Рішення

від 27.07.2018 по справі 910/2897/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 27.07.2018Справа №  910/2897/18 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; ідентифікаційний код 03149949) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд.2; ідентифікаційний код 32252870) про стягнення 479 000, 00 грн. з повідомленням (викликом) учасників справи                                                                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення неустойки у розмірі 388 000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" вказує на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" умов Договору № 515 від 25.10.2016 в частині не прийняття рішення щодо виконання ремонтних робіт згідно з Актом дефектування. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2897/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 26.04.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 08.05.2018. 02.05.2018 відповідачем через загальний відділ суду подано заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку із наявністю рішення, яким вирішено спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. 07.05.2018 представником позивача через загальний відділ суду подано відзив на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, відповідно до змісту якого проти задоволення поданої заяви заперечує. Ухвалою Господарського суду міста Киває від 08.05.2018 суд залишив без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про залишення позову без розгляду та відклав розгляд справи  на 25.05.2018. Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді    Демидова В.О., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 05-23/747 від 24.05.2018 справу № 910/2897/18 направлено на повторний автоматичний розподіл. За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/2897/18, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого її розгляду. 24.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення відповідача до заяви про залишення позову без розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Киває від 29.05.2018 справу прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 20.06.2018. 18.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про збільшення розміру позовних вимог. Так, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У судовому засіданні 20.06.2018 судом оголошено перерву до 27.07.2018 у порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 27.07.2018 представник позивача надав пояснення щодо  позовних вимог з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив суд про їх задоволення. Представники відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в позові. Судом досліджено подану 18.06.2018 заяву про збільшення розміру позовних вимог  та встановлено, що вказана заява  відповідає вимогам ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та подана з дотриманням приписів ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням поданої заяви. Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва –                                                                                                                  ВСТАНОВИВ: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" (надалі – відповідач/замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (надалі – позивач/виконавець) укладено договір № 515 від 26.10.2016, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи в обсязі та в строк згідно додатку № 1 до цього договору на плавзасобі "Жюль Верн" пр. S574, розмірами: довжина – 39 м., ширина – 7 м., осадка – 1,8 м., що належить замовнику на правах власності. Свідоцтво PV№ 02441. Відповідно до  п. 3.1. договору замовник здійснює передоплату робіт викладених у п. 1 на поточний рахунок виконавця відповідно до "Календарного графіку фінансування ремонту", додаток № 2 до цього договору. Як передбачено п.п. 4.1.1. договору виконавець зобов'язаний  виконати у повному обсязі роботи, вказані в додатку № 1, відповідно до вимог діючої на підприємстві технологічної інструкції Т.156.1.0038.09 від 15.05.2012, технічної документації на плавзасіб, наданої замовником та вимог "Правил огляду суден Регістра судноплавства України" (ПОС). Згідно п. 5.5. договору, замовник погоджується, що у разі затримки виконання робіт з його вини (несвоєчасне (протягом 3х робочих днів з дня отримання) надання технічної документації, несвоєчасне підписання актів дефектування та актів виконаних робіт, не прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актами дефектування, не надання письмової відповіді на запит виконавця, несвоєчасна оплата вартості робіт або додаткових послуг згідно договору) тощо, він оплачує неустойку у розмірі 1    000, 00 грн. з ПДВ за кожну добу. Замовник оплачує неустойку на підставі претензії. Пунктом  5.6. договору встановлено, що замовник підписує акти виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з дати вручення або отримання поштою. Акт вважається врученим, якщо він отриманий уповноваженою особою представника замовника або надісланий поштою рекомендованим листом, на адресу зазначену в реквізитах договору, із врученням з описом поштового вкладення. Відповідно до п. 6.2. договору виконавець протягом 5-и робочих днів після завершення дефектувальних робіт передає оформлені акти дефектування замовнику під розписку. Згідно п.  6.5. договору, завершені роботи оформляються "Актом виконаних робіт" та підписуються уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з дня підписання його представниками обох сторін та діє до 31.12.2016 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. 8.11. договору). Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до акту № 14-2016 від 27.12.2016 виконавцем були виконані роботи з дефектування підводної частини металевого корпусу судна. З метою узгодження об'єму ремонтних робіт даний акт було неодноразово надіслано замовнику поштовим відправленням, листи за вих. № 1709/50 від 17.02.2017 та за вих. № 17-9/285 від 25.10.2017. Також, позивач вказує, що протягом тривалої затримки виконання робіт замовником, було надіслано на адресу відповідача поштою: претензії  за вих. № 51/41 від 27.02.2017 та  за вих.  № 85/41 від 15.03.2017 та листи з вимогами прийняти рішення щодо продовження робіт, згідно договору. Як зазначає позивач, на даний час замовником не прийнято рішення щодо ремонтних робіт згідно з атом дефектування, а  відтак, судно продовжує займати виробничі площі виконавця, завдаючи зрив планової виробничої програми та наносить збитки підприємству. Таким чинам, на переконання позивача у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, відповідач повинен сплатити Публічному акціонерному товариству "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" неустойку за 479 діб за період з 17.02.2017 по 11.06.2018 в розмірі 479    000, 00 грн. (з урахуванням прийнятої заяви про збільшення позовних вимог). В той час, із поданих відповідачем доповнень до відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Як зазначає відповідач акт дефектування/частковий, попередній/ № 14-2016 від 27.12.2016 ні Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля", ні Регістром не підписаний і відповідно не отриманий. Відповідач стверджує, що позивачем порушено п. 5.5. та 5.6. договору, оскільки, згідно договору № 515 від 25.10.2016 акт дефектування повинен бути отриманий уповноваженою особою або надісланий рекомендованим листом, в той час, як вказаного акту Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" не отримано. Таким чином, за переконанням відповідача підписавши акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017, позивач визнав, що претензії відносно виконаних Товариством обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" зобов'язань у Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"  відсутні, а тому немає підстав для застосування неустойки. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 515  від 25.10.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду. Згідно з ст. ст.    11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та    обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Приписами ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відтак, про що вже зазначено вище, строк виконання робіт передбачений до 31.12.2016 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, враховуючи п. 8.11. договору. В той час, як закріплено умовами договору, а саме, його п. 5.5. замовник погоджується, що у разі затримки виконання робіт з його вини (несвоєчасне (протягом 3х робочих днів з дня отримання), підписання актів дефектування та не прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актами дефектування), він оплачує неустойку у розмірі 1 000 грн. з ПДВ за кожну добу. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, супровідним листом за вих.  № 17-9/50 від 17.02.2017, позивач направив відповідачу акт № 14-2016 дефектування. Докази надсилання вказаного листа наявні в матеріалах справи, а саме опис вкладення та фіскальний чек. Також, в матеріалах справи містяться претензії № 51/41 від 27.02.2017 та № 85/41 від 15.03.2017, відповідно до яких позивач просив перерахувати неустойку відповідно до п. 5.5. договору. При цьому, з акту виконаних робіт № 218 від 10.05.2017 вбачається, що позивач та відповідач претензій стосовно виконання зобов`язань по договору № 515 від 25.10.2016 одна до іншої не мають. Вказаний акт підписано та скріплено печатками сторін. Разом з тим, в матеріалах справи наявна постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі № 910/6356/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення 103 000,00 грн. по договору №515 від 26.10.2016 з якої вбачається, що судом апеляційної інстанції  встановлено наступне. Позивачем не надано доказів того, що відповідачем отримано акт дефектування № 14-2016, тобто відсутня можливість встановити з якого моменту можливо нараховувати неустойку. Колегія суддів зазначила, що надані позивачем докази відправлення вищевказаного акту не беруться до уваги, оскільки відповідно до п. 6.2. договору виконавець протягом 5-и робочих днів після завершення дефектувальних робіт передає оформлені акти дефектування замовнику під розписку. В матеріалах справи відсутні докази отримання замовником, тобто, відповідачем акту дефектування № 14-2016 від 27.12.2016 під розписку. Крім того, колегія суддів також відхилила докази направлення акту супровідним листом № 17-9/50 від 17.02.2017 наданого позивачем, що підтверджують належним чином вручення замовнику акту дефектування № 14-2016 оскільки, п. 5.6. договору передбачено, що акт вважається врученим, якщо він отриманий уповноваженою особою представника замовника або надісланий поштою рекомендованим листом, на адресу зазначену в реквізитах договору, із врученням з описом поштового вкладення. В той час, позивачем не було надано повідомлення про вручення поштового відправлення, або ж поштового повернення. Також, судом апеляційної інстанції вказано, що сторонами було погоджено календарний графік виконання робіт на плавзасобі "Жюль Верн" у додатку № 1 до договору, календарний графік фінансування виконання робіт на судні у додатку № 2 до договору та кошторис розрахунку вартості робіт на судні у додатку № 3 до договору. Як передбачено календарним графіком виконання робіт, складання акту дефектування є одним з етапів виконання робіт. Пунктом 6.5. договору передбачено, що завершені роботи оформляються актом виконаних робіт, відтак, підписавши акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017 позивачем було визнано належне виконання зобов`язань за договором. Крім того, колегія суддів звернула увагу, що якщо відповідачем не було б погоджено акт дефектування, позивач не міг би приступити до виконання наступних етапів робіт за договором. Як вказав суд апеляційної інстанції, враховуючи погодження позивачем шляхом підписання акту виконаних робіт № 218 від 10.05.2017 факту, що відповідачем не порушено зобов`язань за договором. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки, умовами договору не передбачено прийняття робіт шляхом укладення акту виконаних робіт окремо по кожному етапу виконання робіт, навпаки відповідно до п. 1.2. роботи, потреба в яких виникла після підписання цього договору, підлягають узгодженню з замовником, з наступним оформленням письмових додаткових угод. В матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, які б підтверджували, що сторонами було погоджено виконання додаткових робіт, що дає підстави вважати акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017 саме актом виконаних робіт, які передбачені в додатку № 1 до договору. У зв'язку з чим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля"  про стягнення неустойки 103 000, 00     грн по договору №515 від 26.10.2016. Приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. В той час, суд вказує, що Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод рекомендованим повідомленням із описом вкладення в цінний лист (згідно поштового повідомленням № 0408028350790) супровідним листом за вих. № 17-9/285 від 25.10.2017 було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на  адресу зазначену в реквізитах договору акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016. Судом встановлено, що повідомлення № 0408028350790, згідно інформації офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, містить відомості про отримання адресатом відповідного поштового відправлення 09.11.2017. Крім того, згідно наявного в матеріалах  справи  копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення також вбачається, що лист вручений 09.11.2017 за довіреністю проте не зазначено призвище та посада кому семе вручено лист. А отже, суд не може дійти висновку, що вказаний лист вручено уповноваженій особі саме замовника. Відповідно до ч. 1, ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В той час, з огляду на викладене вище, враховуючи висновки викладені в постанові Київського апеляційного  господарського суду від 04.10.2017 у справі № 910/6356/17, а саме, щодо того, що пунктом 6.5. договору передбачено, що завершені роботи оформляються актом виконаних робіт, відтак, підписавши акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017 позивачем було визнано належне виконання зобов`язань за договором, а також, того, що якщо б відповідачем не було погоджено акт дефектування, позивач не міг би приступити до виконання наступних етапів робіт за договором та зважаючи на імперативний характер  приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України щодо того, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, що набрало законної сили не потребують доказування при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що наявні в матеріалах справи заява про припинення провадження у справі від 24.04.2018 та доповнення до заяви про залишення позову без розгляду від 21.04.2018 не розглядались судом, оскільки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 (суддя Демидов В.О.)  вказані заяви було розглянуто. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на  позивача. Керуючись  статтями 74, 76-80, 129, 232, 233, 238, 240-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва -                                                            ВИРІШИВ: У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення 479 000, 00 грн. відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 27.07.2018  Суддя                                                                                                                    Д.О. Баранов