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання та спеціальний ордер від 29.12.1989 р. № 60 про право на заселення житлової площі в гуртожитку для малосімейних, відповідно до якого ОСОБА_6 , яка має сім`ю з 3 осіб - чоловіка та 2 синів, була надана 1 кімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Скаржник повідомив, що він з дружиною, двома їх спільними дітьми та донькою від попереднього шлюбу всі разом проживають за місцем його реєстрації разом з його матір`ю та батьком, але доказів фактичного проживання у зазначеній квартирі суду не надав.

Скаржник, який повідомив, що він не працює, а лише іноді надає послуги з перевезення пасажирів на автомобілі, доказів у підтвердження того, що він взагалі має дохід, на який він утримує матір, суду не надав.

Одночасно суд звертає увагу, що станом на 27.11.2019 р. скаржник, згідно розрахунку державного виконавця, має заборгованість у розмірі 64 255 грн. 62 коп. зі сплати аліментів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 не надав доказів у підтвердження того, що у нього на утриманні перебуває мати, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

У ст. 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи, що ОСОБА_1 подав скаргу з пропуском строку звернення до суду, а рішення начальника ВДВС, який листами від 12.08.2019 р. № 38493 та від 08.10.2019 р. № 48298 відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про скасування постанови від 17.05.2019 р., прийняті відповідно до закону та в межах його повноважень і право скаржника не було порушено, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 258-260, 354, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 71 та 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні скарги відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію ухвали суду надіслати протягом 2 днів з дня його складення у повному обсязі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 15 днів з дня її проголошення (відповідно до ст. 354 ЦПК України).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 10 грудня 2019 року.

Суддя А. А. Антонов