У Х В А Л А
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 2-159/10
Провадження № 14-143зц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Лященко Н.П.
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4, подану через їх представника ОСОБА_5, про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Трускавецьтепло Трускавецької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецьке комунальне об'єднання Комфорт-сервіс про усунення перешкод у користуванні квартирою,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернулися до суду із зазначеним позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання протиправними нарахувань квартирної плати та оплати послуг з теплопостачання у непридатній для проживання АДРЕСА_1 до проведення у ній капітального ремонту, посилаючись на те, що вони є власниками цієї квартири, проте нею не користуються через її непридатність для проживання, однак відповідачі продовжують нараховувати плату за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 7 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено та відмовлено в задоволенні позову з інших підстав.
У червні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою , у якій просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від 13 липня 2018 року відмовив у відкритті касаційного провадження з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки за змістом положень пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених цією ж нормою.
15 березня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4, подана через їх представника ОСОБА_5, у якій порушується питання про прийняття касаційної скарги до розгляду та скасування рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 7 грудня 2017 року, постанови Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 13 липня 2018 року з прийняттям постанови про задоволення позову.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Вичерпний перелік підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. При цьому питання про передачу цивільної справи за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно зі статтями 403, 404 цього Кодексу відноситься до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Верховним Судом судових рішень Касаційного цивільного суду (окрім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України) та самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передачу їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою.
Оскільки ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 липня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження за їх касаційною скаргою на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 7 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року, а Велика Палата Верховного Суду відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями ні здійснювати перегляд такої ухвали, ні вирішувати питання про передачу справи їй на розгляд, підстави для прийняття цієї заяви до розгляду відсутні.
Керуючись статтями 388, 403, 409 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
У прийнятті Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поданої через їх представника ОСОБА_5, про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 липня 2018 року відмовити та повернути її разом з доданими матеріалами заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач Д. А. Гудима І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2019 |
Оприлюднено | 26.03.2019 |
Номер документу | 80681519 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Велика палата Верховного Суду
Лященко Наталія Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні