ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014,м.Львів,вул.Личаківська,128 УХВАЛА 06.08.2018 р. Справа№ 914/1146/18 Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я., розглянувши матеріали заяви Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області про забезпечення позову у справі № 914/1146/18 за позовом: Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області до відповідача: Приватного підприємства “Сандрик”, м. Львів про визнання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним з 16.04.2018 р. та стягнення 2 405 672 грн. 79 коп. Учасники справи не викликалися ВСТАНОВИВ: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області, до Приватного підприємства “Сандрик”, м. Львів, про визнання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним з 16.04.2018 р. та стягнення 2 405 672 грн. 79 коп. Ухвалою суду від 02.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 09.07.2018 р. на адресу суду надійшла заява Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно Приватного підприємства “Сандрик” в тому числі, але не виключно, на нежитлове приміщення загальною площею 57,9 кв.м., що розміщене за адресою м. Львів, вул. Левандівська, будинок 9а, та заборони його відчуження. Відповідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Однак, в період з 09.07.2018 р. по 31.07.2018 р. суддя Морозюк А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/1146/18, перебував у відпустці, а з 01.08.2018 р. по 03.08.2018 р. – у відрядженні. Відповідно до абз.12 п.21 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. №30, заяви про забезпечення позову передаються раніше визначеному судді. Відповідно до п. 2.2.4. Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. N28, після реєстрації кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа; передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді. Відтак заява про забезпечення позову Вх. №1822/18 від 09.07.2018 р. була передана судді 06.08.2018 р., що підтверджується підписом відповідального працівника суду у відповідному реєстрі (копію реєстру долучено до матеріалів справи). Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в позивача існують обґрунтовані побоювання, що відповідач може вжити заходи для уникнення реального виконання рішення за цим позовом, оскільки його попередня поведінка вже свідчить про небажання виконувати свої зобов'язання. Так, позивач вказує, що отримавши вимогу 24.03.2018 р. про повернення авансу, відповідач добровільно не повернув позивачу сплачений авансовий платіж за договором будівельного підряду №03-03/17, який відповідачем не виконувався; відповідач жодним чином не зреагував на очевидно обґрунтовану вимогу та не вжив ніяких заходів до врегулювання спірної ситуації. У зв'язку з цим в позивача існує переконання, що відповідач і у випадку задоволення позову буде всілякими можливими способами ухилятися від повернення позивачу авансового платежу. Зокрема, але не виключно, відповідач може стверджувати, що у нього немає обігових коштів для повернення свого боргу, а наявне у нього станом на сьогодні майно може відчужити ще під час розгляду цієї справи або замінити його (щодо нерухомого майна), або обтяжити таке майно, тощо, що в результаті призведе до неможливості реального виконання рішення господарського суду у цій справі. Вказане може істотно ускладнити, якщо не унеможливити взагалі, виконання рішення суду Разом з цим позивач просить взяти до уваги приписи Конвенції про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, а саме гарантоване Конвенцією право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а також право на виконання судового рішення без надмірних затримок, про яке йдеться в рішеннях «Кайсин проти України» та «Бурдов проти Росії». До заяви додано Інформаційну довідку № 128767565 від 23.06.2018 р. з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ПП «Сандрик». Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи позивача, обґрунтовані в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в такому забезпеченні з наступних підстав. В ч.2 ст.136 ГПК України визначено підстави для забезпечення позову, а саме наявність таких обставин, за яких невжиття заходів для забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії. Стосовно доводів позивача про ухилення відповідача від досудового врегулювання спірної ситуації, що може свідчити про ухилення в майбутньому від виконання рішення, суд відзначає, що такі є лише припущеннями, не підтвердженими доказами. Копія рекомендованого повідомлення про вручення, що підтверджує отримання 24.03.2018 р. вимоги від 15.03.2018 р. про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17, у зв'язку з відмовою замовника від нього, та про повернення авансу, не може слугувати достатнім доказом того факту, що відповідач ухилятиметься в майбутньому від виконання рішення. Інформаційна довідка № 128767565 від 23.06.2018 р. з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ПП «Сандрик» підтверджує наявність у відповідача нерухомого майна, на яке, але не виключно, позивач просить накласти арешт та заборонити відчуження. Позивач вказує, що накладення арешту та заборони відчуження на виявлене нерухоме майно необхідне, оскільки відповідач може стверджувати про відсутність обігових коштів для повернення боргу, однак, позивач не надав доказів можливої наявності фінансових труднощів у відповідача. Відтак вказане обґрунтування теж є лише припущенням позивача. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторона, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявником (позивачем) не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Щодо застосування приписів ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року про право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 1, ч.2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Щодо застосування практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кайсин та інші проти України» йдеться про мирне врегулювання спору шляхом укладення угоди між Урядом та заявниками. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії» суд наголосив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому повинно відповідати вимогам, вміщеним у ст. 6 Конвенції. Для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування. Однак, у заяві про забезпечення позову позивачем не було доведено відсутність фінансової можливості виконання рішення відповідачем. Відповідно до ч. 6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Крім того, відповідно до ч. 5 ст.139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання заяви до суду становить 881,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв(скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що хоча до заяви додано оригінал квитанції №38 від 05.07.2018 р. про сплату судового збору в розмірі 881,00 грн., станом на 06.08.2018 р. в господарському суді Львівської області у системі “Діловодство спеціалізованого суду” не підтверджено зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Водночас, відповідно до ч. 10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету; правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову. Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 881,00 грн. покладаються на позивача відповідно до ст.129 ГПК України. Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 129, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд - УХВАЛИВ: 1. У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” про забезпечення позову – відмовити. 2. Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 881,00 грн. покласти на позивача. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена в порядку і в строк, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/. Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2018 |
Оприлюднено | 07.08.2018 |
Номер документу | 75693417 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні